Чоловіки гинуть, а їхні дружини та доньки отримують нагороди за героїзм: якою була гендерна складова рівненських медіа у квітні

Другий цьогорічний етап гендерного моніторингу друкованих та інтернет-видань Рівненщини за сприяння Волинського прес-клубу відбувся упродовж 10-16 квітня.

Традиційно у публікаціях відстежували, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи використовують журналіст/к/и фемінітиви, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм, а також чи присвячують питанням гендерної рівності окремі матеріали.

Досліджували 5 інтернет-видань: «Чарівне.Info»; «ОГО»; Радіо «Трек»; «Рівне Медіа»; «0362.ua – сайт міста Рівного».

Та 5 друкованих ЗМІ: «Вісті Рівненщини»; «Вільне слово»; «Рівне Вечірнє»; «Рівне Експрес»; «Сім днів».

За вказаний період було проаналізовано 135 публікацій (новини, репортажі, інтерв’ю) у друкованих та 907 текстів у онлайн-виданнях.

Окремо зверталася увага на матеріали, які різнопланово висвітлюють війну. В онлайнових ЗМІ таких публікацій було 150, що становить 17% від загальної кількості, а в друкованих – 41 текст, що становить – 30 % від усього проаналізованого.

Порівняно із лютневим моніторингом у друкованих виданнях дещо змінився підхід до публікації повідомлень про загиблих захисників. Зауважимо, що йдеться суто про чоловіків. 

Якщо у лютому некрологи у газетах були об’ємнішими, у них подавалися коментарі членів родини, спогади про загиблих, то у квітні такі публікації стали коротшими, в середньому 2-3 абзаци. 

Писали про те, з якої громади загиблий, чим займався до повномасштабної війни, де служив, як саме загинув, представники місцевого самоврядування висловлювали співчуття членам родини. 

Жінки часто фігурують як героїні (матері, дружини, доньки чи сестри військових), які отримують нагороди за заслуги загиблих воїнів та приймають співчуття.

Самі ж некрологи об’єднують у окремий блок та публікують на одній шпальті. Так у виданні «Вільне слово» некрологам відведено окремий розворот під назвою «Гинуть наші земляки за волю України».

Найбільше публікацій про війну читаємо у газетах «Вісті Рівненщини» (16 із 25 текстів) та у «Рівне Експрес» (10 із 38 матеріалів), а також на сайтах «Рівне Медіа» (44 із 318 повідомлень) та на сайті «0362.ua – сайт міста Рівного» (41 із 75 текстів).

Вшанування загиблих військовослужбовців у онлайнових медіа дещо розлогіші, містять коментарі не лише представників органів місцевого самоврядування, але й членів родин загиблих із вуст яких лунають спогади.

Переважно їх озвучують дружини та матері, стаючи експертками у публікаціях. 
У газетах це фіксуємо у 44 % матеріалів та у 30% повідомлень у онлайнових ЗМІ. 

Рідше жінки в темі війни стають героїнями. Це фіксуємо у 15% електронних матеріалів та у 31% друкованих. 

Чимало із некрологів написані на основі повідомлень зі сторінок органів місцевого самоврядування. Найчастіше це сторінка Рівненської обласної військової адміністрації.

Наприклад, «Вчора Рівненщина попрощалася із двома своїми захисниками».

Також про війну пишуть у контексті волонтерських ініціатив у громадах, у аспекті виділення коштів на дооснащення укриттів у закладах освіти, обговорення доплат військовослужбовцям/-вицям, вручення нагород загиблим. 

Найчастіше жінки є експертками у тематиці волонтерства, отримання нагород замість загиблих членів своїх родин.  

Прикладом такої публікації може слугувати матеріал на сайті «Рівне Медіа» «На Рівненщині орден загиблого юного захисника вручили його мамі та сестрі». У ньому не просто згадано полеглого воїна, але й наведено спогади його матері, які дозволяють краще уявити читачеві, що це була за людина. 

Багато публікацій про війну побудовані на основі повідомлень зі сторінок відповідних бригад, підрозділів, батальйонів у соціальних мережах.

