Девіантна Рівнерада: чому депутати заборонили марші ЛГБТІ і які це матиме наслідки

«Заборонити на території Рівного пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо, що проходять в місцях масового дозвілля сімей з дітьми».

Таке рішення прийняли сьогодні депутати Рівненської міської ради.

Це цитата з проєкту рішення. Остаточний варіант посадовці Рівнеради мають ще опублікувати.

«...Що проходять в місцях масового дозвілля сімей з дітьми». Після цієї фрази може скластися враження, що всі вище перелічені заходи проходять в Рівному. І не аби де, а в місцях дозвілля сімей з дітьми.

З'ясовуємо, чи справді це так і хто надихнув депутатів Рівнеради знову, після заборони Геловіну, потрапити у стрічки всеукраїнських новин. А також який вплив має це рішення на життя в місті.

Пранк для депутатів

Пранк – розіграш через провокацію і жартування над жертвою (від англійського prank – витівка; жарт). Тих, хто займається пранками, називають пранкерами. Хто пожартував над депутатами, читайте далі.

У рішенні депутати пропонують «унеможливити проведення публічних кампаній і заходів», які ми згадали на початку матеріалу і «які складають загрозу інституту сім'ї як складовій стратегії національної безпеки України».

Ця заборона нібито покликана зберегти «моральне благополуччя дітей» та «захистити суспільну мораль».

Ініціатором рішення про заборону стала фракція ВО «Свобода».

Голова бюджетної комісії та депутат від цієї фракції Олег Карп'як зачитав проєкт рішення на сесії. У коментарі «Четвертій владі» він каже, що не обмежує права людей. Лише не розуміє, для чого представникам ЛГБТ-спільнот прайди та марші.

ЛГБТІ – це абревіатура на позначення лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів.

– Наша фракція за традиційні цінності і ми не хочемо, щоб таке відбувалося в нашому місті. Це наша позиція, яка є в програмних засадах, – каже депутат. 

– Чи не вважаєте Ви, що таке рішення порушує права людей на мирні зібрання? – журналістка. 

– Збиратися людям будь-де на акції, демонстрації – це наше конституційне право. Але виражати свою сексуальну позицію можна і вдома, в якихось своїх «тусовках». Для чого це показувати на загал чи привертати дітей до цього. Я їх не засуджую. Але я не вважаю, що моя дитина має це бачити. 

– Як ви пропонуєте представникам ЛГБТ-спільнот про себе заявляти, проголошувати свою ідентичність?

– А не можна не проголошувати? Можна просто жити, платити податки? Я не хочу їх чути, мені не цікаво. Я не хочу це бачити – це теж моє конституційне право. То про мене ніхто не думає, а про тих, хто хоче щось сказати, думають. То я теж маю бути захищеним з цієї точки зору. 

36 депутатів підтримали рішення заборонити у Рівному марші рівності. Контроль за виконанням доручили комісії з питань захисту суспільної моралі, яку очолює Олександр Чубай – один із ініціаторів заборони святкування Геловіну в Рівному.

Як обговорювали цей проєкт рішення, можна подивитися на відео (час: з 58.40 до 1:06:42).

1-го січня 2020-го з 16.00 по 18.00 – марш рівності «Рівне прайд» таку подію створили у фейсбуку пранкери. З фейкового акаунту Катерина Омельчук, який вже поширював фейк про геїв.

Депутат Олександр Чубай каже на сесії, що Рівнераду повідомили про марш рівності, запланований на перше січня. Отже, саме цей пранк спровокував депутатів до рішучого захисту – надихнув перед новим роком вчергове прославитися на всю країну.

В рішенні Рівнеради є речення про те, що «відповідний орган має звернутися до суду із позовом про заборону таких заходів в інтересах національної безпеки, громадського порядку та суспільної моралі, відповідно до статті 182 Кодексу про адмінправопорушення. Це стаття про перевищення рівня шуму.

Питаємо в адвоката про значення цього рішення.

Нікчемне рішення

Рівненський адвокат Юрій Клекотка каже, що рішення Рівнеради суперечить статті 39 Конституції України, статті 11 Європейської конвенції з прав людини та статті 21 Міжнародного пакту про громадські і політичні права. Усі статті про свободу мирних зібрань.

– Стаття 39 Конституції України дає право на мирні зібрання, мітинги, збори, походи і демонстрації без зброї і його мають всі громадяни України, при умові завчасного сповіщення місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Так от, вищезазначені органи місцевого самоврядування, яким зокрема є Рівненська міська рада, не має повноважень їх забороняти, – пише на своєму фейсбуку адвокат.

