Європейський суд визнав, що ЦВК і 13 суддів порушили право рівнян на повну інформацію про кандидатів у нардепи

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтримав аргументи рівненських журналістів і визнав, що Центральна виборча комісія неправомірно відмовила в наданні інформації 12 років тому. Рішення довелося чекати близько 10 років.

Редактори «Четвертої влади» Антоніна та Володимир Торбічі, ще у 2012-му році, звернулися до Центральної виборчої комісії із запитами. У запитах попросили надати фотографії та автобіографії кандидатів у депутати, які балотуються по мажоритарних округах Рівненської області. Зробили це, щоб максимально інформувати рівненських виборців про кандидатів у депутати.

Надавати цю інформацію ЦВК відмовилася. Свою відмову пояснювали, зокрема, тим, що в автобіографіях є не лише відкрита інформація, а й конфіденційна. А фотографії, мовляв, не можуть бути поширені без згоди кандидатів.

Національні суди, куди журналісти звернулися і з позовами, підтримали аргументи ЦВК. Тож журналісти, за юридичної підтримки медіаюристки Людмили Опришко, звернулися до ЄСПЛ.

І ось результат. ЄСПЛ визнав, що приховування від громадян України інформації про осіб, зареєстрованих для участі у парламентських виборах, є порушенням їхнього права одержувати та передавати інформацію.

Це право гарантованого статтею 10-ю Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Чому перемога в ЄСПЛ є дуже важливою

На думку адвокатки, медіаюристки та експертки ГО «Платформа прав людини» (на час подачі заяви в суд – експертка ГО «Інститут розвитку регіональної преси». – Ред.) Людмили Опришко, ця справа має певну унікальність.

Також дивіться: Справа рівненського журналіста, подана до Європейського суду, може зменшити маніпуляції під час виборів

Адже журналісти у своєму запиті на інформацію просили ЦВК надати їм не лише копії автобіографій кандидатів в народні депутати (а не просто інформацію з них), але й їхні фотографії.

– Це був доволі неординарний запит! – каже Людмила Опришко. – Думаю, що на той час такого ще ніхто не робив. Та й після я не чула про щось подібне. Зрештою, ні ЦВК, ні українські суди не стали задовольняти вимоги журналістів з міркувань конфіденційності запитаних відомостей.

– Тому перемога в Європейському суді є надзвичайно важливою! – додає медіаюристка. – Адже ЄСПЛ підтримав журналістів у тому, що під час виборів вони повинні отримувати доступ до надійної інформації – до першоджерел відомостей про кандидатів на виборні посади (копій автобіографій), а не лише до так званих «біографічних відомостей» про них, які оприлюднює чи надає на запит виборча комісія.

Висновок Європейського суду також демонструє, що так само журналістам повинен надаватись і доступ до фотографій кандидатів, поданих до виборчої комісії під час реєстрації.

Особливо це важливо в умовах існування недобросовісної практики реєстрації кандидатів-двійників та відсутності належного контролю з боку ЦВК за поширенням достовірної інформації про кандидатів.

Цей висновок суду показує, що фотографії кандидатів на виборні посади не мають абсолютного захисту від їхнього поширення і можуть надаватись на запити журналістів органами влади, в яких вони зберігаються, якщо цього вимагають інтереси суспільства, зокрема, під час виборів.

Хто намагався приховати інформацію про кандидатів або ж підтримав це приховування

Журналісти були змушені звернутися до ЄСПЛ, адже національні суди підтримали аргументи ЦВК. Розповідаємо які судді прийняли ці, як виявилося, неправосудні рішення.

Обоє редакторів «Четвертої влади» подали окремі запити на цю тематику, та обидва отримали відмови в ЦВК, і подали різні судові позови щодо цих відмов.

Відповідь на запит Антоніни Торбіч, з відмовою надати інформацію, готував член Центральної виборчої комісії Ігор Жиденко. Його відмову визнали правомірною у Рівненському окружному адміністративному суді. Справу тут розглядав суддя Андрій Сало.

Ми звернулися до судді Андрія Сала з проханням, для читачів «Четвертої влади», відповісти на такі питання щодо рішення ЄСПЛ:

• Чи погоджуєтеся з його висновками нині? Чому?

• Чи визнаєте що у 2012 році прийняли Постанову, яка не відповідала вимогам законодавства України? Чому?

• До яких висновків вас спонукало це рішення ЄСПЛ?

• Скільки у вашій практиці є висновків ЄСПЛ, якими ваші Постанови, фактично, визнають такими, що не відповідали законодавству? Як ви використовуєте цей досвід?

Ці питання ми надіслали на офіційну адресу Рівненського окружного адміністративного суду. Поки що відповідей не отримали. Коли отримаємо – оприлюднимо.

Апеляційну скаргу розглядали судді Житомирського апеляційного адміністративного суду:

• головуюча суддя Ірина Охрімчук,
• суддя Богдан Моніч,
• суддя Сергій Хаюк.

Відмову надати автобіографії та фотографії кандидатів на запит Володимира Торбіча в Центральній виборчій комісії оформили, прийнявши цілу постанову про це.

Позов на цю відмову розглядав Окружний адміністративний суд Києва. Ось імена суддів, які прийняли протиправне рішення:

• Головуюча суддя Оксана Головань,
• суддя Марина Бояринцева,
• суддя Олена Власенкова.

Київський апеляційний адміністративний суд також прийняв несправедливе рішення. Це зробили судді:

• Головуюча суддя Наталя Літвіна,
• суддя Олександр Хрімлі,
• суддя Андрій Коротких,

Вищий адміністративний суд України також підтримав аргументи Центральної виборчої комісії. Зробили це судді:

• суддя-доповідач Олександр Ситников,
• суддя Віктор Малинін,
• суддя Віктор Швець.

Ще раніше Людмила Опришко пояснювала, чому українських суддів не можна притягнути до відповідальності за неправосудне рішення:

– Колись Кримінальний кодекс України містив статтю, яка передбачала кримінальну відповідальність за ухвалення завідомо неправосудного рішення. Але цю норму спочатку визнали неконституційною, а нещодавно виключили. Є також варіанти притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Але наша справа – це не той випадок.

Також читайте: Рівненські і київські чиновники протиправно приховували інформацію: рішення Європейського суду з прав людини

Долучайтеся до збору на FPV дрони для рівненських військових.

Волонтерська монобанка https://send.monobank.ua/jar/6hpeyQsBSk

Картка благодійного фонду, прив'язана до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA66 305299 00000 26006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Також маємо фанклуб у тіктоці. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.