Наприклад, матеріали на сайті «0362.ua – сайт міста Рівного»: «Сили оборони ліквідували новєйший «аналогвнєт» росіян (ВІДЕО)» або ж  «Наші спецпризначенці з побратимами ліквідували гармату противника (ВІДЕО)»

Певним недоліком таких текстів можна вважати їх знеособлення, адже переважно вжито форму множини або безособові речення. Відтак, складно ідентифікувати, про кого йдеться.

Водночас відсутність імен можна трактувати й як безпековий аспект, адже не вся інформація про військові дії доречна для висвітлення.

Практично на кожному ресурсі є новини, підготовані на основі повідомлень  Генерального штабу ЗСУ. Наприклад, новина «Країна-окупант у загарбницькій війні проти України знову втратила велику кількість своїх солдат» написана на основі повідомлення на сторінці Генштабу в соціальній мережі «Facebook».

Повідомлення містить суто статистичні дані без будь-яких імен чи назв бойових одиниць. 

Є також пояснювальні матеріали із коментарями військовослужбовців та адвокатів (переважно чоловіків) щодо різних аспектів виплат для тих, хто несе військову службу, щодо перебігу мобілізації, зокрема, чи підпадають під неї студенти закладів професійної та вищої освіти. 

Щодо інших тем, то жінки найчастіше стають експертками у питаннях освіти та науки, культури, благодійності та волонтерства. Рідше у питаннях політики, економіки. 

Найчастіше експертність жінок присутня у матеріалах онлайн-видання «ЧаРівне», що складає 44% від усієї кількості експерток і експертів. Тут жінки коментують питання соціальної політики, освіти, війни та роботи місцевої влади.

Також у цьому виданні є 4 тематичних публікації, які стосуються волонтерських ініціатив щодо психоемоційної підтримки жінок-переселенок, проєкту підтримки постраждалих від сексуального насильства та тексти, в яких акцент робиться саме на долі чи діяльності жінок. 

Серед представниць влади питання соціальної політики часто коментує  заступниця голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Іванна Смачило. Вона ж є експерткою у публікаціях іншого онлайнового ресурсу «Рівне Медіа». 

Питання місцевої політики, проектної діяльності, взаємодії з громадами коментували заступниця голови Рівненської ОВА Людмила Шатковська, начальниця управління культури та туризму, Любов Романюк, директорка департаменту соціальної політики Рівненської ОДА Роза Слободенюк.

Серед публікацій, ключовими фігурантками яких є жінки (тут вони згадуються у обох якостях: експерток та героїнь) можна виділити матеріали сайту «Рівне Медіа».

Це, зокрема, тексти:

• «Жителька Рівненщини отримала від держави 250 тисяч гривень на відкриття кафе» про Мар’яну Калюш, яка скористалась програмою мікрогрантів «Є-робота»;

• «У Рівному жінка створює сорочки з конопляного полотна для військових», про рівнянку, яка запустила власне виробництво сорочок;

• На Рівненщині медики «швидкої» не могли дістатися до пацієнтки через негоду – про пацієнтку, якій через негоду було складно надати медичну допомогу. 

У згаданих текстах використано по кілька фемінітивів. Лише у першому вжито як фемінітив – жителька, так і маскулінітив, коли йдеться про види зайнятості героїні. Вказано, що «вона працювала вчителем англійської мови». 

Резонансним став кримінальний матеріал про те, як у Рівненському районі теща ледь не зарізала свого зятя. Текст, підготований на основі повідомлення пресслужби обласної поліції під різними заголовками, був опублікований на кількох сайтах.

Журналісти акцентували на тому, що фігуранткою справи виявилася 71-річна жінка, уродженка Донеччини, яка від початку повномасштабного вторгнення росії разом із родиною оселилася на Рівненщині. Конфлікт виник на побутовому ґрунті після розпивання спиртних напоїв. Матеріал опублікований на сайтах «Рівне Медіа», «ЧаРівне». 

У цьому повідомленні використано чимало різних фемінітивів – контекстуальних синонімів на означення фігурантки інциденту: уродженка, зловмисниця, родичка, мешканка. 

У друкованих виданнях експертами із тем місцевої політики, релігійних питань, які під час моніторингового періоду виникали дуже часто, а також із питань екології, зокрема, підтоплення населених пунктів через збільшення кількості опадів найчастіше стають чоловіки. 

