Газові ігри на Рівненщині: чому монополія на збут блакитного палива триває

У 2015 році Верховна Рада прийняла один з найбільш затребуваних економічних законів – про ринок природного газу. Щонайменше два роки, як в Україні мала би бути відкрита конкуренція серед постачальників блакитного палива, а заодно – ринкова, а отже менша від монопольної, ціна, прозорі правила та широкий вибір.

Проте на практиці змін поки мало. Навіть державні органи влади не можуть (або й не хочуть) подолати монополістів – облгази та їхні дочірні постачальні компанії. І Рівненщина у цьому – яскравий приклад.

Ринок газу і тендери: облгази «ходять парами» 

Говоритимемо ми лише про бюджетну сферу. Тобто про структури, які платять за газ з коштів платників податків.

Оскільки ринок газу в Україні працює відносно недавно, про зміну постачальників для фізичних споживачів, тобто звичайних українських родин, наразі навіть не йдеться.

Саме тому на Рівненщині на квитанціях за газ для населення за ці два роки, окрім ціни, тільки й того, що змінилася назва – з «Рівнегазу» на «Рівнегаз Збут». 

«Рівнегаз Збут» – дочірнє підприємство «Рівнегазу», яке після вступу у силу закону про ринок газу втратило монопольну можливість бути і постачальником, і оператором газорозподільної системи.

Відповідно до правил ринку газу, «Рівнегаз» залишався монопольним власником газорозподільних мереж і мав би на основі рівності надавати послуги з розподілу газу для усіх постачальників газу, яких уже створено близько десятка, не рахуючи «облгаз збути».

На сьогодні обрати постачальника газу, фактично, можуть юридичні особи та бюджетні організації. Останні, зрозуміло, оплачують газопостачання за рахунок бюджетних коштів, а тому закуповують послугу на відкритих торгах на Prozorro.

Приватні компанії, які тільки починають виходити на ринок газу, ставлять менші ціни, аніж дочірні компанії облгазів, проте більшість контрактів на Рівненщині замовники послуг все ж підписують із «Рівнегаз Збутом».

У тому, що програють, інші учасники ринку вбачають нечесні правила гри зі сторони облгазів.

Один із конкурентів «Рівнегаз Збуту» на торгах на Рівненщині, львівське товариство «Паливторг», засноване два роки тому з мільйоном статутного капіталу, має на Рівненщині контрактів, за даними аналітичного порталу Clarity Project, на 12 мільйонів гривень.

Натомість, «Рівнегаз Збут» – на 190 мільйонів гривень.

І якщо «Паливторг» активно бере участь у тендерах майже у всіх регіонах країни, то «Рівнегаз Збут» – лише у сусідніх і практично ніколи не виграє, а лише створює потрібну на торгах конкуренцію для тамтешніх «облгаз збутів» (найчастіше для «Львівгаз Збуту» та «Волиньгаз Збуту»).

Де немає відкритої конкуренції «облгаз збутам», ціна на газ дорожча, аніж там, де заходять інші приватні компанії.

«Облгаз збути», аби виграти, часто зумисне занижують ціну, а потім одразу ж підписують додаткові угоди із замовниками, підвищуючи вартість газу на тисячі гривень.

Співвласник «Паливторгу» та низки інших львівських компаній, які працюють у сфері енергетики, Роман Жук погодився розповісти, чому ринок газу в Україні досі не працює прозоро.

– Монополісти втрачають ринок і вдаються до найрізноманітніших методів, аби втримати позиції. Зокрема, до шантажу замовників, змушуючи їх писати проектну документацію під них. Наприклад, замовники прописують у документації умову, щоб був досвід виконання аналогічного замовлення у 2015 році.

А всі ж прекрасно розуміють, що такий досвід мають лише «облгаз збути», бо тоді ще навіть ліцензії для трейдерів не видавали. Щоб оскаржити цю умову у тендерній документації, ми повинні витрачати кошти на звернення до АМКУ. Ми оскаржуємо, а замовники і надалі це прописують, – каже Роман Жук.

– На Закарпатті прописують, що учасники мають подати паспорт фізико-хімічних показників газу, а такий документ може легко отримати лише «облгаз збут» через облгаз. 

– На Рівненщині діє й інша практика, – ділиться бізнесмен. – Наші пропозиції замовники часто відхиляють за те, що начебто ми не подали якогось документу, хоча він насправді є, або за іншими надуманими підставами.

Коли ми оскаржуємо це в Антимонопольному комітеті і замовник мав би визнати нас переможцем, закупівлю одразу скасовують і оголошують торги наново. І така практика дуже поширена. 

Монополіст має вплив на замовників через газорозподільні мережі. Облагази маніпулюють, що припиняють газопостачання і, як наслідок, у замовників немає іншого вибору, як погоджуватися на умови «облгаз збутів». 

Замовники, які відмовляються підписувати з нами договори, навіть якщо ми виграємо, кажуть: вибачте, але ми не можемо, бо завтра нам відключать газ, – розповідає Роман Жук.

Штучний борг – як спосіб впливу 

Ще однією перепоною на ринку газу стає до кінця неврегульоване питання щодо перших місяців року, коли тендер на газопостачання не проведено, а опалювати будівлі потрібно. 

Так, замовники, поки не проведуть новий тендер, відбирають газ у попереднього постачальника, тобто переважно на сьогодні «облгаз збуту».

Оскільки такі відбори переважно відбувають на позадоговірній основі, розрахунки за спожитий газ бюджетні організації проводять опісля проведених весною тендерів.

Якщо виграє на торгах «облгаз збут», то сплачують за відібраний попередніми місяцями газ у рамках нового договору. А якщо виграє конкурент, починаються проблеми.

За словами Романа Жука, «облгаз збути» мали би звертатися до господарських судів і через судове рішення повертати борг. Натомість, вони пишуть листи в облгази, а ті повідомляють споживачів, що заблокують газопостачання, оскільки є заборгованість. Попри те, що є новий постачальник. 

Додається навіть адміністративний вплив, адже будь-який борг за газ впливає на рейтинг тієї чи іншої області. «Боржників» навіть викликають до ОДА з проханням пояснити, чому виник борг, та з вимогою проблему якнайшвидше вирішити, що найчастіше означає – заплатити. 

У подібній ситуації цього року опинилася Немовицька сільська рада на Сарненщині. Взимку вона оголосила тендер на закупівлю газу з очікуваною вартістю 410 тисяч гривень.

Свої пропозиції подали одразу три фірми, виграло ТОВ «Рівнегаз Збут» з пропозицією 280 тисяч. На другому місці було ТОВ «Паливторг» – 302 тисячі, на третьому – ТОВ «Львівгаз Збут» – 410 тисяч.

«Паливторг» не погодився з перемогою «Рівнегаз Збуту» і написав скаргу в Антимонопольний комітет України, де зазначив, що у державному реєстрі юридичних осіб відсутня інформація про кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Рівнегаз Збут», як того вимагає закон.

Також вказав і на  інші недоліки тендерної документації і попросив відхилити пропозицію рівненської компанії. Але антимонопольний скаргу не задовольнив. 

– Законодавство вимагає вказувати кінцевих бенефіціарів. Якщо ця умова не виконується, учасник має бути дискваліфікований (або учасники мають надати пояснення, чому така інформація відсутня – ред.), – коментує Роман Жук.

– Наші «облгаз збути» вказаних бенефіціарів не мають. Знаю, що вже є лист Держаудитслужби, що потрібно визнати договори, укладені із «облгаз збутами», нікчемними. Але шукати подібні порушення мали би не ми, а контролюючі органи.

Тим не менше, замовники на це не звертають уваги.

Немовицька сільська рада 21 березня підписала договір з «Рівнегаз Збутом», в якому була вказана ціна газу по 7 315 гривень за 1000 кубів.

Але не пройшло й тижня, як сторони за ініціативою «Рівнегаз Збуту» підписали додаткову угоду, в якій ціна газу зросла до 8046,5 гривень. Тобто стала дорожчою, аніж пропонував, наприклад «Паливторг». 

Варто зазначити, що і «Паливторг», як свідчить практика, також після підписання договорів підвищує ціну за газ. Але «облгаз збути» вимагають у замовників сплатити їм за вищою ціною навіть за той газ, який був відібраний до проведення тендеру.

Джерело у Немовичах розповіло, що «Рівнегаз Збут» опустив ціну нижче ринкової, аби виграти тендер, а далі скористався прогалиною у законодавстві, яке дозволяє, залежно від ситуації на ринку, піднімати вартість договору на не більше як 10%.

При цьому законодавчо не прописано, скільки разів можна це робити.

– Законом про публічні закупівлі дійсно передбачена можливість змінити ціну договору за умови, що відбулося зростання ціни на товар на ринку, – пояснює юристка ГО «За чесний тендер» Мирослава Примак.

– Тобто щоб підняти ціну договору, треба підтвердити, наприклад, довідкою Торгово-промислової палати чи іншої установи, що займається моніторингом цін на товари, що за певний період (наприклад, від дня підписання договору до ініціювання додаткової угоди) на ринку відбулося зростання ціни.

Яким чином в усіх додаткових угодах «Рівнегаз Збут» та ті замовники, які погодились з підняттям ціни, підтверджують ріст ціни на газ за відповідний період, варто перевіряти контролюючим органам. Адже є великі сумніви, що це відбулося обґрунтовано та відповідно до порядку, визначеного законодавчо, – розповідає юристка.

Якщо замовник відмовляється від підписання додаткових угод, ризикує отримати проблеми з постачанням газу. 

«Рівнегаз Збут» виставив перед сільрадою вимогу – сплатити за місяці, коли був відбір газу по ціні 7,3 гривень за куб, за ціною по 10 гривень. Оскільки рада відмовилася, «Рівнегаз Збут» почав виставляти борг сільраді і подав до суду з вимогою стягнути близько 322 тисяч.

Господарський суд Рівненської області залишив позовну заяву «Рівнегаз Збуту» без розгляду, оскільки представники компанії не з’являлися на засідання. Причина – проста: було знайдено інший, коротший, шлях вирішення проблеми.

Громадська організація як зброя  

Договір між Немовицькою сільрадою та «Рівнегаз Збутом», як тільки сільрада відмовилася платити за вищими цінами, було розірвано.

У травні від імені громадської організації «Рівне прозоре», створеної у листопаді 2017 року, написано скаргу до Державної аудиторської служби, в якій  зазначено, що Немовицька сільрада на один день протермінувала підписання договору з «Рівнегаз Збутом».

Держаудитслужба рекомендувала на підставі цього розірвати  договір.

– І справді, договір повинен був бути укладений не пізніше 26 березня. А тому його укладення 27-го тягне за собою застосування ст. 37 «Закону про публічні закупівлі» – нікчемність договору через порушення ч.2 ст. 32 закону, – коментує голова правління ГО «За чесний тендер» Святослав Клічук.

– Але коли ми вказуємо на подібні порушення, то нам часто відповідають, що поставки вже відбулися, а тому скасувати договір неможливо й інформацію буде враховано у наступній перевірці. А у цьому випадку Держаудитслужба як ніколи оперативно та принципово відреагувала на звернення цих «активістів».

Оскільки договір було скасовано, Немовицька сільрада змушена була підписати 18 червня за переговорною процедурою договір із «Рівнегаз Збутом», аби сплатити за відібраний з початку року газ – уже по 10,7 гривень за куб (ціна з ПДВ).

На наступний опалювальний сезон рада заново оголошуватиме тендер.

Немовицький сільський голова Віктор Савчин говорити про ситуацію з «Рівнегаз Збутом» не хоче. Заявляє, що проблему вже вирішено – і коментувати нічого. Проте насправді проблема залишається.

Немовицькій об'єднаній територіальній громаді (ОТГ), як нам стало відомо, допомагало провести тендер створене торік товариство «Ваш асистент».

3 тисячі 300 гривень – стільки коштує, за даними єдиного веб-порталу використання публічних коштів, консультація та супровід цього товариства під час тендерів.

