Адвокатка родин Небесної Сотні голодувала 12 днів через справи Майдану. Що з ними було не так

«Коли я говорю, що шанси на розслідування худнуть разом зі мною, я не перебільшую. Я применшую небезпеку. Справи Майдану під набагато більшою загрозою, ніж моя вага», – написала Євгенія Закревська 25 листопада, на п’ятий день голодування.

Про початок голодування Євгенія оголосила 21 листопада в ефірі програми «Право на владу». Щодня викладала фото вагів і закликала депутатів якомога швидше проголосувати за зміни до закону «Про Державне бюро розслідувань». 3 грудня Верховна Рада у другому читанні їх підтримала, а зранку 4 грудня Євгенія Закревська у відповідь оголосила про припинення голодування. За 2 тижні вона втратила щонайменше 6,6 кілограмів.

Яких саме законодавчих змін вимагала Євгенія Закревська, чому справи Майдану нині не розслідують та до чого тут ДБР, якщо зі справами працювала Генпрокуратура, – детально пояснює «Четверта влада».

Справи Майдану – це умовна назва усіх кримінальних проваджень, у межах яких розслідують злочини, які скоїли під час Революції Гідності 2013-2014 років. 

Під час Євромайдану постраждали 2 тисячі 442 людини (офіційно порахованих): 1 тисяча 721 громадянин і 721 правоохоронець. Відтоді про підозру оголосили 445 людям, серед них 228 правоохоронців і 48 високопосадовців. Винними визнали 59 людей. Так 29 листопада написало «Радіо Свобода» із посиланням на Генпрокуратуру.

Серед героїв Небесної Сотні є мешканці Рівненщини. Георгій Арутюнян, Валерій Опанасюк, Олександр Храпаченко загинули 20 лютого на Майдані в Києві; Іван Городнюк помер вдома після обливання на Майдані водою з водомета міліції.

Підозрюваного в убивстві Храпаченка, снайпера спецпідрозділу «Омега» Дмитра Хміля 10 червня 2019 року випустили з-під варти під цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом. Він просидів у СІЗО 8 місяців.

Хто раніше розслідував справи Майдану і чому більше не може цього робити

З 2014 року справами Майдану займалося управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури. Це було окреме управління слідчих на чолі з керівником Сергієм Горбатюком. Тепер його звільнили, він оскаржує це рішення.

Управління мало найперше розслідувати масові вбивства 18-20 лютого 2014 року. Правоохоронці переглядали відеоматеріали, проводили слідчі експерименти на Інститутській у Києві, передавали справи до суду.

Але більше вони не зможуть цим займатися. Принаймні працюючи у прокуратурі. З 20 листопада цього року прокуратура загалом, а відповідно й управління «у справах Майдану», більше не може вести слідство. Лише організовувати та координувати його. У ГПУ кажуть: вести слідство нам не властиво, ми робили це тимчасово.

І справді – серед записаних у Конституції повноважень прокуратури ведення досудового розслідування немає. 

Незавершені провадження розділять між трьома органами – Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро та Службою безпеки України. І справи Майдану також.

Перша проблема

Державне бюро розслідувань, яке мало отримати справи про розстріли на Майдані, виявилося до цього не готовим. Катастрофічно не вистачає слідчих, заявив за 16 днів до початку їхнього переходу до ДБР ексочільник органу Роман Труба. Сформувати підрозділ для справ Майдану означає забрати слідчих з інших справ.

І найскладніше: новим слідчим доведеться з нуля вивчити 5 тисяч томів матеріалів за 5 років розслідування.

Розуміючи, що це зупинить слідство (що насправді й сталося), Труба запропонував збільшити кількість слідчих і спростити систему переходу в ДБР для тих слідчих, які вже 5 років працювали зі справами Майдану в ГПУ.

Для цього були потрібні зміни до закону про «Державне бюро розслідувань», тобто відповідальність Верховної Ради.

Найактивніше змін до закону вимагали адвокати родин героїв Небесної Сотні, зокрема Євгенія Закревська, захисники потерпілих і самі потерпілі. 8 листопада з плакатами «Не злий Майдан» вони вийшли під Офіс президента з сімома вимогами.

Зокрема, перевести слідчих з Генпрокуратури до ДБР без конкурсу, створити в ДБР окреме управління для справ Майдану, призначити його керівником Сергія Горбатюка, звільненого керівника аналогічної структури в ГПУ.

Друга проблема

15 листопада президентський законопроєкт, який би дозволив слідчим з ГПУ перейти до ДБР, не розглянули. Хоча він був на порядку денному і мав проходити друге читання. Причиною цього стала неорганізованість депутатів Верховної Ради, заявив за кілька тижнів на погоджувальній раді депутат від «Слуги народу» Олександр Корнієнко.

Не ухвалення змін до 20 листопада (16, 17 – вихідні, 18,19 – у парламенті не було засідань, а на пропозицію «Голосу» позачергове засідання не скликали) означало, що на момент, коли Генпрокуратура втратить розслідувальну функцію, у ДБР не буде підрозділу та слідчих, які зможуть отримати справи Майдану.

