Оцінка ефективності чи гонитва за числами: як збираються моніторити роботу голів ОДА і що з цим не так

Для перевірки ефективності голови ОДА вже є 24 критерії. На фото голова Рівненської ОДА Віталій Коваль
Джерело
«Четверта влада»

«Держпосада не повинна бути місцем, де працівник просто чекає пенсії та користується пільгами», – написав у фейсбуку прем’єр Олексій Гончарук ще наприкінці 2019-го.

Щоби працівники не «просто чекали пенсії» і не просто потопали у безглуздій паперовій роботі, а були мотивовані добре працювати, у Кабміні вирішили стежити за їхньою ефективністю. Зокрема, йдеться про голів облдержадміністрацій.

Їхню роботу – оцінювати за переліком показників ефективності (KPI – від англійського key performance indicators – ключові індикатори успішності). Прем’єр анонсував «уведення KPI» на початок 2020-го, але самі показники з’явилися в лютому і офіційно вони ще ніяк не оформлені.

Ефективність роботи голів ОДА будуть оцінювати за 24-ма показниками. Чиновникам їх повідомили ще 3 грудня 2019-го на нараді з прем'єром Гончаруком. А 26 лютого 2020-го міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет оприлюднив ці показники у фейсбуці. Ось перелік:

  • Кількість дітей віком від трьох до п’яти років, охоплених дошкільною освітою.
  • Кількість дітей з особливими освітніми потребами, охоплених інклюзивним навчанням
  • Розширення мережі опорних закладів загальної середньої освіти.
  • Організація підвезення учнів до закладів загальної середньої освіти шкільним автобусом.
  • Кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яких влаштували до сімейних форм виховання.
  • Кількість укладених декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.
  • Автономізація закладів охорони здоров’я вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги.
  • Забезпечення комп’ютеризації та реєстрації в електронній системі охорони здоров’я закладів охорони здоров’я.
  • Рівень охоплення щепленнями.
  • Протяжність автомобільних доріг загального користування місцевого значення, на яких проведено капітальний ремонт, реконструкцію.
  • Забезпечення прийняття в експлуатацію об’єктів незавершеного будівництва комунальної форми власності, проектний строк реалізації яких перевищено на три та більше років.
  • Охоплення території області спроможними територіальними громадами, які мають високий та середній рівень спроможності.
  • Сумарна потужність альтернативних джерел енергії (електричної та теплової).
  • Рівень інвентаризації земель регіону державної та комунальної власності.
  • Виконання бюджетної програми «Державний фонд регіонального розвитку». 
  • Рівень використання коштів дорожнього фонду, передбачених для будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
  • Рівень надходжень податку на доходи фізичних осіб на одну особу наявного населення станом на 1 січня попереднього року.
  • Рівень виконання доходів загального фонду зведеного бюджету області.
  • Обсяг доходів зведеного бюджету області.
  • Обсяг капітальних видатків зведеного бюджету області.
  • Рівень надходження плати за землю (земельного податку та орендної плати).
  • Вартість закупівель в електронній системі закупівель.
  • Відкриті торги які належать до сфери їх управління.
  • Прострочена кредиторська заборгованість з виплати заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Зі слів Дубілета, ці показники дозволять регіонам змагатися між собою. При оцінці будуть враховувати темпи їх приросту, а це буцімто «дозволить порівнювати між собою регіони різних розмірів та різних ступенів розвитку».

На його думку, перелічені показники – це питання відповідальності голів ОДА, тобто такі, «на які очільники ОДА мають безпосередній вплив, бажано, короткостроковий. «Перше підбиття підсумків» Дубілет анонсував «за результатами першого кварталу».

Також Дмитро Дубілет пише, що за перерахованими показниками «ми будемо щокварталу складати рейтинг та прив’язувати до нього систему мотивації»; хто такі «ми», не уточнює, як і не уточнює, що це за «система мотивації».

Як пишуть у виданні «Новое время», оцінювати KPI має Секретаріат Кабінету міністрів: «він керуватиметься даними державної статистики, інформації центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також відкритими даними».

Втім ні конкретних імен відповідальних за оцінку людей, ні часових рамок, коли вона мусить відбутися, нам знайти не вдалося.

На законодавчому рівні показники ефективності та порядок їх застосування мають бути прописані у постанові Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та Методики експериментального проведення моніторингу та оцінки ефективності голів ОДА, Київської та Севастопольської МДА». Однак на офіційних сайтах цієї постанови ще немає.

Голова Ради реформ Рівного Андрій Токарський вважає показники, за якими хочуть оцінювати голів ОДА, «досить суперечливими»: 

– Багато показників є кількісними і їх досягнення залежить в основному від органів місцевого самоврядування і меншою мірою від обласних адміністрацій. Зокрема, дошкільна освіта, загальні та середні заклади освіти і навіть питання організації підвезення учнів.

– Звичайно, якщо обласна адміністрація буде цьому сприяти, допомагати залучати додаткові гроші для покращення медичних або освітніх послуг – це плюс. Але чи дійсно такі показники для оцінки діяльності голови ОДА є об’єктивними, зважаючи на те, що вони є результатом роботи органів місцевого самоврядування і їх досягнення не залежить  від належної реалізації повноважень головою ОДА? – говорить Токарський.

Він також звертає увагу на те, що ОТГ за статусом прирівнюються до міст обласного значення:

– ОТГ і їх представницькі органи мають розширені повноваження та прямі фінансові відносини з державою. І ні голова ОДА, ні сама ОДА не може втручатись у рішення, які приймають органи місцевого самоврядування, – каже Токарський.

Частина показників узагалі залежить не від ефективності чиновників, а від особистого рішення громадян – як-от підписання декларацій із лікарем чи щеплення, вважає Токарський. Додає, що, хоча голова ОДА може сприяти тому, щоб люди були добре поінформовані, однак виміряти це сприяння кількісно навряд чи можна.

Оцінювати лише кількісні показники роботи голів ОДА, на думку Токарського, – загроза для якості: 

– Коли голови почнуть будувати свою роботу, щоб досягти кращих показників, а відповідно, отримати вищий рівень в рейтингу, буде втрачатися якість. А для багатьох критеріїв, що виділені в оцінці, саме якість є важливою для громадянина.

– І найголовніше, якщо показники, що оцінюються, впливають на конкретного мешканця області чи окремої громади, то де роль цих людей в оцінці? Тож виникає запитання: це оцінка ефективності чи гонитва за числами? – каже Андрій Токарський.

Голова правління громадської організації «Рівненський центр “Соціальне партнерство”» Святослав Клічук вважає, що запровадження показників – це добре, але також погоджується, що не на всі ці показники голови ОДА можуть впливати: 

– Наприклад, дитячі садочки – це не обласний рівень, а рівень громад. Або вакцинація: не знаю, як голова ОДА зможе вплинути на кількість вакцинованих людей. Натомість деякі показники не до кінця зрозумілі, наприклад ті, що стосуються тендерів, – каже Клічук.

Нагадаємо, що за статтею 119 Конституції, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

  1. виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
  2. законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
  3. виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;
  4. підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
  5. звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
  6. взаємодію з органами місцевого самоврядування;
  7. реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

 А за статтею 13 закону «Про місцеві державні адміністрації», адміністрації мають опікуватися питаннями:

  1. забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
  2. соціально-економічного розвитку відповідних територій;
  3. бюджету, фінансів та обліку;
  4. управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;
  5. промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку;
  6. науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та дітей;
  7. використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;
  8. зовнішньоекономічної діяльності;
  9. оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;
  10. соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.  

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)