«Недоказовий жах за колосальні гроші»: у Рівному купили таке обладнання для реабілітації військових

24 роки могли б платити заробітну плату п’ятьом лікарям-реабілітологам. Але натомість міські посадовці 29 мільйонів гривень витратили на купівлю роботизованої системи для відновлення ходьби для Рівненської міської лікарні №2.

Окрім того, що експерти доводять – ефект від цього обладнання не вартий сплачених за нього коштів, ми ще з’ясували, що за нього суттєво переплатили.

І міська лікарня №2 – не єдина. Торік подібні дві системи, зокрема одну для Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни, закупило державне підприємство «Медичні закупівлі України», витративши із держбюджету щонайменше 41 мільйон 500 тисяч гривень.

«Четверта влада» детально вивчила закупівлі та з’ясовувала, для чого медичним закладам придбали таке дороге, але, як стверджують фахівці, не надто ефективне обладнання.

Для госпіталю купили китайський апарат

У січні 2023-го на фейсбук-сторінці Рівненської обласної військової адміністрації повідомили, що на Рівненщині створюють центр реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами, який базуватиметься у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни.

На презентації центру продемонстрували роботизовану систему для відновлення ходьби. Як ми згодом з’ясували, вона – китайського виробництва та коштує 20 мільйонів гривень.

За наказом Міністерства охорони здоров’я цю систему у жовтні 2022-го за кошти держбюджету купило держпідприємство «Медичні закупівлі України». У грудні її безоплатно передали госпіталю.

Ще одну таку систему у 2022 році ДП «Медичні закупівлі України» придбало за 21 мільйон 500 тисяч гривень для Українського медичного центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи, що працює у Києві.

Наприкінці березня 2023-го начальник Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни Андрій Бурачик розповів журналістам, що вони очікують по розподілу ще на одну роботизовану систему для відновлення ходьби. Але коли саме вона надійде у медзаклад, він не знає.

Бурачик описує роботизовану систему як надзвичайно ефективну:

– Відбувається зворотній зв’язок. Від заданих параметрів комп’ютер самостійно розраховує навантаження, і пацієнту дається це навантаження, він бачить на екрані свої успіхи, зразу видно емоції пацієнта, він розуміє, як мають розміщуватися і рухатися руки, ноги.

– Звичайно, якби це було вибором госпіталя, враховуючи фінансове становище, то ми його не придбали б. А так ми отримали його безкоштовно, ми задоволені, і в нас будуть пацієнти, які будуть на ньому займатися, – додав Андрій Бурачик.

«Медичні закупівлі України» кошти на роботизовані системи взяли із двох джерел. Про це нам повідомили у Міністерстві охорони здоров’я: з державного бюджету та з офіційної фандрайзингової платформи України United24.

«Щоб Рівне було одним із перших в Україні»

За 28 мільйонів 872 тисячі гривень вже з міського бюджету купили роботизовану систему для Рівненської міської лікарні №2.

Там, на початку березня 2023-го, презентували реабілітаційний центр, що повноцінно має запрацювати аж у 2024-му.

Міський голова Олександр Третяк зазначав, що у Рівному планують розвивати напрямок реабілітації, «взявши за приклад досвід найрозвиненіших країн», «щоб Рівне було одним із перших в Україні, де створено настільки потужну базу надання всіх типів послуг для ветеранів».

Акцент під час презентації зробили на обладнанні, яке закупили у серпні 2022 року, – на роботизованій системі для відновлення ходьби (локомат) корейського виробництва «Walkbot G».

– Це високотехнологічна система моніторингу, це все принесе користь для пацієнта, для відновлення ходьби, це не проста річ, – каже директор рівненської міської лікарні №2 Олександр Шегера.

Кошти платників податків не економили

Систему лікарня придбала через спрощену процедуру на Prozorro. На торги прийшли троє учасників.

Найдешевший локомат пропонувала фірма з Полтавщини «Експо Трейд Інком». За обладнання китайського виробництва вона хотіла 18 мільйонів 980 тисяч гривень.

