31 мільйон: схема сумнівної закупівлі для Рівненського онкодиспансеру

Відеоверсія журналістського розслідування

Шість років тому обласне управління охорони здоров’я придбало, за значно завищеною ціною, у фірм, які змовились, непотрібний області другий лінійний прискорювач. Скільки коштувала платникам податків Рівненщини ця корупційна схема – у розслідуванні «Четвертої влади».

Від 4-х до 10-ти тисяч гривень псевдо благодійних внесків. У таку суму пацієнтам державного медзакладу – Рівненського онкологічного диспансеру, обходиться опромінення на лінійному прискорювачі (вартість станом на 2017-2018 роки).

Ми вже розповідали, як десятки тисяч гривень з кишень хворих, їхніх родичів та друзів перекочовують або у благодійний фонд при диспансері, або в лікарські шухляди.

Цього разу мова піде про фактично крадіжку мільйонів із нашої з вами загальної кишені платників податків.

Вона трапилася ще завдяки чиновникам за влади Партії Регіонів, але її наслідки відчуваються й досі.

Ми вивчили як, для чого і за скільки Управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації купило для онкодиспансеру лінійний прискорювач за 31 мільйон. Як запевняли посадовці, дуже потрібну техніку. Наскільки потрібну, що вона вже більше півтора року не працює.

Купівля вартістю більш ніж два подарунки

Лінійний прискорювач в Україні почали використовувати трохи більше 10-ти років тому.

– Сучасні лінійні прискорювачі, як правило генерують пучки фотонів та електронів. Ці пучки направляються в пухлину пацієнта. Це дає змогу підводити до пухлин максимально радикальну дозу. При цьому повністю убезпечуючи здорові тканини від пошкодження радіацією.

Так пояснює принцип роботи медтехніки президент Громадської організації «Українська асоціація медичних фізиків» Руслан Зелінський.

Руслан Зелінський працює в приватній онкоклініці, тож ми консультувалися з ним як з експертом щодо лінійних прискорювачів. Стопкадр з відео Еспресо ТВ​​​​

Головний лікар Рівненського онкодиспансеру (перейменованого в Рівненський протипухлинний центр) Григорій Максим'як теж пояснює чому ця техніка важлива.

– Два випадки повної регресії після опромінення прямої кишки. Повної регресії! Тобто хворому не потрібно робити операції!

Аби пролікуватися в комунальному медичному закладі на цьому обладнанні, хворі змушені платити тисячі, або й десятки тисяч гривень.

– Маска десь два з половиною, КТ десь півтори тисячі і 10 тисяч за промені, – розповідав журналістам UA:Рівне пацієнт онкодиспансеру Олег Бойко.

Олег Бойко один із паціентів онкодиспансеру, які підтверджують міф про лікування на лінійному прискорювачі за державний кошт. Стопкадр з відео UA:Рівне

Головний лікар онкодиспансеру запевняє: без грошей, насправді замаскованих під благодійні внески, апарат зупинився б.

Платити за «безкоштовну» медицину в Україні вже звикли. Як і до того, що на цьому заробляють медики, яким держава платить невеликі зарплати.
Але при онкозахворюваннях люди віддають, часто, все, щоб отримати шанс на виживання.

Тому побори на десятки тисяч особливо обурюють.

Лінійний прискорювач Elekta Synergy Platform у 2012-му році, придбало на торгах обласне управління охорони здоров’я. За 31 мільйон гривень. На той час – це 3 мільйона 800 тисяч доларів США. І він вже не працює.

Elekta Synergy Platform – новіша модель лінійного прискорювача вийшла з ладу ще півтора роки тому​​

– Стоїть по простій причині: планова заміна магнетрона. Магнетрон коштує 2,5 мільйони гривень, які ніяка обласна рада не віддасть, – пояснював у 2018-му на прес-конференції головлікар Рівненського онкодиспансеру Григорій Максим'як.

В онкодиспансері – два лінійники. І обидва виробництва шведської компанії  Elekta.

Перший прискорювач у 2011-му подарував Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».

Лінійний прискорювач, який подарував Фонд «Розвиток України» коштував у 2,5 рази дешевше ніж придбаний за кошти платників податків

Обладнання обійшлося фонду у 13 мільйонів гривень. На той час це 1 мільйон 600 тисяч доларів. Тобто майже в 2,5 рази дешевше за придбаний у 2012-му обласним управлінням охорони здоров’я.

Запитуємо у тодішнього начальника управління чому 31 мільйон, якщо схожий лінійник Фонду Ахметова обійшовся в 13? Хто визначив таку ціну?

– Фахівці, самі ведущі фахівці, інженери, рентгенологи онкодиспансеру. І я знаю, що на той час ми залучали навіть фахівців між, між… ми залучали фахівців загальноукраїнського рівня, – розповідає керівник обласного управління охорони здоров’я у 2010-2014 роках Віталій Бойко.

Віталій Бойко керував Управлінням охорони здоров'я Рівненської облдержадміністрації у 2010-2014 роках

На прохання назвати прізвища цих фахівців каже, що не пам'ятає. Стверджує, що ця інформація є в онкодиспансері.

В онкодиспансері заперечують, що вони надавали якісь рекомендації щодо вартості техніки.

– Ну як ми могли визначати вартість, якщо ми не члени тендерного комітету? – уникає відповідальності головний лікар Григорій Максим'як.

Тоді ми питаємо у представника тендерного комітету.

– Наша функція не… ну зовсім інакша. Ми здійснюєм закупівлю, ми даєм певні параметри, які нам надали, так. Що повинен бути апарат такий, такий, такий, такий. Наша функція здійснити закупівлю, так? – пояснює свою позицію на той час представник тендерного комітету Віктор Іськів.

Віктор Іськів, у час закупівлі лінійного прискорювача за завищеною ціною, був відповідальним представником тендерного комітету Управління охорони здоров'я

– Тобто, по цих параметрах, ми отримуємо пропозицію учасників, ми вивчаєм чи воно відповідає нашим критеріям. Якщо воно відповідає, воно підходить, ми даємо оголошення.

– Є механізми, які це все, запобігають цьому всьому. В даному випадку нічого такого не було. І, скажем так, я не спеціаліст в цій сфері і ринок вивчати не повинні ми були. Для того є спеціалісти, які працюють в тому ж онкодиспансері в даному випадку.

Уточнюємо ще раз у Віталія Бойка звідки взялася така вартість.

– Середньостатистична на ринку на той час в сегменті цього обладнання, розумієте. 

– Звідки ви це дізналися? – журналістка.

– Така ціна цього обладнання на ринку на той час.

– Але хто вам це сказав, звідки у вас ця інформація, що от 31 його ціна?  

– Все. Дякую.

Середньостатистична ціна на ринку? Давайте на прикладах.

У 2017-му Чернігівський онкодиспансер теж закупив лінійний прискорювач фірми Elekta. Щоправда, новішу модель – Infinity. Обладнання обійшлося медзакладу в 58 мільйонів гривень. За курсом валюти – це майже 2 мільйони 150 тисяч доларів.

На півтора мільйона доларів менше, аніж старіша модель лінійника, яку придбало Рівненське обласне управління охорони здоров’я.

Придбаний у 2017-му новіший лінійний прискорювач у Чернігові коштував, у доларовому еквіваленті, дешевше за придбаний для Рівного. Стоп-кадр з відео informburo.info

Завищеною вважає ціну закупленого рівненського прискорювача і президент громадської організації «Українська асоціація медичних фізиків» Руслан Зелінський.

Він вже сім років працює завідуючим відділення медичної фізики в приватній клініці, що спеціалізується на лікуванні онкології.

– Якщо до «Електа Сінерджі Плетформ» додавався контракт на обслуговування, наприклад, на п’ять років, на десять років, то, зрозуміло, що ціна може бути адекватною. Але, якщо брати при рівних умовах інших, коли ми розуміємо, що ось така модель і ось така модель, то в такому випадку, звичайно, ціна дуже відрізняється, – каже Зелінський.

– Якщо брати при рівних умовах інших, то можна зробити висновок, що така базова ціна – це близько двох мільйонів доларів подібного лінійного прискорювача.

Ми запросили в онкодиспансера всю документацію по лінійному прискорювачу. Там лише стандартна гарантія на один рік. Ніякого багаторічного контракту немає, як і додаткових опцій.

Можливо зависока вартість пояснюється тим, що у тендері перемогли ті, хто й мав перемогти заздалегідь?

Змова учасників тендеру

У 2012-му році на тендерну пропозицію обласного управління охорони здоров’я відгукнулося дві фірми: ПрАТ «УМТ» та ТОВ «Біосенс». Перемогло «УМТ», з ціною 31 мільйон.

Потім тендерну документацію вилучила прокуратура. І передала до місцевого Антимонопольного комітету. А там встановили що «УМТ» та «Біосенс» – пов’язані між собою фірми.

– Дві тендерних документації, як дзеркало. Тобто, козу дерли один в одного, тільки там цифри підставляли. І помилки орфографічні, і цифри, і якісь там штрих пунктири – все воно іде. І навіть, як на одному ксероксі множилось, бо видно, які полоси на тій тендерній документації і на цій.

По це розповідає голова Рівненського територіального Антимонопольного комітету Віктор Боденчук.

Голова Рівненського територіального Антимонопольного комітету Віктор Боденчук наводить факти, які свідчать про змову учасників тендеру

– З’ясувалося, що одні й ті самі люди працюють в одній компанії і в іншій і так дальше. Тобто… зразу видача довідок в один і той самий день. І одна людина ходила брала ці довідки в різних банках там в інших закладах, але, яка представляла дві структури.

Тож, чому члени тендерного комітету не помітили нічого підозрілого в документах, поданих на торги обома фірмами?

– Я чесно не пригадую, щоб таке було. Насправді не пригадую. Але ще раз кажу, що це постійно таке буває, тобто, тут нічого дивного нема, як на мене. Але ще раз кажу – це компетенція правоохоронних органів це досліджувати, – озвучує свою позицію Віктор Іськів.

Про порушення місцеві антимонопольники повідомили у київський Антимонопольний комітет, оскільки, фірми зареєстровані в столиці. І…

Справа завершилася формальним приписом: вжити заходів щодо недопущення в подальшому дій, які можуть призвести до порушення конкурентного законодавства.

– Будемо говорити, рекомендація, яка ні про що. Вжити заходів в подальшому – це зрозуміло, що це вже на наступні торги. По цих торгах, тобто, ні рішення про притягнення до відповідальності, а тільки рекомендації, – коментує такий припис Віктор Боденчук.

Хоча насправді законом за таке порушення передбачена значно суворіша відповідальність.

Юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак каже, що київський антимонопольний комітет замість покарати фірми, що змовились, видав непередбачений законом припис ні про що

– Потрібно було застосувати штрафну санкцію у розмірі 10-ти відсотків від доходу фірми за попередній рік. Тобто, якщо є правопорушники, на кожного з них, в залежності від доходу, накладається штрафна санкція, – пояснює юристка, експертка з питань тендерів Мирослава Примак.

– Такий вид відповідальності, як припис мені не відомий, оскільки Законом «Про захист економічної конкуренції» він не передбачений.

Без другого прискорювача можна обійтись

Окрім великої різниці у вартості медтехніки, державний бюджет оплатив лише третину вартості прискорювача. І повертати борг довелося вже новій владі у 2017-му році (за рішенням суду). Вже з обласного бюджету Рівненщини.

Тобто завищену вартість, отриману в результаті зговору, витягли навіть не з великої української кишені платників податків, а з меншої рівненської.

– Ну так профінансував на той час Кабмін. І тому скільки прийшло, стільки заплатили. Мали дофінансовувати. Потім в силу певних обставин, це вже мені незрозумілих… – говорить тодішній начальник управління охорони здоров'я Віталій Бойко щодо того, чому не заплатили за техніку вчасно.

Тож у Рівному за два роки поспіль з'явилося два прискорювача. А для чого їх взагалі два?

Давайте порахуємо.

Згідно з інформацією Рівненського протипухлинного центру у 2016-му, коли на повну потужність працювали обидва лінійники, тут опромінили 530 пацієнтів.

У 2017-му – 417 (більш як пів року працювало два, а потім один).

А за 2018-й (коли працював тільки один прискорювач) – 508. І це пацієнти НЕ лише з Рівненської області.

Скільки лінійних прискорювачів потрібно для такої кількості хворих?

Спілкуємось із президентом Громадської організації «Українська асоціація медичних фізиків» Русланом Зелінським.

– А скільки взагалі за рік от можна опромінити на одному прискорювачі пацієнтів. Приблизно.

– Знову ж таки, дуже залежить від того, які методи застосовуються, але з власного досвіду, з досвіду колег оптимальна кількість пацієнтів, це приблизно 4, 5, 6 на одну годину.

– 450, 500 пацієнтів за рік це реально пролікувати?

– Так. Думаю, це реально.

Для чого ж тоді було витрачатись на другий прискорювач, ще й за завищеною вартістю?

За словами екс-керівника обласного управління охорони здоров’я Віталія Бойка, у Рівному планували лікувати пацієнтів із сусідніх областей.

– На той час стояло питання, що Рівненський обласний онкодиспансер має бути західнорегіональним на п’ять областей, на чотири-п’ять областей по лікуванню хворих на лінійних прискорювачах.

– Тобто, на той час потреба була, а зараз, виходить, її вже немає, тому що?

– Я не знаю, що зараз.

А зараз лінійний прискорювач, за який переплатили, не працює вже півтора роки. І одним лінійником лікують фактично таку ж кількість паціентів як і двома.

Рівненських пацієнтів і пацієнтів з інших областей продовжують лікувати потужностями дешевшого «ахметівського» прискорювача.

– У нас перебувають на лікуванні хворі і з Києва, і з Львова, і з Чернівців, і з Полтави, і з Одеси, – підтверджує головлікар онкодиспансеру Григорій Максим'як.

Головлікар Григорій Максим'як планує у 2019-му за кошти обласного бюджету запустити другий лінійний прискорювач

Ми спробували взяти пояснення у Приватного акціонерного товариства «УМТ», яке змовилось на тендері і продало за завищеною ціною медтехніку Управлінню охорони здоров’я. Але на фірмі ухилилися від пояснення.

– С 12-го года компания потерпела ряд изменений и сейчас поменялось и руководство и сотрудники. Последние, самые старые, набраны в декабре 16-го года. Поэтому мне сложно предположить, что кто-нибудь сможет прокомментировать, – сказали за телефонним номером фірми.

За кілька років роботи на українському ринку «УМТ», яке наразі змінило назву на «УМТ+», стало  лідером з продажу  медичної техніки держустановам.

Лише за два роки: 2011-2012, фірма заробила півмільярда гривень.

У 2016-му діяльністю «УМТ» зацікавилися правоохоронні органи. Вони запідозрили, що фірма, перебуваючи у змові з керівниками обласних департаментів охорони здоров’я, продавала старе обладнання за завищеними цінами.

Втім вже наступного року кримінальне провадження закрили. В прокуратурі пояснили, що події злочину не знайшли.

Що із посадовцями співвідповідальними за схему

З усього видно, що корупційну схему створили і прикривали з Києва. Київський антимонопольний не відреагував на виявлену змову, київська прокуратура не знайшла злочину. І хоч відбувалася схема по всій країні, у Рівному мовчали і ставили підписи конкретні посадовці.

Через тиждень після проведення торгів по лінійному прискорювачу сім'я Віталія Бойка придбала у Рівному житловий будинок на 210 квадратних метрів. Ця інформація є в декларації посадовця за 2012 рік.

– Будинок взявся як придбана недобудова, яку ми добудовували, ми… продали квартиру, продали дачу на той час, іншу нерухомість, яку ми мали і придбали цю недобудову, – пояснює посадовець.

У 2013-му році у Віталія Бойка, який разом з дружиною працює на лікарську і чиновницьку зарплати, з’являється п’ятирічний Лексус. При річному доході сім’ї у 120 тисяч гривень. Ідентична модель з таким же терміном експлуатації наразі коштує понад мільйон гривень. Це близько 35-ти тисяч доларів США.

– Автомобілю було 5 років. Це не новий автомобіль. Це автомобіль вживаний, битий. Знову ж таки, ми купляли в знайомих хороших людей, по хорошій ціні.

– А за скільки не скажете?

– Не пам’ятаю.

Віталій Бойко з 2014-го року очолює Рівненську обласну дитячу лікарню. На цю посаду його підтримали громадські і благодійні організації, які опікуються важкохворими дітьми.

Голова Благодійного фонду «Скарбинця надії», Маряна Рева каже, що першочергове завдання було змінити тодішнього керівникка, за якого лікарня не розвивалася і була закритою для громадськості:

– Ми жодного разу не пошкодували про те що обласна рада прийняла таке рішення. Лікарня розвивається. Лікарня росте. Про мільйони бюджетних коштів, які Бойко залучив на розвиток лікарні, на ремонт, на обладнання – можна довго говорити. Важливіше, мені здається, те що ростуть лікарі.

У представника тендерного комітету, дотичного до цієї закупівлі, інша історія.

У 2017-му році Віктор Іськів, за лобіювання партійців з ВО «Свобода», та протесту проти цього призначення громадських активістів, стає начальником Рівненського міського управління охорони здоров’я.

Нагорода знайшла героя – представник тендерного комітету, який не помітив багатомільйонної переплати за техніку у 2011 році, у 2017-му став начальником міського управління охорони здоров'я

Підсумуємо. 6 років тому обласне управління охорони здоров’я придбало, за значно завищеною ціною, у фірм, які змовились, непотрібний області лінійний прискорювач. Та щось пішло не так. З якихось причин кошти з бюджету перерахували невчасно і схема не спрацювала як планувалося.

Перший транш – 10 мільйонів гривень фірма отримала у грудні 2013-го року, коли в Києві вже стояв Майдан, але долар коштував ще по 8 гривень.

Схоже на те, що через Революцію Гідності всі кошти у цій корупційній схемі не встигли перерахувати

А другий – у червні 2017-го, після рішення суду. Коли долар вже був майже по 26 гривень.

Тож насправді за другий лінійний прискорювач заплатили близько 2-х мільйонів доларів, приблизно стільки, як він і коштує на ринку.

З них із бюджету Рівненщини близько 800 тисяч доларів, які можна було б витратити на купівлю більш потрібного медичного обладнання. Тим паче, що без другого лінійника взагалі можна було обійтись.

Станом на публікацію матеріалу придбаний за 31 мільйон лінійний прискорювач досі поламаний.

За публікаціями про онкодиспансер можна слідкувати за тегом онкодиспансер.


Розслідування «Четвертої влади» в рамках проекту «Підтримка регіональної розслідувальної журналістики» за підтримки National Endowment for Democracy (Національного фонду підтримки демократії (США))

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте