Спроба Зеленського виправити провал судової реформи: як це вплине на Рівненщину

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, який може перезапустити реформу системи правосуддя в Україні.

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Плюси і мінуси законопроекту

Мова про законопроект №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Цим законопроектом пропонується перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, яка організовує конкурси на суддівські посади та перевіряє компетентність і доброчесність чинних служителів Феміди.

За нього віддали голоси 238 депутатів з 226-ти необхідних.

Законопроект вніс до Ради президент Володимир Зеленський. Згідно з текстом, йдеться про переобрання усіх членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) за новими правилами – одного із двох ключових органів в системі судової влади країни.

Саме за рекомендацією Комісії суддів призначають та звільняють з посад.

Президент запропонував змінити процедуру обрання ВККС – цим займеться спеціальна комісія у складі трьох членів Ради суддів України та трьох міжнародних експертів. Останні матимуть вирішальний голос.

Крім того, нова ВККС має перевірити на доброчесність суддів Верховного Суду – ті, до кого не виникне питань, будуть рекомендовані до призначення на посади у суді.

Також у законопроекті йдеться про етичну комісію, яка має стежити за доброчесністю самих членів ВККС і Вищої ради правосуддя (ВРП).

Вона складатиметься з трьох членів ВРП та трьох міжнародних експертів, які за результатами перевірки зможуть ініціювати питання про звільнення недоброчесного члена ВРП/ВККС.

Трансперенсі Інтернешнл Україна звертає увагу, що запропоновані проектом зміни однозначно матимуть позитивний ефект на судову систему в Україні.

Серед позитивів відзначають повне перезавантаження ВККС, залучення міжнародних експертів до складу конкурсної комісії з блокуючим пакетом та комісії з питань доброчесності, оновлення Верховного суду.

А експерти Центру протидії корупції звертають увагу на моменти, які потребують доопрацювання.

Адже  наразі законопроект не передбачає вирішального голосу в етичній комісії для міжнародників – кінцеве рішення про звільнення ухвалюватиме Вища рада правосуддя, яка за три роки роботи встигла ухвалити низку свавільних рішень, а її члени стали фігурантами багатьох скандалів.

«За таких умов годі сподіватись, що етична комісія стане мечем над ВККС і ВРП. Єдиний шанс зробити її справді ефективною – передбачити обов’язковість для ВРП рішень комісії.

При цьому вирішальне слово має бути саме за міжнародниками, а не членами ВРП, які, очевидно, не зможуть приймати неупереджені рішення щодо своїх колег», – наголошує експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

Крім того, раніше низку положень законопроекту №1008 розкритикували заступниця голови посольства ЄС в Україні Анніка Вайдеманн і посол Канади в Україні Роман Ващук.

«Перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення нової комісії з етики та доброчесності залишатиметься неефективним, якщо не буде перезавантажено Вищу раду правосуддя».

Про це йдеться в листі послів на ім’я керівників парламентських комітетів з питань правової політики Ірини Венедіктової та з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського.

За рішенням Верховної Ради, наразі текст законопроекту готується до другого читання за повною процедурою подачі правок.

Стара кваліфкомісія не справилася з власними завданнями

«Четверта влада» писала про те, як на весь Дубенський міськрайонний суд судить лише один суддя.

Тож ми поцікавилися в експерта, директора Фундації DEJURE Михайла Жернакова, чи матиме законопроект, у разі прийняття, позитивний вплив на те щоб зменшити кадровий голод суддів.

Михайло Жернаков ще в березні 2019-го року писав для «Української правди» про те як Порошенко провалив судову реформу, і що має зробити майбутній президент.

З його слів, на той час вже майже 2 роки як триває добір на посади суддів, але результату у вигляді бодай одного нового призначення досі не було. На кожного служителя Феміди лягали справи відсутніх колег, а в деяких судах не залишилося жодного судді.

Якби добір суддів провели оперативно, судова система отримала б поповнення з числа активних і молодих юристів. За оновлення суддівського корпусу відповідає Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Наразі експерт, спілкуючись «Четвертою владою», каже що хоча заповнення кадрового голоду – це не рівень законопроекту, але позитивний ефект тут теж очікується.

– Це має вирішити орган, відповідальний за добір суддів, – каже Михайло Жернаков. – Він має оголосити відповідний конкурс. Мова про Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Законопроект уже передбачає її перезавантаження.

– А тому є шанс що нові люди в цій комісії візьмуться за наповнення судів, і кадрового голоду не буде, – вважає експерт.

– Разом з тим щоб наповнити ефективно суди суддями, а не так як це було за останні п'ять років, з політичними підтекстами впливами, недоброчесними суддями, потрібно щоб ця комісія була самостійною.

– Власне, одна з речей, яку потрібно виправити в законопроекті, це те що вона повинна сама встановлювати для себе правила і процедури, а не встановлювала їх для неї стара і нереформована Вища рада правосуддя. 

Як розповідає Михайло Жернаков, за роки судової реформи не було залучено до роботи жодного нового судді [в суди першої інстанції].

– Стара Вища кваліфкомісія суддів займалася чим завгодно: добором суддів з інтелектуальної власності, кваліфікаційним оцінюванням суддів, Верховним та Антикорупційним судом. Це теж важливо, але чому не запланувати при цьому ще й добір суддів у перші інстанції, коли проблема очевидна – риторичне питання.

Стара кваліфкомісія не справилася з власними завданнями – тому її перезавантажують.