Суд визнав журналістку потерпілою у справі про благодійний внесок у рівненському міському пологовому

Що це означає і яка перспектива покарання для посадовців

Скарга журналістки Оксани Гавриш до Рівненського міського суду була пов’язана з відкритим кримінальним провадженням про сплату благодійного внеску за обстеження в амбулаторії КП «Пологовий будинок» Рівненської міської ради
Джерело
Колаж «Четвертої влади» (Влада Мартинчука) із власних фото

«Скаргу задоволити… Зобов’язати дізнавача визнати Гавриш Оксану Володимирівну потерпілою у кримінальному провадженні. Ухвала оскарженню не підлягає», – оголосила слідча суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова.

Мова про кримінальне провадження, яке відкрило у вересні 2025 року Рівненське районне управління поліції за частиною 1 статті 184 Кримінального кодексу – «незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я».

Таку оплату, за вказівкою акушерки, мала зробити пацієнтка комунального пологового будинку Рівненської міської ради. Оплата зрештою була оформлена як благодійний внесок.

Пацієнткою була авторка цього тексту. Тож розповідь буде від першої особи.

Розповідаємо деталі судового засідання, суть задоволеної скарги, що означає статус потерпілої/потерпілого загалом, і нагадуємо історію про псевдоблагодійний внесок як оплату медичного обстеження.

Ознаки шахрайства

24 березня 2026 року суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова зобов’язала дізнавачку Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Юліану Павлюк визнати мене потерпілою в кримінальному провадженні про порушення права на безоплатну медичну допомогу. 

Юліана Павлюк працює з матеріалами кримінального провадження, відкритого за моєю заявою після того, як під час проходження планового обстеження у комунальному пологовому будинку Рівного я виявила, що право на безоплатну медичну допомогу, гарантоване державою мені (та іншим пацієнткам), там порушується.

Заяву до поліції про ймовірне правопорушення я подала ще у вересні 2025 року, за підтримки юристів проєкту «Свої люди» «Bihus.Info».

Підставою для подання стали ознаки шахрайства з грошима, вчиненого організованою групою (частина 5 статті 190 Кримінального кодексу, санкція – позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна).

У заяві йшлося про так званий благодійний внесок у розмірі трьохсот гривень, який мені, як пацієнтці, сказали заплатити після проведення обстеження «кольпоскопія».

Спочатку я пройшла обстеження, а після цього акушерка кабінету Інна Жаран за вказівкою тодішнього лікаря Тараса Ватліцова видала мені «заяву»: нібито я маю добровільно сплатити 300 гривень благодійного внеску «на кабінет патології шийки матки». Але водночас отримувачем коштів значився рівненський місцевий благодійний фонд «Допомога і підтримка».

«Заява» на сплату нібито благодійного внеску, видана пацієнтці-журналістці після обстеження, мала вигляд оплати цього обстеження

Обман через псевдоблагодійність

Таке приховане вимагання грошей за медпослугу мало три ознаки обману.

По-перше, благодійні внески, пов’язані із медичними послугами в комунальних чи державних медичних закладах, заборонені

По-друге, як пізніше з’ясувалося, насправді це обстеження належить до безоплатних для пацієнток, бо входить до державної Програми медичних гарантій. Пологовий будинок щороку підписує з Національною службою здоров’я України договори про надання безоплатних медичних послуг за цією програмою. І зобов’язується їх виконувати в повному обсязі. 

По-третє, «заява» на триста гривень мала вигляд оплати наданої послуги. Гроші я мала сплатити готівкою прямо в кабінеті. Така оплата може означати, що заклад би двічі отримав кошти за надане обстеження: одразу готівкою – від мене, як пацієнтки, та пізніше безготівково – від НСЗУ, за звітом про надані договірні послуги.

Проте поліція зареєструвала заяву не за ознаками шахрайства, а за частиною 1 статті 184 Кримінального кодексу – «незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я». Покарання у цьому випадку – штраф до 1 тисячі 700 гривень або пробаційний нагляд на строк до двох років.

Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я класифікується не як злочин, а як кримінальний проступок.

Як пояснює юристка від «Bihus.Info» Єлизавета Середіна, кримінальні правопорушення діляться на проступки і злочини (стаття 12 Кримінального кодексу). Кримінальний проступок – це дія чи бездіяльність, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 51 тисячі гривень або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Статус заявниці, а не потерпілої

Дізнавачка Юліана Павлюк відмовилася визнати мене потерпілою. Таке клопотання я подала до поліції в січні 2026 року, постанову про повну відмову в задоволенні отримала в лютому.

Відмова дізнавачки ґрунтувалася на тому, що «в ході досудового розслідування встановлено відсутність відомостей про заподіяння Гавриш Оксані Володимиривні шкоди внаслідок кримінального правопорушення. Таким чином Гавриш О.В. має процесуальний статус свідка та заявника».

За підтримки юристів проєкту «Свої люди» «Bihus.Info», які супроводжують історію з благодійними внесками, я оскаржила цю відмову у Рівненському міському суді. У моїй скарзі, зокрема, йшлося про наступне:

  • мені, як пацієнтці, було завдано майнової шкоди (як і іншим обманутим пацієнтам), адже 300 гривень нібито благодійної допомоги я, як пацієнтка, заплатила під впливом обману. Обман полягав у тому, що після належного обстеження і до отримання його результатів мені видали папірець на оплату цієї суми. Гроші треба було сплатити в кабінеті обстеження готівкою;
  • завдано моральної шкоди пацієнтам (в тому числі і мені), яких ввели в оману щодо їх обов’язку оплати медичної послуги і щодо природи оформленого благодійного внеску (послуга насправді безоплатна, відбулася підміна фактичної оплати нібито благодійним внеском).

71 мільйон гривень благодійних внесків

Скаргу на постанову дізнавачки розглядали три засідання, на яких суддя Оксана Крижова послухала доводи сторін і отримала додаткові матеріали щодо змісту скарги.

Я розповіла деталі історії, яких не було у скарзі. Зокрема, що обстеження насправді належить до безоплатних і що благодійні внески у тій формі, як вони збираються в пологовому, незаконні. І що про цю незаконність вже заговорили у Верховній Раді, в Комітеті з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Ще я надала судді копію відповіді з Рівненської міської ради на журналістський запит, в якій зафіксовані суми зібраних у пологовому псевдоблагодійних внесків за 2020–2024 роки. Загалом це майже 71 мільйон гривень, що свідчить про масовий характер поборів.

Дізнавачка Юліана Павлюк спочатку повторила тезу, що слідство не виявило інформації про будь-яку завдану мені шкоду. Потім зауважила, що перед обстеженням жодних вимог оплатити його не було і що «надання медичної послуги не ставилося у залежність від такої оплати. Тобто медичну послугу було надано у повному обсязі».

Нагадаю: колишній лікар амбулаторії міського пологового Тарас Ватліцов казав, що там нікому не відмовляють у безоплатних обстеженнях, але порядок «спочатку гроші, а потім результати обстеження» проговорювався.

Дізнавачка також звернула увагу, що я заплатила гроші майже через тиждень після обстеження і з власної ініцативи, «без жодного тиску з боку медичних працівників». На її думку, цей благодійний внесок «не може вважатися майновим збитком, бо… по своїй природі є добровільним, і це було добровільне волевиявлення громадянки».

Я пояснила судді, що гроші сплатила вже під час журналістського розслідування: потрібно було з’ясувати деталі сплачування і що далі відбувається.

– Благодійник внесок не може бути фіксованою сумою, як це написано на папірці (заяві на благодійний внесок) і як це написано в квитанції, яку мені видала касирка цього благодійного фонду («Допомога і підтримка»). Це є порушенням. Тому я вважаю себе потерпілою. У будь-якому разі це був обман, – заперечила я.

Квитанція про благодійний внесок, видана пацієнтці-журналістці в касі, що в будівлі пологового

Як доказ того, що керівниця пологового Світлана Муравська усвідомлювала суть порушення, я зачитала в суді фрагмент з її телефонної розмови з тодішнім підлеглим Тарасом Ватліцовим, де вона сварить лікаря за «благодійну» халепу й дає готові вказівки, як приховати її в електронній та паперовій медичній карті журналістки. Лікар вказівок не виконав, бо вважав, що підроблення інформації – кримінальний злочин.

Більше про примушування пацієнток до псевдоблагодійності можете прочитати в розслідуванні «“Ну його в баню стільки чекати”: як у рівненському пологовому хитрують з правом на безоплатну допомогу».

«Якщо слідчий/дізнавач не проявляє активності в з’ясуванні істини» 

Юристка з проєкту «Свої люди» «Bihus.Info» Єлизавета Середіна пояснила, що визнання пацієнтки потерпілою в контексті протидії незаконній оплаті медичних послуг під виглядом благодійних внесків – це лише відновлення права людини продовжити боротися за свої права, але вже з певним набором процесуальних інструментів.

Бо потерпілий як учасник провадження має більший, ніж у свідка чи заявника, перелік процесуальних прав, «які варто використовувати, якщо слідчий/дізнавач не проявляє активності в з’ясуванні істини». А саме:

  • клопотати про ознайомлення з матеріалами провадження, щоб розуміти, що вже було зроблено;
  • клопотати й давати свої пояснення щодо будь-яких дій та на будь-якій стадії кримінального провадження, а також подавати докази на їх підтвердження. Такі клопотання зобов’язані розглянути упродовж не більше трьох днів з моменту подання, за підстав – задовольнити і повідомити про результати розгляду;
  • оскаржувати бездіяльність, дії, рішення слідчого упродовж десяти днів з моменту таких дій чи з моменту вручення постанови про них.

Загалом, каже Єлизавета Середіна, потерпілий не повинен, але може відігравати активну роль у досудовому розслідуванні. Для того, щоб:

  • забезпечити збирання достатньої кількості доказів (подавати клопотання слідчому про збір доказів, допит свідків, витребування /тимчасовий доступ до речей і документів, обшуки тощо);
  • стимулювати темп розслідування (регулярні запити слідчому щодо вже виконаних та запланованих слідчих дій, візити, щоб бути в курсі розслідування);
  • слідкувати за ефективним, а не лише формальним розслідуванням (клопотання про участь потерпілого у певний слідчих діях, висловлення зауважень під час таких дій, оскарження у разі закриття кримінального провадження тощо).

– Оскільки провадження досі відкрите, то чи можна сподіватися, що поліція таки може перекваліфікувати провадження на статтю про шахрайство? Адже заява про злочин подавалася за ознаками шахрайських дій з грошима пацієнток, – перепитала я в юристки.

– Найвірогідніше припустити, що поліція взагалі не займалася справою в жодному напрямку: ні закриття, ні розслідування. Щоб поліція змінила кваліфікацію, треба формально встановити якісь нові обставини/здобути докази. І клопотання про зміну кваліфікації може подавати сам потерпілий, – каже Єлизавета Середіна.

Немає підстав для впевненості, що справа дійде до суду

Юристка пояснює: таке «рішення (визнання потерпілою. – Авт.) на стадії досудового розслідування не встановлює жодних фактичних обставин і не робить будь-яких висновків щодо кримінального правопорушення та його складу». І немає підстав думати, що тепер буде складно закрити кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

Зі її слів, підстави для закриття кримінального провадження в поліції описані в Кримінальному процесуальному кодексі. А є вони чи немає, визначають дізнавач/слідчий або прокурор – на власний розсуд і незалежно від того, чи є у провадженні потерпілий/потерпіла.

«Це рішення (про визнання потерпілою. – Авт.) не створює будь-якої вірогідності, що досудове розслідування буде завершене і справу передадуть до суду», – додає Єлизавета Середіна.

Дивіться матеріали з тегом безкоштовна медицина


Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії».

«За зміст цієї публікації відповідає виключно "Четверта влада". Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та уряду Норвегії»


«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20 гривень.

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграміютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуцітвітерітіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте