Як у Рівному карають за нелегальну «Бурштинівку»

На прикладі горілки з бурштиновими камінцями «Четверта влада» з’ясувала чому продавати фальсифіковане спиртне на Рівненщині доволі безпечно.

За даними Держстату продажі горілки в України падають з року в рік. Щорічно українці купують на десятки тисяч пляшок менше. Радіти нема чого, бо як пояснюють експерти, менше пити українці не стали. Таку статистику пов’язують зі збільшенням тіньового ринку алкоголю.

Нелегальна горілка без акцизних марок та сплачених за неї податків часто більше до вподоби українцям саме через свою ціну. А інколи і не тільки.

Приваблива етикетка та унікальний бренд – сорокаградусна настоянка коричневого кольору з камінцями бурштину на дні пляшки – «Бурштинівка».

Крім цих особливостей, від іншого алкоголю вона відрізняється акцизною маркою, яка не містить жодних знаків захисту, рельєфу і, як схоже на вигляд, просто надрукована звичайним кольоровим принтером.

Оптом, ящиками, через знайомих. В такий спосіб пляшка об’ємом 0,7 літра обійдеться 70-75 гривень. Та, незважаючи на підроблену акцизну марку, «Бурштинівку» продають і у деяких магазинах. Ціна – майже сто гривень.

(Відео записане 29 травня 2017 року)

– Якась така марка дивна, то нічого страшного? – запитуємо у магазині «Від і До» у Рівному, купуючи «Бурштинівку».

– Я ще жива. Клієнти теж живі. Так що робим висновки, що все буде добре, – каже продавчиня.

– А де її роблять?

– Шпанівська.

На запитання, що Шпанівський завод ніби непрацює продавчиня уточнила: «Ви знаєте скільки її виготовили? Ви гадаєте, що вона десь поділась?».

Шпанів – село з двома тисячами мешканців в околиці Рівного. «Шпанівська» – це неформальний бренд горілки місцевого виробництва, завдяки якій Шпанів відомий далеко за його межами.

53-річний інженер Сергій Мороз один з екс-працівників Державного підприємства «Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів». З тисяча дев’ятсот дев’яностого року Сергій працював на заводі інженером-механіком.

– Оце все полностью стройка це була наша. Це ми все з нуля вистроїли цей весь цех розліва. Це вже зовсім інакше, це лікьоро-водочний, – розповідає Сергій Мороз показуючи на споруди.

Він згадує, як разом з колегами вони зводили спиртовий цех, а пізніше і лінію розливу горілчаних напоїв.

– Це ми все робили. Доставали оборудованіє, зкручували, монтували його… Тут, те все повністю, той розлів, – розповідає Сергій Мороз.

Нам вдалося зясувати, що державний Шпанівський спиртзавод придбали зі знижкою офшорні компанії пов’язані з давніми горілчаниками.

Але 100% доказів, що контрафактну горілку з камінчиками бурштину виготовляють саме там ми не знайшли. Завод, як розповідають місцеві, досі не працює. На відміну від директора і охорони, працівники залишися без роботи.

Згідно з реєстром виробників спирту, «Рівне-етил», яке нині порядкує на заводі, не має ліцензії на виробництво етилового спирту. Підприємство може виробляти виключно біоетанол, який у світі використовують в якості пального або додатків та який не підлягає акцизу.

Щоб не сплачувати акциз під виглядом біоетанолу, за версією слідчих органів, керівництво Шпанівського експериментального заводу харчових екстрактів поставляло спирт. Втім, як відповіли на запит фіскали, перевірка не підтвердила гіпотезу слідчих і тому провадження закрили.

Незважаючи на простій спиртового, лікеро-горілчаний працював, а «шпанівська» не зникла з обігу. В магазинах і з рук можна досі придбати шпанівську «Бурштинівку». Це лише одна з торгових марок, зазначених на сайті виробника – товариства «Захід-Алко-Груп».

Директор «Захід-Алко-Груп» Володимир Шемяков запевняє – «Бурштинівка» з магазинів – підробка і підприємство її не виробляє з вересня 2016-го.

– Дело в том, что наш завод уже год не работает. Вот. И все знают, где она делается. Это нужно у правоохранителей спрашивать, а не у меня. Да мы делали такую продукцию, но это было год назад. И мы делали продукцию только с нормальными марками. Это просто подделывают продукцию нашу. У нас даже оборудование вывезено, – каже Володимир Шемяков.

