«Бо людям таке подобається»: як рівненські ЗМІ відреагували на фейкову інформацію

28 лютого рівненськими та кількома всеукраїнськими ЗМІ прокотилася хвиля фейку. Журналісти у своїх виданнях дружно зробили репост із допису в акаунті такого собі «Василя Тригуби», поширеного у фейсбук-групі «Ровно. Твой город / Рівне. Твоє місто». В дописі йшлося про те, що цього дня у Рівному провалився автобус, який привіз дітей на екскурсію. Пізніше з`ясувалося, що повідомлення виявилося фейковим. 

Ось власне повідомлення, яке стало початком цієї історії:

Новину підхоплюють інтернет-сайти. Пишуть про це radiotrek.rv.ua, vse.rv.ua, irivne.info, takeinfo.net, ogo.ua, press-centr.com, charivne.info, unn.com.ua.  Деякі ЗМІ в заголовок додають побільше драматизму. Виявляється, в автобусі ще були діти.

Пізніше сайт charivne.info ще публікує коментар начальника РШЕУ Віктора Климука з цього ж приводу, який розповідає, що «просідання сталося через неякісні роботи при ремонті газопроводу... Це не який не провал, а просів асфальт, з якого автобус виїхав самотужки без зайвих проблем. На сьогодні ми поставили знак на даній ділянці».

І все б нічого, якби ввечері цього ж дня у фейсбук-акаунті, підписаному як Валентина Лежняк, не з`явилося саркастичне спростування цієї інформації, яке швидко розійшлося інтернетом. Фейсбук-дописувач ганить журналістів через те, що вони не перевіряють інформацію. Також звертає увагу, що оприлюднене фото – кількарічної давності, адже з того часу вже помінялася вивіска магазину, поруч з яким воно зроблене.

«Жоден представник зазначених медіа-ресурсів, принаймні так вони себе намагаються позиціонувати, не спромігся на те щоб відвідати місце події і на власні очі переконатися у «провалі» чи зателефонувати в МНС, поліцію чи хоч кудись аби поцікавитись чи надходили повідомлення про ДТП, чи скарги на пошкодження дорожнього покриття, а навіть трохи пильніше глянути на фото, де чітко видно ще голубу вивіску магазину Ельдорадо. Та що там сходити подивитися – навіть в Гугл Картах вона вже оновлена - червона. Не кажучи вже про інші деталі. Як от, наприклад, нікому не спало на думку, що парковка за театром у вівторок, та власне нині й у будь-який день, забита під зав’язку, а на фото – напівпорожня», – пише фейсбук-користувач.

Також власник цього акаунту пише, що «зазначена подія все-таки насправді мала місце, але у грудні 2007 року», тобто 10 років тому.

Після цього повідомлення майже усі ЗМІ видалили свої дописи про цю подію. Портал charivne.info цього не робить, а додає пояснення, що новина виявилася фейком (саме така реакція правильна з точки зору етики і чесності перед читачем – авт.). 

Ми перевірили, як наразі виглядає показана на фото ділянка. Дійсно, вивіска магазину – червона, а не синьо-жовта, як на оприлюдненому вище фото.

Синьо-жовтою вона, згідно з даними гугл-карти, була значно раніше, принаймні у 2005-му році.

Ми також поспілкувалися з речницею Патрульної поліції Рівного Оксаною Юрченко, чи були якісь скарги 28 лютого щодо того, що провалилося колесо автобуса на цій вулиці.

– До нас звернень по цій ситуації не було, – каже Оксана Юрченко. – Нам про це нічого не відомо.

Про яку ж тоді яму коментував журналістам начальник РШЕУ Віктор Климук? Виявляється, ями саме на згаданому місці не знайшли, але була неподалік. Про автобус, який «провалився», сам дізнався «завдяки» ЗМІ.

Начальник РШЕУ Віктор Климук каже, що мав на увазі іншу яму. Фото з архіву

– Мені передзвонили з Управління, що в інтернеті є яма і автобус провалився, – розповідає Віктор Климук для ІМІ. – То я бігом послав людей, щоб подивились що там. Коли приїхали наші люди, ніякого автобуса і провалу там не знайшли, Але знайшли яму [неподалік того місця]. Ну хто його знає, міг там автобус валиться чи ні. Підсипали щебенем.  

Ми спробували поспілкуватися з власником фейсбук-акаунту «Василь Тригуба», щоб з`ясувати, з якою метою він поширив фейк, однак наші повідомлення, написані йому у ФБ, залишилися непрочитаними.

Також не вдалося зустрітися з викривачкою фейку, яка підписана як Валентина Лежняк. Жінка каже, що зустрітися зможе лише під час найближчих вихідних. Звертає на себе увагу, що обидва згадані фейсбук-акаунти також мають ознаки фейковості: по одному чорно-білому фото та кількість френдів не дотягує до двох сотень. До того ж, фото Валентини Лежняк – не оригінальне, а взяте з інтернету: 

(01.54). Відео forever1956

А що ж з цього приводу думають редактори та журналісти ЗМІ, які поширили фейкову інформацію?

– Там в новині є одразу посилання, що це фото було опубліковане в конкретній групі, – каже журналіст сайту «ВСЕ» Олексій Кривошеєв. –  Думаю, в нас журналістика такою стала. Конкурує з соцмережами. І сайти з сайтами. Сайти конкурують з Фейсбуком.  І таких випадків тільки в одному Рівному багато. Це не перший.

Журналіст порталу «ЧаРівне.інфо» Денис Грищук пояснює, що не очікував підступу, бо такий випадок трапився з ним вперше.

– Звісно, до цього треба бути готовим і особливо це має розуміти журналіст, який часто стикається з неправдивою інформацію, яку, безумовно, треба перевіряти, – додає журналіст. – Однак у нас фізично не може вистачати на все часу. І не всю інформацію перевіриш – зокрема офіційні документи, яким ми довіряємо апріорі. Новинар дуже часто відчуває дефіцит часу, адже працює у шаленому ритмі. Коли новина може стати неактуальною вже через кілька хвилин. Натомість, щоб її перевірити, треба більше часу – тоді вже втрачається оперативність. Взагалі в цьому випадку будь-якими поясненнями не зарадиш. Якщо журналіст допустив це, він має зробити все від себе залежне, щоб виправити. Ми вчимося – в тому числі і на своїх, і на чужих помилках.
А головний редактор «Радіо Треку» Микола Кульчинський спілкування розпочав мало не зі звинувачень, що то кореспондентка ІМІ запустила фейк, щоб потім розкритикувати журналістів і з робити з цього новину. 

– Питання в тому, а хто це придумав, хто це зробив, – ось що цікавить Миколу Кульчинського. – Бо якщо це зробили представники ІМІ для того, щоб зробити матеріал для ІМІ, то це одне діло, правильно? А якщо це зробила якась людина для чогось іншого, то це друге діло. Але якщо ця людина зробила для чогось іншого, то для чого? Було б приємно з`ясувати.

Водночас редактор вважає, що ця новина не була настільки важливою, що її треба було перевіряти. Пояснює, що сайт публікує і «фігню», бо таке подобається людям.

– Наприклад, в Фейсбуці невідома людина написала би про голову ОДА, що той збив перед нею собаку – ніколи б ніяке ЗМІ цього не надрукувало, не з`ясувавши, – пояснює Микола Кульчинський. – В цій же ситуації було свідомо підібрано не важливий факт. Якийсь автобус провалився. Це таке ні про шо. Провалились. Там люди не загинули. Нічого не сталось і ніхто не постраждав. Ну тобто я маю на увазі, в чому важливість цього?

– Це був просто такий, як би із серії “жарених” фактів. Був спеціально придуманий смажений факт, і його кинуто в мережу, очевидно з провокативною метою, щоб ЗМІ взяли це. І потім про це написати. Це не є проблема ЗМІ. Це проблема суспільства. Ми живемо в суспільстві масового споживання. І всі працюють в цьому режимі. Масового споживання. Не має суспільного значення [ця подія]. Криклива. Яка подається просто так, бо людям таке, якби подобається. Якби вона мала хоч якесь суспільне значення, вона була б перевірена. Ну нічого важливого не було. Це було просто із розряду бльосток таких як би. Ну такої фігні. А! Інфотейнмент називається. Такий інфотейнмент можна не перевіряти. Суспільно важливе треба перевіряти.

А інформаційна агенція УНН, в матеріалі якої йдеться  про те що під асфальт у Рівному провалився не просто автобус, а ще й з дітьми, «новину», станом на 2 березня, досі не прибрала.

– Ми перевіряємо всю інформацію, але, на жаль, з регіональними новинами – трохи інша історія, – каже головна редакторка УНН Олена Архіпова. – Ми довіряємо нашим регіональним кореспондентам. Зараз мені треба піднімати питання щодо компетенції регіонального кореспондента.

«Звичайно, розбавлене пиво вигідніше продавати, ніж нормальне», – медіаексперт про недбалість журналістів

Медіаексперт Отар Довженко вже тривалий час аналізує тенденцію ЗМІ займатися «копіпастом» (з англійської Copy-paste - скопіювати-вставити, – авт.) замість власне журналістикою. Рівненську історію з автобусом вважає порівняно невинною. Але звертає увагу, що можуть бути набагато серйозніші речі, які коштуватимуть комусь кар’єри, здоров’я чи життя. Крім того, неперебірливістю наших медіа часто-густо користуються фахівці з чорного піару та пропаганди. 

–  Паразитична недбалість журналістів і їхнє небажання перевіряти інформацію, взяту з соціальних мереж – одна з найбільших проблем наших медіа, – вважає медіаексперт. – Але цієї проблеми не було б, якби не байдужість і недбалість редакторів, які вважають, що для їхніх малобюджетних видань підійде будь-який матеріал, а аудиторія все “схаває”. Тому я вважаю, що в пристойній редакції на публікацію будь-якої інформації з посиланням на соцмережі має бути категоричне табу.

На думку Довженка, допис у соцмережі – лише привід звернутись до ньюзмейкера, зацікавитись подією і зробити журналістську роботу з перевірки фактів.

– Навіть якщо це допис людини, в чиїй автентичності ви впевнені на 100%, ви маєте розуміти, що ця людина не несе за написане в соцмережах жодної відповідальності, може в будь-яку мить витерти або скоригувати свій допис, – пояснює експерт. – Натомість, журналісти відповідальність несуть – і перед законом, і перед своїми читачами.

– Але редактори хвилюються, що коштів не вистачає на таку прискіпливу роботу журналістів, бо рекламодавець піде туди, де більше заходів...

– А вони готові пити розбавлене водою пиво і заспокоювати себе тим, що продавчині мало платять, тому в неї нема іншого виходу? Чи сосиски з туалетного паперу їсти через те, що виробникам не вистачає грошей на нормальну начинку?)) Низькооплачувана праця – це погано, але це не дає людині морального права порушувати технологію виробництва. А перевірка інформації – це ключовий етап технології виробництва новин. Я взагалі не розумію постановки питання – чому низька оплата може бути виправданням для поганої роботи.

– Мова не так про низьку оплату, як про малі бюджети редакцій і намагання урвати чим більше рекламного пирога, який залежить і від переглядів матеріалів.

– Якщо медіабізнес не може заробити достатньо, щоб оплатити собі якісні кадри, які можуть працювати за технологією, значить, він неуспішний і його треба закривати. Або щось міняти в концепції.  Звичайно, розбавлене пиво вигідніше продавати, ніж нормальне. Але за це продавців чомусь карають, і споживачі плюються. А споживачі новин, розбавлених брехнею з соцмереж – ні.

Це питання цінностей. Якщо для людини стандарти професії і сам сенс журналістики є цінністю, вона не буде займатись профанацією. Якщо вона цього всього не цінує, а рахує тільки хости, хіти і кліки на банер, то її не переконаєш.

Інструкцію для тих, хто хоче зав`язати, я колись уже написав)) Ось вона:

Як припинити копіпейстити й почати робити новини