«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user Porovchuk
священик, голова благодійної місії «Православне діло»

Чому не хочуть гей параду у Рівному

Статевий акт між двома чоловіками чи двома жінками – це варіант норми. Так стверджує психологиня у статті мого улюбленого рівненського інтернет-видання. Поширювати думку про «нормальність» гомосексуалізму закликає у тому ж матеріалі лесбійка, яка називає себе правозахисницею.

Бурю у склянці води і насмішки у деяких колах викликало рішення Рівнеради про заборону гей парадів у Рівному.

При цьому ніхто не згадує про законопроект 0931, яким поряд з хорошими антидискримінаційними положеннями, намагаються втілити в життя принципи «нормальності» збочень та покарання за висловлення іншої точки зору у публічному просторі щодо проблем лесбійок, гомосексуалістів, бісексуалів і трансвеститів.

Поки цей законопроект два тижні тому під тиском громадськості, вуличних акцій в урядовому кварталі та позиції Церкви відкликали на доопрацювання, я ще можу тут поділитися своїми думками без загрози бути оштрафованим на суму від 3 000 до 11 000 гривень та бути звільненим з роботи у школі, в якій працюю.

Отже, думаю, що рішення Рівнеради – це реакція громад на необдумані та радикальні, а тепер вже й дискримінаційні та шкідливі ініціативи центральної влади.

Причому ця проблематика не висвітлюється у ЗМІ, замовчується, що спонукає громадськість шукати різні форми для привернення уваги до цієї теми.

Закони на користь ЛГБТ призведуть до ще більшої кризи моральних підвалин суспільства, сім'ї, до того, що не будуть народжувати дітей (гендеристи – одні з головних лобістів абортів), до великої демографічної кризи.

Тему причин гомосексуалізму і наслідків таких практик неможливо висвітлити в одному блозі.

Проте, посилаючись на дослідження німецької соціологині Габріели Кубі під назвою «Глобальна соціальна революція. Руйнування свободи заради свободи», подам тут інформацію про сексуальні збочення від американських та європейських дослідників.

Спочатку хочу зауважити, що згідно з українськими офіційними критеріями діагностики і психотерапії розладів психіки та поведінки у розділі «Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих» – F 60-F 69 зазначено розлади статевої ідентифікації (F64), а саме:

  1. Прагнення, що відзначається з раннього дитинства належати до протилежної статі.
  2. Наявність особливостей особистості, характерних для протилежної статі.
  3. Статева поведінка, протилежна наявній анатомічній статі.
  4. Використання одягу протилежної статті.
  5. Бажання позбутися наявних статевих ознак.
  6. Гетеросексуальний характер статевого потягу, що має, з урахуванням статевих ознак, гомосексуальну спрямованість.
  7. Надійна переконаність у тому, що він є особою протилежної статті, але що має невідповідну цій статі тілесну оболонку.

Моє спілкування з провідними українськими психіатрами та психотерапевтами засвідчило, що переважна більшість фахівців притримуються поданих критеріїв і не сприймають ЛГБТ за норму.

Подібну думку має велика кількість західних фахівців, які стверджують, що вилучення у недалекому минулому гомосексуальності та інших статевих відхилень з переліку хвороб ВООЗ було зроблено помилково і під впливом політичних чинників.

Наприклад, провідні психіатри у США Лоренс Майер і Пол Мак Г'ю у 2016 році у своєму дослідженні «Сексуальність і гендер» дійшли висновку:

«Думка, що сексуальна орієнтація є вродженною і незмінною людською властивістю, незалежною від біологічної статті, не підтвердилася науковими результатами». ( L.Mayer and P. McHugh. Sexuality and Gender. Autumn 2016.

Звернімося до думки засновників психології, які не були християнами і не належали до Церкви – Зігмунда Фройда, Карла Юнга і Альфреда Адлера. Ці ідоли для багатьох сучасних гендеристів розглядали гомосексуальність як психічний розлад статевої ідентичності.

Фройд вважав, що гомосексуальність «виникла через застій у сексуальному розвитку». Анна Фройд, донька Зигмунда Фройда, вбачала у гомосексуальному акті невдалу спробу юнака ідентифікувати себе з чоловічністю. Понад сімдесят років ця позиція була беззаперечною.

Чи є гомосексуальність «різновидом природи», «генетичною схильністю» через що уражена нею особа і суспільство повинні прийняти її як цілком рівноцінну?

Вже доведено, що не існує ніякого гена гомосексуальності й ніхто не народжується геєм чи лесбійкою. Це доводять нові дослідження близнюків.

Якби гомосексуальність була вродженою, то однояйцеві близнюки мали б однакові схильності. Але насправді це не так і про це пише в Австралії M. Bailey ( Genetic and Environmental Influences on Sexual Orientation and Its Correlates in an Australian Twin Sample, Jornal of Personality and Social Psychology, 2000, 78,3, p.524-535) та у США Peter S. Bearman в Amarican Journal of Sociology, том 107, March 2002).

Можна навести інших авторів на Заході, які досліджують цю тему як генетики, лікарі чи психотерапевти та це не відповідає формату і завданням цієї публікації.

Якою б не була природа гомосексуальних стосунків – вони, ці стосунки, не можуть бути варіантом норми, бо призводять до фізичних і психічних хвороб, сексуальної нерозбірливості та сексуального знущання.

Відтак, гомосексуалізм, як і взагалі сексуальна розбещеність – статеві контакти до шлюбу, зрада у шлюбі, життя у конкубінаті – блудному співжитті без шлюбу – призводить до занепаду моральних основ людини, сім' ї, суспільства, втрати цінностей, без яких неможливий будь який поступ.

В Україні зараз катастрофічна криза сім'ї. Хто працює з дітьми, той знає, що зараз на 10 дітей часто припадає 6-7 хлопчиків та дівчаток з розлучених сімей, дехто навіть не знає власного тата.

До речі, багато фахівців вважає кризу у сім'ї та аборти, одним з чинників, які призводять до формування гомосексуальних схильностей.

В країні пандемія ВІЛ-СНІД, вірусних гепатитів, інших хвороб, які передаються статевим шляхом, зокрема, тому, що духовні й моральні норми і цінності зневаженні.

Гомосексуалісти можуть жити так, як вони хочуть, але держава на може нав'язувати суспільству думку, що такий спосіб життя є нормативним і тим більше, забороняти його критикувати та ще й карати за цю критику.

Зрозуміло, що народ з цим не погодиться, це буде формувати ще одну лінію розколу і протистоянь. Враховуючи, що ЛГБТ середовище та ті, хто їх підтримує, переважно сповідує лівацькі, неомарксистські погляди на віру, націю та державу, можемо говорити також і про небезпеку для держави, яка воює.

Антидержавні гасла були на плакатах гей парадів у Києві, а оголені частини тіла геїв та лесбійок та їх епатажні наряди викликали у багатьох збентеження.

Напевне, і в Рівному є громадяни, яких це бентежить.

Безперечно, люди з іншою сексуальною орієнтацією не повинні бути дискримінованні, всяку людину інша людина повинна любити. Любити людину і ненавидіти гріх, який нищить людину, щоб допомогти собі та ближньому, потрапивши у пастку ілюзій, не загинути.

Закінчу словами німецького науковця професора, доктора Роберта Шпемана:

«Гендерний мейнстримінг... Це програма перевиховання, якою намагаються стерти у нас одвічну культуру взаємин – здатності розрізняти чоловіків і жінок, відрізняти взаємну привабливість статей, на якій грунтується продовження людського роду, від інших форм задоволення інстинкту.

Мета – усунути споконвічний лад, що його ми називаємо людськістю та людською природою. Мовляв, нам треба від цієї природи звільнитися.

Та коли йдеться про зв'язок із життєвими процесами, годі обійтися без поняття «нормативної нормальності». Помилки у цій сфері становлять загрозу для всього людського роду».

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте