Битва за українську мову в школах: як голосуватимуть нардепи від Рівненщини

Із вересня 2020-го року учнів 5-11 класів, які навчаються в російськомовних школах, навчатимуть українською мовою на 80 відсотків. Проте за два місяці до початку навчального року на розгляд Верховної Ради виносять законопроєкт нардепа від «Слуги народу» Максима Бужанського. Цей проєкт викликав протести під парламентом.

Фото протестів під парламентом «Радіо Свобода»:

Про що йдеться 

З першого вересня цього року всі школи в України, у яких раніше викладали мовою національних меншин, мають перейти на україномовне навчання на 80%. 20% становитиме мова нацменшини. Це для 5-х-11-х класів.

Для дітей, які у молодших класах та у дитсадку, гарантується, що вони зможуть навчатися мовою національної меншини, до якої належать. 

Для цього будуть створені окремі класи чи групи.   

На відміну від нацменшин, корінні народи зможуть навчатися на мові свого народу не лише в дитсадках і початкових класах, але й здобути загальну середню освіту в окремих класах чи групах. Тобто і ті, що навчаються із 5-го по 11-й клас.

Чим відрізняється національна меншина від корінного народу

Корінних народів в Україні п’ять. І крім українців, яких 78%, туди входять 0,1% гагаузів (Одеська область). Ще стільки ж – кримчаків та караїмів, трохи більше – 0,5% кримських татар. Останні три національності – походять із Кримського півострова. Для їхнього навчання, як і для дітей із нацменшин, будуть створені окремі класи чи групи.

Корінні народи вважається, що проживають на цій території ще від початку існування України.

Національних меншин в нашій країні – понад 100. Це групи людей іншої національності, які приїхали в Україну з інших країн і проживають тут.

Що хоче Бужанський

Згідно із українським законодавством, усі школи, в яких викладають мовами нацменшин, мають на 80% перейти на навчання українською. Тільки ті навчальні заклади, мови яких є офіційними мовами Євросоюзу мають це зробити до 2023 року.

А ті, що не входять до списку мов Євросоюзу, на три роки раніше – вже 1 вересня 2020 року. В тому числі – і російськомовні школи.

Нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський вважає, що це порушенням Конституції України і нерівноправність, тому строк переходу потрібно продовжити до 2023 року також.

80% навчального процесу для нацменшин та корінних народів у школах має відбуватися українською мовою.

Проте Бужанський хоче навпаки, щоб 80% усієї інформації діти отримували мовою нацменшин і лише 20%, на його думку, треба виділити для української мови, яка є єдиною державною мовою.

Правда, після 9-го класу нардеп пропонує цей відсоток збільшити – до 40%. Тих же, хто здобуває профільну середню освіту, українською мовою навчати мають 60%. Бо якщо інакше, вважає Бужанський, то це дискримінація. Нацменшин. Не корінних українців.

А ще «слуга народу» вважає, що нацменшини дискримінують підпункти 18 та 19 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Освіту».

Що це за пункти – дізнатися не можливо. Бо у згаданому Законі такого розділу немає, а відповідно – і пунктів не існує.

Не зважаючи на свою свідому чи не свідому помилку, Бужанський вважає авторів закону, пункти якого йому не подобаються (не існуючі в тому числі) «недалекоглядними»  та такими, у яких «відсутність здорового глузду».

Це не єдина помилка Бужанського в його ж обгрунтуваннях. 

Він пише, якщо його законопроект проголосують, знадобиться 56 тисяч 753 гривні для того, щоб надрукувати підручники для шкіл російською. Проте за підрахунками Комітету з питань бюджету знадобляться не десятки тисяч, а десятки мільйонів. А саме – 38,6 мільйонів гривень. І у цьому році країна до таких видатків не готова. 

І навіть якщо його проголосували б успішно для Бужанського, із дня на день, то вступити в дію цей законопроект має не раніше 1 січня 2022 року.

До слова, прагнучи урівняти в правах усі нацменшини, Бужанський чомусь у своїх фінансових підрахунках згадує, що підручники потрібні тільки російськомовним учням. Про потреби школярів інших національностей – ні слова.

Попри те, що цей законопроект відхилили Міністерство освіти та науки, Комітети з питань гуманітарної та інформаційної політики, інтеграції України з Європейським Союзом, питань бюджету та Головне науково-експертне управління, його виносять на розгляд Верховної Ради 16 липня.

«Особливий цинізм – розгляд цієї московської забаганки 16 липня – в день 30-річчя Декларації про державний суверенітет України», – пише на своїй сторінці громадська організація «Справа громад».

Проте за день до цього законопроект таки знімають із порядку денного Ради. Розглядатимуть його 17-го липня.

Що думають про законопроєкт експерти

Громадська спілка «Коаліція «Реанімаційний пакет реформ» пояснює чому не варто підтримувати цей законопроєкт:

Ми поспілкувалися на цю тему із експертом в галузі освіти Реанімаційного пакету Реформ Володимиром Бахрушиним.

