Безплатна стоматологія: як у Рівному витрачають десятки мільйонів на медичну псевдо-благодійність

До десятка мільйонів гривень, зібраних під виглядом благодійних внесків у медзакладах Рівного, осідають в благодійному фонді-присосці міського управління охорони здоров`я.

І хоча сотні тисяч пацієнтів фактично платять на рахунок фонду за ті послуги, які мали б, згідо з законом, надаватися безкоштовно, дізнатися, як були витрачені їх кошти, дуже проблематично.

Як залучають кошти в обласній стоматполіклініці, вивчали журналісти «Четвертої влади».

«Безкоштовна» медична допомога в комунальній стоматполіклініці

«50 гривень у нас офіційно йде плата за панорамний знімок. Воно просто іде так все життя. Я тут працюю вже 14 років, і воно так постійно - ідуть благодійними внесками. Тож в Конституції написано, що безкошовно, медичне обслуговування, так ?».

Це – уривок з діалогу пацієнтки з працівницею Рівненської обласної стоматологічної клініки, яка пояснювала необхідність плати, що проводиться під виглядом благодійних внесків.

У листопаді 2014 року рівнянка звернулася в цей заклад, оскільки з приватної стоматполіклініки її направили з дитиною саме сюди – для створення панорамного рентгенівського знімку зубів (необхідного для подальшої роботи ортодонта – авт.).

Працівниця кабінету, де роблять знімок, направила жінку в реєстратуру - для оплати за послугу 50 гривень.

Працівниця реєстратури підтвердила необхідність цієї плати, і пояснила, що таку плату в комунальому закладі беруть вже понад 10 років. Як видно з квитанції, яку надали жінці, плата за послугу знімається під виглядом благодійного внеску в місцевий Благодійний фонд «Допомога і підтримка».

Тож, за словами працівниці, за панорамний рентгенівський знімок зубів платять усі або практично усі пацієнти.

Платять, як з`ясували журналісти, в стоматполіклініці не тільки за цю послугу. Спілкуємося з іншими пацієнтами закладу

 Журналісти звернулися до обласного управління охорони здоров`я за поясненням, звідки взялася сума 50 гривень за рентгенівський знімок. Тут пояснили, що це - фактично собівартість послуги:

Орієнтована вартість матеріалів для проведення панорамного рентгенівського знімка зубів

Назва матеріала	Кількість	Сума, грн
Плівка Кодак	1 шт.	9,3
Рукавички	1 шт.	2,88
Маска	1 шт.	0,74
Дез. засіб для рук	10 г	1,15
Вата	20 г	1
Марля	10 см	0,39
Спирт	10 мл	2
Фіксаж	150 г	6,8
Проявник	150 г	19,41
Електроенергія	10 хв.	0,25
Вода	10 л	0,11
Дез. засіб для обробки інструментарію	20 мл	5,46
Паперовий рушник	1 шт	0,25
Мило рідке	10 г	0,06
Разом		49,8

У відповіді обласне управління охорони здоров`я також зазначило, що вартість панорамного рентгенівського знімку в приватних стоматологічних клініках - 100 гривень.

Також, як стало відомо з відповіді на наш запит, у 2014 році коштів на придбання медикаментів та медичного обладнання з обласного бюджету не виділяли.

А сума благодійних внесків, зібрана для БФ «Допомога підтримка» у стоматполіклініці, за 2013 рік склала 453 тисячі 823 гривні.

В той же час благодійна допомога за 2013 рік для поліклініки від фонду «Допомога і підтримка» була надана на суму 389 тисяч 995,90 гривень.

Тобто, сума, яка повернулася в заклад з благодійного фонду, майже на 64 тисячі гривень менша від тієї, яку зібрали у стоматполіклініці для фонду.

Вони у нас беруть 10 відсотків, – головлікар поліклініки про благодійний фонд

Шукати правди йдемо до головного лікаря обласної стоматології Олега Жильчука.

Той відразу погодився поспілкуватись. Пояснює, що благодійні внески існують для того, щоб якось виживати. Також каже, що за останніх чотири роки на медикаменти поліклініка не отримала ні копійки, хоч і просили суму у п’ять разів більшу, ніж отримали.

– У мене стільки обладнання, яке було би бажано замінити, – нарікає лікар.

– Крім того, до прикладу, можна поставити селідонтову пломбу харківського заводу, а можна японську фотополімерну. Різниця у вартості – небо та земля. Ми людям закріпленим за нашою поліклінікою надаємо гарантовану допомогу. Вся ця інформація надається пацієнту, у нас все написано написано на стендах.

Ми надаємо гарантовано допомогу: видаляється безкоштовно зуб, знімається біль. Це навіть, якщо він не з нашої лікарні. Ми маємо якось викручуватись і ці благодійні внески вихід з цієї ситуації.

Знову ж таки, ми не заставляємо платити, у нас немає прейскуранта цін. Пацієнт має написати заяву, що він просить взяти в нього благодійний внесок. Ось приходить до мене пацієнт і скандалить, що зробіть мені панорамний знімок, але ми не зобов’язані його робити, – каже лікар.

Олег Жильчук запевняє, що в поліклініці є перелік вулиць, затверджених за закладом, і, мовляв, жінці, з якої вимагали сплату 50 гривень, потрібно було йти до міської лікарні.

На думку головлікаря, в обласній стоматполіклініці її тут мали право взагалі не прийняти, тим паче це панорамний знімок… (як пояснюють далі юристи, які захищають права паціентів, – лікарі не мають такого права – ред.).

- То навіщо було за державний кошт купляти цей пристрій, якщо не можете його собі дозволити?

- А розхідний матеріал нам держава надає? Тому і беремо гроші.

- А раніше держава надавала кошти?

- Так, тому раніше і не брали коштів з людей. Благодійні внески в нас не так давно з’явилися в лікарні.

- Тоді який ви бачите вихід, як головний лікар, з цими благодійними внесками? 

- Розумієте, якщо б міг, то взагалі не вступав в цей фонд. Це просто вимушений поступок, тому що, розумієте, з цими «прєступними» законами іншого виходу немає.

Наприклад, приймається сертифікація медичного обладнання. Ось у мене в лікарні використовується звичайний будівельний гіпс і його використовується дуже багато, і ось він не пройшов сертифікацію! Ось купити я його не можу, а без нього ніяк, а благодійний фонд мені купить його без проблем.

Є ортопедичний дріт, він не пройшов сертифікацію в Україні. Я можу його купити в якоїсь лівої фірми, яка мені зовсім не потрібна.

Ось раніше, коли держава давала кошти, я міг вибирати де купити мені без всяких проблем через банк. Зараз наставили масу рогаток,  наприклад, казначейство. Гроші в казначейство поступили і зависли там на пару місяців.

В мене був тендер в минулому році, я закупив дві медичні установки. Це приватні фірми торгують. Укрмедтехніки вже немає. Вони мені дзвонять і кажуть, що якщо через два дні не буде грошей, то я продам іншому.

Я ці компанії знаю давно, раніше вони давали в борг, а зараз тільки наперед гроші. Через благодійний фонд нема проблем. Зараз за дві-три неділі долар змінився і вже компанія, що продає обладнання, хоче інші гроші.

- То що тоді робити, які реформи потрібні?

- Уберіть казначейство, в першу чергу, щоб туди ті гроші не йшли. В мене достатньо роботи, щоб бігати в казначейство і умовляти, щоб дали мені мої кошти. Крім благодійних грошей, є ще госпразунхові гроші, тобто ортопедичні.

Вони коли туди приходять, то там і зависають. Я в казначействі прошу, що дайте мені мої гроші, а вони мені кажуть, що вони були ваші, поки не перерахували в казначейство і тепер вони державні, і тепер я їх розподіляю.

Я даю постанову, що перерахували гроші і бухгалтерія їх перераховує в казначейство, а вони не переводять гроші фірмам, щоб я міг купити обладнання.

По-друге, я вам казав, що не проходять реєстрацію медичні прилади в Україні. Грубо кажучи, вони заборонені.

Кажуть, що а чого ви будівельний гіпс берете, а не медичний? Так, він є, але він коштує в 5 раз дорожче. В мене є досвід в цій галузі в зарубіжних країнах. В кожної держави є свій мінімум, який вони виділяють на медицину, фактично вони усюди приватні або розрахункові.

От установка китайська коштує 100 тисяч, а ми за рік заробили цих благодійних внесків 450 тисяч. Коробка матеріалів коштує 1500-2000 гривень. А в мене цих коробок 15.

- Як ви ставитеся до страхової медицини? Може вона могла б вирішити ці проблеми?

- В нас вона поки не може працювати і зараз у нас я страхової медицини не бачу. До мене приходять з концерну «Кока-Кола». Вони співробітникам надають страховку в медицині і ось щоб я дав їм офіційну бумагу, скільки там коштує зуб зробити.

А я не можу дати, бо в нас, окрім благодійних внесків, нічого не має, тому що офіційно медицина безкоштовна.

Все опирається на статтю в Конституції. Ніде зараз немає безкоштовної медицини, все рівно треба щось платити. В мене що дітей нема, вони ж хворіють, то знаю. Ми надаємо якісні медичні послуги з якісних медичних матеріалів, але втричі дешевше, ніж у приватній клініці.

