«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user Shevchuk
архітектор, містопланувальник

Що потрібно, щоб у Рівному було безпечніше пересуватися

«Щоб Рівне стало європейським – потрібні хороші дороги…» (типове твердження).  Хороші – це які?

Поки ж ми живемо в державі:

  • у якій щороку на дорогах гине близько 5 тисяч жителів і більше 30 тисяч травмується.
  • І яка займає останні місця в рейтингах безпеки дорожнього руху:

У Рівному ж за 2014 рік:

Чи можливо, щоб вулиці Рівного стали безпечніші?

Що для цього потрібно змінити?

Переосмислювати підходи до кожної із чотирьох складових безпеки пересування:

  • Engineering – проектування і будівництво вуличної інфраструктури;
  • Education – освіта і просвіта усіх жителів;
  • Enforcement – правозастосування. Покарання порушників.
  • Emergency response – оперативна допомога в разі дтп.

Звісно результат досягатиметься при якісному виконанні всіх пунктів.

Та в подальшому допис присвячений темі – Engineering (дизайн вуличного простору), оскільки потреба в реалізації цих заходів досі є найменш усвідомленою.

Визначальним чинником є – швидкість. Оскільки від швидкості залежать:

  • наслідки:

  • ймовірність виникнення ДТП:

Тому 50км/год – максимально рекомендована Світовою організацією охорони здоров’я, швидкість на вулицях міст, що мають перетинання в одному рівні з пішими та вело – потоками (окрім магістралей безперервного руху).

В Україні ж дозволена швидкість 79 км/год (60+19), тобто висока швидкість важливіша за людські життя.

Тож знаючи, що:

  • людська поведінка не є ідеальною – враховувати фактор помилки;

  • люди віддають перевагу власній зручності над чужою безпекою, отже, обмежувальні знаки не гарантують дотримання обмежень.

Заходи повинні:

  • унеможливлювати/мінімізувати небезпечні фактори (порушення ПДР, людські помилки);
  • фізично регулювати максимальну швидкості в потрібних місцях;
  • покращувати видимість (усім);
  • стимулювати до концентрації уваги;
  • створювати оптимальні умови зручного використання;

(знижуватиметься кількість тих «кому треба порушить»).

Зараз забезпечення безпеки відбувається за допомогою:

  • знаків/розмітки;
  • встановлення світлофора (що коштує доволі дорого);
  • «одного різновиду лежачого поліцейського» (технічно обмежене використання);
  • «нерівностями проїзної частини».

Та їх не є достатньо, тому, розглянемо варіанти, що поки що не використовуються.

Пройдемося по типових елементах вулиці:

Магістральні вулиці.

1. Найнебезпечніші, де завжди висять вінки, – нерегульовані пішохідні переходи (НПП) через широку 3-4 смугову проїзну частину (згідно статистики найбільш вразливими є пішоходи, 11 з 16 загиблих).

Зараз вони виглядають так:

Потрібні острівки безпеки. В Україні, згідно норм, на проїзній частині шириною 15 метрів вони є обов`язкові:

2. Нерегульовані пішохідні переходи (НПП) через широку 2-3 смугову проїзну частину (менше 15м).

Острівки безпеки принаймні розміткою (розмітка!). Можливо, ось так (вул. Дубенська, 10,0...10,5м)?

Для прикладу,як влаштували у Франківську:

У що в подальшому має перетворитися:

3. Виступи тротуару (покращення видимості, зменшення відстані переходу) в місцях, де крайня права смуга використовується для паркування і це не погіршує пропускну здатність – чому б не віддати під паркування і велоінфраструктуру?

Зараз так:

«Звичайні вулиці» (житлові, більшість у місті)

5. Пішохідні переходи, так є у Львові, чому не влаштовувати такі, поруч з багатовідвідуваними закладами?

  • заїзди у двори, так чомусь роблять:

Має ж бути так (навіть за совка так влаштовували)

6. Припідняте перехрестя.

7. Покращення видимості і зручності пересування за допомогою обмежувальних елементів – стовпців, клумб, тощо.

8. Враховуючи аномально-швидке зникання розмітки - зміна матеріалу пішохідних переходів.

9. Вулична інфраструктура повинна відповідати потребам пішохо пересування, а не утворюватися по залишковому принципу, тоді жителі будуть її дотримуватися.

Підземні переходи повинні дублюватися наземними (1/3 жителів міста або не може спуститися по сходах (люди з інвалідністю), або це заберає багато зусиль і часу (люди похилого віку, з калясками, велосипедами, важкими речами).

10. Контрастне освітлення.

Звісно кожен подібний захід потребує зусиль, певних коштів і найважливіше бажання, але безпека, людське життя, повинні бути приорітетнішим за доданий комфорт від швидкої їзди.

У дописі використані матеріали: demyandanylyuk.com, Vision Zero for Ukraine, Городские проекты, Лаборатория Удобный город, alex-shutyuk.livejournal.com та інші.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)