Він каже, навіть якщо у законодавстві нічого не зміниться, може бути так, що на папері школи здійснять перехід у вересні, а фактично – ні. Бо ситуацію ускладнив карантин, через які багато підготовчих процесів не відбулося.

Попри це вважає ненормальним, коли діти, закінчуючи школу, не знають мови держави, у якій живуть.

– Це істотно обмежить подальші можливості і щодо здобуття вищої освіти, і щодо певних професій, які потребують знання державної мови.

Каже, з одного боку законопроєкт – про рівноправність.

– Бо є міжнародні документи, які не виокремлюють, які народи є меншинами Євросоюзу, а які – ні. Можливо, треба було просто більш коректно сформулювати визначення.

І якщо говорити не про назву, а про суть то, каже Бахрушин, є об’єктивні підстави, чому для деяких нацменшин визначили довший термін для переходу на викладання українською.

– В певних регіонах (насамперед мова йде про Закарпатську та Чернівецьку області) нацменшини проживають компактно, згруповано. Там треба вчити вчителів, місцеві органи управління освіти, треба підручники. Там потрібно більше часу на те, щоб збільшити частку викладання українською мовою. 

А з іншого боку, каже експерт з питань освіти, законопроєкт Бужанського зачіпає національні інтереси України. Бо якби не агресія з боку Росії, то у цьому документі вбачати якихось підводних течій не довелося б.

Як голосуватимуть нардепи від Рівненщини

Депутат від партії «Слуга нарду» Дмитро Соломчук каже, що ще рано говорити, «за» чи «проти» він голосуватиме. Бо законопроєкт можуть зняти з голосування.

– Коли законопроєкт буде в залі, тоді я вам скажу. Його немає на сьогоднішній день у залі.

– Цей законопроєкт є на сайті Верховної ради … – журналістка.

– Я вибачаюся, у мене комітет починається.

Співпартієць Соломчука Олександр Ковальчук каже, що має проукраїнську позицію і викладати у школах мають українською мовою. Але відмовляється казати, голосуватиме за законопроєкт «за» чи «проти».

– Коли я проголосую, тоді ви все побачите. Наперед я не хочу. щоб хтось щось писав про те, що я буду робити завтра. Ви питаєте позицію, з’являється стаття: народний депутат такий-то, сказав, що буде голосувати проти. А та сторона, яка хоче, щоб було за – бачить хто вже шо сказав і починає використовувати різні методи для того, щоб було за.

Позафракційний народний депутат Роман Іванісов відповів письмово через свою помічницю. Пише, що уважно переглянув законопроєкт, державна мова в Україні повинна бути одна – українська (вона такою і є та затверджена законом – авт.).

– Сьогодні – 30-та річниця прийняття Декларації про державний суверенітет України. Вона містить таку фразу: «шануючи національні права всіх народів». З великою повагою до основоположного документу наголошую, що у 2020-му році розуміння толерантності до представників усіх нацменшин, що проживають в Україні, не змінилося. Тим паче, що Конституцією забороняється будь-яка дискримінація, в тому числі, за мовними ознаками. Тому не потрібно шукати зраду там, де її немає. А потрібно працювати над тим, щоб усі громадяни України могли реалізувати свої права в усіх сферах життєдіяльності країни: і в медицині, і в соціальній сфері, і в системі житлово-комунального господарства, і правосуддя й усіх інших, – йдеться у цій розмитій відповіді нардепа.

Відповідь завуальована, але зазвичай нардеп Іванісов голосує так як і більшість фракції «Слуги народу».

Якщо ж 17 липня, як заплановано, відбудеться розгляд законопроєкту Бужанського, Іванісов голосувати не буде. Бо, як пояснила його помічниця Оксана Коссє, нардеп наразі у лікарні через високий тиск і пробуде там до кінця тижня.

Член депутатської групи «За майбутнє» Віктор М’ялик на повідомлення у месенджері не відповідає. На дзвінки не відповідає і його помічник Роман Янківський. Проте останній письмово відповідає, що Віктор М’ялик «за» українську мову як мову освіти. При цьому не давши відповідь, «за» чи «проти» голосуватиме за законопроєкт.

Зазвичай нардеп М’ялик голосує як і провладна більшість.

Депутати від «Слуги народу» Олександр Аліксійчук та Олександр Салійчук кажуть, що голосуватимуть проти.

Помічниця їхнього співпартійця Сергія Литвиненка впродовж двох днів не надала відповіді. Хоча казала:

– Я не прошу у вас офіційний запит, не будемо затягувати, кидайте запитання на якийсь месенджер – зробимо якомога швидше. Ми теж не зацікавлені, щоб затягувати.

Сам Литвиненко коментувати не захотів, сказавши, що всю інформацію надасть його помічниця.

Народні депутатки від «Європейської солідарності» та «Голосу» Яна Зінкевич та Соломія Бобровська кажуть, що голосуватимуть проти законопроєкту. 

Вони сьогодні взяли участь в акції на підтримку української мови та освіти під стінами Верховної Ради.

Нагадаємо, що розгляд законопроєкту заплановано на 17 липня.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.