Повідомляти міську раду про зібрання потрібно виключно для того, щоб вона забезпечила безперешкодне проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

За частиною першою статті 280 Кодексу адміністративного судочинства України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування мають право негайно після отримання заяви звернутися до суду з позовною заявою про заборону масових заходів.

Суд задовольняє вимоги позивача, якщо зібрання може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей.

У разі обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність обмеження щодо реалізації права мирно збиратися. Тільки суд це може зробити, а не міська рада, пише Юрій Клекотка.

Адвокат у коментарі «Четвертій владі» каже, що сьогоднішнє рішення міської ради можна оскаржити, та називає його нікчемним. Люди можуть збиратися, бо їм це дозволяє Конституція України, вона має найвищу юридичну силу.

Окрім цього, Юрій Клекотка наводить статтю 281 Кодексу адміністративного судочинства, де вказано, як люди можуть захистити своє право на мирні зібрання. 

За статтею, організатори мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовом про усунення перешкод та заборону втручання з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.

Адміністративна справа про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення – невідкладно.

Рішення суду в адміністративній справі про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань виконується негайно.

Девіантна поведінка – секс посеред вулиці

Розшифруємо, що означає термін статева девіантна поведінка, який згадують у рішенні Рівнеради.

Рівненська психологиня та травмотерапевтка Катерина Габрієль пояснює, що девіантна поведінка – це поведінка, що відхиляється від прийнятих норм. А поняття «статева девіантна поведінка», яке вказано у рішенні Рівнеради, придумали самі ж депутати, вважає жінка.

– Депутати не повинні втручатися ні в чию сексуальну поведінку: ані гетеро-, ані гомо- пар. Я не впевнена, що представники ЛГБТ-спільноти будуть займатись сексом посеред вулиці, де є мами і діти. Я гадаю, що з таким же успіхом діти та мами травмувались, коли б гетеросексуальна пара зайнялась сексом посеред вулиці.

– І ще раз: гомо-, бі-, гетеросексуальна орієнтація є варіантом норми. Це не порушення. І якщо я не люблю дівчат, а люблю хлопців, то ні одна дівчина не звабить мене, як би вона не ходила переді мною.

Психологиня з Києва Марина Діденко каже, що поняття девіантної поведінки частіше використовують для опису порушень. Це наприклад «ризикована поведінка підлітків». Серед аспектів такої поведінки вживання алкоголю та наркотиків, куріння, незахищені статеві стосунки.

Щодо використання терміну «статева девіантна поведінка» психологиня не впевнена. Каже, що частіше замість нього використовують «розлади статевої поведінки». Це зокрема, зоофілія, садизм, ексгібіціонізм. Використовувати це поняття для опису представників ЛГБТІ-спільноти зовсім недоречно, каже Марина.

ЛГБТІ-спільнота існує і має такі ж права

Правозахисниця та координаторка проєктів ГО «КиївПрайд» Марина Герц каже, що «гомосексуальність» вважалася захворюванням до 1991-го року. І тоді про це казали, як про «девіантну поведінку» – відхилення від норми. Але зараз це не вважається хворобою і чимось ненормальним. Бо норма – це в тому числі і права людини на стосунки чи партнерство для створення сім'ї.

Рішення міської ради про заборону маршів рівності – це порушення права на мирні зібрання. Також воно порушує свободу слова, свободу ідентичності і право її виражати. Окрім цього, рішення про заборону гей-парадів суперечить рівності перед законом, каже Марина.

– Прайди, марші рівності, фестивалі квір-культури – це інструменти для підвищення рівня видимості ЛГБТ, які також часто впливають на розуміння норми. Бо якщо ми частіше бачимо представників ЛГБТ, то тим більше розуміємо, що ці люди існують і мають такі ж права, як і всі, – каже Марина. 

Марина критикує підстави для рішення Рівнеради, а саме посилання на третю статтю у Сімейному кодексі про те, що «підстави, на яких створюється сім'я, не мають суперечити моральним засадам суспільства».

– Важливо нагадати 4 пункт цієї статті, де написано, що «сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, а також інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать загальним моральним засадам суспільства».

Стосунки між двома повнолітніми людьми за спільним рішенням не суперечать моральним засадам. Це основа для права людини вступати в стосунки і створити союз.

Питання в тому, що в нас немає рівності перед законом для представників ЛГТБ-спільнот, вони не можуть офіційно одружуватися, – каже Марина Герц.

Тим часом, директорка «Amnesty International Україна» Оксана Покальчук закликає Рівнераду скасувати це рішення та припинити «ганебну дискримінацію людей за ознаками сексуальної орієнтації й гендерної ідентичності».

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.