- То виходу немає?

- На сьогоднішній день благодійний фонд - теж не вихід. Ви думаєте я хочу конфліктувати з лікарями? Вони ж думають приблизно, як і ви, як пацієнт. Каже, що чого я повинен заставляти платити гроші, це ж благодійні внески, хочу дав, а хочу ні. Але я мушу за щось купити медикаменти.

Мені не вистачає на зарплати. Я ще порушую закон, я заставляю їх йти за свій рахунок. Не заставляю, а вони заяви пишуть, я прошу.

Мені на два місяця немає грошей, тому вони цих два місяці гуляють за свій рахунок. Все упирається в гроші. Були б гроші, то і я був спокійний, не треба було кожен тиждень визивати лікарів, скандалити.

Я їм пояснюю, що ви ж хочете працювати, а то інакше закриють установу. Ми виживаємо за рахунок того, що у нас маса людей.

Держава, коли кошти розподіляє, то дає більше дитячим лікарням. Вони вважають, що ви стоматологи самі можете заробити. І так дають все менше і менше… На нас подадуть до прокуратури, виграють суд і закриють завтра лікарню.

У пошуках медичних благодійників

У керівництва благодійного фонду «Допомога і підтримка» журналісти інформаційним запитом поцікавились структурою та витратами фонду.

Доки чекали відповіді, вирушили знайомитись з місцем та умовами роботи цієї структури.

В інтернет-довідці знайшли адресу, яка співпадає з адресою міського управління охорони здоров’я на Драгоманова, 7.

Навіть міський телефон співпадає (пізніше в управлінніохорони здоров`я нам пояснили, що це застаріла інформація, проте нових телефонів ніде в публічному доступі не вказано – авт). Заходимо у будівлю, яка знаходиться за цією адресою.

За кілька метрів зустрічаємо працівницю лікарні, яка проводить нас до Управління охорони здоров’я міста Рівне та радить шукати там.

Секретар у приймальні керівника управління повідомляє, що його сьогодні (27-го листопада) немає на місці, оскільки він на сесії міської ради, його заступник – на лікарняному.

Рушаємо далі коридором управління у пошуках благодійного фонду. У коридорі за столом сидить жінка, яка цікавиться метою нашого блукання закладом. На годиннику 12.30.

- Вам фонд потрібен, Друзюк Тетяна Євгеніївна. То її кабінет – перші двері за стіною? Але вона уже мабуть пішла на обід.

- А що вона одна у фонді працює?

- Ще Оксана з другої лікарні, але тут її немає.

Двері з табличкою «Друзюк Тетяна Євгеніївна» ми знайшли, але вони зачинені.

За кілька днів відповідь з благодійного фонду таки надійшла.

Як виявилося, у 2013 році на рахунок РМБО БФ «Допомога і підтримка» надійшло 8 мільйонів 390 тисяч гривень, за 10 місяців 2014 року – 9 мільйонів 438 тисяч гривень.

Детально розписали лише адміністративні витрати фонду за окремими статтями:

№	Цільове призначення	Сума витрат на адміністрування, тис.грн.
2013 рік
1	Винагорода за договорами цивільно-правового характеру, у т.ч. нарахування	123,6
2	Єдиний соціальний внесок	46
3	Оплата послуг (проценти банку, обслуговування банку, оренда, інші послуги)	12,8
4	Придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю (друк.продукція, канц.товари, госп.товари)	32,5
10 місяців 2014 року
1	Винагорода за договорами цивільно-правового характеру, у т.ч. нарахування	120,7
2	Єдиний соціальний внесок	41,9
3	Оплата послуг (проценти банку, обслуговування банку, оренда, інші послуги)	17,9
4	Придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю (друк.продукція, канц.товари, госп.товари)	26,9

Також повідомили, що наразі у фонді працюють за договорами цивільно-правового характеру три особи.

З відповіді на запит з’ясувалося, що фонд наразі очолює Оксана Мельник, а не Тетяна Друзюк. Домовляємося про зустріч.

І хоча зміна керівництва, згідно з реєстраційними даними, відбулася три місяці тому, Оксані Мельник довелося кілька разів ходити в сусідній кабінет (кабінет фонду знаходиться поруч з бухгалтерією міського управління охорони здоров`я).

Для того, щоб дізнатися інформацію про те, що фонд орендує в лікарні шість квадратних метрів, сплачуючи 98 гривень оренди за місяць і 450 гривень – за комунальні послуги.

Також, лише після консультацій з працівником із сусіднього кабінету, Оксана Мельник повідомила, що за цивільно-правовими угодами працівники фонду отримують: двоє по три тисячі гривень, і голова – 5 тисяч гривень.

Щодо повної звітності фонду, то пані Оксана каже, що детального публічного звіту про кожну витрату фонду, такого, як, наприклад, щомісячно оприлюднює Благодійний фонд «Скарбниця надії», немає.

Каже, що підніматиме це питання на зборах правління фонду. Разом з тим Оксана Мельник показала окремі витати фонду, такі як матеріальна допомога хворим (кому саме і за яким принципом наразі невідомо – ред.):

Закупівля прибуткових касових ордерів:

Шприців:

Або плата за інкасацію коштів:

– Ми працюємо з обласними установами, такими як лабораторія Діагностичного центру, обласною стоматполіклінікою, онкодиспансером, центром екстренної меддопомоги, а також з міськими поліклініками, з центральною міською лікарннею, дитячою міською лікарнею, пологовим будинком, дитячою та дорослою стоматполіклінікою, – пояснює Оксана Мельник.

За словами очільниці фонду, внески на рахунок організації – справа цілком добровільна, і жодних фіксованих сум ніхто не називає (як відбувається збір коштів насправді – у відео на початку публікації – авт.)

А ось такий коротенький робочий день у фонду «Допомога та підтримка» за який виплачується повноцінна заробітна плата:

Держава повинна визначитись, чи в нас медицина відповідає Конституції, – заступник начальника облуправління охорони здоров`я

Про примусову благодійність в медицині погодився поспілкуватися заступник начальника управління охорони здоров’я рівненьської облдержадміністрації Юрій Добровольський.

Разом з тим, про благодійний фонд «Допомога та підтримка» говорити не захотів. Мовляв, вони не працюють з ним, це міська парафія.

Схоже, в обласному управлінні права рука не знає, що робить ліва, а обласна стоматологія, лабораторія Діагностичного, онкодиспансер та Центр екстренної меддопомоги, певно,  випадково не туди вступили.

- Є два джерела фінансування державної медицини: бюджет і інші джерела, які не заборонені чинним законодавством.

Бюджет надає 60-70 відсотків коштів від потрібного для державної медицини. Потрібні 30-40 відсотків, які не додає бюджет, ми використовуємо джерела, які не заборонені чинним законодавством.

Відповідно від постанови Кабінету Міністрів, яка дозволяє використовувати інші фінансові вливання в галузь. Така ситуація, тому дійсно повинні залучати інші джерела.

Щодо виходу з ситуації на сьогоднішній день, то я бачу в двох аспектах. Або повністю задовольнити наші бюджетні запити відповідно до потреб, або змінювати форму охорони здоров’я. Переводити її на державно-страхову або соціально-страхову, чи на страхову медицину.

- Про інші джерела, ви мали на увазі благодійні фонди?

- Інші джерела, які дозволяє постанова Кабінетів Міністрів, тобто благодійні внески.

- А є якісь інші джерела, крім благодійних внесків?

- Ні, інші держава не дозволяє. Ми інші не використовуємо. Ми використовуємо тільки ті джерела, які не забороняє чинне законодавство. Можна сказати, що ми залучаємо не тільки благодійні внески в грошовій формі, ми в різних формах залучаємо: натуральними, речовими.

Хтось надає обладнання, хтось надає розхідні матеріали, хтось надає продукти харчування, хтось надає інші засоби, які потрібні охороні здоров’я.

Держава повинна визначитись,чи в нас сьогодні медицина відповідає 49-й статті Конституції, чи в нас якась інша медицина.

Якщо держава дійсно визнає, що зараз в нас бюджетна безкоштовна медицина, яка відповідає 49-й статті Конституції, то, будь ласка, забезпечте нас відповідним фінансуванням.

Якщо держава визнає, що не може забезпечити – хай робить кроки щодо наповнення змісту грошового фінансового забезпечення нашої галузі.

Юрист проти порушення закону, але розуміє медиків

– У державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога повинна надаватися всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги, – заперечує чиновникам, котрі дипломатично називають побори «благодійністю», керівник юридичного департаменту Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів (м. Київ) Ольга Скорина.

– Вимога Конституції знаходить своє продовження в статті 184 Кримінального кодексу України, де зазначено, що незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом терміном до шести місяців.

Оскільки під благодійництвом законодавець розуміє добровільну безкорисливу пожертву фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги (ст. 2 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»), вимога внести плату за медичні послуги під виглядом благодійного внеску є протиправною.

Отже, з юридичної точки зору це є порушенням, бо є норми, які передбачають надання безкоштовних медичних послуг в державних закладах охорони здоров’я.

Якщо подивитись з іншої точки зору на реальну обстановку в державі, що на заклади охорони здоров’я витрачаються 10, ну максимум 20 відсотків від загальної потреби на медицину.

Коли людина приходить за медичною допомогою, то лікар не може ж відмовити їй, тому головні лікарі вимушені шукати інші способи, де взяти кошти.

Також пацієнта можна розглядати як правопорушника, який дає ці кошти.

Загалом ситуація є важкою з різних боків. Сьогодні не можна так ставити однозначно питання, які там є правопорушення і хто має бути покараний.

Якщо їм держава дає дуже мало коштів, а лікарням треба виконувати своє першочергове зобов’язання - надавати населенню медичні послуги. Щоб надати ці послуги якісно і на 100 відсотків, вони вимушені йти на подібні кроки.

Схема фінансування охорони здоров’я в Україні (джерело Проект Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2025 з apteka.ua)

Із семи кримінальних проваджень через вимагання благодійних внесків в медзакладах три закрили

Як повідомили ЧЕТВЕРТІЙ ВЛАДІ в прокуратурі Рівненської області, у минулому та поточному роках за результатами перевірок розпочато сім кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у статті 184 Кримінального кодексу України.

За фактами незаконної вимоги оплати за надання медичної допомоги:

• в Рівненській обласній клінічній лікарні,
• комунальних закладах «Корецька центральна районна лікарня»,
• «Демидівська центральна районна лікарня»,
• «Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»,
• «Здолбунівська центральна районна лікарня»,
• поліклініка «Північна» Рівненської міської ради,
• державний заклад Спеціалізована медико-санітарна частина №3 МОЗ України м.Кузнецовськ.

За результатами досудового розслідування у трьох кримінальних провадженнях прийнято рішення про їх закриття «у зв’язку з відсутністю у діях працівників медичних закладів Рівненської обласної клінічної лікарні, комунальних закладів «Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», «Корецької центральної районної лікарні» складу кримінального правопорушення».

Інші чотири кримінальні провадження – досі вивчаються прокуратурою. Розголошувати подробиці відмовляються.

Що робити, якщо в лікарні вимагають кошти

Що зміниться у 2015-му році

Новий міністр охорони здоров`я України Олександр Квіташвілі вважає, що Україна поки не готова до переходу на повністю страхову медицину.

Про це він заявив в інтерв`ю виданню «Дело» – пише «Українська правда».

«Зараз я не бачу готовності України повністю переходити на страхову медицину, бо зараз більше коштів витрачається на збереження інфраструктури, а не на сервіс. В таких умовах не погодиться працювати жодна страхова компанія», – сказав він.

На думку міністра, українська медицина може працювати в трьох різних форматах.

«Це може бути страхова медицина, госпрозрахунок, платна медицина, де тарифи будуть встановлюватися міністерством. Всі три варіанти можуть існувати паралельно. Головне, щоб система охорони здоров`я отримала більше доходів, і не тільки від держави», – заявив Квіташвілі.

За його словами, нові принципи роботи системи охорони здоров`я повинні бути закладені в бюджеті-2015.

«Так, гроші повинні виділятися на пацієнта, а не на ліжко-місце; система повинні бути відкритою; у пацієнтів повинен з`явитися вибір», – сказав він.

Наказом МОЗ України від 24 липня 2014 р. № 522 затверджено Положення про Стратегічну дорадчу групу з питань реформування системи охорони здоров’я України. До її складу увійшли 12 українських та міжнародних експертів, відібраних за результатами відкритого конкурсу.

Координаційну раду, основними завданнями якої є забезпечення діяльності (організації, планування, координації) експертних груп та ухвалення підготовлених ними документів, очолює новопризначений міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі.

Окрім нього, до складу Координаційної ради входять ще 6 експертів.

27-го листопада Стратегічна дорадча група з питань реформування системи охорони здоров’я (СДГ), оприлюднила проект Стратегії реформування системи охорони здоров’я України на період 2015-2025 років, яка є рамковим документом, що визначає зміст, бачення, принципи, пріоритети, завдання та основні заходи для вітчизняної галузі охорони здоров’я на наступні 10 років.

Зокрема Стратегія реформування системи охорони здоров’я свідчить про те, що далі за медичні послуги українці платитимуть ще більше. 

Над публікацією працювали Інга Фляжнікова, Владислав Боднар, Антоніна Торбіч

---

Публікація підготовлена в межах тренінгового проекту журналістських розслідувань за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників проекту не обов`язково збігаються з офіційною позицією уряду США.