2,5 мільярди бюджету Рівного «освоїти» чи витратити ефективно?

Яким методом місто Рівне витратить понад 2,5 млрд. грн. в 2019 році, і який крок до ефективного використання коштів зробила бюджетна комісія Рівнеради. 

Заробити великі гроші – сміливість, утримати їх – розумність, а з гідністю витратити – мистецтво.

Два роки ми з колегами з Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю РМР крок за кроком в усі міські бюджетні програми Рівнеради додавали положення про те, що звітування по кожній бюджетній програмі має відбуватися  і  на нашій постійній комісії.

Я свідомо запровадив цю ініціативу, адже депутати міської ради, окрім численних земельних питань, мають ще одну важливу функцію – прийняття і контроль за виконанням міського бюджету.

Не існує міфічного «міського бюджету»!

Це кошти кожного бізнесмена, працівника, вчителя, продавця, які він сплатив у «спільний казан» і які виконавча влада міста на чолі з міським головою пропонує як поділити і на що саме використати, а депутати затверджують і контролюють. От якраз з останнім найскладніше.

Роками система працювала над звітами, папірцями і талмудами документів та паперів, за якими однак погано видно результати, які можна поміряти та порівняти, а відповідно, не видно ефективності витрачання коштів міста.

Основою бюджетів в Україні  тривалий час був поділ видатків у вигляді табличних форм, залежно від того, який саме орган їх буде витрачати, і нічого більше.

Це не дозволяло побачити ефективність, і якщо коштів раптом стає мало, то скорочують усі витрати, не дивлячись як і з якою ефективністю їх витрачав розпорядник.

Який вихід? Світ давно винайшов і користується таким інструментом – це бюджетування орієнтоване на результат або програмно-цільовий метод (ПЦМ).

Історія питання.

Бюджетування орієнтоване  на  результат,  походить  з  приватного  сектору. 

Так,  щоб  відстежувати  зв’язок  між  ефективністю  компаній  та  ресурсами,  передбаченими  у  бюджеті,  в  40-х  рр.  ХХ  ст.  у  США  було  запропоновано  деталізувати  бюджет  не  лише  на  основі  адміністративного  підпорядкування  підрозділів  компанії,  а  і  за  подібними  послугами. 

На  початку  1960-х  рр.  Департамент  оборони  США  застосував  програмно-цільовий  метод  для  управління  бюджетними  ресурсами. Метод довів свою ефективність у світі.

Та й сімейний бюджет без поділу видатків в залежності від цілей і видів витрат не дозволяє знайти відповідь на питання коли ж сім'я зможе накопити на велике придбання.

Дійсно, важко уявити, що на підприємстві керівник відділу чи найманий директор отримував би від власника гроші і мав завдання лише їх потратити і раз в квартал дати табличку, що це зроблено, замість того, щоб показати ефективність витрачання таких коштів та досягнення результатів.

В Україні вже 15 років  йде мова про перехід на програмно-цільовий метод. Останні роки цей процес вже закріплений на рівні закону і це є обов'язковим! Кожна норма закону потребує активних дій для її виконання та наповнення від конкретних людей.

Переваги ПЦМ методу очевидні:

• можливість побачити і порівняти результативні показники та ефективність  витрачання коштів бюджету,

• орієнтованість на надання якнайбільшого  об’єму  послуг  на  одиницю  витрачених  грошових  ресурсів

• відзначення кращих менеджерів в сфері публічного управління 

• збільшення конкуренції

• зрозумілий бюджет і залучення людей до витрачання бюджетних коштів

• перехід до моделі управління залежно від результатів.

Отже, сенс ефективного міського бюджету не лише в тому, щоб просто витрачати гроші на щось, хай і у відповідності з законом, а в тому, щоб це витрачання приносило результат і цей результат можна було виміряти.

Наприклад, не просто написати, що на утеплення будинків витрачено 47 млн. грн., а сказати який це принесло результат у вигляді зекономленого газу в метрах кубічних.

Не лише розповісти, що на реконструкцію дитсадка витрачено стільки-то мільйонів, а показати скільки дітей буде мати можливість відвідувати цей дитсадок за ці витрачені гроші.

Мати можливість порівнювати скільки платникам «вартує» чиновник одного управління, а скільки іншого, і які в них результати роботи.

Не лише повідомити, що на купівлю книг для міських бібліотек витрачено 190 тис. грн., а показати  динаміку поповнення бібліотечного фонду, динаміку збільшення кількості книговидач в порівнянні до попереднього періоду.

В основі такого методу витрачання бюджетних коштів лежить бюджетна програма як сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Програми в Рівнераді існували завжди. Думаю, що  так зразу ніхто і не скаже скільки їх було і з якою метою та для яких результатів вони писалися.

Приємно, що сьогодні колеги на бюджетній підтримали мої ініціативи.

І вперше постійна комісія з питань бюджету отримає інформацію від відповідальних виконавців програм з переліком результативних показників щодо кожної бюджетної програми за 2018 рік та результати оцінки ефективності бюджетних програм, в розрізі кожного показника.

Ми зробили перший крок до формування якісного підходу до витрачання коштів бюджету в м. Рівне.

Розуміючи, що перехід на новий порядок витрачання коштів бюджету потребує нових знань, колеги також підтримали ідею доручити фінансовому управлінню виконкому запропонувати 5 семінарів на тему ПЦМ.

Думаю, що такий семінар буде корисним як для службовців, так і для депутатів та й для всіх кому це цікаво.

Хтось з великих сказав: почніть робити те, що потрібно.  Потім робіть те, що можливо.  І ви раптом виявите, що робите неможливе.

Роблю те, що потрібно, колеги долучаються і робимо те, що можливо і одного дня виявимо, що вже зробили неможливе – місто Рівне буде мати якісний програмно-цільовий бюджет!

Працюємо далі!   #Зміни можливі!

P.S. Деталі про ПЦМ можна нагуглити чимало ресурсів, і ось книжка:  Планування місцевих бюджетів на основі програмно-цільового методу: Навчальний посібник / [Під заг. ред. І. Ф. Щербини]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження». – 3-тє видання, виправлене та доповнене – К., 2012. –100 c.

P.P.S. Кому цікаво долучитися до зміни методів витрачання бюджетних коштів, хто має успішні практики –  пишіть!