ТОВ «Медтекнолоджі» з Києва пропонувало швейцарське обладнання за 28 мільйонів 710 тисяч гривень.

Ще одна київська фірма – «Аксель Медікал» – продавала обладнання корейського виробництва за 28 мільйонів 872 тисячі гривень.

Медзаклад обрав останню, найдорожчу пропозицію.

Перед проведенням закупівлі лікарня прицінювалася, скільки таке обладнання могло б коштувати.

У Рівненській міській лікарні №2 нам відповіли, що за основу взяли комерційні пропозиції трьох фірм. І серед них була фірма, яка потім взяла участь у тендері і яка його виграла, – «Аксель Медікал».

Середня ціна у цих трьох фірм – 30 з половиною мільйонів гривень. Лікарня вказала на тендері 29 мільйонів гривень.

Але аналізували ціни лише тих фірм, які продають обладнання корейського виробництва, а саме «Walkbot G».

Обладнання інших виробників, щоб порівняти ціну, якість, технічні характеристики, не шукали.

Директор міської лікарні №2 Олександр Шегера не приховує, що зацікавлений був саме корейським роботом. Одна з причин, за його словами, – гарантія від виробника на 10 років.

 – Тоді як сервісне обслуговування у будь-якого китайця – рік, – каже Шегера.

Але у документації, яку подавав на тендер «Аксель Медікал», вказано, що гарантію товариство надає лише на рік, а не на десять.

Директор міськлікарні №2 Олександр Шегера не зміг пояснити, чому відхилили пропозиції інших двох учасників, які продавали обладнання дешевше:

– Якщо когось відсторонили, значить, щось у нього було не так.

Фахівчиня лікарні Оксана Китюшко, яка проводила цю закупівлю, розповіла, що пропозиція фірми «Експо Трейд Інком», яка продавала обладнання китайського виробництва, не відповідала вимогам закупівлі, бо не надали низку документів.

Зокрема, банківську гарантію, цінову пропозицію, завірену печаткою та підписом учасника, копію витягу із ЄДРПОУ; копію витягу з реєстру платників єдиного податку або витягу з реєстру платників податків на додану вартість; оригінал гарантійного листа від виробника або ж тих, хто його офіційно уповноважений представляти і може підтвердити, що може здійснити поставку обладнання.

Також, за словами Оксани Китюшко, учасник не вказав свої контактні дані та реквізити (назву, код ЄДРПОУ, поштову адресу, телефон і т.п.).

Пропозицію фірми «Мед Текнолоджі», яка продавала швейцарське обладнання, відхилили, бо вона не надала копію витягу із ЄДРПОУ та копію ліцензії, яка має бути завірена банком.

Але на Прозорро ліцензія є, каже керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак, яка аналізувала цю закупівлю.

Що ж до ЄДРПОУ, то цього витягу дійсно немає. Але є витяг із єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

– Так, це різні витяги. Але інформація в цих реєстрах, зазвичай, подібна. І зазвичай на тендерах вимагають саме витяг із ЄДР.  Оскільки не відомо, яку саме інформацію у лікарні хотіли побачити з витягу ЄДРПОУ, то не можу сказати, чи була вона у витязі ЄДР, – каже Мирослава Примак.

«Треба був просто цей витяг», – так на запитання журналістів відповіла Оксана Китюшко, яку в міськлікарні №2 уповноважили проводити цю закупівлю.

– Якщо я прошу цей документ, значить, вони мають надати документ. Якщо вони не дають той документ, який я прошу в тендерній документації, автоматично вважається, що документ не наданий, – каже Оксана Китюшко.

У такому випадку, це формальна помилка і відхиляти пропозицію «Мед Текнолоджі» не можна було, каже керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак.

– Зекономити гроші ніхто не хотів, – підсумовує Мирослава Примак.

