Автономізовані та щасливі: медична реформа на Рівненщині

Як тепер охоронятимуть наше здоров’я?

В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів.

Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого.

Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює.

Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам.

Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи:

• спочатку на первинній ланці медичної допомоги,
• потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки),
• потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства.

Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді.

Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами.

Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації.

Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік.

Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

Медична реформа на Рівненщині: перемоги та поразки

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Рівненщині, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами. Останні запити були надіслані 7 вересня.

З 77 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 38 (згідно отриманої інформації у відповідь на інформаційні запити).

Значна більшість тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки.

Бюджетними серед таких залишаються тільки Привільненська ЦРЛ (ЦПСМД), Смизький ЦПМСД, Корецький районний ЦПМСД (ЦРЛ), Вараський районний ЦПМСД, Пісківський ЦПМСД, Підлозцівська АЗПСМ (амбулаторія сімейної медицини), Висоцький ЦПМСД, Локницький  ЦПМСД та КЗ “Центр ПМСД” смт. Демидівка.

У самому місті Рівне реорганізувалися всі заклади первинної допомоги.

Натомість заклади інших рівнів медичної допомоги вступати в реформу не поспішають: з 42 автономізувалися лише дванадцять, здебільшого ті, які у своїй структурі надають також і медичні послуги первинного рівня.

27 закладів охорони здоров’я в області вже підписали договори з Національною службою здоров’я України.

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментував заступник начальника - начальник відділу реформування та первинної медичної допомоги управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Олег Вівсянник під час ефіру “Звіти. Наживо” на телеканалі UA:Рівне:

«В нашій області створена доступна мережа лікувально-профілактичних закладів на первинній ланці. На даний час заклади первинного рівня працюють з лікарями сімейної практики загальної медицини, які зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я.

Проводиться кампанія “Обери свого лікаря” і вже понад 50% населення зробили свій вибір. За темпами приросту підписання декларацій Рівненщина посідає 5 місце серед усіх областей за даними Міністерства охорони здоров’я.

Вже з липня розпочалось фінансування за новою схемою, яка дозволяє значно покращити надання медичної допомоги, збільшити заробітну плату, збільшити видатки на утримання лікувально-профілактичного закладу, придбання обладнання, ліків, а також доступ пацієнтів до медичної допомоги».

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто.

Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

«Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства.

Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах», – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

P.S. Дані можуть оновлюватися у відповідності до темпів підписання декларацій та заключення договорів з Національною службою здоров’я України.

Далі буде...