«Депутати за викликом»

За рекламу в медіа Ахметова «Радикальна партія», схоже, заплатила в сотні разів менше, ніж мала б. Є підстави вважати, що різницю вона відробила голосуванням у Верховній Раді за потрібні олігарху законопроекти, а також їх лобіюванням у медіа. 

У попередньому матеріалі vybory.pravda.com.ua вже згадували про те, що «Радикальна партія», незважаючи на проголошену опозиційність, голосує солідарно з групою депутатів, підконтрольних тому чи іншому олігарху.

А в цій статті, на основі відкритих даних, журналісти припускають, що останні два роки ім'я одного з цих олігархів – Рінат Ахметов.

«Ляшківці» і «Сегодня»: (медіа)партнерство, від якого всі отримують задоволення

Усі партії витрачають гроші на рекламу. Про це вони звітують (принаймні, зобов'язані) до НАЗК.

60 млн 168 тис. Грн – загалом витратила на рекламу «Радикальна партія Олега Ляшка» за 2 роки.

55 млн 188 тис. – з цих коштів - державне фінансування.

Рекламна стратегія в кожній партії своя. «Радикальна партія», наприклад, робить ставку на телебачення і виготовлення сувенірної продукції. На останню за два роки було витрачено понад 9 млн гривень.

У переліку основних отримувачів коштів від РПЛ ви не побачите ні телеканалу «Україна», ні газети «Сегодня».

За два роки ТОВ «Медіапартнерство», яке і забезпечує рекламу у медіахолдингу Ахметова, отримало від партії Ляшка лише 200 тис. гривень за інформаційні послуги в газеті «Сегодня». 

Про це йдеться в копії договору, яку Громадському руху ЧЕСНО надало НАЗК. Договір був укладений в лютому 2017 року, жодних оплат послуг газети у 2016 році здійснено не було.

Реклама радикалів розміщується із маркуванням «Реклама», «Точка зрения», «Горячая линия», «Пресс-центр», «Анонс», «Актуально», «Новости регионов», «Официально» та інші.

До речі, це є порушенням закону України «Про рекламу», згідно з яким є лише два визначених маркування для подібних статей: «Реклама» та «На правах реклами».

– По суті йдеться про так звану «джинсу» (немарковані рекламні матеріали). За ч. 4 ст. 27 закону «Про рекламу», Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів може накласти штраф у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Але на практиці ці положення важко реалізувати, бо Держспоживінспекція не має експертизи визначати, чи є такий матеріал справді рекламним, – юрист Центру демократії та верховенства права Максим Хаврат

За два роки Ляшку присвячено щонайменше 87 матеріалів (72 – у 2017 році).

Найдешевший офіційний варіант розміщення матеріалу в газеті «Сегодня», відповідно до наданих розцінок, складає 14 тисяч 675 гривень. Це ¼ шпальти. Із фотографій нижче видно, що насправді новини про Ляшка займають більше чверті шпальти.

Та навіть у такому випадку вартість рекламної кампанії лише за 2017 рік мала б скласти 1 мільйон 56 тисяч гривень. Ймовірно, «Радикальна партія» платила за публікації готівкою (редакція надає 30% знижку на київський випуск газети у випадку розрахунку готівкою) або послугами.

1 млн 56 тис. 600 грн – мала б заплатити «Радикальна партія» за рекламу в газеті «Сегодня» у 2017 році

Не варто забувати і про веб-сайт segodnya.ua, котрий має одне з найбільших охоплень серед усіх новинних сайтів України. Згідно з аналізом ЧЕСНО цього ресурсу, за 2016-2017 роки 266 матеріалів мали ознаки замовності.

Частина цих матеріалів дублює опубліковані в газеті. Втім, на сайті вони вже не мають рекламного маркування. Вартість немаркованої політичної новини на segodnya.ua, згідно з наданими ЧЕСНО рекламною агенцією даними, складає 10 тисяч гривень.

2 млн 660 тис. Грн мала б заплатити за два роки «Радикальна партія» за присутність на сайті segodnya.ua

Кореспондент ЧЕСНО звернувся по коментар до редакції і рекламного відділу «Сегодня», проте відповіді на момент публікації не отримав.

Додає гостроти ситуації і той факт, що ці ж матеріали з'являються в новинному блоці і на телеканалі «Україна», який у фінансових звітах «Радикальної партії» взагалі не фігурує.

Згідно з даними «Детектору медіа», наданими Громадському руху ЧЕСНО, Олег Ляшко протягом 2016-2017 років понад 120 разів з'являвся лише в новинній програмі «Сегодня».

