На голці показників

Наркотики – отрута, яка руйнує здоров'я тих, хто їх вживає, і несе горе у родини. Але на дурмані ще й добре заробляють – і не тільки торговці. Свою вигоду мають і деякі українські правоохоронці.

До вашої уваги розслідування журналіста Миколаївського центру журналістських розслідувань Ярослава Чепурного про те як Миколаївська поліція «працює» з наркозалежними.

Правоохоронці чи кати?

– Ви ж розумієте, що поліція це все кришує і буде кришувати. Їм вигідно, щоб молодь помирала... Я просто спілкувалася з поліцією на цю тему. Вони казали: нам взагалі все одно. Помре так помре – це його життя. Кожен сам обирає свій шлях, тому у нас ніхто нікого рятувати не буде, – впевнена молода наркозалежна Альона.

Якщо послухати бравурні доповіді поліцейських, то боротьба з незаконним обігом наркотиків йде потужна та безкомпромісна.

Наприклад, у січні у Миколаєві затримали цілу банду, яка займалась розповсюдженням наркотиків дистанційно – за допомогою так званих закладок, коли покупець забирає наперед проплачену дозу у вказаному місці, без особистої зустрічі з продавцем.

– У ході обшуків було вилучено наркотичні засоби,  ціна яких на чорному ринку складає близько ста тисяч гривень. Велику кількість комп’ютерної техніки: ноутбуки, планшети, айфони. Також кошти більше чотирьохсот тисяч гривень, двадцять п’ять тисяч доларів та вісім тисяч євро. Усього було затримано чотири особи, – звітував тоді Леонід Крутій, начальник управління протидії наркозлочинності ГУНП в Миколаївській області.

Але за гучними цифрами, які так яскраво люблять презентувати правоохоронці, часто приховується зовсім інша реальність.

Коли заради показників затримують не торговців наркотиками, а тих, хто від них страждає. Саме на наркозалежних поліцейські і роблять основні показники.

– Тобі вже погано, починає ламати, а вони починають: ось є крадіжка. Давай – візьми. Тобі умовно дадуть. Ну, загалом, дурили, а потім насправді – садять. Загалом, сидів за те, що раніше був судимий, – пригадує наркозалежний з двадцятирічним стажем Олександр.

За його плечима шість судимостей. Чоловік стверджує, що половина з них – дуті. Каже, правоохоронці в різний спосіб змушували його брати на себе чужі злочини. Застосовували різні методи: залякування, погрози і навіть катування.  

– Різні тортури застосовували. Швабри, протигаз. Це коли одягають протигаз, закривають шланг і, коли повітря вже немає, засовують цей шланг в попільничку з бичками. У наручниках вішають на швабру і потім кілька днів рук не відчуєш, – розповідає Олександр методи правоохоронців.

Після реформи усі очікували, що поліція зміниться і  почне поважати права людини. На жаль, кажуть фахівці, мало що змінилося.

Експерт організації «Реанімаційний пакет реформ» Володимир Петраковський вважає таку ситуацію ненормальною.

– Патрульна поліція, як правило, такими речами не займається, тобто вони займаються питаннями, які стосуються виключно громадського порядку. Якщо ж говорити про наркотичні злочини, то це – кримінальний блок, а там реформ ніяких не відбулося, – каже експерт.

Схеми Інгульского райвідділу

Якщо подивитися статистику розкриття злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків на Миколаївщині, то лідером є Інгульський райвідділ поліції обласного центру.

Поліцейські відрапортували, що за два роки вони розкрили аж 492 такі випадки. Саме місцеві правоохоронці розслідували справу наркозалежного Олександра.

– Побачив мене цей співробітник і каже: «Що, Саньок, не захотів по 309-й йти, будемо 307-му варганити?» І за тиждень почалося. Знайомого до мене підсилають. Він ниє, що не може без наркотиків. Каже, що там, де він купував, вже не продають. І просить мене купити.  Я сказав, що нікуди не поїду, і кинув слухавку. Він знову телефонує і благає допомогти, таким чином провокуючи мене на злочин.

Олександр каже, що взяв у поліцейського агента мічені купюри і купив для нього шприц з наркотиком та пігулку димедролу. Так було двічі. Після другого разу його затримали поліцейські.

– Мене повезли одразу додому робити обшук. Понятих зазвичай вони брали з вулиці, а тут поняті сиділи вже в машині – два хлопці, наркомани. Вони ще й під кайфом були, – пригадує ту ситуацію Олександр.

У результаті, каже чоловік, нова «відсидка». Речі, про які він розповідає, – не просто слова однієї людини. Явище носить системний характер.

Одинадцять поліцейських з Інгульського відділу поліції не пройшли атестацію і були звільнені з органів внутрішніх справ. Потім відновилися через суд і знову повернулися до райвідділу. З одинадцяти  шестеро – це слідчі, четверо – дільничні і один – оперуповноважений. 

