Роми у Рівному: чи загрожує міському голові кримінал за нечемне висловлювання щодо нацменшини

«Дивлячись на цю ситуацію із ромською національністю, у мене бракує слів і толерантності до того, що вони творять у місті», – сказав міський голова Рівного в радіоефірі. Ми пройшлися кількома найбільш людними місцями у Рівному, щоб побачити, чи є там роми і чим вони займаються.

Також поцікавилися, що загрожує міському голові Рівного, який висловився, що треба «запакувати ромів у автобус» і відправити на Закарпаття. А ще запитали в поліції, як вона захищає ромських дітей від сексуального насильства та жебрацтва. Про все це читайте у матеріалі.

Діти-жебраки на автовокзалі

Рівненський автовокзал. П'ятниця липневого ранку. Серед квапливих людей із сумками помічаємо чотирьох смаглявих темноволосих дітей: двоє хлопчиків і двоє дівчат у гумових капцях: більших синіх, чорних й двох маленьких рожевого кольору. У всіх чорні штани й чорні або синіх відтінків футболки.

Діти нікуди не спішать – безтурботно тиняються і жебракують. Без дорослих. Це ромські діти.

Дівчинка в рожевих капцях, років десяти, забігає в один із автобусів, повертається і швидко кладе щось до рук старшої дівчинки. Й одразу показує хлопчикові дві руки з розгорнутими середніми пальцями, грайливо цокаючи язиком.

Хлопчик у чорних капцях на вигляд теж років десяти, обурюється середнім пальцям дівчинки і приймає виклик: забігає в автобус, проходить між рядами, повертаючись – хапає ніздрями повітря від швидкого бігу й вкладає щось у руки старшої дівчини.

Тепер черга жебрати найменшому. Кучерявий хлопчик у рожевих капцях, років чотирьох, пручається і не хоче йти. Але дівчинка тягне його за руку, не залишаючи малому вибору.

Старший хлопчик притримує двері автобусу Рівне-Острог, поки малий і дівчинка здобудуть дріб'язок у пасажирів. За дві хвилини всі троє повертаються до найстаршої з якимись грошима від пасажирів, які, швидше за все, несвідомо профінансували використання дорослими дітей для жебрацтва.

Найстаршій на вигляд років 13. Вона леді-бос. Автобусами не ходить, а збирає касу у невелику тканинну плямисту сумку.

Через мить вона встає й прямує в бік Андріївського базару, а малеча за нею. У першій же крамничці діти купують солодощі, смакуючи їх на ходу.

– Ні, не часто щось купують, – відповідає продавчиня, коли малеча кудись зникає, – буває, копійками розплачуються. Вони не заважають. Як їх женемо, то йдуть. Як попросимо не смітити, то не смітять.
 
Двоє поліцейських стоять біля платформ, стиха перекидаючись фразами. Питаємо, чи заважають роми.

– Їх багато на залізничному вокзалі. Там порушують більше – попрошайнічають. 

– Якось впливаєте на них?

– Проводимо профілактичні бесіди. 

– А де їх більше можна зустріти?

– Та вони всюди.

Найбільше ромів у центрі на вихідних, – жебрак

Затінок від Свято-Успенського собору приваблює багатьох, але ромів поки не видно. Питаємо в доброзичливого на вигляд коротко підстриженого бездомного, чи бачить він їх тут.

– Он там сидить Василь. Він сам з Гуцульщини, і вони ж звідти. Підійдіть до нього. Скажіть, що Сергій направив.

– Дякую дуже, – обертаюсь.

– У вас не буде десяти гривень?

Інший бездомний – Василь каже, що тут, під ялинкою, можна побачити маму з дитиною, і що чоловіки-роми не жебракують.

Чекаємо на лавці, чи не з'являться вони.

– Когось шукаєте? – цікавиться чоловік, що сидить трохи далі. Довгобородий, довговолосий, в окулярах і костюмі, виглядає як професор університету. Лише трохи пошарпаний одяг і розкритий чорний пакет для грошей видає у ньому жебрака. 

– А ви як до них ставитеся?

– Коли вони сюди приїжджають, то тут не ворують. Коли на літо приїжджають, то їх даже поліція більш-менш не чіпає.

Олександрович – так представляється чоловік. Він розповідає, що роми живуть «в посадці за Олександрією» – чотири сім’ї: брат, сестра, ще два брата, ще сестри. У кожній сім’ї по 6-8 дітей. Каже, що дізнався це в ромської дівчини.

– Як не вагітна, то вже держить. Я питаю, скільки тобі років. Вона каже 16. Замужем? Каже, нє, не замужем. Як це тебе ще не вхопили? А в нас в 13 видають. Мене засватали, але він, каже, в тюрмі.

Олександрович додає, що найбільше ромів у центрі на вихідних.

Біля залізничного вокзалу

Йдемо до залізничного вокзалу й на лавках у парку на привокзальній площі бачимо трьох дорослих ромів. Сідаємо на сусідню лавку, щоб поспостерігати.

Молодша дівчина сидить просто на асфальті, а чоловік із дещо старшою дівчиною – на лавці. У молодшої на руках немовля.

Старші про щось палко розмовляють своєю мовою.

Обійшовши вокзал у пошуках чогось цікавого, я поверталася. Молоді жінки все ще сиділи розмовляли, діти гралися. Лише молодий чоловік у рожевій футболці вибрав лавку поряд і розпластався на ній, закинувши руки під потилицю.

«Запакувати усіх в автобус» не вийшло

У червні міський голова Рівного Олександр Третяк висловився про ромів так, що це призвело до відкриття кримінального провадження проти нього за частиною 1 статті 161 Кримінального кодексу України. Це умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.

«Я максимально стримуюся в емоціях. Але, дивлячись на цю ситуацію із ромською національністю, у мене бракує слів і толерантності до того, що вони творять у місті», – сказав Третяк в ефірі «Радіо Трек».

«Найближчими днями мав провести засідання робочої групи з правоохоронними органами, аби з’ясувати це питання і представники ромської національності не поводилися так нахабно… Я бачу, що йде до того, що ми зробимо радикально: всіх запакуємо в автобус і вивеземо в їхнє рідне Закарпаття», – додав він.

Через негативну реакцію громадськості в соцмережах на такі різкі висловлювання, Третяк на своїй сторінці у фейсбуку незабаром вибачився.

Він пояснив, що «справа не в тому, що ми маємо упереджене ставлення до осіб певної національності, а в порушеннях Кримінального кодексу конкретними громадянами, незалежно від їх етнічного походження».

Адвокат із понад 30-річним досвідом у кримінальному праві Олександр Бражніков, до якого ми звернулися за експертним коментарем, пояснює, що у словах мера немає складу злочину.

– Він нічого не розпалював. Він просто нешанобливо віднісся до цих людей. Ти повинен мати на меті на те, щоб сіяти ненависть до людей певної етнічної приналежності. Так, це не достойно і не по-християнськи для мера, але не більше.

– Якби він сказав, що ми їх всіх циган переловимо і очистимо місто від цих представників, тому люди збирайтесь і виходьте, то це було б розпалювання. А так йому нічого не буде зі ці слова, бо про злочин тут не йдеться.

Як поліція захищає ромських дітей

Ми звернулися в рівненську поліцію, щоб дізнатися про злочини, пов'язані з ромами. Цікавило в першу чергу, чи справді роми загострюють кримінальну обстановку, як це можна зрозуміти зі слів мера.

Там ухилилися від конкретики. Сказали, що не ведуть облік злочинів за національностями.

Однак у фабулі, яка фіксується в Єдиному обліку повідомлень про події і злочини, зазвичай вказують прикмети учасників події чи злочину, в тому числі й ромську національність. Тому в поліції є ця інформація, але озвучувати її фактично відмовляються.

Спілкуємося із заступником начальника Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Іваном Телігою.

– Відслідкувати етнічну приналежність щодо злочину чи кримінального провадження ми можемо по фабулі повідомлення про подію. Саме приналежність, що це був ром, у базі ми не фіксуємо. Ми зазначаємо подію і її зміст. Роми є громадяни України, як і інші етнічні групи, – каже Іван Теліга.

Запитуємо тоді, як в поліції із захистом ромських дітей від злочинів. Згадуємо випадок, коли у Рівному народила хворого хлопчика 12-річна ромка із Закарпаття, яку привезли зі сміттєзвалища, де мешкають роми, які сортують там сміття.

Поведінка чоловіка, від якого завагітніла 12-річня дитина, має ознаки зґвалтування (частина 4 статті 152 Кримінального кодексу).

Ця стаття визначає згвалтуванням сексуальне проникнення, застосоване до особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. Покарання – від 10 до 15 років позбавлення волі.

Той факт, що сексуальне життя з малолітніми у ромських громадах практикують, а Кримінальний кодекс визначає його особливо тяжким злочином, схоже, правоохоронців не цікавить. В сюжеті ТСН один із ромів на рівненському сміттєзвалищі каже, що теж живе із 13-річною, бо в них так прийнято.

В поліції на наш запит відповідають, що з приводу вагітності 12-річної дитини відкрили провадження за статтею 155 Кримінального кодексу, але чомусь у редакції до 2018-го року.

З 2018-го стаття 155 Кримінального кодексу має іншу назву – вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Оскільки ця дитина не досягла 14-річного віку – малолітня, то якщо цю статтю не перекваліфікують на згвалтування малолітньої – вона може розвалитися в суді.

– Щодо пологів неповнолітньої циганки, як я бачу по відповіді на запит, вони скеровані до Берегівського районного відділення Закарпатської області. Тобто із пояснень, зібраних матеріалів, встановлено, що сам статевий акт був відбувся не в Рівненській області, а там. В зв’язку з тим сама подія була там. Так, вона народила тут і ця подія задокументована. Зараз ці матеріали скеровані до суду, – каже заступник начальника Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Іван Теліга.

Тим часом 12-річна мати відмовилася від хворої дитини.

А як щодо захисту дітей від жебракування? Покарання за такий злочин передбачає стаття 150-1 Кримінального кодексу – використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.

Запитуємо, чи притягують батьків дітей, які жебрають, до відповідальності.

На наш запит відповідають: протягом 2015-2021 років кримінальні провадження за статтею 150-1 Кримінального кодексу не відкривалися і не розслідувалися.

Іван Теліга наводить приклад зі свого досвіду. Але щодо іншої статті Кримінального кодексу.

– Таку справу нелегко довести до суду. Була справа за статтею 304 Кримінального кодексу (втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми).

– Тут не все так просто, щоб зафіксувати склад злочину, що стосується ромів і жебракування з малими дітьми. Ми задокументували факт одних і тих самих ромів, складаючи на них протоколи, знайшли свідків, що мама змушувала того неповнолітнього жебракувати. Ми збирали все, що мали ,і скеровували суду.

– Після того мала бути ухвала суду, що правопорушення дійсно вчинене і завдяки поліції зробили все правильно і тоді суд виносив рішення у межах санкції статті, а не закрив справу.

– Щоб особу визнали винною в такому порушені – має бути два чи то й три зафіксованих випадки. Це для того щоб доказати систематичність щодо одного і того ж факту. І після того вже на четвертий раз, коли ми знову виявили такий факт – ми реєстрували кримінальне провадження, вносили відомості до єдиного реєстру за статтею 304, збирали запити і через офіційні запити просили матеріали з суду, після того було тій мамі не адміністративне порушення, а було оголошено підозру за статтею 304. Бачите, яка складність таких справ, – каже поліцейський.

Пояснює, що ключове у таких справах це – примушування до жебракування, адже якщо дитина сама це робить, то довести склад злочину дуже важко.

Але чи складають на батьків цих ромських дітей протоколи про адміністративне правопорушення за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей (стаття 184 КУпАП), наразі невідомо. Судячи з реакції поліцейських, яких ми зустріли на автовокзалі, навряд чи, але ми спробуємо дізнатися.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.