А послуга затребувана особливо в ОТГ, які раніше самостійно не проводили закупівель.

Як нам розповіли у сільраді, «Ваш асистент» порекомендували у «Рівнегазі». І не дивно, власник товариства, Іван Пустовіт, був працівником «Рівнегаз Збуту».

У «Рівнегаз Збуті» ще недавно працював і Василь Хоронжак, один зі співзасновників ГО «Рівне прозоре».

Окрім того, за даними з декларації його дружини, донедавна працівниці Рівненської облради, він був і працівником «Вашого асистента». Також, як стало нам відомо, Іван Пустовіт та Василь Хоронжак є друзями.

Виходить, що пов’язані між собою структури спершу начебто допомагають провести тендер, а потім і самі добиваються його скасування, як тільки замовник відмовляється грати за правилами монополіста.

– Ми пошукали інформацію про громадську організацію та її засновників. Про їх діяльність пошуковики не видають нічого. Натомість, ця ГО отримала в оренду комунальне майно облради – у  центрі Рівного, на вул. Словацького, 1, площею 14,6 метрів квадратних. І аж за 137,17 гривень на місяць, – розповідає Святослав Клічук.

– Василь Хоронжак свого часу працював в Головному управлінні Пенсійного фонду в Рівненській області, де був працівником й інший співзасновник цієї громадської організації Назар Рибалко, який також був помічником депутата облради Олександра Савчука.

Дружина Василя Хоронжака Марія у 2017 році стала радником голови обласної ради Миколи Драганчука з питань запобігання та виявлення корупції.

Не дивно, що для організації чоловіка майже безкоштовно надали комунальне майно в центрі міста. Це така методика запобігання корупції? Вважаємо, що лист ГО «Рівне прозоре» про порушення по тендеру, очевидно, невипадковий. Псевдоактивісти прикривають газових спекулянтів, – каже Святослав Клічук.

У телефонному коментарі Василь Хоронжчак заперечує, що співпрацює з «Рівнегазом» чи «Рівненгаз Збутом».

Запевняє, що його громадська організація цікавиться закупівлями не лише у сфері газопостачання і наразі готує інформацію щодо інших знайдених порушень. Проте поки що, зазначає, до Держаудитслужби була подала лише одна скарга – на закупівлю Немовицької сільради.

Нечесна гра триває

«Рівнегаз Збут», на думку багатьох – і активістів, і конкурентів, – нечесно грає на тендерах. Проте порозмовляти із керівництвом товариства, аби почути його позицію, нам не вдалося. Нам відповіли, що поки прес-секретар у відпустці, отримати коментарі не зможемо.

Святослав Клічук, натомість, підсумовує:

– Тендери замовникам допомагають проводити представники «Рівнегаз Збуту». Це нонсенс. «Рівнегаз Збут» на тендер найчастіше ходить парою з «Львівгаз Збутом», яке створює видимість конкуренції і лише підіграє, тобто завжди програє.

Там, де на тендері «Рівнегаз Збут» і «Львівгаз Збут», там практично завжди немає економії коштів.

Часто, коли з’являється третій конкурент, «Рівнегаз Збут» демпінгує, аби виграти за будь-яку ціну, і одразу додатковими угодами піднімає ціни.

Замовники нічого з цим зробити не можуть, адже тендери для них проводять самі ж працівники «Рівнегаз Збуту» і вони так готують документацію, що замовнику не лишається жодного шансу. Фактично, хороша ідея конкуренції на ринку газу розбивається об українські реалії, – підсумовує громадський діяч.

«Рівнегаз збут», як ми уже згадували, належить «Рівнегазу».

«Рівнегаз» є публічним акціонерним товариством і, за даними реєстру власників цінних паперів, 25% його акцій належать НАК «Нафтогазу», 24,8% – кіпрській компанії «MATHERON LIMITED», а 47,8% – ПрАТ «Газтек», 87% акцій якого у власності кіпрських компаній.

За даними ЗМІ, «Газтек» входить до групи компанії Дмитра Фірташа.

Матеріал підготовлено у межах проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED.