Терміналом не розраховуємо: що порушують власники рівненських кафе, відмовляючи клієнту у безготівці

Тільки готівкою змушують платити офіціанти у деяких рівненських кафе. Про завжди «непрацюючі» термінали неодноразово писали рівняни на фейсбуку. 

«Четверта влада» відреагувала на зацікавлення користувачів і дізналася, що порушують власники кафе, відмовляючи клієнтам у розрахунку карткою, та як їх можуть за це покарати.

В українському законодавстві розрізняють два види терміналів: програмно-технічний комплекс для самообслуговування (ПТКС) та платіжний (POS).

Перший – це великі комплекси для самообслуговування: з їх допомогою можна переказувати гроші, зараховувати їх на картку, сплачувати за послуги, купувати квитки тощо.

За розміром це як банкомат. Тільки функцій більше.

Платіжні (POS) термінали – це невеликі пристрої для зчитування даних картки або смартфону, до якого прикріплені дані картки, які зв’язуються з банком через електронні канали – наприклад, інтернет. 

Вони не приймають готівку, але видають чеки.

«Термінал забрали»

Коли у вересні цього року Ганна Тарасюк прийшла до гриль-бару «Двір» на Симона Петлюри, то офіціант відразу повідомив, що термінал у кафе не працює.

На Ганнине запитання, що сталося з терміналом, офіціант пояснив: «Його в нас нема, забрали».

За день до цього випадку у «Дворі» Ганна обідала в кафе «Амстердам», де також не змогла заплатити карткою.

Не у всіх кафе має бути термінал

Рівненський адвокат Віктор Шевчук, якого нам порекомендували в Рівненському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, пояснює «Четвертій владі» законодавство, яке стосується використання POS-терміналів.

За частиною 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», продавцю заборонено будь-яким способом обмежувати право покупця використовувати платіжні картки при розрахунках, якщо він зобов'язаний згідно із законодавством приймати їх до оплати.

Постанова Кабміну від 29-го жовтня 2010-го року «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» описує, які підприємці мусять мати платіжні термінали, пояснює Віктор Шевчук.

З його слів, обов'язково встановити термінал мають підприємці, які підпадають під такі три ознаки:

• працюють у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг;
• використовують реєстратор розрахункових операцій (РРО), тобто фіскальний касовий апарат;
• працюють у населених пунктах, де мешкає понад 25 тисяч людей.

Чеки, які ми отримуємо в магазинах і кафе, – це фіскальні чеки з фіскального касового апарату.

Закон не зобов'язує встановлювати такий апарат, якщо підприємець на єдиному податку (частина 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»). У таких підприємців, відповідно, може не бути і терміналу.

Обійтися без терміналів також можуть (Постанова Кабміну № 878): 

• заклади громадського харчування закритого типу: їдальні для військових, студентів, учнів і викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
• підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв.м. (площа для оренди, окрім туалетів, кухні, технічних приміщень), крім автозаправок;
• підприємці, працюють у населених пунктах, де менше 25-ти тисяч мешканців.

Отже, якщо підприємець працює в рівненському кафе площею понад 20 кв.м. і не платить єдиний податок, у його кафе обов'язково має бути термінал. 

Якщо терміналу немає – це порушення прав споживача та Законів України. За це штрафують відповідні служби, про які розповідаємо далі.

«Не працюючі» термінали в центрі

Термінали є. Але вони «тимчасово не працюють» у 8-ми із 21-го кафе, які ми перевірили у центрі Рівного.

«Blues and Jazz» та «Fortissimo» 

Ресторан-кафе «Blues and Jazz» розташований на вулиці 16-го липня. Офіціант повідомив, що термінал не працює через збій у системі.

Тут працюють підприємиці Юлія Миколаївна Семенова та Олександра Юріївна Павлюк. Про це ми дізналися з документів у куточку споживача.

Додзвонитися вдалося до Олександри Павлюк. Жінка каже, що вона ФОП другої групи на єдиній системі оподаткування і що закон не зобов’язує її ставити термінал. Але все ж він є. Просто періодично не працює.

– Бувають збої в банку чи зникає інтернет, – каже Олександра Павлюк.

– Як часто це буває? – журналістка.

– Я вам не готова сказати. Можливо, 3-4 рази на місяць. Можливо, більше, можливо, менше.

Стрит-бар «Fortissimo» заснували Юлія Миколаївна Семенова та Сергій Ярославович Шпес. Чи тутешній термінал не працює, чи його немає взагалі, з'ясувати не вдалося. В телефонній розмові власник перепросив, сказав, що «не буде надавати ніяку інформацію» і попрощався.

«ПанАма» та «Аміго»

В обидвох закладах працює підприємець В'ячеслав Іванович Камко.

Минулого року В'ячеслава Камка перевіряли працівники Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області.

До управління поскаржилася людина, яка попросила перевірити в цих закладах чеки. Під час перевірки чек не видали теж, та ще й обрахували. За це підприємцю виписали штраф – 255 гривень, – розповіла заступниця начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області Оксана Немкович.

У «ПанАмі» «тимчасово не працює термінал» – дізнаємося з таблички на барній стійці.

До В’ячеслава Камка додзвонитись нам не вдалось. Телефон, який вказав підприємець при реєстрації, належить піцерії «Сієста».

Окрім В’ячеслава Камка, у «ПанАмі» працює підприємець Кривчук Олександр Васильович.

 – Спочатку термінал працював добре, а потім почалися проблеми, тому споживачам заготовлена така вивіска. Це не наше обладнання, ми за нього відповідальності не несемо, – відповів Олександр Кривчук журналістці.

У бістро «Аміго», що на Соборній, термінал на барі з піцею і пивом є, а на стійках із сендвічами та картоплею – розраховують лише готівкою.

Розпитати про це детально у Петра Миколайовича Шлюса, який працює тут разом із Камком, нам не вдалось. Він відповідає швидко про «збій в інтернеті» і відразу кладе слухавку.

«Сім п’ятниць» та «Мацурі»

Ресторан «Сім п’ятниць» на Симона Петлюри. Тут не працював термінал у день нашої перевірки. Офіціантки повідомили, що це буває періодично.

У ресторані «Сім п’ятниць» працює фірма та підприємець: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус-С» (директор Крилов Сергій Володимирович) та Дорохов Дмитро Сергійович.

– В терміналу бувають збої. Буває не працює по півтори години. Потім ще оновлюється. Після оновлення доводиться телефонувати в банк, – пояснив Дмитро Дорохов.

Власниці мережі суші-барів «Мацурі» – Оксана Григорівна Шандрук та Ольга Дмитрівна Шандрук. У першої телефон поза зоною досяжності. А номеру другої немає у відкритій базі підприємств і підприємців.

Ми намагались дізнатися в адміністраторки, чому у «Мацурі» на Словацького «не розраховують терміналом», як вказано на наклейці на вхідних дверях. Кілька разів їй телефонували і пробували зустріти на робочому місці. Адміністраторка постійно відсутня. Журналістка залишила свій телефон бармену, але досі чекає дзвінка.

«Двір»

Ресторан «Двір» та кафе «Амстердам» розташовані фактично у одному приміщенні на Симона Петлюри. В них один на двох задній двір. Але не тільки це їх поєднує.

 У «Дворі» на вхідних дверях до зали табличка: «Адміністрація закладу просить вибачення за тимчасові незручності: термінал не працює».

У закладі працюють дві підприємиці: Ганна Юріївна Мушинська та Ольга Петрівна Федорчук. На дзвінок відповіла друга і повідомила, що у її коліжанки заблоковані рахунки, тому у закладі не працює термінал.

Із судового реєстру зрозуміло, що у листопаді 2018-го у кафе навідувалась перевірка із Управління Держпраці в Рівненській області. Вона виявила, що наймані працівники у кафе працюють без трудового договору.

Через це у січні 2019-го Рівненський міський суд постановив стягнути із Ганни Мушинської штраф 8 тисяч 500 гривень. 

Мушинська подала позов на Управління Держпраці у березні. Просила суд визнати дії служби протиправними та скасувати припис і штраф. У червні Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив позов.

Управління Держпраці подало апеляцію на це рішення суду у жовтні 2019-го. Наразі справа пригальмувала: Управління Держпраці мало виправити недоліки в апеляційній скарзі. Нових відомостей про справу у реєстрі ми не знайшли.

Ганна Мушинська вказана боржицею у реєстрі боржників. Адже вона досі не заплатила штраф за порушення, яке виявила служба Держпраці. За поданням Головного управління, рахунки підприємиці заблокувала виконавча служба.

«Амстердам»

У кафе «Амстердам» працюють свекор та свекруха Ганни Мушинської – Лариса Степанівна та Володимир Васильович Мушинські.

Тут також є табличка на вхідних дверях про те, що термінал тимчасово не працює.

Ми додзвонилися до Володимира Мушинського.

На запитання, чому не працює термінал, Володимир радить запитати адміністратора. А потім дає розгорнуту відповідь:

– Скажемо так... блокуються рахунки. Зразу треба переоформляти. А як блокуються рахунки? Ви знаєте, що в нас зараз в податковій працює три чи чотири людини на весь поверх? У мене навіть було таке: вони подають у виконавчу службу, не перевіривши факти. Виконавча служба теж факти не перевіряє: автоматично накладає обмеження і все – рахунок блокується.

Очевидно, Володимир Мушинський мав на увазі, що його рахунок заблокували за поданням Державної фіскальної служби. У вересні 2018-го Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив позов Головного управління ДФС у Рівненській області проти підприємця.

У рішенні вказано, що в березні 2017-го податкова перевірила заклад «Двір», де тоді працював Мушинський. Інспектори встановили, що підприємець продавав горілку за нижчими цінами, а сигарети – за завищеними.

Через це податківці оштрафували Мушинського на 10 тисяч гривень. Частину суми – 4 тисячі – підприємець сплатив добровільно. А 6 тисяч фіскальна служба вимагала через суд.

Цей штраф Мушинський заплатив: у реєстрі боржників цього штрафу немає. Проте є інший досі не виплачений штраф.

У Володимира Мушинського, як і в його невістки, є судові справи із Головним управлінням Держпраці у Рівненській області. Інспектори управління перевірили заклад підприємця та склали на нього припис за ті ж порушення, що й на невістку – не укладений трудовий договір із працівниками.

У грудні 2018-го Рівненський міський суд постановив стягнути із Мушинського 8 тисяч 500 гривень штрафу.

У червні 2019-го Рівненський окружний адміністративний суд задовільнив позов Мушинського проти Управління Держпраці та скасував штраф із приписом.

У жовтні 2019-го Управління Держпраці у Рівненській області подало апеляцію на це рішення. Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив заяву без руху.

Володимир Мушинський вважає, що права своїх клієнтів не порушує, а дає їм вибір – залишитись в його закладі чи піти до іншого, де працює термінал.

– Це мої особисті проблеми. До мене менше клієнтів буде ходити. Мене вже наказують. Ви ще хочете наказати? Я б вас хотів попросити, щоб ви не робили цього. Ви ні клієнтам нашим не поможете, ні мені не поможете.

– Але ж ви хочете, щоб ваші клієнти знали, в чому справа? – журналістка.

– Таким чином ні, – сказав підприємець.

Як і Ганна Мушиська, Володимир Мушинський є в реєстрі боржників. За поданням Головного управління Держпраці у області, рахунок підприємця заблокувала виконавча служба.