– А ви зверталися до правоохоронних органів? – журналіст.

– Нет, нет.

– А хто може підробляти, у вас є підозри?

– Да кто угодно может пидроблять. Взяли там гараж, какие-то станки и делают. Я не занимался этим делом и не знаю кто там именно все делает.

Штрафують продавців та постачальників, які купують товар у «невідомих» чоловіків

Ми звернулися із заявою до Державної фіскальної служби під носом якої безперешкодно продавали нелегальний товар з підробленими акцизними марками.

Фіскали вилучили з магазину «Бурштинівку» з «марками акцизного податку, що містять ознаки підробки» – три пляшки по 0,7 літра (98 гривень кожна). Підприємця Писарчука М.С. оштрафували аж на 85 гривень (за порушення порядку проведення розрахунків – за статтею 155-1 Кодексу про адмінправопорушення) і ще 320 гривень стягнули за судовий збір. Це менше ніж коштувала платникам податків робота фіскалів і судді.

Однак фіскали запевняють – це ще не кінець розслідування.

– Ми будемо ще складати протокол що на цій горілці були розміщені підроблені акцизні марки, – розповідає старший уповноважений відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ДФС Рівненщини  Олег Семенюк.

– Ми надсилали їх на проведення дослідження, нарешті це дослідження провели, бо з цим були затримки. Будемо встановлювати осіб, які поставляли цю горілку. Опитуватимемо працівників, можливо, нададуть нам відеозйомку зі своїх камер спостережень.

На момент прибуття ми вилучили всього три пляшки – більше там не було. Ми над цим працюємо весь час, бо не тільки там була виявлена ця горілка. По регіону ходить ця горілкка і ми шукаємо постачальника.

А в реєстрі судових рішень знаходимо кілька рішень суду щодо громадян, яких затримували при транспортуванні партій «Бурштинівки». Олександр Антончук, у якого виявили 16 пляшок «Бурштинівки» (та алкоголь інших марок), і Сергій Новак за 160-ма пляшками цієї ж горілки стверджували у суді, що придбали товар на ринку Дикого або поблизу нього в «незнайомого» чоловіка.

Антончука оштрафували на 850 ривень, а Новака визнали винним у злочині за ч.1 ст.204 КК України (Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів). Чоловіка покарали штрафом у розмірі 18 700 гривень.

Небажання правоохоронної системи «бити із гармат по горобцях» призводить до удаваної «війни з вітряками»

Щоб з`ясувати особливості виявлення правоохоронцями виробників фальсифікату підакцизних товарів, «Четверта влада» поспілкувалася на цю ж тему з експертом у сфері кримінального права, адвокатом Олександром Бражніковим.

Правник звертає увагу, що такий вид незаконного бізнесу потребує високого рівня організації і, відповідно, є достатньо латентним, тобто прихованим. Адже, щоб фальсифікат дійшов до споживача і дав економічно бажаний результат, потрібно не лише налагодити підпільне виробництво, а і логістику та збут.

– У таких схемах, як правило, запроваджується так званий закон «омерти» (кодекс честі, закон мовчання сицилійської і італійської мафії), де учасники кожної із фаз обігу, за будь-яких обставин, дотримуються мовчання і не розповсюджуються стосовно іншої, – пояснює правник.

– Якщо фальсифікат виявляють на стадії виробництва, то невідомими залишаються перевізник і реалізатор. Якщо на  стадії перевезення, то відповідно реалізатор з виробником тощо. Таке становище значно ускладнює викриття усього ланцюжка протиправної махінації, і схема легко відновлюється.

Виявлення подібних правопорушень ускладнюється відсутністю повідомлень про них через відсутність потерпілих і очевидців, і повністю перекладено на результати роботи оперативних служб. А останні не горять запальним ентузіазмом у витрачанні сил і засобів на боротьбу з цим явищем.

Адже передбачене законом покарання за результатом великого обсягу клопіткої роботи є мізерним. Санкція Кримінального кодексу представлена лише у вигляді незначних для такого виду оборудок штрафів.

– Небажання правоохоронної системи «бити із гармат по горобцях» призводить до удаваної «війни з вітряками», – підсумовує Олександр Бражніков. – Тому у судовій практиці справи з такою кваліфікацією зустрічаються рідко.

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»