Скільки заробляє директор рівненського медколеджу і як це приховує

Рівненський державний базовий медичний коледж, у якому за останні три роки за хабарництво засудили трьох викладачів, тепер приховує заробітну плату свого директора. 

Шостого лютого журналістка «Четвертої влади» Анна Калаур звернулася до медколеджу із запитами на доступ до публічної інформації в яких просила надати інформацію про те скільки фактично нараховано заробітної плати, надбавок, премій, матеріальної допомоги, інших видів виплат отримав директор Рівненського державного базового медичного коледжу Сабадишин Ростислав Олексійович за всі роки, протягом яких він очолює заклад (з 1998 року по 2017 рік). 

Ця інформація є публічною, адже стосується  розпорядження бюджетними коштами і доступ до неї, відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмеженим.

Нас цікавлять подробиці того як директору медколеджу вдалося у 2016-му отримати 593 тисячі 844 гривні зарплати, тобто 50 тисяч гривень щомісяця. 

Відповідь журналістці мали надати через п`ять робочих днів. Втім медколедж проігнорував запити, порушив закон, і вирішив погратися.

Юрисконсульт медколеджу Наталія Карпюк у телефонній розмові розповіла, що медколедж не мав підстав розглядати запити. 

– Ми вчора [14 лютого] направили на електронну адресу головного редактора запит, щоб підтвердили, що ви дійсно журналіст, – відповіла Наталія Карпюк. 

– Пані Наталія, ніяким чином не обмежено отримання інформації для не журналістів, – журналістка.  

– Якщо у вас є підстави для оскарження, то, будь ласка, оскаржуйте. В нас не було підстав для того, щоб розглядати ваш запит.

Пізніше Наталія Карпюк розповіла, що запити були оформлені неналежним чином, але не сказала в чому саме полягає неналежність. 

Замість відповідей «Четверта влада» отримала запит від імені заступника директора медколеджу Миколи Дашевського. Питання нас, м`яко кажучи, здивували, хоча б тому, що відповідь на більшість із них можна знайти у відкритих джерелах.

На жаль, кваліфікація юристки коледжу не дозволяє їй зрозуміти хто такі розпорядники публічної інформації.

Тому допоможемо – пропонуємо юристці посилання на статтю 13 Закону «Про доступ до публічної інформації»

Медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова звертає увагу, що відмова надати інформацію на підставі того, що запит оформлено неправильно – неправомірна. Оскільки відповідно до ст. 19 Закону про доступ до публічної інформації запит може бути в довільній формі. Закон передбачає для подання запиту в письмовій формі тільки ім`я запитувача, поштову або електронну адресу, телефон, загальний опис інформації, підпис та дату подання – тільки тоді, коли ви подаєте запит звичайною поштою.

– Запит було оформлено правильно, – каже юристка. – Інформація, яку просила надати журналістка, підлягає наданню на запити і публікується в деклараціїх на офіційному веб-сайті НАЗК. Суди вирішують справи на користь запитувачів та зобов`язують розпорядників надати інформацію про заробітну плату осіб, які подають електронні декларації. Тому підстав для відмови у наданні цієї інформації я не бачу.

Стосовно запиту, який отримала Агенція журналістських розслідувань  «Четверта влада», все просто –запитувачами інформації не можуть бути суб`єкти владних повноважень (ст. 12 Закону), а ГО не є розпорядником публічної інформації ( ст. 13 Закону).

– Тож запит [медколеджу] не грунтується на положеннях закону, – підсумовує Людмила Панкратова. 

Анна Калаур звернулася зі скаргою до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, стосовно порушення права на доступ до інформації. 

Винній посадовій особі медколеджу загрожує штраф 425 гривень за порушення права на доступ до публічної інформації по одному запиту. А запитів було чотири. 

Нагадаємо, місяць тому через порушення рівненської поліції Уповноважений з прав людини відкрив провадження. Поліція надала неповну інформацію у відповідь на запит журналістки «Четвертої влади».