На каналі «Україна» Ляшко частий гість у студії, з яким обговорюють усі політичні та економічні теми.

Він присутній ледь не в кожному репортажі з парламенту, а деякі його коментарі можна розцінити як просування інтересів бізнесу Ріната Ахметова. Часто ці коментарі головний «радикал» дає безпосередньо з заводів Ахметова.

З року в рік про Олега Ляшка знімають однакові сюжети.

– Політик Олег Ляшко від самого початку був медійною технологією – його використовувала «Партія регіонів» для того, щоб імітувати присутність опозиції (але недолугої і неадекватної) у своїх медіа.

Вся історія його перетворення з третьорядного депутата «Блоку Юлії Тимошенко» на лідера парламентської партії – це історія застосування медійних технологій, передусім, замовних матеріалів та прихованої реклами, – співредактор MediaLab.Online, викладач Школи журналістики УКУ Отар Довженко

Експерт вважає, що ці технології використовуються в тих ЗМІ, власники яких мають домовленості з Ляшком або є акціонерами його партії. На думку Довженка, у 2014-2015 роках це був «Інтер», потім «1+1», а останні пару років мажоритарним акціонером проекту «Ляшко» став Рінат Ахметов.

Ціна піару

Виникає питання: чим розплачувався Олег Ляшко, щоб регулярно потрапляти в ефір телеканалу «Україна»?

Аналіз, наведений нижче, показує, що депутати «Радикальної партії» не лише публічно лобіюють рішення, потрібні Ахметову, але й за деякі з них голосують синхронно з "Опозиційним блоком".

Для порівняння ми взяли законопроекти, запропоновані депутатами РПЛ: №2216а про діяльність технологічних парків, №6382 і №3868 про зменшення дефіциту брухту чорних металів, №6475 про розвиток суднобудівної промисловості і №7206 «Купуй українське, плати українцям».

– Основними вигодоотримувачами закону є внутрішні виробники металу, що використовують брухт як сировину. Серед українських виробників металу – «Арселор Міттал Кривий Ріг», «Метінвест» (СКМ), «Інтерпайп».

Саме ці три компанії беруть активну участь у тендерах «Укрзалізниці» на продаж брухту, – заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський

Ілона Сологуб, Київська школа економіки, редколегія VoxUkraine, зазначає:

– Продовживши дію підвищеного мита на брухт, незважаючи на попередження Єврокомісії, влада України вкотре порушила свою обіцянку, дану міжнародним партнерам.

Таким чином, знову короткострокова ціль із покращення становища металургів узяла гору над довгостроковою ціллю з вибудовування репутації України як партнера, який дотримується своїх зобов'язань, а отже, поважає правила гри, прийняті в цивілізованому світі.

Стосовно будівництва технопарків, то тут ініціатор законопроекту Віктор Галасюк давно співпрацює з олігархом Василем Хмельницьким. У 2012-2014 роках вони планували будувати інноваційне містечко Bionic Hill, проте проект виявився схемою з приватизації державних коштів.

Громадський рух ЧЕСНО звернувся по коментар до Галасюка, проте відповіді так і не отримав. 

Створення особливих пільг для суднобудівельників передбачає збільшення вдвічі максимального строку переробки товарів, що ввозяться на підставі зовнішньоекономічних договорів, до 730 днів. Тоді як для всіх інших галузей такий строк – до 365 днів.

Вигоду від цього може отримати Вадим Новинський, корпорація «Смарт-холдинг» якого володіє Чорноморським і Херсонським суднобудівними заводами, а також власники заводу «Кузня на Рибальському» Петро Порошенко та Ігор Кононенко.

Новинський з Ахметовим з 2007 року мають спільний бізнес, коли «Смарт-холдинг» Новинського увійшов до складу «Метінвесту» Ахметова.

Також вони співпрацюють в аграрному бізнесі, спільно володіючи компанією HarvEast. Нещодавно в інтерв'ю Дмитру Гордону Новинський називав Ахметова своїм другом і партнером. 

Законопроект №7206 «Купуй українське, плати українцям» створює можливість продавати державі товари та послуги з націнкою до 40%. Його вже критикували українські і європейські експерти.

Журналіст сайту «Наші гроші» Юрій Ніколов вважає, що Рінат Ахметов є безумовним бенефіціаром законопроекту:

– Його фірма «Метінвест-СМЦ» вже довгі роки є монопольним постачальником «Укрзалізниці». У 2017 році вона отримала замовлення залізничників лише на поставку рейок на 849 мільйонів гривень, у 2016 році на 1398 мільйонів гривень.

При цьому компанія Ахметова розігрувала тендери з представництвом естонської компанії «Skinest Rail». А значить, у «Метінвесту» буде формальний привід піднімати свою ціну на відсоток, який дозволить «Купуй українське».

Ніколов додає, що різниця в цінах буде безпосереднім доходом Ріната Ахметова. Ну а щоб повністю розвіяти сумніви про тісну співпрацю олігарха та депутатів-«радикалів», нагадаємо, що виходець з «Метінвесту» Юрій Зінченко нещодавно очолив виконком «Радикальної партії».

За словами експерта Центру економічних стратегій Дмитра Яблоновського, законопроект «Купуй українське, плати українцям» має двох головних вигодонабувачів: чиновників, що видаватимуть довідки, які підтверджують походження товару, та українських виробників, продукція яких має дешевші імпортні аналоги.

Для останніх зменшуються стимули інвестувати в підвищення ефективності виробництва.

Згідно з аналізом Центру вдосконалення закупівель, ухвалення законопроекту призведе до зменшення кількості малих та середніх підприємств на ринку публічних закупівель, збільшення бюрократичних перепон та зростання корупції.

Законопроект №7206 порушує міжнародні угоди та негативно впливає на імідж України. Окрім цього, відсутність опублікованого списку спеціалізованих товарів створює ризик надання переваг одним галузям та дискримінації інших.

В Ахметова вже є 20 прихильних до нього депутатів у Верховній Раді. Вони представляють партію «Опозиційний блок», з якою «радикали» начебто не мають жодних спільних інтересів.

Проте, як виявив аналіз голосування за ці законопроекти, згадані дві протилежні за поглядами групи депутатів голосували на диво синхронно. Навіть коли депутати решти фракцій голосували інакше.

Вустами депутата

Як ми вже зазначали, окрім безпосереднього голосування, депутати «Радикальної партії» ще й активно просували ці законопроекти в медіа.

Уже в 2018 році Ляшко відзначився тим, що 22 лютого розповів про набір законопроектів від «Радикальної партії», які мають «оздоровити економіку України і відкрити її для інвесторів», та згадав лише про «Купуй українське».

Газета і сайт «Сегодня» публікували величезні інтерв'ю з Ляшком про цей законопроект, у десятки разів більші за звичайні замовні матеріали.

За три дні до Ляшка, 19 лютого, депутат від РПЛ Галасюк розповідав про «Купуй українське».

Телеканал «Україна» активно запрошував Галасюка на ефіри, де той розповідав про підвищення мита на продаж брухту.

Окрім зазначеної низки законопроектів, лобіювання «радикалами» стосувалося й інших рішень, потрібних Ахметову. Наприклад, депутати виступали проти економічної блокади Донбасу.

Олігарх не був зацікавлений у блокаді, оскільки, по-перше, торгував вугіллям із шахт на окупованій території, по-друге, підприємства Ахметова залежали від поставок сировини з окупованих територій.

Окремою темою стало питання підвищення тарифів на залізничні перевезення. «Радикали» в унісон з представниками «Метінвесту» заявляли, що не варто підвищувати тарифи на залізничні перевезення протягом трьох років.

Лобістом з боку «Радикальної партії» тут знову виступав Галасюк. Кампанія за мораторій на підвищення тарифів на вантажні перевезення розпочалася влітку 2016 і тривала станом на кінець 2017 року.

«Радикальна партія» працює в тісному зв'язку з медіахолдингом «Сегодня» та групою «СКМ». Депутати публічно просувають потрібні промисловій групі рішення та синхронно голосують за них з депутатами з «Опозиційного блоку».

За це вони отримують безлімітний доступ до медіа «Сегодня».

Це не є незаконним, оскільки немає закону, який би зобов'язував депутатів виконувати передвиборчі обіцянки. Але 1,1 мільйону виборців, які віддали голоси за «Радикальну партію» у 2014 році, варто задуматися над тим, чи варто підтримувати політиків, які про громадян згадують лише в контексті електорату.

Громадський рух ЧЕСНО запропонував «Радикальній партії» відповісти на факти, викладені в цій статті, проте на момент публікації жодної реакції з боку партії ми не отримали.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Сприяння політичній конкуренції та доступу до політики шляхом громадського моніторингу витрат політичних партій на медіаматеріали та їх верифікації». Позиція авторів матеріалу не обов'язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Матеріал підготував: аналітик ЧЕСНО Антон Кривко.