Адвокатка Вікторія Радкевич переконана, що правоохоронці самі фактично створюють злочин, а потім «успішно» його  розкривають.

– Їм легко розкрити цей злочин, тому що вони самі його фактично спланували. На моє переконання, працівники поліції знають усіх наркозалежних і оскільки ті завжди собі можуть знайти наркотики, то це дуже простий спосіб отримувати показники розкриття злочинів. Таким чином представники правоохоронних органів напрацьовують собі премії.

При цьому кількість кримінальних проваджень проти тих осіб, які реально збували наркотики, склала усього 25 справ, тобто мізерні п’ять відсотків від загальної кількості. Це – найнижчий показник, який може означати, що переважна більшість затриманих правоохоронцями – наркозалежні. Фактично жертви злочинів торговців.

Водночас, придбати наркотики зараз набагато легше, ніж раніше.

Наркомафія активно використовує новітні технології. Безконтактні способи доставки наркотиків за допомогою закладок, можливість розрахунку через платіжні системи – зробили отруту значно доступнішою. Нові синтетичні наркотики дешевші. Замість природної сировини їх виробляють із хімічних замінників.

Головний борець з наркозлочинністю Миколаївщини бідкається, що правоохоронці не встигають за мафією.

– Перейшли всі на закладки, на безконтактний збут, через мережу Інтернет, додатки Телеграм, WatsApp, які, на жаль, ми при нинішній ситуації в країні  не можемо відстежити, бо не такими темпами ми розвиваємось, як розвиваються ті ж наркозлочинці, – каже начальник управління протидії наркозлочинності ГУНП в Миколаївській області Леонід Крутій.

Павло Казар`ян – психолог, який вже п'ятнадцять років займається реабілітацією наркозалежних. Він переконаний, що продаж наркотиків через сайти зупинити реально.

– Як закрити сайти, які продають наркотики? Вони ж всі приймають гроші через платіжні системи. Чому наша країна не може домовитись, щоб якимось чином взаємодіяти з Інтерполом? Чому не закрити ці платіжні системи, з якими вона не може взаємодіяти? Є багато варіантів, чому це не відбувається, і багато людей переконані в тому, що з цього хтось заробляє. Я також у цьому впевнений, – підкреслює Павло Казар`ян.

У тому, що наркоторгівлю поліція покриває, а не бореться з нею, переконана і молода наркоманка Альона. Щоб позбутися своєї залежності, вона приїхала до Миколаєва з Києва.

– Ну, а щоб поліція не чіпала, все-таки гроші якісь передавали? – запитує у неї Центр журналістських розслідувань.

– Коли на теплотрасі жила – звичайно. Вони щовечора заходили, і треба було їм сто або п'ятдесят гривень давати, щоб вони нас не чіпали. А ще, бувало, брали п'ятсот гривень, раз на тиждень. Нікого після цього не чіпають і все добре, – пригадує вона.

Що українська поліція завжди вміла, то це заробляти на всьому. Видимість боротьби з наркоманією – надійне джерело прибутку. Платять не лише наркозалежні, а й держава. Для цього в поліції створено систему  накручування показників.

Наприклад, наркозалежного можуть затримати за розпиття алкоголю у громадському місці, а потім обшукати і знайти в нього наркотики. А це вже готова кримінальна справа за тяжкою статтею, яку легко розкрити. І отримати за це премію.

– З самого початку його затримують в адміністративному порядку, але з метою притягнення до кримінальної відповідальності. Це моя особиста думка. Чому? Тому що я брала участь у таких адміністративних затримуваннях саме за цією статтею – розпивання алкогольних напоїв. Дуже багато разів, – каже адвокатка Вікторія Радкевич.
 
Ми проаналізували реєстр судових рішень і тільки по Інгульському райвідділку нарахували 25 справ, які були розкриті таким чином. Це найвищий показник серед усіх райвідділів.

– Працівники поліції свідомо затримують людину по адмінарешту, аби не гарантувати їй право на адвоката, і потім з цією людиною проводять, скажімо так, «профілактичну роботу», або «виховну роботу».

Після цієї роботи людина, як правило, зізнається у скоєному, і таким чином працівники поліції забезпечують собі легку справу і, умовно кажучи, легку здобич…Тому ця практика є протиправною, – пояснює експерт з «Реанімаційного пакета реформ» Володимир Петраковський.

Такі висновки містяться і в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», і у нещодавніх рішеннях Верховного Суду України. Але правоохоронці не вважають це порушенням.

– Нам ця адміністративна стаття дає можливість провести огляд того, що знаходиться у людини. Коли ми в ході огляду виявляємо все це, викладаємо на стіл, приходить слідчо-оперативна група і фіксує оглядом те, що саме це було вилучено у даної особи. Цей огляд проводиться в присутності понятих, – пояснює позицію своїх підлеглих очільник Інгульського райвідділу поліції Василій Федор.

