Чому третій рік тягнеться справа про хабар «маминому прокурору»

Андрій Таргоній, після виходу із ізолятора, на прес-конференції розповів, що його підставили, бо він був незручним для керівництва прокурором
Джерело
«Четверта влада»

Ще у вересні 2017 року суд поновив Андрія Таргонія на посаді прокурора. До того ж  зобов’язав Рівненську обласну прокуратуру виплатити йому майже 120 тисяч за «вимушений прогул». А справу щодо обвинувачення прокурора в хабарництві не можуть почати розглядати у суді вже майже три роки.

Наразі Андрій Таргоній працює прокурором у Березнівському відділі Сарненської місцевої прокуратури.

З чого почалося

Ще 2 липня 2015 року на прокурора Рівненської районної прокуратури Андрія Таргонія поскаржився рівнянин. За його словами, правоохоронець вимагав у нього хабар за закриття кримінального провадження. 

Наступного дня прокурора затримали. У шухляді його робочого столу знайшли 15 тисяч гривень міченими купюрами.

Ще 35 тисяч, за версією слідства, екс-прокурор взяв раніше і передав адвокату-спільнику.

В результаті Андрію Таргонію оголосили про підозру та звільнили із правоохоронних органів. Однак, через три дні, прокурора звільнили під заставу у сто тисяч. 

Чому справу по суті ніхто не розглядав

Рік тому захисниця Андрія Таргонія – Вікторія Власик подала клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. За її словами, в обвинувальному акті не конкретизовано як саме її підзахисний вимагав хабар.

Суд задовольнив клопотання.

Також звернув увагу, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування немає інформації про прийняття процесуального рішення щодо призначення проведених трьох експертиз (серед яких криміналістична експертиза відеозвукозапису)

Втім, уже в липні 2017-го року Апеляційний суд Рівненської області скасував ухвалу Рівненського міського суду та зазначив, що обвинувальний акт складений правильно. І відправив справу на повторний розгляд з самого початку, у Рівненський міський суд.

Після цього у справі почався черговий раунд пінг-понгу

Із серпня 2017 року справу про хабарництво Андрія Таргонія по суті не розглядав ніхто. Причина – самовідвід або спроба відводу суддів чи прокурорів.  

У серпні 2017 року Андрій Таргоній заявив відвід судді Рівненського міського суду Святославу Рогозіну. Через те, що має сумнів в неупередженості судді при розгляді справи. Суд у задоволенні клопотання відмовив. 

Пізніше цього ж суддю Рогозіна намагався «відвести» прокурор Юрій Леськів. У заяві він зазначив, що суддя вже брав участь у цьому кримінальному провадженні. У задоволенні клопотання йому теж відмовили.

Натомість у листопаді Андрій Таргоній подав клопотання про відвід прокурора Юрія Леськіва від справи. Нібито через те, що «прокурор Леськів, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив протиправні дії проти батька обвинуваченого». Втім, у клопотанні відмовили. 

У грудні Таргоній спробував знову «позбутися» судді Рівненського міського суду Святослава Рогозіна. У заяві зазначив, що суддя необґрунтовано відмовив у задоволенні його заяви про відвід прокурора Леськіва. Однак Таргонію відмовили.

У січні 2018-го Андрій Таргоній знову заявив відвід прокурору, який бере участь у кримінальному провадженні Юрію Леськіву.

Своє клопотання обґрунтовав тим, що «прокурор Юрій Леськів систематично ігнорує його клопотання та постійно відмовляє у їх задоволенні, упереджено ставиться до нього». Вимоги знову ж таки не задовольнили.

У лютому Таргоній знову заявляє про відвід судді Рогозіна. Вважає, що суддя особисто заінтересований у результатах кримінального провадження.

І тут вже не витримав сам суддя. Написав заяву про самовідвід.

Обгрунтував тим, що в судових засідання обвинувачений тричі подавав заяви про його відвід. Таку ж заяву подавав і прокурор, який вказував на неможливість розгляду кримінального провадження суддею, який вже постановляв ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору і яка була скасована.

У лютому наступний призначений суддя Віктор Кухарець теж подав заяву про самовідвід, посилаючись на те, що у травні 2016 року він ухвалив повернути обвинувальний акт. Заяву судді задовольнили.

Цього ж місяця наступний суддя Рівненського міського суду Мар’ян Головчак подав заяву про самовідвід, адже він «обирав запобіжний захід для обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком 60 діб».

12 квітня наступний суддя Рівненського міського суду Сергій Наумов подав заяву про самовідвід у розгляді кримінального провадження.

Він посилається на те, що як слідчий суддя розглядав скарги Таргонія на дії прокурорів та слідчих області, які брали участь у досудовому розслідуванні цього кримінального провадження. Заяву судді задовольнили.

Місцеве правосуддя хоче позбутися цієї справи

Рівненський адвокат, експерт у галузі кримінального права Олександр Бражніков вважає, що все що відбувається, цілком відповідає Кримінально-процесуальному кодексу. Адже Кожен суддя має право заявити самовідвід, а чи він обгрунтований, вирішують інші.

Поки що усі самовідводи задоволено, а тому вони є законними.

– Міркувати про навмисне затягування я б не став, бо суддям байдуже скільки часу на оте усе піде, тому і поспішати їм нікуди, – каже експерт.

– Інша річ, недалекоглядно  взятися за розгляд справи, у котрій є хоч якийсь натяк на власний суб'єктивізм через службову дотичність до особи обвинуваченого, а потім шкодувати про це, відписуючись на неминучі скарги однієї або іншої із сторін у справі. А ще гірше потерпати від праведного гніву тих, кому зараз попускається виражати його у формі, яку свого часу випробував на собі і сам фігурант.

Олександр Бражніков вважає, що справу можна було би розглядати поза територією Рівненщини.

Рівненський адвокат Олександр Бражніков впевнений, що справу розглядатимуть ще довго
Рівненський адвокат Олександр Бражніков впевнений, що справу розглядатимуть ще довго

– Було б логічним розглядати схожі справи десь на теренах іншої територіальної юрисдикції, однак нормативно це не забезпечено, хіба що список ще не задіяних суддів вичерпається і місцеве правосуддя нарешті зітхне з полегшенням, – каже адвокат.

– Така практика набуває все більшого поширення, прикладом чому служить хоча б справа «про бурштинову мафію», яка оминула свою батьківщину транзитом на шляху з Києва до Львівської області. Отже нам навряд чи доведеться почути остаточний вердикт у рідних стінах і найближчим часом.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)