Перемоги та зради рівненських об'єднаних громад з мільйонами на рахунках

На початку року Бабинська громада, що на Рівненщині, «прославилася» на всю Україну. Техніки на мільйон гривень там купили за цінами на третину дорожче від ринкових. Усе буцімто, через поспіх.

А як же інші місцеві громади, які, як і Бабинська, отримали освітню субвенцію під кінець року? Разом на всіх – майже 10 мільйонів. Рівненське агентство журналістських розслідувань з'ясувало зради і перемоги цих закупівель.

Децентралізація

Як пишуть на урядовому порталі, децентралізація означає передачу «значних повноважень та бюджетів» від державних органів на місця. Аби більше повноважень мали ті посадовці, що ближче до людей.

Об'єднані громади консультує Асоціація міст України завдяки своєму проекту «Офіс реформ».

– Тепер держава напряму посилає кошти громаді і громада сама коштами розпоряджається, – пояснює виконавча директорка Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Тетяна Грещук.

– Повноваження громада отримує, як місто обласного значення. Тобто самі обирають: цю школу отримувати в селі, а ту – ні.

От ми були на Володимиреччині в садочку. 9 дошкільнят, а 12 чоловік їх обслуговує. Плюс опалюють приміщення, електроносії і так далі. То чи не простіше провести хорошу дорогу, купити автобус і два кілометри від того зробити опорну школу?

Де посадити спеціалістів кращого рівня, сконцентрувати туди якусь лабораторію. А не розпилювати кошти на кілька убогих шкіл, підпертих кілком, – каже Тетяна Грещук.

Саме в межах реформи децентралізації, перші п'ять об`єднаних територіальних громад Рівненщини, створених у 2015-му, під кінець 2016 року отримали чергові бюджетні мільйони на свій розвиток. 

– Що таке об'єднана територіальна громада? – продовжує Тетяна Грещук, випереджаючи питання про нераціональне використання коштів.

– Це, знаєте, як ото окремо почали жити діти. Це вже їхня хата, їхня земля, їхні кадри, будівлі, населення. І тут вони собі міркують. Громада збирається і вже вона сама собі вирішує, що їм, в першу чергу, собі купити, що – в другу. За які гроші. Що їм закрити, а що – розвивати.

Має збиратися громада і з будь-якого питання вирішувати що їм треба, а що – ні.

Освітню субвенцію, створену із залишків коштів на кінець року, розподілили на Рівненщині, зважаючи на кількість школярів у громадах, ось таким чином:

Оскільки кошти прийшли громадам майже під кінець року, провести тендери не було часу. Тож сільради освоювали мільйони, розбивши їх на дотендерні суми: менші ніж по 200 тисяч гривень.

#Непрозоррий мільйон Бабина і кримінал

Про закупівлю Бабинської громади вже писали, тож лише коротко нагадаємо про неї.

Посадовці сільради спромоглися закупитися на мільйон практично в одного підприємця, переплативши при цьому щонайменше третину мільйона, якщо порівнювати ціни з торговими мережами. Ось про що прозвітувалися на Прозорро бабинці в рахунок витрат грудневої освітньої субвенції:

Окрім переплати, закупівля бабинців відзначилася і ймовірною підробкою документів. Адже попри підписані накладні про отримання товару, 3-го січня товару в сільраді ще ніхто не бачив. 

Голова Бабинської громади Олег Гречич проблеми із закупівлею пояснював тим, що у сільради було всього кілька днів на те, щоб використати кошти. Інакше, на його думку, громаді вони не дісталися би, бо їх забрали би назад у бюджет. Через закінчення бюджетного року.

– Якщо у вас є півтора дня для того, щоб використати мільйон триста, ви це зможете?! – виправдовувався голова Бабинської громади Олег Гречич.

– Може я трошечки й не прав, Може я на себе взяв цю вину. Але я знаю, що мої дітки будуть мати і комп`ютери, і телевізори, і мультимедійні системи, і ті дошки. Розумієте?

Попри пояснення голови громади поліція Рівненщини відкрила кримінальне провадження за ч.2 статті 364 Кримінального кодексу України «зловживання владою або службовим становищем». Досі триває досудове розслідування.

– Хлопці – без досвіду і обпеклися, – захищає посадовців сільради виконавча директорка Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Тетяна Грещук. – Шкода, що їх зразу «побили».

Ті що пішли в об'єднання територіальних громад – вони герої. Вони – першопроходці. Їм треба весь час допомагати. На них поклали стільки повноважень держава, що ми навіть коли самі починали консультації надавати, ми були впевнені, що це легший процес. Зараз ми зрозуміли, що їм дуже важко.

«То був такий стрес, що не передати», – голова тендерного комітету Клесівської сільради

Чи всі громади обпеклися? Ні. Радують окремі закупівлі Клесівської об'єднаної територіальної громади.

Якщо бабинці придбали металокерамічні дошки по 15 тисяч гривень за кожну, то клесівці витратили на подібні (трохи менші за розміром) вдвічі меншу суму: менше 7-ми тисяч за штуку.

А швейні машинки придбали взагалі за цінами нижчими, ніж роздрібні ринкові. Зекономивши таким чином тільки на цій закупівлі близько 20-ти тисяч гривень.

Загалом же таблиця витрат Клесівської громади в межах згаданої освітньої субвенції виглядає ось так:

Секретар тендерного комітету Клесівської сільради Юлія Міхнова розповідає, що обираючи постачальників товарів, орієнтувалися на найдешевші попозиції.

– Якщо ми без тендеру проводимо закупівлю, то все одно обираємо найбільш вигідну пропозицію, аналізуючи кілька варіантів, – каже секретар тендерного комітету Клесівської сільради Юлія Міхнова.

– От якщо нам треба модель дошок така, ми проаналізували їх де тільки могли. Вибором постачальника займається голова, заступник, фінансовий відділ, тендерний комітет. Колективно, разом аналізуючи суми, щоб дешевше і якісно. В нас під кожну закупівлю є аналіз ринкових цін.

Попри вдалі покупки, складнощі із закупівлями тут теж були.

У Клесівській громаді, як і в Бабинській, впевнені, що якби кошти не використали до кінця 2016 року, у 2017-му році обсяг фінансування був би набагато менший.

Адже у 2016 році на Рівненщині виникли нові об'єднані громади, тож у Клесові впевнені, що ці ж кошти, якби не були витрачені, розподілили би вже на 18 громад, а не на 5 (створених у 2015-му – авт.)

Встигли за 4 дні – то був такий стрес, що не передати.

Ми були впевнені що 3-го січня зразу будуть перевірки – іншого виходу, ніж щоб все було зроблено по факту, просто не було.  Вже СБУ з Рівного перевіряло всі ремонти – просвічували навіть вікна і «протикували» відкоси – чи свіжа штукатурка.

Є в нас Тетяна Михайлівна, заступниця голови, вона нікому з виконавців послуг спуску не дасть: була до громади начальником фінуправління в районі майже 20 років –  в нас все строго.

Люди не мали ні Нового року, ні настрою, але була мета  – в ті далекі сільські школи, куди ніколи нічого не попадало нормального  – трохи покращити їх матеріальний стан. Бо гроші ми не повернули б ні за що – дуже нелегко вони нашій Тетяні Михайлівні далися – вона там в області їх реально «вигризла».

«Лоби були мокрі», – бугринці задоволені результатами закупівлі 

Бугринська громада освоїла кошти за цінами, співмірними з цінами у торгових мережах, або відсотків на 5 дорожчими. Вирізняються ноутбуки LENOVO, процентів на 25 дорожчі, ніж на ринку.

Голова громади Сергій Пилипчук пояснює, що в зазначену ціну входить «посилене програмне забезпечення». Також нарікає на поспіх, з яким змушена була діяти громада, щоб усе встигнути.

– Ми тако зібралися у сільській раді, директори навчальних закладів усі, вчителі інформатики, і ми комісійно поїхали у Рівне, і з магазину – в магазин, – розповідає голова Бугринської громади Сергій Пилипчук.

– Брали ціни, дивилися – ось тут оце підійшло би, там – оте. Лоби були мокрі. Вони самі побачили, як важко це. І прийняти товар, і перевірити чи такий як по паспорту. Тож бачите, що багато магазинів надали нам свої товари. Дуже переживав, бо пізно кошти прийшли. 

Мене навіть у магазинах в Рівному знають. Знають, що якщо прийду, то тогуватимусь за 10 відсотків знижки, – посміхаючись каже Сергій Пилипчук.

А ніхто ж з державою не хоче сильно працювати. То кажуть, що казначейство вам гроші вчасно не перерахує, то кажуть, що вам грошей не вистачить, або будете ще півроку платити. Мовляв, як з готівкою прийде дядько, то добре, а з державою дуже важко працювати.

Таблиця витрат освітньої субвенції Бугринської громади виглядає таким чином:

«Просто чи прогавили, чи забули», – Підлозці не виставили звіти про закупівлю на Прозорро

Підлозцівська об’єднана територіальна громада відзначилася тим, що гроші витратила, а звітів про закупівлі  не виставила  на Прозорро.

– Колектив маленький, просто чи прогавили, чи забули, – пояснює голова Підлозцівської громади Микола Костюкевич. – По Прозорро ми працювали, але лише із сумами, більшими за 200 тисяч.

Нема в нас спеціальної людини, щоб по Прозорро працювати. Не хотіли витрачати гроші на додаткових працівників. Ми старалися щось краще для громади зробити, ніж розкидати тако гроші. Ми просто вчилися.

У нас було рішення сесії прийняте, що до 200 тисяч можна працювати без Прозорро. А з 1 січня вже працюватимемо з Прозорро. Може ми порушили тут, може не мали права. Але це було винесено на сесію, так як у нас всього 8 працюючих на громаду. Просто фізично навіть не встигали нічого. У нас – всього один бухгалтер. Рішення сесія прийняла у липні.

Юристка громадської ініціативи «За чесний тендер», представниця Прозорро на Рівненщині Мирослава Примак каже, що порушення таки є.

Адже з 1 серпня 2016 року для органів місцевого самоврядування (тобто і для об'єднаних громад) Закон України «Про публічні закупівлі» є обов'язковим для застосування. Стаття 2 Закону вимагає від Замовників розмістити Звіт про укладений договір, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень.

Тобто, Замовник може до 200 тисяч очікуваної варстості предмета закупівлі укладати прямі договори з ким вважає необхідним. Але зобов`язаний розмістити звіт про укладений договір в системі Прозорро.

– І жодне рішення сесії ради вимог Закону не скасує, так само як і малий штат Замовника, – пояснює юристка.– Невиконання цього обов'язку може потягнути за собою відповідальність за ст. 164-14 Кодексу України про адмінправопорушення як неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.

На службову (посадову) особу судом може бути накладено штраф від 700 до 1000 неоподатковуваних доходів громадян (тобто 11 900-17 000 гривень штрафу – авт.).

Загалом же освітню субвенцію, яка прийшла наприкінці року, Підлозцівська громада використала таким чином:

Миляцька громада – зв'язок за сімома замками

Сконтактувати телефоном з головою Миляцької громади чи кимось з юристів сільради – завдання не з легких. Жоден з чотирьох телефонів, які зустрічаються в офіційних документах, на сайті громади – не відповідають або відключені.

Мобільний юриста, вказаний на Прозорро, теж не відповідає. Отримати більш-менш детальну інформацію про закупівлі громади вдалося за допомогою запиту: принаймні зв`язок по електронці працює.

Громада відрізняється від решти, що розпоряджатися коштами освітньої субвенції довірили безпосередньо навчальним закладам. Саме вони укладають угоди з постачальниками.

«Ці кошти громади «вигризли»», – посадовиця об'єднаної громади

Підсумовуємо. 

16.11.2016 з'являється розпорядження Кабміну № 827р «Деякі питання використання у 2016 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам».

Нею пропонується «розподілити між бюджетами об’єднаних територіальних громад обсяг освітньої субвенції на підтримку об’єднаних територіальних громад (на придбання шкільних автобусів; оснащення загальноосвітніх навчальних закладів засобами навчання, у тому числі кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання; впровадження енергозберігаючих технологій)».

Цим розпорядженням об'єднаним громадам Рівненщини передбачили 9 мільйонів 682 тисячі 800 гривень з держбюджету.

07.12.2016 – (тобто майже через три тижні) засідання бюджетнї комісії та розпорядження голови ОДА, яким нарешті розподіляються виділені державним бюджетом кошти між 5-ма громадами.

14.12.2016 – копії розпорядження голови ОДА надходять на електронки об'єднаних громад, і вони вже можуть розраховувати на конкретні суми субвенції

21-22.12.2016 – кошти потрапляють на рахунки громад і майже повністю освоюються протягом найближчого тижня.

Асоціація міст України та посадовці об'єднаних громад нарікають на таку затягненість процесу від моменту розпорядження Кабміну до того часу, поки громади змогли розпоряджатися грошима.

– Не можу сказати, що хтось гальмував цей процес, – каже виконавча директорка Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Тетяна Грещук. – Просто було обмаль часу.

Адміністрація – дуже важкий бюрократичний механізм, який, певно мірою, пробуксовує. Той – на нараді, той – зайнятий. Поки я дійшла разом з цими об'єднаними громадами весь процес погодження угод (з адміністрацією – авт), бюджетна комісія засіла, то поки гроші вже пішли до них, то казначейство вже оголосило, з якого числа воно не працюватиме.

Я сходила з розуму, я не знала, чи вони реалізують ці кошти. Думала – вони їх всі повернуть. Навіть не мріяла, що вони їх всі реалізують.

Заступниця голови Клесівської громади Тетяна Коханевич – менш обережна у своїх висловлюванях.

Вважає, що в управлінні освіти ОДА навмисне гальмували розподіл коштів, щоб у 2017 році розподілити між більшою кількістю громад. Мовляв, тут не вірили, що громади зможуть освоїти кошти протягом місяця.

Тому розподіл здійснюють через три тижні після розпорядження Кабміну, і то лишень на вимогу громад.

«5 грудня на зустрічі [де були присутні заступник голови Рівненської ОДА, начальник обласного управління освіти] було озвучено, що кошти будуть розподілені у 2017-му році на 18 громад. Отримавши таку відповідь, голови об'єднаних громад наполягли на розподілі коштів у 2016 році, інакше обіцяли звертатися до Прем`єр-міністра та ЗМІ», – пише Тетяна Коханевич у відповідь на запит «Четвертої влади».

«Описувати весь діалог недоречно і принизливо. Єдине, що необхідно зазначити, що ці кошти громади «вигризли», – додає посадовиця.

«Та радіти було зарано, тому що на неодноразові телефонні дзвінки в управління освіти та заступнику голови ОДА з проханням надати відповідне розпорядження [голови ОДА від 7 грудня] реакції не було.

Розпорядження голови ОДА від 07.12.2016 надійшло електронною поштою на адресу Клесівської селищної ради лише 14.12.2016», – пише Тетяна Коханевич.

Начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Григорій Таргонський підтверджує, що рекомендував громадам не поспішати витрачати кошти, адже вони 1 січня не повернулися би в державний бюджет, а лише в обласний.

Звідки повторно, за словами чиновника, були б спрямовані тим же 5-ти громадам.

– Ці кошти – вони не були ті, які, як правило, ми знаємо, що якщо до 1 січня не освоєні, то вони повертаються назад у державний бюджет. Ці кошти перехідні були, і ці кошти спокійно можна було використовувати і у 2017 році.

А заступниця начальника відділу виховної роботи та соцзахисту управління освіти ОДА Тетяна Рожко пояснює, що дійсно спочатку розглядася варіант розподілу цх коштів у 2017 році між 18-ма громадами. Але лише до моменту підписання розпорядження голови ОДА (7 грудня).

– Тобто теоретичне питання було: на п'ять громад ділити, на десять, чи на 18, які функціонуватимуть з 1 січня, – каже Тетяна Рожко. – Але це питання знялося.

Подзвонили в Міністерство фінансів, вони пояснили, що ділити між тими громадами, які були на момент надходження субвенції на прямих міжбюджетних відносинах. Все. Питання знялося. Тобто воно стояло лише до моменту підписання розпорядження голови ОДА про розподіл між цими 5-ма громадами.

Громади самі дзвонили, вони про це знали.

Громади не хотіли нікого чути і нікому вірити, – додає посадовиця. – У цьому вся проблема. Їм говорили, що гроші перехідні, що в державу не вилучаться, що будуть розподілені якщо не в грудні, то в січні. На мою думку, не треба було поспішати з розподілом.

Розпорядженням голови поділено на 5 громад ці гроші. Громади не винні були б, що не викорпистали у 2016 році. Якби це вони прготягом двох років не могли би використати ці кошти, то можна було би ставити питання, з якої громади на яку перекинути кошти.

От одна громада повернула 14 тисяч невикористаних, то зараз їх назад повертатимемо.

В рівненському «Офісі реформ» звертають увагу, що згідно Бюджетного кодексу, кошти громадам могли би надійти напряму з Державного бюжджету.

Тоді не було б ніякого сумніву, що їм ці гроші залишаться. А кошти далися з державного бюджету на обласний рівень. І доручили державним обласним адміністраціям їх розподілити. 

Косультант з юридичних питань «Офісу реформ» Василь Курилас вважає, що для уникнення подібних непорозумінь в майбутньому, потрібно спрощувати цю систему.

– Якщо ми говоримо про децентралізацію, гроші мають йти без ніяких питань адресно на громади, а не на область, – каже Василь Курилас.

– Зразу, без ніяких умов. Але це складно, доки не приймуться зміни до Конституції. Поки чітко не буде закріплений у законодавстві статус громад. Доки існує інститут адміністрації, не введена інституція префекту, буде багато таких перехідних моментів. Ці перехідні моменти створюють багато негативних перешкод.

Розслідування проведено в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED