Чому українці – то американці (а не канадці)

Відкрию таємницю: українці – то американці (а не канадці).

Facebook нагадав, що 4 роки тому я опублікував оцей аналіз.

Сьогодні б написав іншими словами, але суть та сама.

Лише додам, що ми стали ще більш, як американці, і ще менш, як канадці.

І ось чому.

…

Я виріс вважаючи Канаду схожою на Україну і Україну – на Канаду. Типу Канада, як і Україна – «менший» брат, спокійні, миролюбні, таке всяке.

Проживши 15 років між Канадою, Америкою, а також побувавши в десятках країн і заробляючи на життя вивченням їх культур і менталітетів, сьогодні нарешті знайшов сміливість зізнатися собі, що менталітет моїх кровних братів Українців – зовсім не такий як моєї любої Канади, а абсолютно такий, як моєї теперішньої домівки Америки.

Українці – то Американці.
...

Обґрунтовую.

1. Українська національна ідея – це американська національна ідея (не плутати з «американською мрією, про яку далі). Чітко сформульована Подерв'янським українська ідея «ві...біться від мене», це просто перекладена на українську мову американська всепоглинаюча віра в «малий уряд».

Ніщо так більше не об’єднує Американців, як віра і прага до малого, дуже малого, а бажано взагалі відсутнього уряду. Українці, звичайно, по радянській звичці чекають подачок від уряду, але в душі щиро його ненавидять і дуже б хотіли б всіх тих депутатів і чиновників на гілляку і щоб більше ніколи ніхто...

Раду зменшити до 50 чоловік. Міліцію розпустити. Армію – на волонтерську основу.

Ніхто так своїх президентів не лає, як Американці. Лише Українці. Ще не вибрали, вже критикують. О, якби ви бачили, що тут кажуть про Обаму (апдейт: сьогодні про Трампа)...

Вам би ваші закиди Порошенку (апдейт: сьогодні Зеленському) здалися б компліментами. Коротше, дай мені мою земельку, не чіпай з податками і я собі свій рай сам збудую.

Канадці ж навпаки, зовсім не проти більшого уряду і уряд свій, здебільшого, люблять.

Он Харпер керує Канадою вже років 11, і виглядає так, що знов виберуть. Вони навіть не обмежують кількість строків прем'єра (апдейт: Трудо трохи получає від Канадців, але навіть близько не так, як Зеленський чи Трамп). Ні, тут Українці – Американці.

2. Українська особиста мрія – це американська мрія в найчистішому вигляді. Чого найбільше хоче кожен Українець? Правильно, своя хатка, бажано на хуторі, ставок, млинок, і вишневий садок. Отут огірочки, а отам картопелька, вдома дружина і діточки. Коник. І бажано всій невеличкий бізнес. Всьо!

Ви в ідеалі описали Американську мрію, лише з правкою на кліматичні умови. Це і є мрія будь-якого Американця, лише замість городу, тут фетиш – це зелена галявина перед хатою, на яку Американець тратить більше часу, ніж Українець на колорадського жука. А хутір вони називають фермою або ранчо.

Решта ідентично. І не лізьте до мене. Ідилія.

Канадський же менталітет – це ввічливість, багатокультурність, захист навколишнього середовища, бобра врятувати, чи дерево не дати спиляти. Нє, Українці цього не зрозуміють. Ставок, млинок, вишневий садок навколо хати - ось справжня американська мрія Українця.

3. Українці – козаки. Американці – те саме, тільки називають козаків – ковбоями. Нація воїнів. Так, більшість українців хлібороби, (як і більшість американців - трудяги), але національний герой – хлопака в диких степах, на коні, шукає пригод, нічого не боїться, за себе постоїть, інших захистить.

Тільки наші ковбої на схід йшли, а американські на захід. Але риси національного героя – ідентичні.

Канадці ж нація дипломатів, естетів. Українці часто поводяться як канадці, але в душі люблять саме ковбоїв-козаків.

4. Майдан – явище таке саме американське, як і українське.

Ви бачили Канадців на протестах? Ото ж. Лише якщо організовано профспілками. Профспілки Канадці люблять. Але то інша історія.

Українці профспілки не люблять. А от Майдан – це тіки так. Кожні кілька років. Американці теж, від Boston Tea Party до Occupy Wall Str (хто не знає про той протест – погугліть). Тут чуть шо, зразу Майдан. В Канаді ж зовсім інший менталітет.

5. Менший Брат, то насправді не Канада, а Америка. У них була своя Британія. Визвольні змагання. АТО. Все як у нас. Просто вони коли вирвалися з обійм великого брата 200 років тому, на кінець реалізували свій потенціал і переросли того брата.

Але в менталітеті намагання довести свою «неменшість» так і лишилося.

Чиста Україна, але лише на кілька поколінь раніше.

