Сила бюрократичного глупства

Попросили в Центральної виборчої комісії (ЦВК) звіти про витрати коштів лідерами виборчих перегонів на Рівненщині та Волині. Цікаво ж знати скільки офіційно потратили обранці. Нам сказали заплатити за це. Мовляв, більше 10 сторінок на запит – платно.

Обґрунтували, посилаючись на законодавство, суспільну важливість цієї інформації (пункт 4. статті 21 Закону Про доступ до публічної інформації), що дозволяє отримати її безкоштовно. Крім того, журналіст має право безкоштовного задоволення запиту на доступ до офіційних документів (пункт 6 статті 26 Закону Про пресу).

Байдуже – бюрократи з ЦВК все одно кажуть: «платіть».

Можна судитись, але в цьому випадку це занадто довго. Електронкою надіслати вони не можуть, бо все у паперовому вигляді. Сфотографувати ж ліньки, краще потратити гроші на копіювання, яке займає більше часу, ніж сканування чи фотографування, оскільки при запитуванні цих документів кількома журналістами (а так і було) доведеться кожен раз заново копіювати.

За логікою, варто один раз оцифрувати, а потім тільки відправляй по мейлу, не витрачаючи при цьому коштів на пересилку поштою.

Але логіка і бюрократичне глупство несумісні. Бовдури, які живуть на кошти платників податків вирішили, що на закони вони плювати хотіли.

Наприклад, автобіографії кандидатів у народні депутати не можна добитися понині. Це при тому, що вони всі були оприлюднені на виборчих дільницях. На плакатах. Навіть через український суд добитись автобіографій не можна!

Юристи та іноземці, які в курсі цієї справи, просто «в шоці». Людина має право (або претендує на це право) визначати твоє життя (через розробку, прийняття та голосування за закони), а ти не маєш права знати хто ж вона така??? При тому, що закони гарантують громадянам знати це.

Але закони – для  ворогів, для себе – беззаконня. Юристи вже готують позов у Європейський суд з приводу автобіографій.

Довелося послати в ЦВК 10 запитів від десяти різних людей: друзів, родичів, колег – з їхніх електронок.

І ЦВК, вже безплатно (бо на кожен запит менше 10 сторінок), надіслала 10 відповідей в 10-ти конвертах. Частина з цих листів надіслані рекомендованою поштою (це десь більше 5 гривень за лист А5-го формату), частина звичайною поштою (більше 2, 30 гривень).

Глупство і нахабство чиновників знову було оплачено з кишені платників податків.