Коли суддю усе влаштовує

У цій зручній схемі розкриття злочинів задіяна уся ланка правоохоронців: прокуратура, судді, поліція. Але ключову роль тут відіграє суддя.

Ми з'ясували, що більшість таких справ проходить через служителя Феміди Ленінського райсуду Миколаєва Юрія Крутія. Так, за останні три роки він розглянув 82 справи – це абсолютний рекорд серед інших суддів цього суду. Ми поцікавилися в нього, як так відбувається. Розмова не склалася.

– Я не суддя-спікер, я не прес-секретар. Мене чекають в засідання. Я біжу, ви розумієте? – відмовився спілкуватися суддя.

– Вас звинувачують в тому, що Ви підігруєте працівникам поліції, – поцікавився Центр у нього.

– Якщо я підігрую працівникам поліції, хай звернуться до правоохоронних органів, до прокуратури, що я з кимось у змові. Ви зрозуміли мене? – відповів суддя.

До початку суддівської кар’єри пан Крутій дев’ять років пропрацював слідчим у міліції. Можливо, цим пояснюється його прихильність до колишніх колег?

У 2008-му він закрив очі на незаконні дії оперативників і слідчих Інгульського – тоді ще Ленінського – райвідділу міліції, які підкинули наркотики 20-річному миколаївцю Євгену Вербицькому. Апеляційний суд скасував рішення, визнавши його незаконним, і виніс окремі ухвали по міліціонерам та судді Крутію.

– І один зі слідчих сказав: «А, то ви хочете війни, то я вам її влаштую. Потім я побачила, як під диван один з оперативників закинув якийсь пакет. І потім поліцейські  в наручниках забрали сина з собою, написавши там, що був знайдений пакетик…

Це було реально замовна дія для того, щоб змусити замовкнути мене і показати іншим, що краще сидіть мовчки, робіть те, що ми хочемо, перш ніж у кого-то з'явиться бажання протистояти цій системі корупції і бандитизму і всього того, що діється у нас і в міліції, і в прокуратурі, і в судах, – каже відома миколаївська активістка і волонтерка Ольга Вербицька, сина якої намагалися звинуватити у тому, чого він не скоїв.  

Жінка вважає, що то була помста правоохоронців за її громадську активність. Ми запитали у судді Крутія, чому він виніс неправомірне рішення?

– Це був один випадок за усю мою практику, якщо не помиляюсь, коли апеляційний суд виніс виправдальний вирок саме за 307-ю статтею. Я цю справу пам’ятаю. Я її пам’ятаю до сьогоднішнього дня. Деталі все пам’ятаю, – сказав Центру суддя Крутій.

Та чи єдиний це випадок? За свідченнями учасників процесів, суддя Крутій і зараз не надто переймається вивченням доказів, які приносять до суду правоохоронці. 

Адвокатка Вікторія Радкевич згадує, як одного разу на суді так званий свідок зізналася, що не бачила, як звинувачений п`є пиво, а підпис у протоколі взагалі не її.

– У справі, яку розглядав Юрій Петрович Крутій, у нас була допитана свідком жінка, яка була понятою в адміністративній справі. Я їй поставила запитання: «Ви бачили, що особа вживає пиво, чи вона просто тримала пляшку в руках»? І вона мені відповіла, що не бачила, щоб  обвинувачений розпивав пиво. Вона бачила, що  чоловік тримали пиво в руках, – пригадує Вікторія Радкевич.

Але на Крутія ця обставина ніяк не вплинула, і він виніс черговий обвинувальний вирок наркозалежному.  Коли торік цей представник Феміди спробував потрапити до Верховного суду, проти його кандидатури виступила Громадська рада доброчесності. 

– Як довго правоохоронці будуть робити собі показники за допомогою наркозалежних? – спитали  ми в експертів. 

Володимир Петраковський каже, допоки не відбудеться повноцінна реформа поліції і прокуратури.

– Працівники органів правопорядку орієнтуються на злочини, які легше розслідувати, відповідно, легше направляти і відтак отримувати легші показники. Тому допоки ця палична система не зміниться, представники органів правопорядку не будуть розслідувати складні злочини, а будуть займатись виключно наркозалежними, а не тими, хто збуває наркотики, – каже експерт.

Тим часом статистика свідчить, що реальний стан боротьби з наркотиками в Україні катастрофічний.

У 2017 році за наркозбут засуджено на чверть менше осіб, ніж у 2016-му, за той же період за незаконне зберігання наркотиків покарано на 22% більше людей!

Засуджених за зберігання наркотиків без мети збуту серед усіх наркозлочинів уже 83%! У більшості цивілізованих країн це не кримінальна, а часто навіть і не адміністративна стаття.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк