Судова реформа-2: що чекає суддів і чому частина рівненських нардепів не підтримує
Менше суддів, більше міжнародних контролерів. В Україні перезапускають судову реформу.
16-го жовтня Верховна Рада підтримала законопроект президента Володимира Зеленського № 1008 «Про діяльність органів суддівського врядування».
За законопроект проголосували 236 депутатів. Не підтримали законопроект фракції «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи-За життя», «Батьківщини» та «Голосу».
У першому читанні законопроект прийняли 12-го вересня. Всього було подано 330 поправок, які розглядались протягом двох днів – 15-го та 16-го жовтня.
Зміни вносять до законів «Про судоустрій та статус суддів», «Про очищення влади», «Про Вищу Раду правосуддя».
Що зміниться
(За інформацією nv.ua)
- Склад Верховного суду скоротиться зі 192-х до 100 суддів. Зарплатня суддів Верховного суду скоротиться з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (зі 150 до 110 тисяч гривень).
- Чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів розпускається. Склад комісії скоротиться з 16-ти до 12-ти членів. (Вища кваліфікаційна комісія суддів відповідає за формування суддівського корпусу, переведення суддів і забезпечення їхнього відповідного кваліфікаційного рівня).
- Зміниться порядок формування ВККС: буде заборонено обирати до її складу колишніх членів Вищої ради правосуддя, членів ВККС обиратимуть за результатами конкурсу. Конкурсна комісія складатиметься з трьох представників Ради суддів і трьох міжнародних експертів.
- При Вищій раді правосуддя створять Комісію доброчесності та етики, яка буде складатися з трьох представників ВРП і трьох міжнародних експертів. Вона буде відповідати за призначення і звільнення суддів і покарання за дисциплінарні проступки. При цьому міжнародні експерти, які увійдуть до Комісії, будуть мати право вето, а члени ВРП – ні.
- Розширюється список посад, на які буде поширена люстрація. До нього увійдуть керівники ВККС і Державної судової адміністрації, які працювали з 21-го листопада 2013 року по 19 травня 2019 року щонайменше один рік.
Експертка Центру протидії корупції Галина Чижик каже що ключова роль експертів-міжнародників в оновленні ВККС наштовхує на оптимізм.
– Саме міжнародні експерти вплинули на те, що до Вищого антикорупційного суду не потрапили недоброчесні кандидати, які ухвалювали скандальні рішення або не могли пояснити походження своїх статків, – говорить експертка.
А голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков визнає що законопроект недосконалий, але добре що його прийняли.
– Сьогодні Рада зробила перший крок на шляху до перезавантаження судової реформи. Участь міжнародних партнерів у цьому – гарний початок, – каже Михайло Жернаков.
– Водночас, в Законі надто багато повноважень дається старій нереформованій Вищій Раді правосуддя. Цей розсадник судової корупції також потрібно якнайшвидше перезавантажити, причому й тут значну роль повинні мати незалежні міжнародні експерти.
Ось як законопроект проголосували нардепи з Рівненщини.
Олександр Ковальчук | «Слуга народу» | Не голосував |
Роман Іванісов | «Слуга народу» | Не голосував |
Олександр Аліксійчук | «Слуга народу» | ЗА |
Сергій Литвиненко | «Слуга народу» | ЗА |
Дмитро Соломчук | «Слуга народу» | ЗА |
Олександр Салійчук | «Слуга народу» | ЗА |
Віктор М’ялик | фракція «За майбутнє» | Утримався |
Яна Зінкевич | «Європейська солідарність» | Проти |
Соломія Бобровська | «Голос» | Проти |
Чому п'ятеро нардепів з Рівненщини не підтримали законопроект
«Четверта влада» поспілкувалася з нардепами з Рівненщини, які не підтримали законопроект.
Олександр Ковальчук та Роман Іванісов не проголосували за законопроект, однак, як вони повідомили «Четвертій владі», будуть просити врахувати їхні голоси «За».
– Закон потрібний, – каже Олександр Ковальчук. – Я – за. Не спрацювала кнопка, подаю заяву про це.
Про те що не спрацювала кнопка, каже і Роман Іванісов.
– Я написав заяву на [голову Верховної Ради Дмитра] Разумкова і подав її, – додає нардеп. – Звичайно, я за законопроект. Вважаю, що потрібне повне перезавантаження, якщо ми вже його робимо.
200 суддів – ви знаєте, які вони «порядні», тобто це дуже корумпована система. Тому на сьогодні я вважаю, що це було правильне рішення, тим паче, що цей закон вважається невідкладним і був поданий президентом України, – каже нардеп.
Нардеп-самовисуванець Віктор М’ялик каже, що не мав можливості докладно проаналізувати законопроект, бо працює в іншому комітеті Верховної Ради.
– Сьогодні заслухавши дві сторони, то ніби і одна і інша сторони мали рацію. Мені важко було прийняти рішення, тому я утримався, аби не нашкодити, – пояснює нардеп.
Яна Зінкевич каже, що в запропонованому законопроекті немає пояснення чому потрібно проводити повторний відбір суддів Верховного суду та зменшувати його чисельність, а також незрозуміло як це робитимуть.
– Будь-якому скороченню суддів Верховного суду має передувати перегляд норм про юрисдикцію суду та збільшення персоналу судів нижчих інстанцій для забезпечення доступу до правосуддя та стабільності судової системи, – говорить Яна Зінкевич.
Соломія Бобровська пояснює, що має застереження до законопроекту, попри позитивні моменти, які є у ньому. З її слів, перше застереження концептуальне: кожен президент, приходячи до влади, починає судову реформу.
– Це є неправильним за своєю суттю, – вважає депутатка. – Таким чином виходить, що кожного разу відбувається перезавантаження системи, але перезавантаження під конкретну людину. В результаті чого не може йти мова про незалежність судової гілки влади.
Друге застереження Соломія Бобровська називає технічним.
– Законопроектом пропонується зменшити кількість суддів з 200 до 100, без розробки механізму такого скорочення. Ми всі знаємо, що навіть Верховний Суд України ще досі не ліквідований, судді ВСУ утримуються за рахунок бюджету, при тому, що вже більше 2 років існує новий Верховний Суд.
Крім того, відкритим лишається питання навантаження на суддів, коли з тим самим обсягом роботи, який розрахований на 200 суддів, будуть мати справу лише 100 суддів.
Проект, каже депутатка, оминає увагою оновлення Вищої ради правосуддя.
– Рішення Конкурсної та Етичних комісій, створення яких передбачається новим законом, можна буде оскаржити до одіозного Окружного адміністративного суду міста Києва, що позбавляє надії на справедливі рішення.
В партії «Голос» вважають, що законопроект потрібно скерувати на повторне друге читання, доправити в комітет і дочекатися висновків Венеційської комісії.
Якщо те, що ми робимо, вам подобається, і ви вважаєте це важливим, ви можете підтримати «Четверту владу». Щоб ми мали можливість працювати ще краще і охоплювати більшу кількість тем. Зробити це можна ТАКИМ ЧИНОМ.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти