Чому інформація про працівників КГБ є відкритою

9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила декомунізаційні закони, а 21 травня того ж року вони набрали чинності.

Одним з цих законів є Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що відкриває доступ до архівів колишнього КГБ.

З ухваленням цього закону ВРУ внесла зміни й до низки інших законів, що регулюють інформаційну діяльність та архівну справу.

Передусім варто зазначити, що відносини, пов’язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду, та інші основні питання архівної справи регулює Закон України «Про національний архівний фонд та архівні установи».

Проте статті 2, 15, 16 цього закону визначають, що доступ до архівної інформації репресивних органів встановлюється Законом України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Таким чином архівну інформацію репресивних органів виокремили з-поміж усієї наявної архівної інформації й окремим законом визначили особливості доступу до неї, які відрізняються від особливостей доступу до іншої архівної інформації.

Зокрема, якщо доступ до документів Національного архівного фонду, що містять державну таємницю або іншу інформацію з обмеженим доступом, може бути обмежено виключно відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», то особливості доступу до архівної інформації репресивних органів визначаються Законом України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (надалі називатимемо його скорочено – Закон про доступ до архівів).

Що таке «репресивні органи»?

Репресивні органи – це органи комуністичного тоталітарного режиму, які діяли на території України у 1917-1991 роках.

Вони застосовували засоби і методи державного примусу і терору стосовно конкретних осіб або груп осіб з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних або інших мотивів, діяльність яких характеризувалася численними фактами порушення прав людини (стаття 2 Закону про доступ до архівів).

До репресивних органів належать, зокрема, ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ (стаття 3 Закону про доступ до архівів).

Доречно нагадати, що відповідно до статті 2 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним.

А також таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв’язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина

Що таке «архівна інформація репресивних органів»?

Архівна інформація репресивних органів – інформація, зафіксована на будь-яких носіях, що була створена, отримана або перебувала у репресивних органах (стаття 2 Закону про доступ до архівів).

Тобто це інформація, що була створена, отримана або перебувала у ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ абощо (листи, звіти, довідки, спеціальні повідомлення, агентурні донесення, слідчо-кримінальні справи, контрольно-наглядові справи, агентурні розробки, справи на виселення, літерні справи, особові справи працівників репресивних органів тощо).

Відкритість архівної інформації репресивних органів (персональні дані, конфіденційна, таємна і службова інформація)

Архівна інформація репресивних органів є відкритою (стаття 8 Закону про доступ до архівів).

Дія Закону України «Про захист персональних даних» не поширюється на відносити щодо отримання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років (стаття 1 Закону про доступ до архівів).

Аналогічну норму містить Закон України «Про захист персональних даних», стаття 25 якого визначає, що дія цього закону не поширюється на відносини щодо отримання архівної інформації репресивних органів.

Право на доступ до архівної інформації репресивних органів гарантується забороною на віднесення її до таємної, конфіденційної або службової інформації (стаття 5 Закону про доступ до архівів).

Доступ до архівної інформації репресивних органів здійснюється за принципом вільного отримання та поширення інформації (стаття 6 Закону про доступ до архівів).

Не може бути обмежений доступ до архівної інформації репресивних органів про факти порушення прав і свобод людини і громадянина (вбивства, заподіяння каліцтв, застосування тортур, катування, переслідування, організацію Голодомору або масового голоду, депортацію, політичні репресії або будь-які інші протиправні чи злочинні діяння, вчинені представниками тоталітарних режимів) (стаття 8 Закону про доступ до архівів).

Аналогічну норму містить Закон України «Про інформацію», стаття 21 якого визначає, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 132-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Не може бути обмежений доступ до архівної інформації репресивних органів, носії якої містять грифи секретності, не передбачені законодавством України (стаття 8 Закону про доступ до архівів).

Закон України «Про державну таємницю» передбачає такі ступені секретності: «особливої важливості», «цілком таємно», «таємно». Тобто грифи секретності, присвоєні відповідно до радянського законодавства, не є чинними.

Крім того, стаття 8 Закону України «Про державну таємницю» визначає, що до державної таємниці не належить інформація про факти порушень прав і свобод людини і громадянина.

Архівна інформація репресивних органів про штатних або позаштатних працівників репресивних органів є відкритою, доступ до такої інформації не може бути обмежений з будь-яких підстав (стаття 8 Закону про доступ до архівів).

Штатні співробітники репресивних органів – військовослужбовці, працівники (робітники, службовці), які перебували в офіційних трудових або службових відносинах з цими органами (стаття 2 Закону про доступ до архівів).

Позаштатні співробітники репресивних органів – особи, які у 1917-1991 роках перебували на обліку в підрозділах репресивних органів як агенти, інформатори, резиденти, утримувачі або власники явочних адрес, конспіративних квартир, «поштових скриньок», особи, які будь-яким чином співпрацювали з репресивними органами у 1917-1991 роках тощо (стаття 2 Закону про доступ до архівів).

Хто має право на доступ до архівної інформації репресивних органів?

Держава гарантує право кожного на доступ до архівної інформації репресивних органів (стаття 4 Закону про доступ до архівів).

Доступ до архівної інформації репресивних органів забезпечується шляхом надання кожному для ознайомлення носія архівної інформації або його копії, створення відповідного довідкового апарату (стаття 7 Закону про доступ до архівів).

Кожен має право на доступ до архівної інформації репресивних органів (стаття 10 Закону про доступ до архівів).

Чи передбачені які-небудь обмеження доступу до архівної інформації репресивних органів?

Відповідно до статті 9 Закону про доступ до архівів жертва репресивних органів та члени її сім’ї і родичі мали право встановити обмеження на доступ до архівної інформації репресивних органів про себе.

Проте скористатися цим правом можна було лише протягом одного року з дня набрання чинності Законом про доступ до архівів, тобто до 21.05.2016.

У разі, якщо зазначені особи не звернулися у визначений строк з клопотанням про обмеження доступу до архівної інформації про себе, доступ до інформації про цих осіб не підлягає обмеженню (ч. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону про доступ до архівів).

У разі, коли особа – штатний або позаштатний працівник репресивних органів, водночас є жертвою репресивних органів, доступ до інформації про таку особу не обмежується (стаття 8 Закону про доступ до архівів).

Робота з носіями архівної інформації репресивних органів

Надання доступу до архівної інформації в архівних установах здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу, а також заповненої заяви. Забороняється вимагати від особи надання будь-яких інших документів (стаття 11 Закону про доступ до архівів).

Перед початком роботи з носіями архівної інформації особа інформується про те, що вона несе повну відповідальність за форму та зміст поширеної нею архівної інформації репресивних органів, а також за всі можливі правові наслідки такого поширення (стаття 11 Закону про доступ до архівів).

А тому не варто допускати перекручення або фальсифікації використаних відомостей, що містяться в архівних документах.

Особа може виготовляти копії архівної інформації репресивних органів, у тому числі за допомогою технічних засобів, або отримувати від архівних установ копії документів і витяги з них, якщо це не загрожує стану документів, а також вимагати, щоб такі копії або витяги були засвідчені архівною установою (стаття 11 Закону про доступ до архівів).

Самостійне виготовлення особою копії архівної інформації репресивних органів з носія такої інформації є безоплатним. Забороняється вимагати здійснення прямої чи опосередкованої оплати для самостійного виготовлення особою копії архівної інформації репресивних органів (стаття 11 Закону про доступ до архівів).

Висновок

Отже, доступ до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років нарешті відкрили.

Доступ до цієї інформації має кожен. Причому, можна ознайомлюватися з відомостями не лише про своїх родичів, що пройшли крізь жорна ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ, а й про будь-яких інших осіб з подібною долею.

Побіч того, можна ознайомлюватися з відомостями про осіб, які здійснювали репресії та брали участь у боротьбі з українським національно-визвольним рухом (співробітники ЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ абощо).

І нічого дивного не буде в тому, якщо ці особи перешкоджатимуть у доступі до інформації про себе та свій службовий шлях, бажаючи приховати своє чекістське минуле. Це цілком передбачувана поведінка з їхнього боку. Щоправда, Закон не на їхньому боці. Та ще й суспільний інтерес до такої інформації надто високий.

P.S. Відкриття архівів покликане декомунізувати спецслужби та міліцію, завдяки чому сучасні правоохоронці та спеціальні служби перестануть бути пов’язаними з радянськими репресивними органами.