Один із учасників тендеру, фірма «Експо Трейд Інком» під час проведення тендеру вимагала у замовника усунути порушення. Вказувала, що лікарня прописала технічні вимоги під конкретного виробника. А це «штучно обмежує можливість взяти участь у закупівлі учасників, які пропонують кращі характеристики предмета закупівлі».

Окрім того, «Експо Трейд Інком» вказував, що «замовник неправомірно визначив переможцем торгів ТОВ «Аксель Медікал», бо пропозиція переможця містить суттєві порушення вимог документації».

Лікарня вимоги товариства відхилила.

У зв’язку із воєнним станом закупівля відбулася за спрощеною процедурою. А це означає, що навіть неможливо оскаржити в Антимонопольному комітеті дискримінацію, відхилення чи прийняття пропозиції, яка не відповідає вимогам замовника.

Держаудитслужба також не може проводити моніторинг такої закупівлі.

Іншому замовнику продавали дешевше

Держпідприємству «Медичні закупівлі України» фірма «Аксель Медікал» також продала подібне медобладнання, але значно дешевше – за 21 мільйон 500 тисяч гривень.

Його держпідприємство передало Українському медичному центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи.

Чому ціна нижча, директор ТОВ «Аксель Медікал» Едуард Сух пояснив телефоном так: 

– Ну, різниця в комплектаціях. Я зараз вам не зможу розказати, бо я зараз не біля комп’ютера. Зробіть мені, будь ласка, запит на пошту, і тоді я вам надішлю всю інформацію.

Проте отримавши наш запит, Едуард Сух на це запитання так і не відповів, відправивши журналістів шукати цю інформацію на сайті «Прозорро» і порівнювати самостійно.

Ми порівняли. Обидва апарати мають однакові розміри, для їхнього встановлення потрібна однакова площа.

Але у Рівненській міській лікарні №2 це обладнання – для дорослих. В Українському медичному центрі реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи – для дітей.

Тому відрізняються деякі параметри для пацієнтів. Наприклад, максимальні зріст, вага, довжина ніг, обхват стегна для дитячого – менші ніж для дорослого. 

Але у дитячому локоматі є додаткові пристосування, яких немає у дорослому: пандус, електронний дисплей ваги пацієнта та розвантаження, підйомник пацієнта з електричним приводом (в роботизованій системі для дорослих електричного приводу немає).

«Для міського бюджету цілком підйомна сума»

У Рівненській міській лікарні №2 розповіли, що у січні-лютому на локоматі реабілітацію провели трьом пацієнтам. Таку кількість пояснили тим, що це був випробувальний період.

З березня апарат мав запрацювати на повну потужність. Олександр Шегера каже, що це «не більше семи пацієнтів у день».

Голова депутатської медичної комісії Рівненської міської ради Юрій Осіпчук не приховує, що для лікарні №2 хотіли купити роботизовану систему для відновлення ходьби конкретного виробника.

– Коли сказали фахівці приблизні суми, ми визначили, що візьмемо, я не пам'ятаю, «Волкбот», по-моєму, називається він. Ну, саме цього виробника корейського.

Юрій Осіпчук каже, гроші виділяли не через сесію, а через міськвиконком. Бо у зв’язку із воєнним станом, щоб важливі питання вирішували швидше, міськрадам дозволили низку повноважень передати міськвиконкому.

– Для міського бюджету цілком підйомна сума на купівлю апарата, який буде допомагати пораненим військовим. Ми навіть не задумувалися. Була можливість – і виділили кошти, – каже Осіпчук.

Ми запитали, на основі яких даних Юрій Осіпчук та ті, хто брав участь в обговоренні на міськвиконкомі, робили висновки, що роботизована система для відновлення ходьби – ефективна.

– Вона має всі сертифікати і все документальне підтвердження про те, що це є медичне обладнання, реабілітаційне. Ну, відповідно, його ефективність доведена на міжнародному рівні, – відповів голова медичної комісії.