Канада ж – дипломати. Спокійно, без стілянини, гайдамак, козаків, кіборгів, туди-сюди, за 200 років домовилися помалу і непомітно стали фактично незалежними, хоча на папері до цих пір провінція Британії.

6. Ті, кого тепер прийнято називати «українськими патріотами» – це звичайні україномовні американці, особливо ті, що люблять Республіканську Партію і Рейгана. Різниці – ніякої.

Жодна з програм канадських партій не була б підтримана помітним числом українських патріотів. Плювались би. Але от програма Республіканської Партії мала б 100% підтримку серед активних українських майданівців, автомайданівців, свободівців, тризубівців, АТО-шників і інших наших людей. Не вірити – почитайте.

7. Українці, як і Американці, – не дуже толерантні до меншин. Тобто, меншини себе почувають ОК в Америці, але все ж більшість населення тут проти одностатевих шлюбів, косо дивляться на інші раси, очікують від іноземців асиміляції, будують стіну.

Звичайно, вони набагато далі в своєму розвитку, щоб про це говорити відкрито і настільки підтримують свою основну ідею «відчепіться від мене», що надали рівні права і сексуальним, і расовим меншинам, але далеко глибоко в цьому суспільстві гомофобія і расизм ще є і буде. Сподіваюся недовго, але поки є.

Те саме в Україні. На людей з іншою шкірою дивляться дико. Як і Американці – не образять. Але шугаються. Те саме з одностатевими стосунками і іншими меншинами. В Канаді ж ці речі не лише сприймають нормально, але всіляко заохочують. Покажіть мені справжнього Українця, який заохочуватиме Росіянина говорити російською, чи зрадіє, коли його донька любитиметься з ромом чи з іншою дівчиною. Ото ж.

А Канадці і проституцію легалізували, і одностатеві шлюби, і расизму ніколи не мали. Де ви бачите схожість з Україною?

8. Зброя – національний фетиш Американців і все більше Українців. Тут навіть коментувати не треба. Чи не перша петиція до Президента була про зброю (і до речі про відміну податків, ну чи мита, що одне й те саме). Чисто Американці. Тут теж – зброя і геть податки.

Канадці зброю дозволяють, але якось просто на це питання не звертають уваги і навіть дуже не проти ту зброю заборонити. Звичайно, і в Україні є багато таких, які проти легалізації зброї, але справжні Українці, ті кого називають «патріотами» - ті чисті Американці в цьому питанні.

9. Ну і останнє – релігія. Канада має церкви, але релігію більше ігнорує. І вже точно не носиться з одною і кричить, що інші треба заборонити.

Америка ж дуже і дуже релігійна країна і дуже навіть проти розповсюдження нехристиянських напрямків.

Знову ж, це високо-цивілізована країна і «відчепіться від мене» настільки важливо, що ніхто нікому про релігію нічого не закине і завжди до цього питання поставиться з повагою, але саме тут палили Коран оце кілька років тому.

Саме тут президенти завжди згадують бога. Навіть в клятву свою вставили «Одна нація під Богом». В Канаді таке б в голову нікому не прийшло.

В Україні також дуже люблять вірити, що з нами Бог, священики, капелани, в своїй Богом даній – повний комплект, коротше. Все як Америці, а не як в Канаді.

Апдейт доданий в 2017:
Все так, єдине імена змінилися.
Скажімо, тепер є Трамп.
О, український Трамп в Україні зараз би 86% набрав. Причому чесно.

Адейт доданий сьогодні в 2019:
Таки вибрали «Трампа», щоправда лише 73% відсотками, а не 86% як я прогнозував.
Теж телевізійна особистість, буде в житті, як на екрані, без досвіду в політиці, наш хлопець, осушить політичне болото. А сьогодні ще і цілий день про них двох говорять, як пару (слухання в Конгресі).

Про подібність Трампа і Зеленського я більш детально писав два тижні тому, якщо комусь цікаво докладніше.

Також ілюстративною є реакція на Грету Тунберг. Як мої американські друзі, так і мої українські друзі майже всі смакували її психічні проблеми і використання її «злими» дорослими для своїх корисних цілей. Негатив, коротше.

Реакція канадських друзів або нейтральна, або навіть позитивна з закликом сфокусуватися на меседжі, а не на дівчинці. (ПС Як в українця в Америці, моя реакція теж не дуже позитивна, якщо що).

І ще. Американське суспільство дуже розколоте сьогодні, і розкол поглиблюється. Я ще пам’ятаю часи, коли американці були просто республіканцями і демократами, які все ж були американцями. Зараз і самому видно, і сотні досліджень показують це на цифрам,

Америка переживає безпрецедентний період трайбалізму. Аби як, але так, щоб їх лідер сів (Lock her up! vs Impeach!). Доходить до абсурду, як і в Україні в протистоянні між 73% і 25%.

В Канаді, попри різні погляди на політику, навіть близько такого розколу не стояло.