Український народ через злочини «правлячих» прокинувся, наче вулкан

Що ж твориться на нашій славній і, поки що, не своїй землі?

Що сколихнуло великі маси народу, що, здавалося, тихо боровся за виживання в безнадії, аполітичний, до всього, безучасний.

Перед бурею, іноді, буває дуже тихо, хоч хмари темні вже закрили небо так, наче серед білого дня настав вечір, тривожний, навіть грізний.

Рік-два тому більшість людей в розмовах стверджувала, що вже в найближчі роки не збереться з силою суспільство, щоб протистояти безмежному нахабству правлячої влади після поразки демократичних сил, що не забарилася невдовзі по помаранчевій перемозі. Та сплячий потенціал народу, що завжди є і завжди може виповнитися, для якого послугував кожний злочин «правлячих» каталізатором, збудився, наче вулкан.

Зближення з Європейським Союзом наче зірка світило надією для багатьох, особливо для молоді. І хай скептики та противники цієї перспективи мовчать і не лукавлять, що, мовляв, нам потрібно самим ставати Європою, а тоді вже й об’єднуватися. Хіба ми не падаємо ось уже котрий рік за всіма показниками, що характеризують наш стан? Хіба ми не проросли суспільними хворобами наскрізь, хіба ми можемо звільнитися від хабарництва зусиллями хабарників? Аж ніяк.

А це ракова пухлина спільноти. Хіба  можуть навести правовий порядок прокурори та судді, які не раз служили дахом для злочинців. Хіба можуть навчити наших дітей вчителі, професура, що бере хабарі? Хіба можуть зберегти наші душі чистими священики, що отримали сан за гроші, або святителі, що продавали сан? Ні! Як і інші інституції нашої спільноти.

Яскравим образом цієї хвороби є безмежне багатство одних і жебрацький стан великої кількості інших. Я не соціаліст, в комуністичному розумінні. Але незмірне багатство багатьох на фоні жебрацької  держави виглядає не інакше, як мародерство. І воно стало нормою життя.

У нас є ще чотириста тисяч охоронців порядку. Та подія у Врадіївці показала моральний стан нашої охоронної системи. І то лише завдяки випадку ми всі дізналися, що цю безмірну гидотну скоїли «охоронці». А таких випадків, запевняю вас, без ліку.

Лише тих випадків, що випливли на екрани телевізорів, вчинених «охоронцями» закону, число вражає. А то лише ті, які не змогли сховати, як от ДТП. Та й ті, не сховані, всіма силами намагаються «вищестоящі» спустити а гальмах. Відчувається, один за всіх і всі за одного.

Є, звичайно, і виключення, але події на Майдані в системі правопорядку, як і у владі в цілому – не просто проблеми, а хвороби, що ведуть країну до колапсу.

Звідки ж починається ця наша біда? Невже ж серед нас всіх, що живемо на українській землі, немає і 5% таких, котрим можна довірити булаву? Невже наша земля, хоч випадково, не виростила ті  5%, що люблять правду – Бога, своїх ближніх, людей, котрі носять образ Божий, більше, ніж себе і своїх ледачих дітей?

Не вірю!

То чому ж їх не виберемо? Кожні вибори супроводжуються обмовом, підкупом, адмінресурсом (читай: шантажем, насильством і іншими злочинами влади).

Дійшло до того, що у ВР ледь-що не легалізували купування тушок. Панове! Це ж страшний злочин! Оце то справді замах на законну владу, що лиш народжується. І ніхто нікого не садить на 10-15 літ! Що, засуворо? Так, мова йде про замах святе немовля, що зветься Влада України. Ви ж у ролі Іродів виступаєте! А їздите по святих місцях, хабарі Богу стараєтеся підсунути. Дарма!

Бо у людини, котра не має ні образу Божого, ні страху пере Законом, все дарма. І життя його – одна суєта.

Ось і зараз ми стоїмо перед великою загрозою. І багато хто з думаючих чесно людей бачать, за ким правда і де вихід з такого стану. Та поступити по правді, по закону, не по-понятію, не хочуть. Бояться втратити пільги, цукерочку від влади. Ох і загірчить вона згодом, якщо не схаменутися.

Тож мир вам, браття. Божий мир.