Тобто розслідування зупинилося, бо жоден орган не міг його вести.

«Передавати справи нема кому, нема куди. І тому – цього не можна робити. А слідство – зупиняється», – прокоментувала це Євгенія Закревська.

На думку генпрокурора Руслана Рябошапки, «пауза» у розслідуванні суттєво на його результати не вплине.

Першу проблему намагаються вирішити

За два дні до початку отримання справ у ДБР таки створили підрозділ для розслідування справ Майдану. І, за словами Романа Труби, туди відібрали «найкращих, професійних слідчих, які ефективно працюватимуть над справами Майдану».

Якими б «класними» не були слідчі ДБР, компетенції для розслідування цих справ вони не мають, заявила адвокатка Закревська:

– Розслідування справ Майдану – це вже спеціальна компетенція, яка набулась саме за період розслідування цих справ. Аналогічних справ в Україні не було ніколи, досвід у слідчих зараз насправді унікальний. Вони знають матеріали справи.

– Це також дуже важливо, тому що тільки на те, щоб передивитися всі долучені до справи відео, людині знадобиться приблизно пів року, а то і рік… Тому передача справи у ДБР означатиме, що за найдобросовіснішого підходу з боку ДБР провал у розслідуванні триватиме від 3-6 місяців до року (тому що були випадки, коли лише ознайомлення стільки часу займало).

– Якщо втратити темп розслідування, його потрібно буде збирати фактично заново. Треба буде поновлювати контакти зі свідками та потерпілими і так далі…», – пояснювала вона свою позицію в інтерв’ю «Цензор.нет».

Протест заради вирішення обох проблем

Адвокатка родин героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська 21 листопада у прямому ефірі заявила про початок голодування:

– Зараз, від сьогоднішнього дня, з того дня, коли зупинилось це розслідування, я не буду їсти до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих. І я це вам обіцяю.

«Цю поправку» – тобто про перехід досвідчених слідчих з ГПУ, «це управління» – тобто управління для розслідування справ Майдану у ДБР («не того фейкового, що зараз сказав Труба, і вони вийшли прекрасно на пресконференцію і замилили всім очі»), «цих слідчих» – слідчих з ГПУ.

На її підтримку у фейсбуку запустили флешмоб, дехто з активістів навіть долучився до голодування. Видання Insider нарахувало таких щонайменше 15. 

Про солідарність з позицією Закревської заявив правозахисний рух Amnesty International Україна, благодійний фонд «Восток-SOS», ексочільниця МОЗ Уляна Супрун, колишній політв’язень Олег Сенцов та інші.

Політика

Правка щодо переходу слідчих мала підтримку комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради, ба більше – його голова, депутат від «Слуги народу» Денис Монастирський публічно обіцяв за неї голосувати.

27 листопада правку підтримали 18 з 19 членів комітету. Також вона мала підтримку президента Володимира Зеленського, який кілька разів повторив – 3 грудня парламент починає своє засідання зі змін до закону «Про Державне бюро розслідувань».

Днем раніше, 2 грудня, на погоджувальній раді, підтримати поправку про перехід слідчих закликали спікер Разумков, його заступниця Олена Кондратюк, депутат від «Слуги народу» Олександр Корнієнко, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, голова фракції «Голос» Сергій Рахманін.

Їхні фракції повністю або майже повністю підтримали розблокування справ Майдану в день голосування. Здебільшого утрималися депутати «Опозиційної платформи – За життя», кілька позафракційних і двоє представників групи «За майбутнє». Загалом «за» – 334 голоси.

Після ухвалення цієї та ще кількох поправок депутати голосували за закон про вдосконалення роботи Держбюро розслідувань. Голосів знайшлося значно менше – 250. Їх забезпечила монобільшість «Слуги народу» та «Голосу».

«Батьківщина», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», група «За майбутнє», позафракційні повністю чи здебільшого голосували проти або утримувалися від голосування. 

За ухваленим законом, Романа Трубу та його заступників звільнять, нового голову оберуть на конкурсі. Призначатиме його на посаду президент за поданням комісії. Керувати органом новий голова буде одноосібно – раніше Труба ділив повноваження зі своїми заступниками.

Коли Зеленський підпише Закон, у ДБР мають утворити управління у справах Майдану на 100 осіб, перевести до нього слідчих і прокурорів з Генпрокуратури й оголосили конкурс на вільні посади.

Перевагою буде досвід у розслідуванні чи процесуальному керівництві у справах Майдану, каже Закревська.

«Зупиняємо голодування, але не припиняємо контролювати виконання владою плану дій по відновленню слідства у справах Майдану і не втрачаємо суспільної уваги над цими справами. Як тільки зникає увага суспільства – зникає пріоритет для влади, і починається колапс», – написала адвокатка зранку 4 грудня на своїй фейсбук-сторінці.