Два мінус один: чому Дубенський суд неповносправний

У Дубенському міськрайонному суді було вісім суддів – стало двоє. Та фактично працює лише один – Руслан Ралець. Бо його колега Олександра Жуковська – без повноважень. На роботу їздить щодня та отримує щомісячну суддівську винагороду. Але судити не має права. 

Зокрема, з січня по липень 2019-го року в суд прийшло 118 кримінальних справ. Але повноцінно розглянути їх у цьому ж суді немає можливості. Адже якщо суддя брав участь у досудовому розслідуванні (а багато справ потрапляють у суд на цьому етапі), то розглядати цю справу вже по суті цей суддя не має права.

Тож коли доходить до розгляду по суті, справи розподіляє колегія Рівненського апеляційного суду по різних судах області.

І дубенські справи можуть направити на розгляд в Демидівку, Млинів, Радивилів, Рівне, Вараш чи, скажімо, Острог. І вже сюди на судові засідання змушені їздити слідчі, прокурори, потерпілі, захист, обвинувачені, адвокати, свідки. І їздять не один раз.

А все тому що в суді лише один суддя.

А другій судді не дають здійснювати правосуддя, хоч усі необхідні вимоги для цього вона виконала. Про це Олександра Жуковська написала ще на початку серпня на своїй Фейсбук-сторінці.

Пізніше Олександра Жуковська оприлюднила формальну відповідь Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якій пояснюється чому її призначення відклали. Попри те що Олександра Жуковська відповідає займаній посаді судді.

«Причиною названо «необхідність врегулювання організаційних процедур». Тобто, 57 суддів з нашої групи рекомендували. Для цього не було будь-яких організаційних перепон. А лише я, така «унікальна», стикнулась з невідомими непереборними «процедурами», – коментує відповідь суддя.

Також Олександра Жуковська пише, що за час її «безповноважності» вже 118 кримінальних проваджень з Дубенського суду передали в інші. Бо в Дубно розглядати їх нікому.

Потерпілі і обвинувачені, прокурори і адвокати, свідки – всі змушені їздити в інші суди на розгляд цих кримінальних проваджень. За 25-100 кілометрів регулярно.

«Хоч можна було повернути мене до здійснення правосуддя досить швидко. І зняти додатковий тягар з колег апеляційної та першої інстанцій. Не змушувати людей витрачати час і кошти на дорогу», – обурюється у своєму дописі Олександра Жуковська.

Чому судді звільнилися

До вересня 2016-го року у Дубенському суді працювало 8 суддів. 22-го вересня у відставку пішли четверо із них. Менш, як через місяць, звільняється п’ятий суддя. А у жовтні 2018-го  на звільнення подає шостий суддя.

У Дубенському міськрайонному суді залишається двоє – Руслан Ралець та Олександра Жуковська.

У 2016-му році стартувала суддівська реформа. Усіх суддів зобов'язали пройти оцінювання – чи відповідають займаній посаді. Це і стало стартом масового звільнення суддів в Україні. Однак частина хоче працювати далі.

Бали за оцінювання розподіляються таким чином:

• За професійну компетентність максимум – 300 балів.
• Особистісна і соціальна компетентність, висновки про яку роблять психологи – до 100 балів.
• Доброчесність та етичність судді оцінюють максимум у 250 балів. 

100 із них – також виводять психологи за результатами психологічного тестування.

І це перший етап.

Другий – проходження співбесіди.

На основі цих двох етапів Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) видає рекомендацію. І тоді суддя працює далі. Або ж суддю не рекомендує, що дорівнює звільненню.

16-го січня 2019-го року –  останній день повноважень судді Дубенського міськрайонного суду Олександри Жуковської, оскільки тоді в неї закінчився п'ятирічний термін роботи. Через це вона повинна була пройти оцінювання чи відповідає посаді судді. 

А Олександра Жуковська «зависла» у невизначеності. Оцінювання пройшла успішно (набрала 784,5 бали. Прохідний – 670), а видачу рекомендації ВККСУ відклала на невизначений термін.

– При тому всю процедуру кваліфікаційного оцінювання я пройшла і відповідаю займаній посаді, – розповідає «Четвертій владі» Олександра Жуковська. – У мене є рішення від 22-го липня 2019-го року, що я відповідаю займаній посаді. До мене не було претензій.

Громадська рада доброчесності також не надавала щодо мене негативного висновку. 

– Рішення про надання рекомендацій – процедура формальна, для цього навіть не викликають суддів, – додає Олександра Жуковська. – Організаційні процедури – я навіть не уявляю, що це може бути. Тому для мене це означає – відклали, бо відклали.

Суддя вважає, що це могло статися через її критику Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Адже у своєму блозі вона аналізувала роботу цього органу.

– Видно, в мене інша точка зору на правову проблему. Але я навіть уявити не могла, що це виллється у відкладення моєї рекомендації. ВККСУ виступає, як суд на суддею. Вони вирішують нашу долю.

Суддя на лаві запасних

Суддя пояснює що діючі правила оцінювання влаштовані так що жоден із суддів не знає, як там нас оцінюють насправді.

– В мене є рішення і там не написано, чому такий бал, – каже Олександра Жуковська.

– Якби я навіть захотіла попрацювати над своїми помилками, щось виправити, щоб цей бал можна було підняти – я не можу. Так само не можу зрозуміти, чому мені не надають рекомендацій. І їх надання відтермінували на невизначений термін.

І у зв’язку із відтермінуванням рекомендацій суддя стала, так би мовити, суддею «на лаві запасних».

Це означає, вона щодня їздитиме на роботу, щомісяця – отримуватиме зарплату, але здійснювати правосуддя не може, бо не має на це повноважень.

– Це як хірург, якому не дають оперувати, а він тільки дивиться, як це роблять інші, – додає Олександра Жуковська.

– Можна місяць відпочити, можна два. На третій уже починається ломка. Ти починаєш їздити на всілякі курси підвищення кваліфікації, де щось читати. З’являється страх, що ти можеш втратити кваліфікацію. Поверніть мене зараз у той темп, в якому я працювала – я не зможу.

У громадській організації «Експертний центр з прав людини» вважають, що причина через яку відтерміновують надання рекомендацій судді Олександрі Жуковській – незаконна.

– Вони не зрозумілі до кінця. Тобто це причини, яких взагалі в законі ніде немає, – розповідає голова громадської організації Володимир Сущенко.

– Але Вища кваліфікаційна комісія їх придумала, відклала ухвалення рішення. Це абсолютно суб’єктивний фактор. Ця комісія як хоче, так і крутить.

Володимир Сущенко не відкидає версію, що таким чином у Вищій кваліфікаційній комісії суддів вирішили поставити Жуковську «на місце», щоб не виносила сміття із хати.

– Вона дійсно досить об’єктивно, аргументовано розкладала оцей пасьянс, як оце все відбувається. І дійсно піддавала, я вважаю, абсолютно коректній, але достатньо справедливій і добрій критиці, – каже голова правління ГО «Експертний центр з прав людини» Володимир Сущенко.

Ось деякі блоги судді Олександри Жуковської, в яких вона пояснює недоліки судової реформи:

• Про кадровий голод судів на Рівненщині
• Ціанід для судової влади

Не пояснили у Вищій кваліфікаційній комісії суддів і «Четвертій владі», що таке ці «організаційні процедури», через які не дають можливості Олександрі Жуковській працювати.

У відповіді на запит ВККСУ коротко називає 4 причини, чому можуть відтермінувати надання рекомендацій.

• неявка учасників засідання, присутність яких є обов’язковою, 
• необхідність додаткової перевірки, 
• залучення до участі у розгляді питання інших осіб, 
• з інших підстав

«Перелік інших підстав не визначено Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Водночас однією з таких підстав може бути необхідність врегулювання організаційних процедур», – йдеться у відповіді за підписом голови ВККСУ Сергія Козьякова.

Оскільки відповідь на запит нам надали неповну, а точніше ухилилися від відповіді на поставлене запитання, «Четверта влада» вважає, що посадовці ВККСУ вчинили адміністративне порушення і оскаржуватиме їх вчинок Уповноваженому з прав людини.

Суддя – п'яний за кермом

А поки що у Дубенському міськрайонному суді один повноважний суддя, – голова суду Руслан Ралець.

Телеканал 24 у квітні 2019-го повідомляв, що на цього суддю склали протокол за перебування в стані сп'яніння за кермом Toyota Prado. Стан сп'яніння судді був підтверджений висновком лікаря. Однак, Острозький суд виправдав голову суду у зв’язку з порушенням формальних процедур.

– Я взагалі не знаю, як він тримається. І він змушений тягти ту лямку сам, а я не можу йому допомогти, – каже Олександра Жуковська.

А у серпні справи в Дубенському суді не розглядалися взагалі, бо єдиний діючий суддя пішов у відпустку до вересня.

– Я взагалі думала, що до того часу я отримаю повноваження і поки він вийде, то розгляну справи, які складалися, щоб йому було простіше. Таким чином ми б вирівняли ситуацію.

Скільки заробляють судді

Напруження у суддівських колах додає і винагорода, яку вони отримують за роботу.

До 4-го грудня 2018-го року всі судді першої інстанції, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, розповідає Жуковська, отримували – приблизно 14 тисяч гривень «чистими», з вирахуванням усіх податків і зборів.

Із 4-го грудня 2018-го року суддівська винагорода почала становити 28 тисяч гривень.

Після проходження кваліфікаційного оцінювання вона мала підвищитися до 25-ти прожиткових мінімумів. 

А це – 48 тисяч гривень.

Суддя Жуковська каже, попри те, що суддівських повноважень вона не має, і справи не веде, та оскільки кваліфікаційне оцінювання пройшла – отримуватиме збільшену суддівську винагороду.

Тоді як її колега, який із січня працює за двох, – заробляє майже удвічі менше. 

– Рівень винагороди, визначеної законом, є гарантією незалежності суддів, – каже Олександра Жуковська. – Для того, щоб по максимуму зменшити корупційні ризики, рівень винагороди має бути достатнім.

– Як в очі дивитися, коли я не можу працювати, а винагороду отримую у рази більшу? І це не моя вина, – додає суддя.

Суддя Руслан Ралець склав іспити і психологічні тести. Залишилася співбесіда для проходження кваліфоцінювання.

І така ситуація не лише на Дубенщині. Кваліфікаційне оцінювання не пройшло близько 2-х тисяч 300 суддів. А це – половина від усіх суддів в Україні.

Очікується повне перезавантаження ВККС і оновлення Верховного суду

29-го серпня Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради невідкладний законопроєкт №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Цей документ покликаний врегулювати проблемні питання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя, пояснюють у Трансперенсі Інтернешнл Україна.

Зокрема, відбудеться перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 

• ВККС зменшиться з 16-ти до 12-ти членів; 
• Голова ВККС та заступники, Голова Державної судової адміністрації України та заступники, які у період з 21-го листопада 2013-го року по 19-те травня 2019-го року обіймали посади, будуть люстровані (підпадають під дію ЗУ «Про очищення влади»);
• Членів ВККС призначатиме Вища рада правосуддя за результатами конкурсу. До конкурсної комісії входять 6 осіб – 3 особи, обрані із членів Ради суддів України, та 3 міжнародні експерти з Громадської ради міжнародних експертів;
• Суддівська винагорода встановлюватиметься за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Запропоновані проектом зміни однозначно матимуть позитивний ефект на судову систему в Україні, вважають в ТІ-Україна.

Серед позитивів відзначають повне перезавантаження ВККС, залучення міжнародних експертів до складу конкурсної комісії з блокуючим пакетом та комісії з питань доброчесності, оновлення Верховного суду.

12-го вересня цей законопроект Верховна Рада ухвалила в першому читанні. Тобто оновлення законів має бути вже восени.