Про конфлікт на рівненському підприємстві. Що робити, якщо вас побили на робочому місці

Наприкінці червня до редакції «Четвертої влади» звернувся наш читач та повідомив, що його батька побили на робочому місці.

Потерпілий – вже колишній охоронець «Рівненського домобудівного комбінату» Вадим Яковець. Він стверджує, що його побив начальник охорони, нібито за невчасне оновлення даних в ТЦК. Зі слів пана Яковця керівництво заводу ігнорує конфлікт та окрім цього систематично порушує трудове законодавство. Справу розслідує поліція.

Ми поспілкувалися зі сторонами конфлікту та звернулися до юристки з трудових прав, аби вона пояснила, що потрібно робити в такій ситуації та як захистити свої права.

Охоронець, оператор котельні та прибиральник на мінімальну зарплату

Підприємство, на якому стався конфлікт ­– «Рівненський домобудівний комбінат», що на вулиці Будівельників, 1 у Рівному.

На своєму сайті воно позиціонує себе як «найпотужніше підприємство на ринку виробництва залізобетону та бетону в місті Рівне».

Вадим Яковець розповів нам історію, як через суперечку щодо невчасно оновлених даних у ТЦК (Територіальному центрі комплектування) його вдарив начальник охорони заводу Василь Пижов:

Керівництво дало Вадиму Яковцю тиждень часу аби оновити дані у ТЦК. Проте він не встиг, через що начальник охорони Пижов сказав охоронцю, що відстороняє його від роботи.

Попри те, що головний інженер Олександр Ткачук був присутній при цій розмові, все ж попросив охоронця Яковця допомогти йому із завантаженням двох мішків тирси до його автомобіля. Це обурило начальника охорони:

– Я його не допускаю Олександре Івановичу до роботи. Нафіг він мені тут потрібний такий, – сказав головному інженеру Пижов.

Олександр Ткачук ще раз попросив охоронця Яковця завезти тирсу, проте начальник охорони Пижов наполіг на тому, що зробить це сам, і вони пішли за територію заводу, де стояв автомобіль інженера Ткачука.

– Вадиме, йди сюди, тут дещо поможеш, – звернувся інженер до охоронця Яковця.

– Все, йди нафіг звідси. Я його бачити не хочу, – повторив начальник охорони Пижов.

– А може і вас тут бачити ніхто не хоче. Чого мене, може і вас? – сказав Вадим Яковець начальникові охорони і той вдарив його у підборіддя.

Потерпілий Яковець каже, що впав на спину та вдарився головою і отримав забої кінцівок. Окрім цього охоронець мав головні болі та блювоту і йому викликали швидку.

Ми зателефонували інженеру Олександру Ткачуку, але він відмовився говорити про побиття охоронця, мовляв поки йде слідство нічого не коментуватиме.

Окрім побиття, Вадим Яковець розповів нам про порушення трудових прав на «Рівненському домобудівному комбінаті».

– Ми і незаконно котла палимо, в нас ніяких допусків немає. І косим великі території, прибираємо, але числимося охоронцями і тільки платять мінімалку, – розповів пан Яковець.

Одного разу, каже Вадим Яковець, начальник охорони Пижов змусив його з колегами поїхати працювати на своєму городі в робочий час, нібито погрожуючи звільненням в разі незгоди.

Ми спробували зв'язатися із керівником «Рівненського домобудівного комбінату» Андрієм Новаком, щоб почути його позицію стосовно конфлікту на підприємстві і стосовно звинувачень у порушенні трудових прав. Зателефонували за номером телефону, який вказаний на сайті підприємства.

Слухавку підняла жінка та представилася як заступниця директора Оксана Ющук. Вона пообіцяла запитати чи пан Новак згодиться прокоментувати ймовірне побиття. Згодом вона повідомила:

– Питала, сказав що поки триває досудове розслідування і розслідування нещасного випадку на виробництві – ніяких коментарів.

Щодо порушення трудових прав, про які казав охоронець, пані Оксана сказала наступне:

– Сказав, що журналістам не буде давати взагалі нічого.

Ми поцікавилися у поліції станом справи, а також зателефонували начальнику охорони Пижову щоб почути його версію подій.

«Побиття не було, то наклепи»

Зателефонувавши пану Пижову та представившись, журналіст почув у слухавці повідомлення жіночим голосом «Цей виклик буде записано».

Про деталі конфлікту з охоронцем Вадимом начальник охорони Пижов відмовився розповідати.

– Дивіться, йдуть слідчі дії, я зараз вам не буду нічого коментувати, – Василь Пижов.

Що саме розслідують правоохоронці пан Пижов відмовився пояснювати. Та коли журналіст припустив, що розслідуватимуть побиття, начальник охорони заявив наступне:

– Там побиття не було, то все наклепи. Добренько я вас почув, все до побачення.

За коментарем щодо ймовірного побиття Вадима Яковця на «Рівненському домобудівному комбінаті» ми звернулися до керівниці пресслужби Головного управління Національної поліції у Рівненській області Марії Юстицької.

– Потерпілий дійсно звернувся до поліції із такою інформацією щодо побиття. Наразі дізнавачі Рівненського районного управління поліції розпочали досудове розслідування за частиною 1 статті 125 Криміналнього кодексу України, тобто умисне легке тілесне ушкодження. Всі обставини наразі встановлюються, – повідомила речниця.

Згодом ми зателефонували дізнавачці по справі Ларисі Аржановій та поцікавилися, чи комусь вже вручили підозру щодо побиття охоронця. Проте пані Аржанова відмовилася відповісти на запитання, посилаючись на таємницю досудового розслідування та порадила звернутися у прес-службу.

14 липня ми повторно звернулися до речниці поліції Марії Юстицької, та з її слів досі підозру нікому не вручили.

Далі читайте, що робити у випадку фізичного насилля на робочому місці чи змушування до виконання обов'язків, не передбачених трудовим договором.

За побиття працівника та порушення трудової дисципліни – догана або звільнення

Фізичне насилля на роботі. Тілесні ушкодження, отримані працівником на робочому місці, можуть мати різні правові наслідки, як для працівника, так і для роботодавця.

Відповідальність за такі ушкодження може бути як адміністративною, так і кримінальною, залежно від ступеня тяжкості ушкоджень. І таку кваліфікацію мають зробити правоохоронні органи.

Тобто коли мова йде про фізичне насилля, то перш за все потрібно чітко розуміти, що ця ситуація має ознаки не тільки порушення трудового законодавства, а й адміністративного, чи кримінального.

Щодо певного порядку дій, якщо фізичне насилля трапилось на робочому місці, то працівнику слід невідкладно викликати правоохоронні органи задля фіксації всіх обставин.

Якщо ж ситуація з побиттям трапилась декілька днів тому, а працівник не викликав поліцію на місце події, то такому працівнику слід якомога швидше звернутись із заявою до відділу поліції задля того аби повідомити про інцидент, отримати необхідну допомогу, та ініціювати відкриття справи.

Також працівнику варто зафіксувати та повідомити про всі обставини події роботодавця. Це можна зробити у формі доповідної/службової записки на ім’я керівника підприємства, рекомендуємо із зазначенням свідків (якщо такі є).

Зі свого боку, роботодавець має отримати письмові пояснення від всіх учасників. Письмові пояснення важливі, насамперед, для з’ясування причин конфлікту.

Також вони потрібні для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника. Роботодавцеві слід провести відповідну перевірку/розслідування на підприємстві щодо обставин, які трапились.

Роботодавець має видати наказ про накладання дисциплінарного стягнення на працівника, який спричинив тілесні ушкодження та порушив трудову дисципліну на підприємстві.

За порушення трудової дисципліни Кодекс законів про працю передбачає дисциплінарну відповідальність у формі догани або звільнення.

Для доказування самого факту вчинення насилля підійде наявність аудіо чи відеодоказів, свідчення колег, документальні підтвердження (медичний висновок лікаря).

За змушування до виконання обов'язків, не передбачених трудовим договором – штраф

Відповідно до статті 31 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Розширення трудових обов'язків працівника можливе або за згоди працівника, або в порядку, встановленому частиною третьою ст. 32 КЗпП, за наявності підстав.

У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

За порушення законодавства про працю, роботодавець може понести відповідальність у вигляді штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України.

Ця стаття містить перелік порушень та розмір штрафу. Штраф нараховується за результатами перевірки роботодавця Державною службою з питань праці. Ініціювати таку перевірку може працівник своїм зверненням.

Також можливим є притягнення посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями до адміністративної відповідальності відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Адміністративна відповідальність накладається на підставі рішення суду на посадових осіб підприємства. Підставою для рішення суду є також перевірка Державної служби з питань праці.

Куди звертатися у разі порушення трудових прав?

• Звернутися до роботодавця у письмовому вигляді із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. 
  
  У зверненні мають бути викладені: факти, які мали місце і, на думку працівника, спричинили порушення його прав або перешкоду у їх реалізації; вимога їх перевірки і усунення, тощо.
  
  Таке звернення потрібно реєструвати офіційно у секретаря або направляти рекомендованим листом.


• Звернутися до профспілки (якщо така діє на підприємстві).
  
  Профспілка надає своїм членам правову допомогу, представляє їх інтереси при реалізації конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів.


• Звернутися зі зверненням до Державної служби з питань праці  повідомленням про грубі порушення законодавства за захистом своїх прав та законних інтересів.
  
  У разі наявності фактів порушення трудових прав потрібно написати письмове звернення на адресу Державної служби України з питань праці.
  
  До звернення варто додавати  докази. Звернення до Державної служби України з питань праці (сканована копія) можна направити в електронному вигляді на адресу – [email protected]
  
  Письмове звернення направляється рекомендованим листом на поштову адресу міжрегіональних територіальних органів Держпраці (залежить від місцезнаходження роботодавця).


• Звернутися до суду з позовною заявою. 
  
  Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20-30 гривень:

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці, вотсапі. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.