Як добрі справи стають історією Рівного

Історію творять люди. Історію Рівного творять його мешканці, які розвивають його вже багато сторіч. Інколи люди говорять фразу «Я хочу залишити свій слід в історії». Але чи можна це зробити навмисно? Думаю, ні. Не ми визначаємо, що стане історією міста, його гордістю, а наші нащадки.

Пам'ять про добрі справи живе крізь віки. Пам'ять, про яку не треба додатково розповідати у книжках. Пам'ять, яка закарбовується у людей у серці. Пам'ять про справи, яким хочеться пишатися.

Я дуже люблю гуляти нашим історичним містом. Показувати його пам’ятки друзям, гостям міста, переповідати його історію. Часто ми дискутуємо про місце кожного видатного рівнянина в історії.

У само серці Рівного стоїть пам’ятник княгині Марії Несвицькій, яка зробила дуже багато хороших справ для розвитку Рівного, фактично спрямувала розвиток міста на багато століть вперед. 

Чи думала вона про слід в історії, коли добивалась для Рівного Магдебурзького права? Навряд. Просто хотіла розвивати своє місто, щоб мешканці мали більше прав і жили краще.

Століттями наше місто розбудовували сотні людей, змінювали його до непізнаваності. Будували нові райони, облаштовували парки і сквери. Всі вони достойні поваги. Не кожен з них потрапив в книжки історії.

Але кожен став частинкою великої історії свого міста. Кожен долучився до розвитку своєї маленької Батьківщини.

Знаєте відомого художника Георгія Косміаді, пам’ятник якому нещодавно встановили на вулиці 16 липня поруч з нашим діагностичним центром. Його досягнення пам’ятають через роки.

Чимало статей, сюжетів є і про геніального рівненського цілителя, священика Михайла Носаля. За життя Михайло Андрійович не мав ні великої слави, ні почестей. Однак через роки його пам’ятають, він є почесним громадянином міста Рівне.

Значний вклад в історію вніс і Віктор Поліщук – засновник Рівненського діагностичного центру. Пам'ять про нього живе і буде жити ще багато років. 

З теплотою та вдячністю рівняни згадують багаторічного міського голову Рівного Віктора Чайку, який розбудовував місто впродовж десятиліть, кожного дня переймався його долею. Цілком заслужено Віктора Анатолійовича називають батьком Рівного.

І список видатних рівнян можна продовжувати безкінечно. Об’єднує їх головне – вони дуже любили Рівне. Кожного дня своєю невтомною працею розвивали рідне місто, невтомно допомагали людям, робили добрі справи.

Вони є прикладом для всіх нас, а ми свою чергу маємо роботи все, щоб наші нащадки пам’ятали історію рідного міста та примножували її.

Любіть рідне місто! Робіть добро!