Як виглядають «запашні» комунальні вбиральні Луцька (фоторепортаж, карта)

Журналісти порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА побували в громадських вбиральнях Луцька, які знаходяться у власності міста. 

Як повідомили у відповіді на запит ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ, під контролем Луцької міської ради та її підрозділів зараз перебуває 6 громадських вбиралень.

Зокрема, це:

• вбиральні на кладовищах в с. Гаразджа та на вулиці Рівненській,
• вбиральня на пляжі в Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки (балансоутримувачем є ЖКП №3),
• вбиральня на вулиці Глушець біля кафе «Сніжинка» (балансоутримувачем є ЖКП №3),
• вбиральня в Будинку панахиди (балансоутримувачем є Луцький спецкомбінат КПО)
• та вбиральня на Театральному майдані міста.

Портал ЧЕТВЕРТА ВЛАДА підготував карту, де можна поглянути і відшукати комунальні вбиральні Луцька та дізнатися як вони виглядають.

Туалет на кладовищі на вулиці Рівненській: в кущах та з «запашком»

Вбиральню на кладовищі шукати довелося довго. Вона «причаїлася» за кущами:

Ця вбиральня безкоштовна. Сервіс тут не на найвищому рівні - немає навіть паперу, не кажучи вже про щось більше. Та і запах теж не найприємніший. У листі із департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради нам не повідомили, на чиєму балансі цей туалет.

Вбиральня на кладовищі у с. Гаразджа: по дві кабінки, але без дверцят

Дещо солідніше виглядає зовні вбиральня на кладовищі у селі Гаразджа. Вона також безкоштовна.

Ця вбиральня ділиться на чоловічу та жіночу частину. В обох відділеннях є по дві кабінки, проте без дверцят і кожен, хто сюди входить, може поспостерігати за «заняттям» відвідувачів вбиральні. Тут, як і у попередньому туалеті, немає ані туалетного паперу, ані умивальника.

У департаменті житлово-комунального господарства міськради так само не повідомили на чиєму балансі перебуває ця вбиральня.

Вбиральня на пляжі у Центральному парку: з новими дверима та зі старим сервісом

Набагато привабливіше виглядає туалет на пляжі у Центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки. Тут поставили нові двері і дещо оновили зовнішній вигляд.

Вбиральня поділена на дві кабінки, де немає ні паперу, ні інших туалетних речей. Ця вбиральня також є безкоштовною і перебуває на балансі ЖКП №3.

Вбиральня біля «Сніжинки» як стратегічний об’єкт

Вбиральня на вулиці Глушець біля кафе «Сніжинка» є платною. Вартість її відвідування лучанам та гостям міста обійдеться у 2 гривні. Цікаво те, що сфотографувати з першого разу умови у ній журналісту не вдалося.

Непривітно зустрів журналіста черговий касир (як пізніше з’ясувалося – колишній військовий Міша – авт.). На повідомлення журналіста про те, що той зробить кілька кадрів у вбиральні касир відповів відмовою. Мовляв, він не може дозволити фотографування без дозволу «мастєрши».

Зателефонувати їй він не міг, оскільки його мобільний розрядився, а номеру напам’ять він не знає. Навіть повідомлення про те, що він порушує як мінімум два закони не переконали його в тому, що журналіст як і будь-хто інший має право заходити у вбиральню і фотографувати її.

Чоловік запевняв, що не хоче, щоб його «ругало» керівництво, зокрема й департаменту ЖКГ.

Наступного дня ЧЕТВЕРТА ВЛАДА звернулася у житлово-комунальне підприємство №3 з метою з’ясувати причини таких дій працівника.

Директор ЖКП №3 Руслан Юлдашев розповів, що ця вбиральня неприбуткова і працює з квітня до жовтня.

– Зимою вона не працює, бо і вода перекривається, а без води вона не може працювати, – розповідає директор.

Тут же журналіст ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ запитав у директора ЖКП №3 і про те, чому так діяв працівник вбиральні.

– Я не знаю, а навіщо ж її фотографувати то? – розсміявся Руслан Юлдашев і пообіцяв всі питання вирішити і зателефонувати. Так і сталося.

Того ж дня знову вирушили до вбиральні, де уже на касі працювала жіночка на пенсії, яка вже була проінформована про ситуацію із колишнім військовим Мішою.

Жінка здивувалася чому її колега не дозволив фотографувати, адже ж це не якийсь «стратегічний об’єкт». З її слів дізналися й про те, що вбиральню часто підтоплює під час дощів, а доходу вона дає не багато.

– У травні, коли були свята, то мали 3,5-4 тисячі доходу, а так то за місяць 1-2 тисячі здаємо. Це ж зарплату треба дати і за воду заплатити – воно не окуповується, – розповіла жінка і попросила її не фотографувати.

Вбиральні із обмеженим доступом на Театральному майдані та у Будинку панахиди

У вбиральні на Театральному майдані Луцька та в Будинку панахиди журналісту ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ потрапити не вдалося. Обидві були зачинені.

У департаменті ЖКГ Луцької міської ради повідомили, що вбиральня на Театральному майдані перебуває в оренді у приватного підприємця Патлашинського Р. Я. і працює лише під час проведення масових заходів у центрі міста.

Проте, автор цих рядків, як житель Луцька, за останні кілька років не бачив, щоб ця вбиральня працювала навіть і в такі дні.

Вбиральня у Будинку панахиди працює лише протягом скорботних заходів.

Окрім того, як повідомили у відділу благоустрою департаменту ЖКГ Луцької міської ради, в Луцьку є ще й інші громадські вбиральні, які перебувають у власності інших юридичних осіб.

Наприклад, серед таких є вбиральня біля атракціонів у Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, якою опікується місцеве колективне підприємство «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки», що надає послуги катання на атракціонах.

Крім того є вбиральня на залізничному вокзалі Луцька та інші.