Смерть і травмування дітей на довгобуді у Рівному: хто винен і що робити

В грудні минулого року на вулиці Пластовій у Рівному загинула 15-річна дівчина. Вона впала з даху недобудованої багатоповерхівки, коли фотографувалася з подругою. А влітку 2018-го року, на цьому ж місці травмувався 15-річний хлопець. Смерті і травмування можна було уникнути.

Як запобігти наступним небезпекам на цій будівлі і хто винен у створенні смертельно небезпечної ситуації з'ясовувала «Четверта влада».

Радянський довгобуд, гроші і посадовці

Це мав бути навчально-лабораторний корпус та наукова бібліотека Рівненського державного гуманітарного університету. А якщо точніше, то ще Педагогічного інституту часів СРСР.

Недобудованим корпус РДГУ стоїть вже тридцять років. Будівництво почали у 1988-му році та закінчили через припинення фінансування у 1991-му.

За словами проректора з навчально-педагогічної, соціально-економічної, фінансової та господарської діяльності Володимира Гавриша, будівля перебуває на балансі університету з 2009 року.

Недобудова стала осередком проживання безпритульних, розваг підлітків та зручним місцем для вживання алкоголю і наркотиків.

Корпус розташований поруч з гуртожитками, і потрапити туди – дуже легко. Бетонний паркан не охоплює всю площу навколо споруди, а в деяких місцях можна з легкістю перелізти.

Вікна та двері на першому поверсі та вихід на дах – нічим не обмежені.

Ми спробували дізнатися у керівника університету Руслана Постоловського що саме він зробив для того, щоб недобудова була безпечною для навколишніх.

Але «вічний ректор» з кінця 90-х не побажав спілкуватися на цю тему. Іншим ЗМІ він коментував, що університет не має грошей на цілодобову охорону недобудови.

Чи справді убезпечити будівлю можна лише цілодобовою охороною? Про це буде далі.

А наразі замість керівника університету говорить проректор з навчально-педагогічної, соціально-економічної, фінансової та господарської діяльності Володимир Гавриш. Він в 2018-му для Суспільного коментував аналогічно, що грошей на охорону або добудову університет не має.

Цього разу він також говорить про відсутність коштів на те, щоб добудувати або знести цей довгобуд.

– Вартість добудови, за останніми підрахунками, становить більше 180 мільйонів гривень. Є потреба у тому, щоб, або його добудувати, або повністю знести і будувати щось нове.

Володимир Гавриш каже, що входи до будівлі та вікна перекривали неодноразово.

– Однак, якщо цегляні конструкції розбирали «на запчастини», то дерев’яні просто виривали. Щодо металевих конструкцій, знову ж таки, «необхідно проводити експертну оцінку».

Ще один варіант як можна позбутися довгобуду – приватизувати будівлю. Продаж можливий лише за рішенням Міністерства освіти та науки, у власності якого перебуває довгобуд. За РДГУ довгобуд – на правах користувача – на балансі університету. Тобто відповідальні за нього – посадовці РДГУ.

Ми запитали чи відчувають в університеті відповідальність за смерть дівчини.

– Я вам скажу так – ми всі винні в тому, що сталося. А найбільше винні ті, хто довів Україну до такого стану, коли на все, що потрібно, немає грошей! – каже проректор.

Яка відповідальність на посадовцях університету

Адвокат Юрій Клекотка, до якого ми звернулися за правовим коментарем, каже, що відповідальність – не лише моральна.

За безпеку недобудов несе їх власник.

– Власність визначається незалежно від рівня готовності такого об'єкта і факту здачі його в експлуатацію. Так, згідно зі статтею 275 Кримінального кодексу України, порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, – карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Але в поліції розслідують справу як нещасний випадок.

За словами адвоката, батьки загиблої дівчини можуть подати до суду на університет через те, що він не забезпечив захист свого аварійного майна від проникнення. 

– Є ще державні будівельні норми, зокрема в п.1.15 зазначено, що у випадку призупинення будівництва замовник має вжити заходів з консервації будови, які мають включати захист від пошкоджень прилеглої забудови та навколишнього середовища, і несе за це відповідальність згідно з чинним законодавством, – каже Юрій Клекотка.

Скільки коштує належна консервація об'єкта

Ми зробили понад десяток фотографій довгобуду. Щоб з'ясувати орієнтовну вартість, в яку може обійтися захист будівлі від того, щоб до неї ходили різні люди, ми звернулися до кількох забудовників.

В одного із забудовників нам відповіли що це – серйозне питання, і зазвичай такі експертизи роблять фахівці офіційно.

«Щоб визначити вартість таких робіт, потрібно укладати договір, робити повноцінну експертизу. Бо  є кримінальна відповідальність (якщо нелегітимні або ж неправильні висновки, котрі, не дай Боже, приведуть до летальних висновків, то відповідальність несе той, хто дав рішення),  і у вигляді волонтерства питання не вирішується», – відповіли у забудовника (на момент публікації «Четверта влада» не отримала погодження вказати назву фірми – авт.)

Приблизний кошторис робіт зміг порахувати засновник групи компаній «Група СМАРТ» Олександр Гусарук.

За його словами, у будь-якої недобудови має бути охорона та огородження.

Ми вже почули від посадовців РДГУ, що грошей на охорону немає. Тож питаємо скільки коштів потрібно на те, щоб убезпечити його від дітей.

Ось яку відповідь ми отримали:

1. Відновити будівельне огородження об’єкту будівництва висотою не менше 2 метрів.
2. Закрити всі входи в будівлю і вікна на рівні першого поверху дерев’яними щитами.
3. Заблокувати всі виходи зі сходових клітин на поверхи (замурувати, зашити щитами з дошок, металеві решітки із арматури, на вибір).
4. Демонтувати металеві драбини на зовнішніх стінах будівлі.
5. На вікнах вище першого поверху встановити огородження у вигляді поручня (не суцільне).

За словами Олександра Гусарука, всі ці роботи можуть коштувати близько 50 тисяч гривень, а виконання робіт займе 5 робочих днів.

Отож виходить, що ціна людського життя і безвідповідальності посадовців університету – приблизно 50 тисяч гривень.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.