250-320 гривень на ліки: як міська та обласна лікарні Рівного витрачаються на лікування інсульту

На ліки з грошей на лікування інсульту лікарні у 2020 році виділили від 1% до 9%
Джерело
Cтоп-кадр із сюжету «Життя і смерть від інсульту: хто платить за лікування» для «Суспільного»

Місяць тому Національна служба здоров’я України почала виділяти більше коштів лікарням, які мають контракт на лікування інсульту: 15 або 54 або 98 тисяч гривень на одного пацієнта – залежно від складності випадку.

Минулого року сума була єдина для всіх – спочатку 19 тисяч 500 гривень. Через кілька місяців після початку реформи її збільшили до 27 тисяч гривень за кожного пролікованого пацієнта.

«Четверта влада» дослідила ситуацію із розподіленням інсультного фінансування від Національної служби здоров'я у Рівненській міській та Рівненській обласній лікарнях за період від квітня до грудня 2020 року включно.

Ми виявили, що суто на медикаменти там витрачали від 1% до 9% передбачених на лікування інсульту. Чому так мало і куди тікає решта грошей – у матеріалі.

У Рівненській міській лікарні хворих на інсульт лікували у відділенні судинної неврології.

У Рівненській обласній лікарні – в обласному інсультному центрі.

Національна служба здоров'я України дає лікарні гроші на лікування інсультів, а конкретно на:

  • діагностику (КТ, МРТ, ангіографія, екстренні лабораторні дослідження)
  • проведення тромболітичної терапії при інсульті
  • цілодобовий моніторинг стану пацієнта в реанімації
  • реабілітацію в гострому періоді
  • ліки з Національного переліку лікарських засобів
  • витратні матеріали, ліки та медичні засоби, які закуповуються централізовано (тобто їх закуповує і розподіляє між лікарнями Міністерство охорони здоров’я України. Тоді як у випадку із НСЗУ лікарням виділяється певна сума і вони самостійно мають зробити необхідні закупівлі)
  • харчування в стаціонарі
  • заробітну плату персоналу

На що насправді витрачають: «непрямі витрати» міської лікарні

Від квітня (саме тоді НСЗУ почала фінансувати лікування інсультів) до грудня 2020-го включно у відділенні судинної неврології центральної міської лікарні пролікували 502 пацієнти. На це у минулому році за 9 місяців НСЗУ виділила закладу 12 мільйонів 340 тисяч гривень.

Із загальної суми на ліки для пацієнтів міськлікарня витратила всього 126 тисяч 884 гривні. Тобто в середньому – 253 гривні на одного пацієнта.

Якщо додати ще й діагностику, яка також має бути безоплатною для хворого – це ще 608 гривень на кожного пролікованого пацієнта.

Розхідні матеріали це ще 54 тисячі 416 гривень. Тобто в середньому по 108 гривень на одного пацієнта.

Харчування – це ще 75 гривень. Але не на день, а на одного пацієнта на весь час перебування у лікарні.

Всього у центральній міській лікарні в минулому році на лікування, діагностику та харчування одного пацієнта витратили 1 тисячу 44 гривні. Це 4% від всього інсультного фінансування від НСЗУ. На ліки – 1%.

Директор Рівненської міської лікарні Євген Кучерук самостійно пояснити не зміг, чому так мало витрачають на ліки і куди спрямовують решту грошей. Натомість передав слухавку своїй заступниці з економічних питань Олені Троцькій.

Директор Рівненської центральної міської лікарні Євген Кучерук. Ця лікарня витрачала на безпосереднє лікування хворих на інсульт в середньому 4% від виділених на лікування коштів. З пацієнтів брали гроші, а керівник похвалився, що майже 6 мільйонів, які виділила НСЗУ на лікування інсультних хворих, лікарня зекономила. Фото «Суспільне Рівне»

– Сюди входять і лабораторні обстеження, УЗД, і додатковий інструментарій, – каже Троцька.

Вона пояснює, що пацієнтів лікують по-різному, тому і на кожного з них витрачають різні суми.

Проте ці слова заперечують пацієнти та їхні родичі. У відеорозслідуванні «Життя і смерть від інсульту: хто платить за лікування», яке «Четверта влада» підготувала для «Суспільного», ми детально розповіли про ті порушення, які виявили у лікарнях при лікуванні інсульту.

Серед порушень те, що пацієнти самі платили за діагностику та ліки.

Зокрема, ми розповіли історії двох рівнянок. Їхні родичі влітку та восени минулого року лікувалися у відділенні судинної неврології міської лікарні. Вони просили не озвучувати своїх імен, але підтвердили розповіді чеками.

– Мама сказала, що платила тисячу гривень за обстеження на томографі, – розповідає рівнянка.

Інша рівнянка, чий чоловік лікувався у міській лікарні влітку 2020-го, каже, що за МРТ довелося заплатити 1210 гривень, УЗД серця – 50 гривень, за аналізи – 310 гривень.

6 мільйонів 150 тисяч гривень, які лікарня отримала від НСЗУ на лікування інсультів, витратили на заробітні плати персоналу.

Решта коштів пішла на «непрямі витрати», каже заступниця директора лікарні з економічних питань Олена Троцька. А саме:

  • утримання ліфта 
  • відділення ендоскопії (на цю послугу є окремий пакет із окремим фінансуванням. Але у лікарні нам пояснюють, мусять платити цьому відділенню додатково, бо пацієнт основне лікування отримує у відділенні судинної неврології, а у відділенні ендоскопії потребує лише певного виду обстеження) 
  • господарську службу
  • паталогоанатомічну службу
  • утримання лабораторій 
  • дезинфекцію та дератизацію (знищення гризунів)
  • утримання автомобіля міської лікарні, який використовують для транспортування хворих. Наприклад, в інший медичний заклад 
  • на обстеження на СНІД.

За обстеження на СНІД НСЗУ платить лікарні окремо, за окремою угодою. Відповідний контракт НСЗУ підписувало із Центром СНІДу міської лікарні.

Олена Троцька каже, що тестування на ВІЛ/СНІД є обов’язковим для кожного пацієнта, якого привозять у лікарню. А міська лікарня не має всього необхідного для проведення тесту, тому платить за цю послугу Центру СНІДу.

На запитання, чому лікарня платить за це Центру, якщо цю послугу вже оплатила йому Національна служба здоров’я, Троцька відповіла, що пацієнти з інсультом – це пацієнти лікарні, а не Центру. І потрапили вони у лікарню не із СНІДом, а з інсультом. А цей аналіз потрібен лише щоб упевнитися, що в пацієнта СНІДу немає. Тому Центр не може вказувати у звітності таких хворих, як своїх. Бо вони у них не лікуються, а лише потребують певної послуги.

Поки Олена Троцька, за дорученням керівника лікарні Євгена Кучерука, розповідає нам про фінансові дірки лікарні, які мусять закривати інсультними грошима, сам Євген Кучерук за кілька тижнів до цього, 13-го квітня, розповів голові комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді Михайлу Радуцькому, що лікарня зекономила виділені їм НСЗУ гроші.

Зекономлені гроші витратили для встановлення кисневої станції.

Можливо, що і зокрема за рахунок грошей, які були виділені на лікування інсультів.

Адже із 12 мільйонів 340 тисяч, які їй заплатили за лікування інсультів, лікарня у 2020-му використала тільки 6 мільйонів 707 тисяч.

Тобто на кінець 2020-го року невикористаними були 5 мільйонів 632 тисячі на лікування інсультів. Киснева станція, яку встановили у березні 2020-го, коштувала 6,5 мільйонів гривень.

Керівник центральної міської лікарні Євген Кучерук заперечує, що станцію встановлювали за інсультні. Каже, що це були гроші, виділені на ковід.

На що насправді витрачають: грошові втрати обласної лікарні

Із квітня по грудень 2020 року Рівненській обласні лікарні на лікування пацієнтів з інсультом НСЗУ виділила 5 мільйонів 699 тисяч гривень.

Із цієї суми на закупівлю медикаментів витратили всього 522 тисячі 272 гривні (9,1%). 

Тобто в середньому на кожного із 219 пацієнтів, лікування яких оплатила НСЗУ, лікарня виділила на ліки 2 тисячі 384 гривні. Ще 73 тисячі 890 гривень пішло на харчування, в середньому – 337 гривень на пацієнта на весь час перебування у закладі.

Разом на одного пацієнта в обласному інсультному центрі витратили 2 тисячі 721 гривню.

Чому на ліки для пацієнтів у Рівненській обллікарні виділили таку незначну суму, директор Віктор Ткач каже, що є в лікарні й інші важливі потреби.

– А світло в лікарні менш важливо? Якщо відключаться апарати ШВЛ? Світла, води не буде. (Оплата комунальних послуг і утримання будівлі закладу – це відповідальність і розділ витрат власника – Рівненської обласної ради – авт.).

Директор Рівненської обласної лікарні Віктор Ткач каже, що гроші, які передбачені на лікування інсультів, витрачаються, зокрема, на комунальні послуги. Але комуналку має фінансувати обласна рада. Фото «Суспільне Рівне» з посиланням на Facebook Endo Clinic

Решту 5 мільйонів 176 тисяч гривень у лікарні витратили на таке:

  • заробітну плату персоналу – 2 мільйони 676 тисяч 536 гривень
  • обладнання (монітор пацієнта мультипараметровий, 8 тумб, персональний комп’ютер) – 43 тисячі 425 гривень
  • засоби індивідуального захисту – 138 тисяч 676 гривень
  • дезинфікуючі засоби – 22 тисячі 768 гривень
  • утримання ліфтів, прання білизни, дератизацію, утилізацію, бензин, запчастини, обслуговування мереж, МРТ там інші послуги (які інші – не уточнили) – 755 тисяч 22 гривні
  • утримання допоміжних служб (кухні, гаража), клінічно-лабораторну та функціональну діагностики, утримання приймальні, рентгенологічного, анестезіологічного та відділення інтенсивної терапії, проведення УЗД, тощо (що у даному випадку тощо – у лікарні не уточнили) – 937 тисяч 55 гривень.

В обласній лікарні взагалі пролікували у 2020-му році 323 випадки, а прозвітували для НСЗУ лише за 219.

Тобто понад 100 випадків інсульту залишилися неоплаченими.

А це, за найскромнішими підрахунками – недоотримані лікарнею 2 мільйони гривень: кошти, за які мали би, знову ж таки, забезпечити безоплатне лікування пацієнтів.

В обласній лікарні кажуть, що були збої під час внесення пацієнтів в електронну систему.

– От на якомусь етапі вносить доктор, вносить годину. Потім або світло пропало, або інтернет заглючив і крапка – пацієнт міг не внестись. І всьо. І тоді нема, і тоді нема проплати, – пояснював керівник обласного інсультного центру Олександр Погребняк.

Дуже дивно чому понад 100 разів підряд зникала електроенергія і інтернет.

Але це відповідальність лікарні. Недоотримані закладом 2 мільйони від НСЗУ – це гроші, які, ймовірно, вийняли з кишень пацієнтів. І, ймовірно, не 2 мільйони, а більше.

В центральній міській лікарні Рівного теж були такі проблеми з різницею в кількості пролікованих пацієнтів і пацієнтів, на яких виділили кошти. Детальніше про цю проблему ми напишемо в іншому матеріалі.

Рівнянка Марія Горуна, яка лікувалася в обласному інсультному центрі влітку 2020 року, розповіла, що за десять днів у стаціонарі витратила близько 10 тисяч гривень не лише на ліки, але і на розхідні матеріали: вату, шприци, маски, рукавички.

Крім того, жінка двічі проходила МРТ. За перше, перед поступленням в інсультний центр, вона платила. Бо проходила його в приватному кабінеті, адже напередодні в приймальному відділенні обллікарні їй не поставили чіткого діагнозу і порадили пройти його після вихідних.

За друге МРТ, напередодні виписки з інсультного центру, з Марії грошей не взяли.

Про те, що повністю оплачував і лікування, і комп’ютерну томографію, розповів і рівнянин Микола Хіночик. За шість днів, що його дружина лікувалася в обласному інсульному центрі, він витратив 19 тисяч гривень. Це було у квітні 2020 року.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)