Обливання зеленкою, домагання та хамство: історії рівнянки, яка вже шість років таксує

Катерина почала працювати таксисткою у Рівному у 2017 році. Їй дорікали, що таксувати – чоловіча робота, хамили та домагалися. Щоправда, всі ці випадки – одиничні у її понад шестирічній практиці.

Розповідаємо історії Катерини від її імені. Назви служб таксі, з якими вона співпрацює, не згадуватимемо.

«Можна подумати, ти тут тільки такі послуги надаєш, а сексуальних не надаєш» 

Я заїхала на заправну станцію, у мене світилась шашка, що таксі. Після цього випадку я її більше не вішаю. 

Сідаю в авто, і підходить чоловік. На вигляд років сорок, ніби пристойний, не п’яний. Запитав, чи працюю, і попросив, щоб завезла в магазин і назад, на заправну станцію. Я погодилась.

Завезла його до магазину, поки чекала, набрав хтось із хлопців-таксистів, запитали, де я, і ми домовились зустрітись на цій заправці через п’ятнадцять хвилин. Хотіли поговорити, потрібно було когось завезти.

Тут повернувся той чоловік, сказав, щоб везла його не на заправку, а на вулицю Мельника, 8. Там багатоквартирні будинки. Поїхали.

Повертається до мене і каже:

– Можна подумати, ти тут тільки такі послуги надаєш, а сексуальних не надаєш.

– Я якось не так одягнена чи не так якось себе поводжу? З чого у вас такі висновки? – відповідаю.

– Що ти мені тут розказуєш? 

Бере мене за коліно:

 – То що? Будеш надавати мені послуги?

Мені стало страшно, чоловік почав агресивно себе поводити, але я не розгубилась.

– Ну, можна надати послуги. Зараз я натисну на чарівну кнопочку, і через дві хвилини сюди приїде 25 автомобілів і нададуть вам такі сексуальні послуги, що потім вам знадобляться послуги травматолога і, можливо, хірурга.

Не було як зупинитись, бо вже заїхала у двори.

Хлопці почали мені телефонувати-писати, я їх встигла попередити, що пасажир почав чіплятись. Мене вже чекали, здається, чотири автівки на заправці.

Цей чоловік побачив, що мені телефонують. В якийсь момент я таки підняла слухавку і сказала, що я – на Мельника, 8. І він, певно, злякався. В кінці, як вже заїхали, цей пасажир викрикнув: «Дура». Кинув мені гроші і вийшов з автомобіля. Вже ніяких послуг не хотів.

Це був один-єдиний раз, коли мені дійсно було страшно.

Таксистка вже шість з половиною років

Мене звати Катерина. Мені – 40 років. Маю двох доньок: одна навчається в університеті на медичній справі, інша – учениця десятого класу.

У мене є основна робота. Я працюю кухарем, а таксі – додатковий і непоганий підробіток. На основній роботі в мене графік – чотири дні через чотири, тому у вихідні я собі виїжджаю і підробляю.

Таксую вже шість з половиною років. Спочатку рідні переживали, але вже звикли. Всякі ситуації бувають, але як і в кожній сфері. Робота з людьми – це завжди важко, бо люди різні. Хтось сідає і його все влаштовує, а когось нічого не влаштовує. 

Співпрацюю з двома службами таксі: онлайн-програма та служба, де є і диспетчери і програма.

Великий плюс в таксуванні – вільний графік, можна працювати в будь-яку пору доби. Ти ні до чого не прив'язаний. Включив програму, виїхав і працюєш, скільки тобі хочеться. Ти не маєш ставки: скільки їздиш – стільки й заробиш.

Ліваків (попутників. – Авт.) я не беру, виключно по програмі. Це моя безпека. Я знаю, хто до мене сідає, і якщо я раптом зникну, то всі дані будуть.

Висаджувала за хамство

За шість з половиною років тільки двічі висаджувала людей із таксі.

Перший раз було до війни. Сіли два хлопці нетверезі. Той, що був попереду, почав закидати ноги зі своїми брудними кросівками майже на панель.

Я попередила, що так не можна, а він до мене: «Клієнт завжди правий, що захочу, те й робитиму». Я й сказала йому, що зараз піде пішки. Він до мене: «Ти не маєш права такого робити». Я й зупинилась, поставила авто на «ручник», відчинила двері – і за шкірку з авто.

Вдруге їхали зі Щасливого. Хлопець і дівчина сиділи позаду і щось між собою сварились.

У мене звичка періодично дивитися в дзеркало заднього виду. Цьому хлопцю здалося, що я якось не так на нього подивилась. Я пояснила, що дивлюсь в дзеркало, а не на нього. А він зірвався на крик, почав обзивати всякими словами.

Дівчина стала його заспокоювати, то він і на неї гаркнув.

Надворі дощ лив як з відра, але я їх там висадила, не довізши до кінцевої точки. Не взяла з них грошей. Дівчина вибачалась, але я їй тільки поспівчувала, це ж її хлопець. Комусь, значить, подобаються нездорові стосунки.

Про «Шреків»

У таксистів є метод карати неплатників, які вискакують з авто, не заплативши. Потім диспетчер, коли приймає від такої людини замовлення, у програмі підписує: «Не платить».

Хтось із таксистів спеціально бере таке замовлення. Коли під’їжджають до точки призначення, водій блокує двері, вмикає тривогу, і з’їжджаються інші таксисти.

Такого неплатника виводять на вулицю, обливають зеленкою і відпускають. Поки відмиватиметься від зеленки кілька днів, то подумає над своєю поведінкою. У нас таких Шреками називають.

Історія про корпоратив

Замовлення було під час періоду новорічних корпоративів. Дівчину потрібно було завезти від заміського відпочинкового комплексу до центру міста. 

Проводжав співробітницю керівник тієї фірми і попросив, щоб повернулася по нього. Я погодилась. По дорозі разів десять телефонував, чи не забула про нього, чи скоро буду. «Я ж не літаком, – кажу, – приїду».

Повернулась я туди, а він іде з кавою, хотів і мене пригостити.

У мене правило: з пасажирами кави не п’ю, це не друзі. Поговорити можу, але не більше.

Після того, як пояснила це йому – вилив ту каву, пішов заніс чашку. Їдемо. Знову питає: «Точно не питимеш зі мною кави?». Повторюю, що ні.

Сказав їхати до кафе. Пішов у те кафе і знову виходить з двома чашками. «Це тобі». Я знову пояснюю: «Ви – пасажир, а я – водій, я не питиму з вами ніякої кави». Знову вилив.

Їдемо далі. «Станьте мені біля банкомата». Не дав банкомат йому грошей. І так їхали ми далі, ставали ще п’ять чи шість разів біля різних кафе, він знову приносив каву, знову виливав. Думав, що вмовить мене, і не вийшло.

А в 23:00 я завжди забирала працівниць одного закладу. Бачу, що з ним не встигну забрати їх. Поки чекала пасажира біля одного з кафе, написала іншому таксисту Вові і попросила, щоб він забрав дівчат.

Повернувся пасажир, вже злиться:

– Та ти не знаєш, від чого відмовляєшся. Я – директор, всі переді мною стеляться, а тут якась таксистка.

– То ви там директор, а тут – пасажир. Для мене всі рівні, немає різниці, чи двірник, чи директор.

– Добре, а якщо я не заплачу?

– Та точно заплатите. Я зараз натискаю на одну кнопочку і сюди приїде 5-7 автомобілів, які є в цьому районі. Ніхто вас бити не буде, вас просто зеленкою обіллють. Тільки ви ж – директор фірми, не підете ж на роботу зелений, посидите декілька днів вдома і подумаєте, варто платити чи ні.

Глянула на годинник, бачу вже близько одинадцятої. Набрала Вову, кажу: «Під’їжджай вже». І цей пасажир не розібравшись:

– Та не треба ніякого Вову, я ж пожартував. Зараз заплачу.

А якщо ми захочемо вас тут вбити?

Якось сів до мене пасажир і каже:

– Вже й тут нас витісняють, і з цієї роботи. Вже й сюди баби дібрались.

Чому це чоловіча робота? А їсти варити, прибирати, прати – легко? А тут ти собі сидиш чистенький, вдягнений і їдеш. Просто їдеш і спілкуєшся з людьми, ще й гроші заробляєш.

Інколи чоловіки починають ставити дурні запитання, ніби лякати. Раз підсіли троє таких. Запитували, чи не страшно, що можуть напасти. Один взагалі запитав:

– А якщо ми захочемо вас тут вбити?

– Те, що я – мала, ще нічого не означає. Якщо захочете мене вбити, то буде чотири трупи. Ви хочете мене вбити, а я буду вас рятувати? Я ж за кермом, розженуся на максимум і все. Мені втрачати нема чого, ви ж все одно мене вбити хотіли, – відповіла їм.

Після цього чоловіки більше нічого не питали.

Жінкам, які хочуть спробувати себе у водінні таксі, раджу спробувати і не боятись. Також варто не забувати про безпеку і працювати тільки по програмі, не брати попутників.

Ще з важливого: потрібно мати витримку і терпіння.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.