Коли ж ми попросили розповісти, які міжнародні організації чи міжнародних фахівців він має на увазі, Осіпчук сказав, щоб журналісти «не ловили його на словах», і так і не навів жодного прикладу:

– Міжнародний рівень – це міжнародний рівень. Це іноземне обладнання, яке має міжнародний сертифікат і відповідно сертифіковано в нас, в Україні.

Інакше ми просто не могли б його купити за державні кошти. 

– Прочитали в інтернеті інформацію щодо роботи реабілітаційних центрів, здається, в Кореї, де виробляється обладнання, і отримали інформацію щодо роботи цього обладнання і його ефективності. Ну, і спілкувались ми з реабілітологами нашими, – каже Осіпчук.

Додає, що кількість людей, які потребують реабілітації, збільшується, а робот – чи не єдине обладнання яке повноцінно відновлює ходьбу там, де це вручну не здатні зробити фахівці із реабілітації.

Наприклад, обладнання заміряє провідність нервів та м’язів під час руху і по графіках одразу видно, який м’яз працює добре, а який – ні.

– Ефективність – ну, побачимо. У нас тепер вже є, на чому це все побачити, – зазначив Осіпчук.

«Ми не якусь єрунду купляємо», – МОЗ

«Медичні закупівлі України» купують медичне обладнання за кошти з державного бюджету. Перед цим держпідприємство вивчає потреби підрозділів та закладів охорони здоров’я, формує список та надає на затвердження Міністерству охорони здоров’я.

МОЗ вивчає пропозиції, якщо ухвалює позитивне рішення, виділяє на це кошти «Медичним закупівлям України». Ті, своєю чергою, проводять тендер, а потім

МОЗ визначає, які медзаклади отримають обладнання.

Про потребу придбати роботизовану систему для відновлення навичок ходьби у 2022 році заявило три заклади:

• Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни,

• Республіканський центр лікування та реабілітації наслідків нейротравми, який є частиною Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни,

• Держустанова «Український медичний центр реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи Міністерства охорони здоров’я України».

У Міністерстві охорони здоров’я «Четвертій владі» відповіли, що залучали для аналізу цієї закупівлі групу експертів та фахівців. Проте не вказали імена чи посади.

Також додали, що закупівля була визнана обґрунтованою, бо Республіканський центр лікування та реабілітації наслідків нейротравми на Рівненщині є провідним в Україні у цьому напрямку.

– Тобто на основі їхнього авторитету зробили висновки, що це обґрунтована закупівля, тільки на основі цього? – журналістка.

– Ні, дивіться, вони запропонували, щоб їм зробили цю закупівлю. Подивилися, що це обладнання, що вони кажуть, воно має якусь доказову базу, що воно дійсно використовується в світі. Але якогось, напевно, супервичерпного аналізу, я не думаю, що хтось робив, – каже начальник відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення департаменту медичних послуг МОЗ Євгеній Гончар.

Також МОЗ у відповіді на запит послалося на статтю, яку у вересні 2021 року опублікували в науковому журналі «Journal of Clinical Neuroscience» («Журналі клінічної нейронауки»).

Це офіційний журнал нейрохірургічного товариства Австралазії, Австралійського та Новозеландського товариства нейропатології, Тайванського нейрохірургічного товариства та Азіатсько-Австралійського товариства неврологічних хірургів.

У цій статті йдеться, що «вплив локомату на пацієнтів з неповною травмою спинного мозку є відносно хорошими. Попередні результати демонструють переконливі докази впливу локомату на швидкість ходи».

Але водночас автори статті припускають, що локомат у покращенні швидкості ходи не кращий, ніж звичайне тренуванням ходьби чи заняття на медичному велотренажері Bike. Останній, до слова, коштує не десятки мільйонів, а лише тисячі гривень.

Посилання на інші дослідження, які вивчали перед тим, як визнати закупівлю обґрунтованою, МОЗ нам не надало. Начальник відділу з формування політики в сфері програми медичних гарантій МОЗ Євгеній Гончар запропонував журналістам гуглити самостійно.

– Я можу багато чого погуглити. Питання: чим саме МОЗ керувалося? – журналістка.

– Є регламентна процедура Кабміну, а є процедура загальна. Те, що ви кажете, це загальне розуміння, як воно логічно мало би бути. З точки зору, як ефективно використовувати кошти. Але процедура вона трохи інша. Процедура в тому, що є звернення, розробка акту, фінансові розрахунки. Ці обґрунтування самі по собі не передбачають, що ми кожну закупівлю маємо обґрунтовувати науковими посиланнями.

Але оскільки це обладнання унікальне, його небагато в Україні є, воно дороговартісне, то, звісно, ми подивилися, що це взагалі таке. Провели якусь комунікацію з закладом, статті якісь є, ми не якусь єрунду купляємо, – каже Гончар.

На думку Євгенія Гончара, така покупка була б надмірною і невиправданою, якби роботизовану систему придбали для районної лікарні або для медзакладу, який не спеціалізується на такому виді травм.

– Чи буде це обладнання панацеєю, вони всі одужають? Звісно, що ні. Воно дає якусь додаткову користь цим пацієнтам, покращує їх якість життя певним чином. Коли вже зроблено багато якихось реабілітаційних заходів, вже все, що могли, зробили, є отаке обладнання, і його можна використовувати для цих пацієнтів, – підсумував Гончар.

Соціальна ініціатива Януковича

У період воєнного стану ввели обмеження: для того, щоб оплачувати з держбюджету або з місцевого бюджету медичне обладнання, треба, щоб воно було в наказі МОЗ.

Якщо його там немає, Державна казначейська служба України не пропустить платіж. Тобто лікарня, скажімо, може провести тендер і визначити переможця, але не зможе оплатити покупку.

Це обмеження не діє тільки у тих випадках, якщо медзаклад витрачає власні кошти, бо тоді проплати відбуваються із банківського рахунку лікарні, розповідає Євгеній Гончар.

Роботизовану систему для відновлення ходьби внесли у наказ МОЗ. Тому закупити її могла і Рівненська міська лікарня №2, і ДП «Медичні закупівлі України».

А також і надалі зможуть закуповувати інші медичні заклади України.

До слова, хоча керівники медичних закладів стверджують, що подібних роботизованих систем для відновлення навичок ходьби в Україні одиниці, купувати їх почали ще, щонайменше, у 2012 році.

Видання «Наші гроші» тоді писало, що на придбання восьми таких систем із держбюджету витратили понад 43 мільйони гривень.

В обґрунтуванні цієї закупівлі йшлося, що ця апаратура була придбана «для покращення рівня надання реабілітаційних послуг та реалізації соціальних ініціатив президента Віктора Януковича».

«Нераціональне використання коштів»

На цей апарат покладали дуже великі надії, але вони не виправдалися ще у 2018 році, каже віцепрезидент Всеукраїнської асоціації фізичної медицини, реабілітації та курортології, завідувач відділення відновного лікування та фізіотерапії Клінічно-діагностичного центру Шевченківського району Києва Сергій Бучинський: 

– Якщо відновлювати ходьбу пацієнтові без застосування цього апарату, це треба робити удвох зі спеціалістом: переставляти спочатку одну ногу, потім другу. Спеціаліст каже: «Давай-давай, чого ти стоїш?». Заохочує або сварить. Тобто відбувається людський, емоційний контакт. І пацієнт вимушений підлаштуватися та виконувати потрібні рухи.

– Апарат же виробляє зразок ходьби, звичку у людини рухатися за певними стандартами. І спочатку цей апарат дуже хвалили. Але на відміну від живого фахівця, робот це просто робить. І якщо фізичний терапевт у цей час зайнятий чимось іншим, то пацієнт або засинає, або просто механічно іде, не вмикаючи когнітивні, розумові здібності.

– А це означає, що пацієнт не усвідомлює, не запам’ятовує, не засвоює суті рухів і виконує їх тільки тоді, коли перебуває в апараті. Тобто коли апарат виконує їх замість пацієнта.

Сергій Бучинський вважає, що сенс купувати таке медичне обладнання все-таки є. Але лише якщо медзаклад може собі таке дозволити. Або ж якщо медзаклад на цьому апараті здійснює наукові дослідження.

Ще один фахівець, який працює фізіотерапевтом в одній із комунальних лікарень Києва, просив не називати його ім’я. У такій закупівлі він вбачає нераціональне використання коштів громади.

Адже за гроші, які витратили на закупівлю обладнання, можна було б найняти у лікарню п’ять фізіотерапевтів та приблизно 24 роки платити їм заробітну плату (з розрахунку на нинішню заробітну плату, затверджену Кабміном, це 20 тисяч гривень у місяць для лікарів).

– Для досягнення результату необов'язково послуговуватись дороговартісним обладнанням. Якщо лікарня витрачає на закупівлю такого обладнання 90% бюджету на реабілітацію, то це неефективне розподілення коштів, – каже фізіотерапевт.

–  Наголошу, що, як такої, інфраструктури розподілу коштів в лікарнях немає, і замість того, щоб її розвивати, купляють робот, в якого запхають пацієнта, скажуть, що це дуже допомагає, і на тому все. На мій погляд, це неправильно. А стосовно того, що є ефективним, то відповідь проста – фізична терапія.

Експертка із питань реабілітації благодійного фонду «Пацієнти України» Анастасія Бойчук називає закупівлю цього обладнання «недоказовим жахом, на який витрачають колосальні кошти».

Каже, що «Пацієнти України» обладнують реабілітаційні відділення «під ключ» за 3-4 мільйони гривень.

– І це повний набір потрібного обладнання, – каже експертка. – Я розмовляла  також із фізичною терапевткою з Норвегії. І вона мені ще раз підтвердила, що ця система – непотрібна. У них в реабілітаційній клініці «Sunnaas» вона є, але суто для дослідницьких цілей, тому що на ній багато датчиків.

Налаштування програми і самого локомату до параметрів конкретного пацієнта займає близько години часу, а за цей час можна провести повноцінну терапевтичну сесію із фахівцями.

Співвідношення ціни та кінцевого корисного результату для пацієнта від застосування роботизованої системи для відновлення ходьби – неспіврозмірні, каже член правління Всеукраїнського об’єднання фізичних терапевтів Володимир Магась:

– Особливо це стосується нашої країни в теперішній важкий час, коли можна і треба вкладати кошти більш розумно та ефективно. Коефіцієнт корисної дії використання такої системи набагато нижчий ніж, наприклад, у бігової доріжки з підвісною системою, яка коштує в десятки разів дешевше.

– Нам потрібна активність і участь самої людини у ходьбі, а не зовнішня роботизована імітація локомоторного акту. Колись одна пацієнтка, яка проходила курс терапії на локоматі описувала свої відчуття приблизно так: «Мене засунули в цей апарат і він почав метляти мною, а я сильно кричала».

– Пройшла вона багато сеансів терапії на локоматі, але ходити не навчилася. Історія була десь у 2010-2011 році  в росії. У нас тоді такого нічого не було. То була приватна клініка, де брали 100 доларів за одне заняття на локоматі. І здається, ще був просто масаж і якісь фізпроцедури. Два місяці ця жінка там пробула і нічого не навчилася. Ходити її я вчив вже в Києві.

– Проблема цього пристрою, в першу чергу, в його ціні та значній вартості обслуговування. Він не є замінником терапії, а може бути лише доповненням до нормальної фізичної терапії. Чи є сенс такій бідній країні, як Україна, використовувати його? Напевно, що ні. У нас ще не побудована нормальна система реабілітації, все в процесі.

Продовження: Поліція розслідує ймовірну розтрату на 29 мільйонів у Рівненській міській лікарні №2

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»