Ексберкутівців відпустили і судять далі: що з рівненськими справами Майдану після обміну полоненими

Вдова Валерія Опанасюка Вікторія Опанасюк і падчерка Георгія Арутюняна Анна Адамчук під стінами Святошинського районного суду Києва, де триває судовий розгляд справи убивств на Майдані
Джерело
«Четверта влада», Ольга Кириленко

У грудні 2019-го 81-го українця звільнили з полону бойовиків. Водночас 127 громадян, зокрема українців, передали бойовикам.

П’ятеро зі 127-ми – колишні бійці підрозділу міліції особливого призначення «Беркут». Їх обвинувачують у розстрілах на вулиці Інститутській у Києві у лютому 2014-го. А саме в убивстві 48 людей і пораненні 80, зокрема й в убивстві двох (зі трьох убитих) рівнян.

– Це умови обміну, – сказав про ексберкутівців президент Володимир Зеленський. – Я з повагою ставлюся до всіх батьків і родичів, які втратили близьких на Майдані. Ми, на жаль, не можемо повернути тих, кого вже немає, але ми могли повернути живих. І я впевнений, що це пріоритет.

Розповідаємо, як саме обмін позначився на справах загиблих учасників Майдану з Рівненщини.

Герої Небесної Сотні Валерій Опанасюк і Георгій Арутюнян 

Пам'ятник у Рівному. Фото із сайту Рівненської ОДА
Пам'ятна дошка на підприємстві. Фото прес-служби Рівненської ОДА

20 лютого 2014-го року вони загинули на Майдані в Києві.

Обвинувачених у їхньому вбивстві ексберкутівців 29-го грудня обміняли на полонених українців з тимчасово окупованих територій.

Опанасюк і Арутюнян – двоє з 48 майданівців, у чиєму вбивстві обвинувачують п’ятірку ексберкутівців. Ексзаступника командира київського «Беркуту» Олега Янішевського, бійців Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру та Олександра Маринченка.

Двоє з них були в слідчому ізоляторі з квітня 2014-го, троє – з лютого 2015-го. У жовтні минулого 2019-го із СІЗО під нічний домашній арешт вийшов Тамтура, у грудні – Маринченко.

Зліва направо обвинувачені, колишні «беркутівці»: Сергій Зінченко, Павло Аброськін та Сергій Тамтура на лаві підсудних Святошинського райсуду Києва, 14 листопада 2017 року
Фото: Анастасія Власова/hromadske

Щоб усіх п’ятьох передати на обмін, генпрокурор Руслан Рябошапка розпорядився змінити їм запобіжні заходи на особисте зобов’язання. У ніч з 28 на 29 грудня небайдужі протестували проти вивезення ексберкутівців з Лук’янівського СІЗО.

29 грудня всіх п’ятьох обміняли. Після передачі Аброськін і Зінченко вже встигли дати інтерв’ю телеканалу «Россия 1».

– Усе було вже на завершальній стадії, – каже «Четвертій владі» про справи Майдану дружина Валерія Опанасюка Вікторія.

Вона їздить на суди з Рівного до Києва понад чотири роки. Справу щотижня по вівторках і четвергах розглядають у Святошинському райсуді столиці. Епізоди стосовно 48 вбитих і 80 поранених розглядають разом.

Прогнозували, що в 2020-му справа завершиться, тобто ексберкутівцям винесуть вирок.

– Це єдине кримінальне провадження, яке, співставляючи обсяг матеріалів справ і частоту призначення засідань, із таким темпом в принципі за мого життя буде завершене, – сказала про справу адвокатка родин Небесної Сотні Євгенія Закревська на останньому засіданні перед обміном беркутівців.

Вікторія Опанасюк каже, що не була проти обміну – була проти порушення всіх процесуальних норм.

– Треба було їх засудити, зробити вирок, а потім президент мав би право їх помилувати, – вважає вона.

Із родинами питання обміну не обговорювали.

Громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» закликала Зеленського не допускати неправосудного звільнення п’ятірки «беркутівців», адже це «перешкодить встановленню і доведенню істини у справі і досягненню суспільного консенсусу щодо подій Революції Гідності».

Попри передачу ексберкутівців на окуповані території, Святошинський райсуд продовжить розглядати справу щодо 20 лютого.

Сьогодні, 14 січня, допитували свідків. Ексберкутівці мали би з’явитися на суд або долучитися відеозв’язком.

Герой Небесної Сотні Олександр Храпаченко

На вулиці Інститутській у Києві. Фото zaxid.net

20 лютого 2014-го його застрелили на Майдані в Києві.

Наразі невідомо, чи обміняли підозрюваного в його вбивстві 29-го грудня.

У вбивстві Храпаченка підозрюють снайпера, ексбійця окремого загону спеціального призначення «Омега» внутрішніх військ МВС Дмитра Хмеля. Його затримали у листопаді 2018 року і взяли під варту. У червні 2019-го – випустили під нічний домашній арешт, у грудні – з домашнього нічого арешту під особисте зобов’язання.

У листопаді 2018-го адвокат родин Героїв Небесної Сотні Макріян Галабала заявив про результати експертизи кулі, яку отримав Храпаченко. Кулю випустили зі снайперської гвинтівки, «закріпленої за бійцем спецпідрозділу «Омега», який дислокувався 20 лютого 2014 року на верху вулиці Інститутської, зокрема, на будівлі клубу Кабінету міністрів».

У списках на обмін, які оприлюднили журналісти hromadske та Слідство.інфо Хмеля немає. Утім ці списки неповні. Офіційного переліку немає.

«Четверта влада» приблизно 10 разів телефоном намагалася зв’язатися з адвокатом Хмеля Денисом Нєновим, аби з’ясувати, чи обмінювали його 29 грудня або чи пропонували йому писати заяву на обмін, утім наразі нам це не вдалося.

Герой Небесної Сотні Іван Городнюк

Меморіальна дошка на школі. Фото Ігоря Сердюкова

З 18 на 19 березня помер у Березному на Рівненщині, куди повернувся після обливання з водомета на Майдані в Києві.

Справу щодо його смерті внаслідок дій міліції не відкривали.

На Майдані Іван Городнюк був у сотні Володимира Пастушка «Волинська січ», розповів «Четвертій владі» його двоюрідний брат Валентин Семенчук.

«Нас на Майдані чотири брати було: Юра, Володя, Я й Іван», – згадує Валентин.

Іван застудився, його почали відправляти додому. Пробув удома менше доби – помер.

Як передача ексберкутівців може вплинути на справи Майдану

У день зустрічі звільнених із полону бойовиків українців Зеленський пообіцяв, що передача ексберкутівців «ніяк не вплине на справи Майдану»:

– Усе, що ми поки що обіцяємо, ми робимо, тому, як я й сказав, справи Майдану ми закінчимо обов'язково.

Адвокатка родин Небесної Сотні Євгенія Закревська ще до рішення суду про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання запитувала в суді, чи будуть ексберкутівці виконувати обов’язки обвинувачених.

– Вони будуть являтись добровільно? Перетинати кордон? Чи можливо будуть брати участь у відеоконференції? Для того, щоб змінити запобіжний захід на особисті зобов’язання, потрібно зрозуміти, де перебуватиме людина. Чи будуть вони жити в так званих «ДНР/ЛНР»?

– Чи, можливо, вони планують жити в Росії? Як тоді організувати відеоконференцію, якщо це буде відбуватися в «ДНР/ЛНР»? Там відсутні суди як такі, якщо ми говоримо про міжнародне та українське законодавство.

На сьогоднішнє засідання 14-го січня беркутівці не з’явилися. Адвокатка потерпілих Євгенія Закревська заявила відвід прокурорам, якими ГПУ змінила попередню групу прокурорів. Суд задовольнив її клопотання і відвів прокурорів.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)