Журналісти звертаються за коментарями найбільше до голови Рівненської військової адміністрації Віталія Коваля, екологічну ситуацію коментує начальник Північного міжрайонного управління водного господарства Віктор Мельникович. 

Найбільше фемінітивів використано у текстах видання «Рівне Експрес». Однак зафіксовано паралельне вживання маскулінітивів у межах одного тексту.

Друковані видання за моніторинговий період демонструють високий рівень гендерної чутливості. Видання «Вісті Рівненщини», «Сім днів», «Рівне Вечірнє» мають 100 %.
 
Максимальний рівень гендерної чутливості також фіксуємо у матеріалах онлайнових видань «ОГО» та «0362.ua – сайт міста Рівного».
 

За аналізований період доволі часто у рівненських ЗМІ порушувалися релігійні питання. Йдеться про голосування на сесіях обласної та міської рад щодо припинення права користування земельними ділянками на території громади, які використовує Московський патріархат.

Часто зустрічаються маніпулятивні заголовки на зразок «Депутати Рівненської обласної ради одностайно заборонили діяльність УПЦ МП на території Рівненщини». Хоча це рішення на місцях політичне. На практиці воно дозволяє звернутися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Служби безпеки щодо заборони діяльності УПЦ (МП) в Україні та прийняття Закону про заборону УПЦ (МП) на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року. 

Варто зауважити, що детальні пояснення механізму наводять у виданні «Вільне слово», хоча заголовок матеріалу згаданого вище доволі гучний. 

Зафіксовано також матеріали, побудовані на основі стереотипів. Одинадцять таких текстів опубліковано на сайті «Радіо Трек». Серед них: «5 речей, які категорично не можна класти у великодній кошик: народні прикмети», «Які дні народження не варто відзначати, аби не накликати проблеми», «Як ваша доля залежить від години народження: о котрій на світ з’являються справжні щасливці» та інші. 

Зумисне не перераховуємо їх усі, щоб не поширювати неправдиву, вигадану інформацію, побудовану на основі народних вірувань, уявлень, забобонів, які позбавлені доказової бази. 

Окремо виділимо текст «Допожемо капітану ЗСУ повернутися у стрій: 25-річний красень Владислав збирає гроші на протез (ВІДЕО)». Він, безумовно, має благодійну складову, адже йдеться про благородну справу – збір коштів на вирішення проблем зі здоров’я військовослужбовцю.

Однак прикладка «красень» є оцінювальною та в заголовку її можна уникнути. А що, якби кошти збирав НЕкрасень – вони не потрібні? Чи краса має значення в питанні захисту країни?

Загалом за моніторинговий період у текстах обох типів ЗМІ, де згадувалися жінки, їхні професії, види зайнятості називалися із паралельним використанням як фемінітивів, так і маскулінітивів. Найчастіше останні з’являлися, коли варто було вказати професію, вчене звання жінки. 

Так, у статті видання «Вільне слово» «В Острозькій академії стало на чотири професори більше» читаємо таке: «Кандидатці психологічних наук, доцентці кафедри громадського здоров’я та фізичного виховання Гільман Анні Юріївні присвоєно вчене звання доцента». Такий же варіант поєднання фемінітивів та маскулінітива у наступному абзаці, де описано присвоєння аналогічного вченого звання іншій викладачці. Очевидно, якщо вже використовуємо фемінітиви, то варто бути послідовними і впроваджувати їх в усіх стилях мови, не боячись вносити зміни в сталі вирази. 

Враховуючи видимість жінок у своїх текстах, найвищий індекс гендерної чутливості за моніторинговий період продемонстрували газета «Рівне Експрес» (62 %) та сайт «ЧаРівне» (55%).

Очевидно, що ці дані можуть змінюватися, якщо «живих» текстів більшатиме. Бо щоразу зростає кількість публікацій, де відсутні будь-чиї коментарі, вжито безособові речення, складно зрозуміти, а чи є місце героїні чи героєві. А в окремих публікаціях замість жінки, яка втілила певну волонтерську ініціативу, цей факт коментує хтось із представників влади. Ймовірно, цей підхід варто змінювати. 

Індекс гендерної чутливості рівненських медіа у квітні склав 51%. Це – друга позиція по Україні. Ознайомитися з цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу – Вікторія Назарук

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України