Внизу публікації дивіться перелік усіх закладів, які ми перевірили.

Адвокат Віктор Шевчук, каже, що заблоковані рахунки – це не привід позбавляти клієнтів права на розрахунок карткою.

Гроші на рахунок можуть надходити. Ними можна платити зарплату працівникам або податки. Також із заблокованого рахунку можна заплатити штраф за відсутність терміналу. Його можуть накласти дві служби.

Які служби штрафують

 Чи є у підприємців термінали, перевіряють Держпродспоживслужба та податкова.

Скарга в службу захисту споживачів

Якщо в закладі підприємця термінал є, але він не працює з технічних причин, має бути повідомлення про це від банку, каже заступниця начальника головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області Оксана Немкович.

Аби служба перевірила заклад і ФОПа, споживач має написати скаргу. У ній треба вказати адресу закладу і підприємця.

– Для цього найлегше взяти чек, там є ця інформація, – каже Оксана Немкович.

Після того, як споживач напише скаргу, інспектори Держпродспоживслужби просять дозвіл у Мінекономрозвитку на перевірку підприємця.

– Погодження перевірки у міністерстві займає місяць-півтора, – каже Оксана Немкович, – коли дозвіл є, спеціалісти управління на початку перевірки роблять контрольну таємну закупку та фіксують, що підприємець порушує закон.

При перевірці підприємців-власників кафе служби звертають увагу на те, яка в нього група податку, чи є в нього фіскальний апарат та яку площу він орендує. Також важливо, чи у місті, де працює підприємець, живе більше 25 тисяч осіб.

Якщо у день перевірки термінал не працює через збій у системі банку, споживацька служба має подати запит до банку і переконатися в цьому.

За результатами перевірки Держпродспоживслужба може оштрафувати підприємця на вісім із половиною тисяч гривень.  

За словами Оксани Немкович, протягом 2018-го року та від початку 2019-го до служби зі скаргами на відсутність терміналу у підприємця ніхто не звертався.

Податкова теж перевіряє

Оштрафувати за відсутність терміналу може і податкова. Інспектори проводять фактичні перевірки. Для них мають бути підстави, розповідає завідувачка сектору зв'язків із громадськістю Головного управління податкової служби у Рівненській області Ірина Матвійчук.

Окрім звернень громадян, підставами для перевірки податківців можуть бути ризики підприємства чи особи. Це аналізується на вищому рівні. 

Ірина Матвійчук каже, що відсутність терміналу не означає, що підприємець приховує свої доходи. Їх практично не можливо приховати. Якщо порушення у звітності є, то це буде видно при документальній перевірці.

Якщо термінал є, але він не працює з технічних причин, штрафувати не будуть.

– Можуть бути певні форс-мажори, але якщо підприємці просто не хочуть обслуговувати, то це порушення готівкових розрахунків, – каже Ірина Матвійчук.

Таке порушення прирівнюється до відсутності терміналу. Якщо згідно із законодавством термінал має бути, але його немає, то це порушення статті 14 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відсутність терміналу – це адміністративне порушення. За нього штрафують за статтею 163-15 Кодексу України про адмінправопорушення на суми від 1 тисяча 700 до 3 тисячі 400 гривень. А за повторне порушення протягом року – від 8 тисяч 500 до 17 тисяч гривень.

Цього року податкова штрафувала за відсутність терміналу підприємця, який займається торгівлею.

Із 2012 року діє мораторій на перевірки. Тому служби і можуть перевіряти підприємця на наявність терміналів за зверненнями. І то лише тоді, коли перевірку погодять відповідні міністерства.

ДИВІТЬСЯ ПРОДОВЖЕННЯ: У рівненських кафе, після скарги журналістів, запрацювали термінали

Усі перевірені заклади

Адміністратори закладів, де термінали є і працюють, кажуть, що важливо, щоб клієнтам було зручно.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram.