Про кадровий голод судів на Рівненщині
Станом на 01 березня 2016-го Україна мала приблизно 9 000 суддів. На березень 2019-го лишилось близько 5 200.
Всіх суддів, які працюють далі, держава вирішила оцінити. І лише після цього платити суддівську винагороду, яку подано як «цукерочку».
Вам цікаво, яка ситуація зараз?
Неможливо здійснювати правосуддя в 11-ти судах України.
541 суддя без повноважень (в тому числі і я, «суддя-п‘ятирічка»). Їх повернуть лише за умови успішного оцінювання.
Не завершено процедуру кваліфікаційного оцінювання 3 192-х суддів.
На процес кваліфоцінювання судді не впливають. У нас «вибір» один: або оцінювання, або звільнення.
Я, наприклад, успішно склала тести на знання права, «ухвалила вирок» під час практичного іспиту. Мене піддали психологічному тестування, а потім і годинній співбесіді з психологом. Паралельно проведено спецперевірку за допомогою ГПУ, НАБУ, СБУ і ДФС.
Тепер чекаю співбесіди з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які і визначать мою подальшу професійну долю. Довго чекаю. Вперше в списках було зазначено, що все відбудеться до 18-го червня 2018 року. Зараз новий список-моя черга десь в липні 2019-го року.
І в цей час повноважень не маю. Ухвалювати рішення заборонено. А колега лишився один в районі. Не так давно в суді було 8 повноважних суддів...
Цікаво, стало від того легше людям? Покращився для них доступ до правосуддя?
Нові судді в першу інстанцію де? Немає.
Колись Комісія планувала до 15.05.2019 вже завершити конкурсні процедури по добору нових суддів (згідно з першими інфографіками).
Але не так сталось, як гадалось. Навіть результатів кваліфіспиту, який складали кандидати в судді восени 2018 року, – ще немає...
А вже країна заходить в турбулентність виборів. Навряд чи нам, суддям, варто очікувати на «нову кров». Куди тих нових суддів призначати? В ліквідовані суди? Так-так, згідно президентських указів від 29.12.2017 суди першої інстанції ліквідовані.
Адже Президент України указами номер 449/17-455/17 від 29.12.2017 ліквідував (окремі-реооганізував) українські суди та утворив нові.
Це було подано як «оптимізація» і «укрупнення».
В більшості випадків «об‘єднано» декілька менших місцевих судів в один великий окружний. Хоча такої адміністративно-територіальної одиниці як «округ», – в Україні не існує.
На прикладі нашого суду.
Об'єднано Демидівський, Млинівський, Радивилівський і Дубенський районні суди в один Дубенський окружний суд із центром в Дубні.
І система авторозподілу справ – лише в Дубно. Але судді з нового «об'єднаного» суду залишаться у приміщеннях по своїх «старих» судах, і кому яка справа потрапить – невідомо. При цьому штат суддів ще планується скоротити.
Наприклад, у Демидівці має бути лише 1 суддя. Хоч зараз там фактично є повний штат суддів – троє. Тобто хочуть скоротити 2 одиниці, які зайняті.
А скорочення посад суддів автоматично потягне скорочення і секретарів судових засідань, і помічників, і судових розпорядників, і працівників канцелярії. Тобто, відбудеться звільнення людей.
Судді першої інстанції не розуміли для чого це робити. Бо чому людина з Демидівки має їхати в Дубно чи Радивилів на розгляд?
Чому їм потрібно буде витрачатись на дорогу? Як ми, судді, маємо в колегії збиратись з різних судів?.. Де брати техніку, шоферів, а головне ЧАС?!
Щоб вирішити проблеми нестачі суддів, потрібно заповнити вакансії. А не утворювати із 4-х судів один.
Оскільки практичних проблем так багато, ДСА не пояснює як же це функціонуватиме в реальності, то і досі тих «нових» судів нема.
Згідно пункту 3 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ми продовжуємо працювати в ліквідованих судах до утворення і початку діяльності нових окружних судів.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
А по суті, в новоутворених судах працювати нікому, бо судді так і не пройшли кваліфоцінювання.
Замкнуте коло проблем.
Найбільше тримають удар саме судді першої ланки. Це триває вже 30 місяців.
22 вересня 2016-го відбулось масове звільнення суддів у відставку.
Відтоді процес не припиняється... Звільняються і за власним бажанням, і через дисциплінарні стягнення, і у відставку.
Україна мала 2 670 суддів-відставників станом на 01.01.2017. Але вже на 01.01.2019 кількість відставників збільшилась до 3 294 (дані Пенсійного фонду України).
Тобто, ще 624 судді, які відпрацювали більше 20 років, не дочекались обіцяної «цукерочки». Покинули все і пішли на заслужений відпочинок.
Як надовго вистачить сил судовій владі? Висновки робіть самі, шановні читачі.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти