Чому у Рівненській облраді конкурс на автоперевезення перетворився на фікцію: розслідування
Майже 400 тисяч гривень отримає цьогоріч комунальне підприємство облради «Автобаза» за послуги перевезення. Приватні перевізники вперто оминають тендер, тож «на манєже всьо тє же». Активісти неодноразово звертають увагу на те, що конкурс автоперевезення заточений під одного учасника. Натомість у самому комунальному підприємстві кажуть, що участь у тендері буває збитковою.
Чому так відбувається, з`ясовували журналісти Рівненського агентства журналістських розсдідувань.
Грошей мало, умови дурні
Користуватися послугами перевезення, оплаченими з бюджету обради, мають право депутати, які виконують повноваження ради, та всі посадові особи виконавчого апарату ради для виконання завдань, пов`язаних з їх службовими обов`язками.
На ці послуги за часів попередньої влади облрада виділяла щороку більше мільйона гривень, окрім цього на мільйони гривень поповнювала статутний капітал свого комунального підприємства «Автобаза».
У 2015 році сума, запланована до витрат на перевезення, зменшилася в рази. Тепер мова йде про 400 тисяч гривень. Однак досі не вдається зробити конкурс на автоперевезення реальним, а не фактично фіктивним.
У цьому році Рівненська обласна рада двічі оголошувала тендер щодо надання послуг автоперевезення. І двічі на конкурс подавала заявку тільки одна організація - комунальне підприємство облради «Автобаза».
Тому обласна рада отримала право провести процедуру закупівлі в одного учасника. Ним, зрозуміло, стало ж це підприємство. І з 1 липня 2015 року «Автобаза», як і в попередні роки, обслуговуватиме чиновників та депутатів облради.
Такий псевдо-конкурс зацікавив громадських активістів, адже ситуація повторюється з року в рік. Невже більше ніхто не хоче заробити на цьому півмільйона гривень? Чому немає інших учасників тендеру? І взагалі, чому рівненська влада не сприяє розвитку конкуренції, а готує тендер фактично під своє ж підприємство?
У кваліфікаційній документації під заголовком «Вимоги до учасника» наводився конкретний перелік автомобілів та роки їх випуску, що задовольнили б умови замовника:
№ п/п | Марка автомобіля | Рік випуску |
1. | Volkswagen Passat або еквівалент | не раніше 2011 |
2. | Skoda Super B або еквівалент | не раніше 2003 |
3. | Toyota Camry або еквівалент | не раніше 2003 |
4. | Reno Daster або еквівалент | не раніше 2011 |
5. | Заз Форза або еквівалент | не раніше 2011 |
6. | Daewoo Lanos або еквівалент | не раніше 2007 |
7. | ГАЗ-33023 (Газель) або еквівалент | не раніше 2002 |
8. | Мікроавтобус Volkswagen T4 або еквівалент | не раніше 1995 |
9. | Автобус Mitsubishi Temsa Safir або еквівалент | не раніше 2003 |
І ще, за вимогою тендерного комітету облради, фірма-надавач послуг обов’язково повинна забезпечити: аби автомобілі зберігалися в опалювальних гаражах (боксах), власну станцію технічного огляду, диспетчерську службу і навіть власну автомийку. Із цього фактично ясно, що всі ці умови складалися під одного учасника, а саме КП «Автобаза».
«Тобто якщо автомобіль буде зберігатися в прохолодному гаражі, і помитий не на власній мийці, а десь на АЗС то в ньому, наприклад, голова обласної ради чи один з його заступників з’їздити на зустріч з фермерами Млинівського району вже не зможуть? Попа змерзне? Розводи на лобовому заважатимуть?.. » – обурювався ще на етапі оголошення тендеру координатор громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослав Клічук.
На думку Святослава, така документація торгів містить вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників:
– Замовник таким чином обмежує коло учасників, тут заздалегідь визначено технічні умови предмета закупівлі під конкретного учасника торгів, чим створює умови для його перемоги.
– На таких умовах ніхто не хоче брати участь у тендері, – додає активіст. – Грошей мало, умови дурні. Усе перевернуто з ніг на голову. Це викривлений світ. Так не має бути. Влада має створювати всі умови, щоб конкуренція була максимальна.
З активістом погоджується і юрист Центру протидії корупції Денис Свириденко.
– Дійсно, технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, – каже юрист. – У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Наявність вимог до конкретної марки автомобіля без вказаних особливостей є дискримінаційною умовою та порушує Закон України «Про здійснення державних закупівель».
Така деталізація Технічного завдання, на думку Дениса Свириденка, є обмеженням конкуренції. Відтак менше учасників мають змогу податися на торги, і менше варіантів цінових пропозицій. Замовник, звичайно, вправі деталізувати предмет закупівлі, але при тому не допускається прописувати у конкурсній документації такі вимоги до учасника, які є дискримінаційними.
Відповідно до частини 3 статті 5 «Про здійснення державних закупівель», Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
– Замовник може вимагати автомобіль комфортабельного класу, але без конкретної марки, – пояснює фахівець і звертає увагу на те, що саме міг би вимагати замовник тендеру:
– Має право вимагати технічно справний автомобіль, але без вимоги до учасника наявності своєї (тобто виходить тільки у власності, навіть не орендованої) станції СТО, оскільки як і де обслуговується автомобіль – це проблеми учасника. Саме він несе відповідальність за справний стан транспортного засобу та відповідність його експлуатації вимогам законодавства.
– Має право вимагати своєчасне та вчасне обслуговування, але не наявність у учасника своєї диспетчерської служби.
– Має право вимагати, щоб автомобіль був не брудним, але не наявність у учасника своєї авто мийки.
– Звісно, що потреба медичних оглядів перед рейсом це вимога законодавства, однак добре, що замовник не вимагає при тому в учасника наявності власної медичної установи :)
Перевезення для «Автобази» депутатів облради – збиткове
Нинішнього директора КП «Автобаза», автомайданівця Юрія Лалака депутати облради затвердили на посаді 12 червня 2015 року. З 2014 року він був на цій посаді в якості виконуючого обов`язки.
Ми спілкувалися з ним у березні 2015 року. Хоч «Автобаза» і взяла участь в конкурсі, її керівник каже, що цей тендер його підприємству майже не вигідний, бо, мовляв, більше витратять, аніж зароблять:
– Минулий тендер вийшов нам збитковим. Торік назначена вартість за 1 км, залежно від авто, становила 5 гривень. Цього ж року, враховуючи тільки ціну на пальне у 22.50 грн. за літр та зарплатню водієві, ми не зможемо вкластися у цей бюджет.
– На новий тендер ми подали нові розрахунки. За ними вартість 1 кілометра складає плюс-мінус 10 гривень. Разом із тим не важко здогадатися, що і за цими розрахунками перевезення для «Автобази» буде збитковим.
– Можу сказати, що цей тендер нам майже не вигідний, – констатує Юрій Лалак і каже, що КП «Автобаза» є заручником цієї ситуації.
Такий тендер – звичайна фікція
Те, що ніхто у Рівному не виконає ці умови, окрім самого КП «Автобаза» погоджується і колишній перевізник, екс-голова профспілки таксистів України в Рівненській області Олег Поліщук.
– Коли я вперше побачив ці умови, я подумав, навіщо це? Де я візьму такі автомобілі? Ці умови виконати нереально. Та й ніхто не зможе взяти участь у цих торгах. Кому це потрібно? Ніхто у Рівному не виконає умови того тендеру, крім самої обласної влади, – говорить Олег Поліщук.
Як колишній учасник тендерної комісії (у тендерах не бере участь вже 1,5 року) Олег Поліщук має своє пояснення, чому Рівненська обласна рада проводить такий тендер. На його думку, у Рівному «поїдають» те, що спустили з Києва: мусите провести тендер, але транспорт буде той, який маєте.
– Такий тендер – звичайна фікція. Замовник виставляє умови під той транспорт, який існує у нього. І ті умови конкурсу, які пропонує Рівненська облрада, ніхто інший у Рівному не виконає, – говорить Олег Поліщук.
– Моя точка зору – усе потрібно просто назвати своїми іменами. Якщо у Рівненської влади є свій гараж і на балансі ці автомобілі – сказати, що це власність обладміністрації чи облради і все, не треба проводити ніяких тендерів, викидати зайві кошти. А для цього, мабуть, потрібні певні законодавчі ініціативи.
Таким тендером хочуть показати прозорість, а насправді – це така маніпуляція, десь кудись «злити» кошти. 500 тисяч гривень – це одне, однак можуть бути фарс-мажорні обставини. Крім цих 500 тисяч, там ще заходить 2 мільйони протягом цього тендеру. Гарна схема відмити гроші.
Думаю, що ця сума, яку називають, вона первинна. А замість прозорості ми отримали корупційну схему. Хтось просто придумав цей тендер. Для чого, якщо в обласній адміністрації є свій гараж, є штат людей, який працює, навіщо вигадувати колесо, якщо воно є?
Щоб тендер не виграв «дядько із села»
Натомість екс-голова комітету з тендерних торгів Рівненської обласної ради Василь Харчук (який керував комітетом під час підготовки конкурсної документації. – Ред.) не вважає цей тендер фікцією. На його думку, такі послуги просто нікому більше нецікаві, щоб на них заробляти.
– На цій тендер просто більше ніхто не зареєструвався, тому і виграє кожний раз КП «Автобаза».
Василь Харчук не вважає що цей тендер написаний саме під підприємство «Автобаза».
– Конкретні марки автомобілів та умови є не вирішальним фактором. Можливо, і легше було б зазначати в умовах тендеру не марку автомобілю, а його клас. Однак завжди обласна рада прописувала бажані марки авто, якими вони користувалися минулими роками (і завжди ці марки авто ідеально підходили до переліку автівок, що облікуються за «Автобазою». – Авт.).
– Незалежно від того, хто б брав участь у торгах, на мою думку, ніхто, можливо, не запропонував би нижчу ціну, ніж ту, яку запропонувало комунальне підприємство. Кожен підприємець хоче заробити реальні гроші. Їм просто не вигідно, а КП «Автобаза» завжди пропонувало ціну не найкращу для них, але хоча б ту, яка дозволить утриматися на плаву.
– Якщо, скажімо, обласна рада вкладається у суму перевезень дотендерну, яка передбачена законодавством – це 100 тисяч гривень в рік, то , можливо, б і можна було обійтись без тендеру. Якщо у цю суму не вкладаються, – проводиться тендер, – пояснює Василь Харчук.
Разом із тим секретар комітету з тендерних торгів Юрій Малиновський іншої думки, він говорить, що не прописувати в умовах тендерних марки авто не можна.
– Тому що завтра прийде дядько із села, зареєструється приватним підприємцем зі своїм запорожцем, який має чотири колеса, кузов, руль, він дасть 50 коп. за кілометр і виграє торги, й що ми тоді будемо робити? Якийсь імперати вмає бути вказаний, орієнтування на щось, – вважає Юрій Малиновський.
– Законодавець так прописав процедуру, що ми повинні проводити відкриті торги, інакше ніхто цей договір не зареєструє і нам не дасть жодної копійки, – додає чиновник. – Ми діємо згідно із Законом України про державні закупівлі. Ми не маємо право укладати угоду з будь-ким, якщо є діючий ринок на послугу. Якби Верховна Рада прийняла інші законодавчі акти, які б спростили нам процедуру, ми б діяли відносно до них.
Побоювання рівнян щодо того, що оголошений тендер проводився із порушеннями законодавства, не зміг спростувати Антимонопольний комітет України, куди на дії Рівненської облради звернувся зі скаргою народний депутат України Олександр Черненко. У відповіді цієї установи йдеться, що «наведені у вашому зверненні обставини можуть свідчити про ознаки порушення вимог закону, однак встановлення порушень Закону поза процедурою розгляду скарг... не належить до повноважень Комітету.
«Автобаза» – це була точка, через яку відмивали гроші, – Юрій Лалак
Для чого облраді підприємство, яке виграє «збитковий» тендер? З цим питанням ми звернулися до керівника «Автобази» Юрій Лалака і голови обласної ради Михайла Кириллова.
Юрій Лалак трохи привідкрив завісу щодо того, яке призначення було у підприємства раніше. Запевняє, що зараз усе змінилося:
– «Автобаза» весь час – це була конкретна точка, через яку відмивали гроші. Автомобілі бралися в оренду «за гривню». На «Автобазу» виділялися божевільні кошти, скажімо, в 2011, 2012 роках. Наприклад, на три мільйони поповнювали статутний капітал. А потім за ці гроші утримувалися автомобілі, які, наприклад, бралися в оренду за гривню.
У 2014 році керівництво облради зінилося. Змінилася і фінансування комунального підприємства.
– Закінчуєтьcя 2014-й рік, [голова облради Михайло] Кириллов каже: «Все. З одного мільйона шістсот ми будемо тратити чотириста тисяч гривень», – пригадує Юрій Лалак. – І це при умові, що долар дорожчає вдвічі. Тобто фактично чотириста можна ще поділити на два. При цьому їздити менше ніхто не стане: як їздили по району, так і будуть їздити.
Керівник «Автобази» розповідає, що головне завдання, яке наразі стоїть перед підприємством – стати прибутковим:
– Матеріально-технічна база трохи застаріла, ніколи нікому не ставили задачу, щоб щось приносило гроші. Нічого не працює: є шиномонтаж, є мийка, є багато інших речей, які ніколи не працювали. І це все діло треба запустити. Я запустив. Зараз мийка працює, шино-монтаж працює. Щодо станції діагностики хочу питання ліцензування підняти. Думаю, що за результатами року вона буде заробляти.
За результатами 2014 року, згідно інформації Юрія Лалака, підприємство більше, ніж половину своїх доходів, залучає з інших, позабюджетних джерел.
Юрія Лалака підтримує голова облради Михайло Кириллов:
– На фоні інших комунальних підприємств діяльність КП «Автобаза» вважаю задовільною. Головне завдання, яке ставив перед керівником – вийти зі збитковості на самоокупність – виконується. Я розраховую, що по закінченню сезону відпусток підприємство має виходити на прибуток, з вересня для цього будуть усі умови, адже пожвавиться бізнесова активність.
Публікація підготовлена в межах тренінгового проекту журналістських розслідувань за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників проекту не обов`язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти