Мій мозок згвалтовано: про музику в маршрутці Київ-Рівне
І снова сєдая ночь...
Я не хочу скандалів, не хочу з'ясувань, я щиро втомилась зі своїм уставом в чужі голови.
Водій «Шаленої черепахи» «Київ-Рівне» цілісіньких 5 годин крутив російську попсу в маршрутці. Я двічі просила, включити щось інше, а жінка ззаду просила зробити гучніше. Заради справедливості варто зазначити, що в збірнику був ще Олег Винник «наталі там шось на балі».
Мені сумно. Бо на те, що з нами відбувається, ми заслуговуємо. Багатьох ми просто змушували якийсь короткий період часу публічно не ностальгувати за совком.
І не треба, мабуть, робити з того якоїсь великої проблеми, називаючи це тенденціями.
Не треба реагувати так гостро, як реагую я. Бо це, мабуть, нормально, коли в підсумкових випусках на центральних каналах нам розповідають про подробиці вбивства Круга, які, звісно, повинні нас неабияк цікавити, це нормально хотіти російського лайна в маршрутках.
Роками ці маршрутки реготали над випусками «95-го кварталу» з телевізорів над водіями, зворушувались російськими мильних фільмами і серіалами.
«Шалена черепаха» – перевізник, який, якщо попередньо замовити, то дає квитка з касового апарата, а квиток треба для відряджень. При цьому, якщо не замовити квиток, то його не дадуть. Чомусь. В результаті, на усю маршрутку дві-три людини з квитками.
Я обійдусь без того квитка, і без того перевізника. Я щиро вболіваю за розвиток місцевих бізнесів. Відповідальних місцевих бізнесів. Українських місцевих бізнесів. Але я проти насильства. Мій мозок згвалтовано.
Без моїх поїздок бізнес не впаде і не постраждає. Тому преспокійно може не реагувати. Я не закликаю до бойкоту, просто не хочу боротись з бажанням видерти флешку з магнітоли і кудись її пхати.
Може, колись буде все по-іншому.
А поки «Я играю на балалайке, это самый русский инструмент...».
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти