«Чисті фасади, за якими ховається страх, відчай і небувалий цинізм», – про корумповану медичну структуру в Рівному

Важко знайти більш корумповану медичну структуру в Рівному, ніж Рівненський обласний онкологічний диспансер. Приреченість і розпач. Чисті фасади, за якими ховається страх, відчай і небувалий цинізм.

В тісних коридорах в кількагодинних чергах з затиснутими в руках грошима, покірно чекають своєї черги, щоб почути щось бодай на трошечки обнадійливе сотні людей. Вони – жертви хвороби, що з`їдає живцем. Вони – жертви великого бізнесу на біді.

Я бачила як помирала від раку моя Бабуся. Я пам`ятаю, скільки для мами і тітки тоді важило бодай одне добре слово лікаря. Я ніколи не забуду Бабусиних слів:

– Дитино, не бреши мені, я знаю латину.

Я бачила як фонд Ахметова дарував диспансеру обладнання для променевої терапії.

Пам`ятаю, якими павичами тоді ходила адміністрація, обіцяючи усе безкоштовне і ефективне. Журналістів водили лише спеціально підготованими палатами із задоволеними пацієнтами. Інші заручники хвороби і лікарі просто мовчали.

Я пам`ятаю скільки кіл пекла пройшла подруга, вибиваючи наркоти для мами, яка вмирала у страшних муках. 

Головний лікар Максим`як хоче, щоб йому продовжили контракт і навколо цього тривають політичні закулісні ігри. Хоче на посаду і інший хірург. І там без політики теж ніяк.

Мені бридко про це слухати. Мені гидко, що владці, які відбуваються зауваженнями за провалені програми з лікування тяжких дитячих хвороб, бігають як в дупу вжалені, щоб відстояти зручного керівника.

Мені хочеться блювати, коли я чую плітки, що депутати беруть гроші, щоб 2 червня проголосувати за потрібного кандидата, ким з двох не був би цей кандидат.

Якщо ці плітки про хабарі, які зайшли в облраду, правда, то просто знайте, ці гроші добра не принесуть. Взяти такий хабар – це вчинок падальника.

Моя Бабуся, помираючи від раку, взяла з мене обіцянку, що я ніколи нікого не клястиму. Тому я просто констатую і прошу побоятися трохи Бога.