Чому нинішня приватизація «Будинку побуту» – це схема привласнення майна громади

У Рівному готують чи не найбільше виведення через схему комунального майна, за нової каденції депутатів
Джерело
Колаж «Четверта влада», Дмитро Домащук

Вже 30-го грудня Рівне може втратити нерухомість, яка щороку приносить місту мільйони гривень доходу. «Будинок побуту» депутати Рівнеради фактично готують передати у приватну власність, продавши без конкурсу новому орендареві – ТОВ «Рентбудсервіс».

Директор фірми – брат колишнього заступника начальника рівненського управління СБУ Олега Назарука – Едуард Назарук, одна із засновників – неповнолітня донька Олега Анна Назарук, а бенефіціарка – його дружина Ірина Юхименко-Назарук.

Ми дослідили, яким чином вони цілком легально можуть отримати комерційно привабливу прибуткову нерухомість в центрі міста без конкуренції та, як наслідок, за нижчою ніж могла би бути на аукціоні, ціною.

Подробиці: Як група Куриса-Назарука повертає інвестиції у вибори: Рівнерада віддає «Будинок побуту»

А ось двохвилинний відеопереказ цієї історії:

Після нашого розслідування на ініціативу «Четвертої влади» відреагувала координаційна рада об'єднання громадських організацій та ініціатив «Рада реформ Рівного».

ГО «АЖР "Четверта влада"» теж входить до цього об'єднання, поруч з 18-ма іншими, і ми підтримуємо оприлюднену заяву координаційної ради. Тож дублюємо звернення:

Звернення Ради реформ Рівного щодо наміру приватизувати «Будинок побуту»

Вже 30 грудня 2021 року Рівненська міська рада готується включити до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, нежитлові приміщення, що розташовані в семиповерховій цегляній будівлі, загальною площею 5 734 кв.м за адресою: м. Рівне, вулиця Шевченка, 3, та затвердити його.

Рада реформ Рівного вважає, що це рішення наразі категорично не можна приймати. І ось чому.

Минуло лише три місяці з того часу, як на позачерговій сесії 30 вересня депутати виключили «Будинок побуту» з об'єктів, які не можна приватизувати. Буцімто через те, що в іншому випадку орендар не міг робити там невід'ємні поліпшення, тобто ремонт.

Чому ми пишемо, що буцімто, тому що вимога виключити об’єкт із цього списку, щоб поремонтувати – одинична на всю країну. Вона існує у Рівнераді із 2015-го року. І нині суперечить новому закону.

Але замість того, щоб привести положення до вимог закону, і дозволити поліпшувати майно громади без того, щоб його приватизувати, депутати, повторимося, виключили «Будинок побуту» з об'єктів, які не можна приватизувати. А вже 30 грудня планують дозволити приватизувати будівлю без аукціону.

То чому не можна віддавати «Будинок побуту» на приватизацію?

1. «Будинок побуту» наразі приносить річний дохід місту у понад 4 мільйони гривень. А це майже третина від здачі в оренду всієї комунальної нерухомості Рівного. Тобто це актив громади Рівного, який приносить чи не найбільше коштів з оренди.

2. У проекті рішення про приватизацію йдеться, що ринкова вартість об’єкта 33 мільйони 814 тисяч гривень. Однак це абсолютно некоректна оцінка. Адже ринкову вартість об’єкту може виявити лише прозорий аукціон, до участі в якому міська влада змогла б залучити багато реальних зацікавлених учасників.

До прикладу, на нещодавньому аукціоні в Луцьку нежитлове приміщення площею 174 квадрати офіційно оцінили в понад 5 мільйонів гривень. Завдяки аукціону, в якому взяли участь багато фірм, виграла пропозиція з ціною, утричі вищою від стартової: понад 16 мільйонів гривень.

3. Подібний приклад, коли завдяки аукціону громада міста може отримати значно більшу ціну, ніж початкову, є й у Рівному. У 2007 році міська рада виставила на аукціон продажу права власності земельної ділянки 0.225 га неподалік автовокзалу.

Оцінила землю у 566 тисяч гривень. В аукціоні взяли участь 9 учасників. Завдяки змагальності ціна виросла до 4 мільйонів  831 тисячі 530 гривень, тобто в понад 8 разів більше, порівняно зі стартовою.

Якщо екстраполювати результати цих аукціонів на «Будинок побуту», то РЕАЛЬНИЙ аукціон, з великою кількістю реальних гравців ринку, міг би у кілька разів підняти стартову ціну.

4. Наразі немає жодного обґрунтованого пояснення навіщо місту взагалі приватизовувати у комерційно привабливій частині міста актив, який наповнює бюджет. У міста немає стратегії розвитку і, відповідно, немає розуміння наскільки цей об'єкт може підвищити свою дохідність в майбутньому, особливо якщо його відремонтувати.

5. Наразі орендар звертає увагу, що вклав у ремонт 9 мільйонів 815 тисяч гривень, що складає 29,03% від оціненої вартості будинку. Ми вітаємо активність орендаря у поліпшенні якості майна громади. І бажаємо, щоб поліпшене майно використовувалося на користь громади і давало можливість і орендарю заробляти, принаймні на період укладеної угоди оренди.

Однак звертаємо увагу, що поліпшення майна громади не означає автоматично, що орендар має право отримати це майно у власність без конкурсу.

Цілком можливим є варіант, що вартість невід’ємних поліпшень міська рада може зарахувати орендарю, як частину орендної плати. Таким чином, орендар, за трохи більше, ніж два роки поверне вкладені кошти, а громада міста матиме ще більш інвестиційно привабливий об'єкт, долю якого зможе визначити, прийнявши стратегію розвитку міста.

Як перший крок до визначення як використати цей актив з максимальною користю для громади, пропонуємо місту залучити незалежних експертів з питань інвестицій в комерційну нерухомість.

27 грудня 2021 року. Координаційна рада об’єднання громадських організацій та ініціатив «Рада реформ Рівного»

Довідка:

Члени Координаційної ради:

Голова правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич

Керівник ГО «Екоклуб» Андрій Мартинюк

Регіональна координаторка в Рівненській області ГО «Centre UA» Ірина Стасюк-Бабчук

Експерт Громадянської мережі «Опора» Михайло Балик

Керівник «Клубу історичної реконструкції "Оствиця"» Юрій Ойцюсь

Голова ради, голова Громадянської мережі «Опора» у Рівненській області Андрій Токарський

Дивіться продовження: Хто з депутатів Рівнеради віддав «Будинок побуту» за сірою корупційною схемою


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)