Від чого найбільше страждають люди і чому слід жертвувати своїм «хочу»

Нині п’яна скаче воля

Рано вставши – гірка доля.

(Григорій Сковорода)

Друже, брате, батьку, сину!

Глянь навколо – від чого найбільше страждають люди? Від хвороби? Від бідності? Ні! Чесна бідність навіть прикрашає людину, як стверджував наш філософ Сковорода. А хвороба розумного укріпляє в дусі і вірі та готує людину до мирного відходу у кращий світ.

Найбільше страждань, принаймні, українцям приносить алкоголь та інші зловживання.

Мільйони людей, часто розумних, освічених, нелукавих перетворювались у ніщо, в огидну тінь, у страховисько. І ніхто його не пошкодує, не поспівчуває. Хіба що рідні батьки, які нерідко були причиною цієї біди, наливши сину першу чарку.

Не поспівчувають, не пожаліють, бо це рабство добровільне. Хоч як сказати... Таку вже рекламу та тиск на підсвідомість чинить лукавий сатана та слуги його, що годі і втриматись непросвіченому, кволому.

Напевно, не в одній з держав світу немає таких широких можливостей для спокуси алкоголем! Справжні сатанинські «іконостаси» виставлені на кожному кроці! В будь-яких кількостях, за будь-якою ціною. А по селах навіть – в кредит і на список.

Хто ж це так старається? Кому це вигідно? Хто перший торговець людськими душами? Хто раніше тримав корчми і «пітєйниє завєдєнія» відомо з літератури.

Нині ж відомо, що держава з цієї згубної торгівлі має копійки. Відомо, що виробництво позаліцензійної горілки величезне. А хто порахує ті підпільні «гуральні» в селах і містах, нерідко прикриті  органами правопорядку. І не видно в пресі, щоб хтось контролював і виправляв цю катастрофічну ситуацію. Із чого ж почати нас самих спасати?

Не пиймо і трішки, не змушуймо один одного, не ходімо на застілля, де алкоголь ллється рікою. Ненавидьмо цей гріх, а його призвідців цураймося, обходьмо стороною.

Навчімось святкувати скромно, без пиятики і надмірностей і, напевно, тиха радість відвідає нас на свято. Звільнімо свою свідомість від хмелю і десятки проблем зникнуть самі собою. Вседозволеність, звісно, веде до падіння, до смерті, розумне самообмеження – до вдосконалення!

У кожного з нас, за невеликим винятком, є родичі-п’яниці, яких ми бачимо зблизька і жахаємось. І кожний з тих, хто вживає алкоголь на свято, а той й без свята думає, що я таким, не приведи Господи, не стану. Хто зна, хто зна... Вони колись теж так думали...

Тож якщо ти патріот, якщо ти християнин, пожертвуй отим «хочу» і знищ спокусу заради тих, хто впав і падає братів своїх, знищ.