Як група Куриса-Назарука повертає інвестиції у вибори: Рівнерада віддає «Будинок побуту»

Торгову мекку рівненських базарників – «Будинок побуту» місцеві депутати фактично готують віддати у приватну власність новому орендареві – ТОВ «Рентбудсервіс».

Ми вже згадували цю фірму. Її директор – брат колишнього полковника рівненського управління СБУ Олега Назарука – Едуард Назарук, одна із засновників – неповнолітня донька Олега Анна Назарук, а бенефіціар – його дружина Ірина Юхименко-Назарук.

Ми дослідили, яким чином вони цілком легально можуть отримати комерційно привабливу прибуткову нерухомість в центрі міста без конкуренції та за нижчою ціною. Допомогли їм у цьому, як виявилось, міські чиновники. А точніше створений ними документ.

Приглянулась семиповерхівка на базарі

«Будинок побуту» для рівнян та мешканців околиць відомий тим, що там можна було зробити фото на документи, поремонтувати взуття, сумки, підлатати одяг, підстригтися та отримати інші необхідні у повсякденному житті послуги. І це все у центрі міста за доступною ціною.

Для Рівного «Будинок побуту» – це 7 поверхів, 5,7 тисяч квадратних метрів торгової площі та робота 39 суборендарів. Останні платять орендареві, а той своєю чергою у бюджет міста. Цьогоріч ця сума становила 4,4 мільйони гривень, відповіли нам у запиті із Рівнеради.

2,5 мільйони від цієї суми – це авансовий платіж за 6 місяців від нового орендаря торгової мекки – ТОВ «Рентбудсервіс». Інша сума – плата від минулого орендаря Малого приватного підприємства «Моріон».

Договір оренди із містом ТОВ «Рентбудсервіс» підписало у серпні 2021-го. Виграло його на аукціоні Прозоро.Продажі, запропонувавши вищу на 7 тисяч гривень ціну від стартової.

Конкурентом на торгах виступив колишній орендар, який мав переважне право оренди – МПП «Моріон». Але це підприємство благополучно здалося у першому раунді.

Ми додзвонитися до директора фірми «Моріон» Романа Богуцького. За його словами, «Будинок побуту» для «Моріону» був не надто вдалим бізнесом: «працювали в мінус». Про які суми йдеться, він не захотів озвучити. «Працювали в мінус», проте з року в рік більше 20 років продовжували орендувати.

– Фірма, яка зайшла, вони готові вкладатися в об'єкт. Ми порахували, що для нас виходити за ту планку, яку ми можемо, не рентабельно, – сказав Богуцький.

Директор фірми додав, що якби «Моріон» продовжив боротися на аукціоні і виграв би його з вищою ціною, то довелося б піднімати ціни суборендарям. Цього робити не хотіли, аби не розпочати із ними конфлікт.

Також Богуцький розповів, що покинути аукціон їх не просили і не тисли. Нібито все за власним бажанням.

Тож за договором між Управлінням комунальною власністю (УКВ) та переможцем «Рентбудсервісом» останній буде платити місту 348 тисяч 292 гривні оренди на місяць.

Якщо підрахувати, то за 5 років, на які підписаний договір, орендар повинен сплатити місту 20,8 мільйонів гривень. Це більше 4,1 мільйона гривень у рік.

Здавалося б перемога. Є нібито конкурентні торги, є переможець, є дохід міста від власної нерухомості.

Але судячи з останніх подій, міським депутатам не потрібен актив, який щороку даватиме дохід. Згодом пояснимо чому, а зараз розповімо про фірму-орендаря.

«Свої люди» Куриса, сім'я та адвокат Назарука

«Четверта влада» про «Рентбудсервіс» згадувала, коли писала про дерибан землі учасників бойових дій на сході України в селі Старожуків Зорянської громади.

Як йшлося у розслідуванні, ексзаступник начальника Рівненського СБУ, раніше підозрюваний у покриванні бурштиновидобутку, Олег Назарук, його адвокат Андрій Давидюк та «своя людина» забудовника Романа Куриса Олександр Козяр разом з іншими належать до бізнес-тусовки, члени якої причетні до виведення 24-х гектарів сільськогосподарської землі у приватні руки.

Ось як виглядають ці бізнес-зв'язки (графіку можна збільшити):

Повністю матеріал можна прочитати за посиланням: «Земельні махінатори Рівненщини: як бізнес, завдяки чиновникам, привласнює десятки гектарів»

Щодо розслідування, висвітленого в матеріалі про земельних махінаторів, Олег Назарук подав судовий позов. «Четверта влада» довела свою правоту як в першій так і в апеляційній судових інстанціях.

У тому розслідуванні йшлося в основному про іншу фірму, але й орендар «Будинку побуту» – Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентбудсервіс», належать сім'ї Назарука і Давидюка, а раніше також належало «своїй людині» Куриса.

Заснована фірма у 2018 році. Статутний капітал, за даними аналітичної платформи Youcontrol, 26,7 мільйонів гривень.

Товариство також має будівлю та землю в центрі Рівного навпроти Рівненської облдержадміністрації, – на вулиці Кавказька,3 та три елітні авта. Власне у будівлі «Рентбудсервісу» на Кавказькій був чи й досі є офіс Романа Куриса.

У 2021-му серед бенефіціарів «Рентбудсервісу» – дружина Назарука Ірина, серед власників – донька Анна, а керує – брат Едуард. Інші власники фірми: адвокат Назарука після звільнення із СБУ Андрій Давидюк та його мати Ніна.

У 2018-му серед засновників фірми була «своя людина» Куриса Олександр Козяр. Разом із ним було ще троє: нині покійний батько Назарука Василь і чоловіки з іменами Володимир Мащенко та Руслан Заремба.

Мащенко та Заремба також із бізнесів Романа Куриса.

Як ми вже розповідали у іншому розслідуванні, під час місцевих виборів 2020-го року, Володимир Мащенко для Романа Куриса – непересічна людина.

Він виступив замовником будівництва першого будинку на околиці Рівного. Згодом поле, де вирішив будуватись Мащенко, стало мікрорайоном «На щасливому» Романа Куриса. Наразі Мащенко керує в деяких фірмах забудовника.

Але в цій історії не будемо акцентувати увагу на Мащенку, все вже описано у матеріалі «Рівне разом з Курисом, криміналом і “мутними” зв'язками: що нам не розказали про Шакирзяна».

Інший засновник «Рентбудсервісу» у 2018-му – Руслан Заремба – теж бізнес-партнер Романа Куриса.

Він директор фірми «Рейсол» дружини Куриса Олени, яка наразі в стані припинення. Серед іншого, він також у фірмах із депутаткою Рівнеради та головою фракції «Рівне разом» Світланою Марчук, яка до виборів очолювала «Західбуд-Рівне» Романа Куриса. 

Ось ми і підійшли до Рівнеради і депутатів.

Світлана Марчук стала першою після Віктора Шакирзяна у виборчому списку партії «Рівне разом» до Рівненської міської ради 2020-го року. Наразі вона голова однойменної фракції у міській раді.

Вибори на міського голову Шакирзян, як відомо, програв, але посів другу за важливістю посаду у Рівному – секретаря міської ради.

Як ми писали, Шакирзян із Романом Курисом – куми. Мають спільне майно, спільний бізнес, та швидше за все спільні політичні амбіції. Тільки замість Романа Куриса їх втілив «чистий» кандидат – Віктор Шакирзян.

Примітно і те, що на весіллі депутата Рівнеради від фракції «Рівне разом» Святослава Стельмащука, Роман Курис, Віктор Шакирзян та Андрій Давидюк із дружинами сиділи поряд за одним столиком. У фейсбуку Давидюк із Курисом активно поширювали агітацію за Шакирзяна під час виборів минулого року. 

Окрім цього, і Давидюк із Курисом куми. Про що останній сам нам розповів. 

Голосування за «кота у мішку»

Повертаємось до нашого «Будинок побуту». Тож «Рентбудсервіс» виграв аукціон і підписав договір із містом про оренду комунального об'єкту 18 серпня 2021 року.

На позачерговій сесії 30 вересня депутати виключили «Будинок побуту» з об'єктів, які не можна приватизувати. Згодом, буде зрозуміло для чого і чому.

У самому питанні 372 на сесії ні слова про «Будинок побуту». Коротко воно звучало як внесення змін до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Рівного, що не підлягають приватизації.

На відео із сесії видно, що депутати голосували двічі. Спочатку не вистачило одного голосу. Але після повторного голосування прийняли рішення 22 голосами депутатів фракцій «Рівне разом», «Європейська солідарність», «Свобода» та «За майбутнє».

Ось хто і як голосував за це питання повторно:

Депутати і фракції	Як проголосували
Європейська солідарність
Алексєвич Павло Миколайович	ЗА
Жильчук Андрій Вікторович	ЗА
Котляров Дмитро Анатолійович	ЗА
Майборода Оксана Валеріївна	Відсутня картка
Майорова Наталія Олександрівна	ЗА
Мисюра Федір Миколайович	ЗА
Обоїста Тарас В’ячеславович	ЗА
Радчук Людмила Петрівна	Відсутня картка
Тимощук Тамара Ульянівна	ЗА
Туровська Людмила Валентинівна	ЗА
Рівне разом
Жаровський Михайло Богданович	ЗА
Марчук Катерина Анатоліївна	Відсутня картка
Марчук Світлана Василівна	ЗА
Рибачок Сергій Леонідович	ЗА
Стельмащук Святослав Володимирович	ЗА
Харковець Василь Степанович	ЗА
Слуга народу
Коваль Віталій Станіславович	Відсутня картка
Іванов Олександр Едуардович	Відсутня картка
Коваленко Олександра Євгенівна	Утрималася
Романюк Любов Володимирівна	Відсутня картка
Хотенко Олена Анатоліївна	Утрималася
Чаборай Юрій Миколайович	Відсутня картка
Яворський Роман Степанович	Утримався
Голос
Денисюк Роман Віталійович	Не голосував
Бляшин Микола Степанович	Проти
Клічук Святослав Володимирович	Утримався
Кулакевич Анастасія Федорівна	Проти
Кантарія Зураб Леванович	Не голосував
Свобода
Осуховський Олег Іванович	ЗА
Валявка Володимир Ярославович	ЗА
Іванішин Євгеній Сергійович	ЗА
Осіпчук Юрій Юрійович	ЗА
Батьківщина
Кульчинська Галина Григорівна	Не голосувала
Васильчук Сергій Миколайович	Відсутня картка
Курсик Олександр Васильович	Відсутня картка
Нездюр Олена Ярославівна	Утрималася
Нестерук Олександр Петрович	Відсутня картка
За майбутнє
Хомко Володимир Євгенович	ЗА
Года Маріян Адамович	ЗА
Хлістунова-Шарпар Анна Сергіївна	ЗА
Чугуєвець Анатолій Олександрович	ЗА
Міський голова і секретар Рівнеради
Третяк Олександр Віталійович	Відсутня картка
Шакирзян Віктор Володимирович	ЗА

У пояснювальній записці до проєкту рішення, яким будинок виключили зі списку неприватизованих, вказано, що підставою для цього є лист-прохання орендаря. Примітно, що цю записку до самого рішення не додавали.

Приводом для голосування, яке фактично передує приватизації «Будинку побуту» став лист.

Цей «лист щастя» «Рентбудсервісу» ми отримали на запит від міської ради.

На папері орендар «Будинку побуту» аргументує, що приміщення слід виключити із переліку об'єктів, які не можна приватизовувати, бо воно «не забезпечує виконання функцій міськради, або не відноситься до об'єктів, які мають соціальне, економічне, чи інше значення».

Власне, «Будинок побуту» є багато років активом, який має економічне значення: гроші з його оренди наповнюють бюджет.  Вкладаючи у цей актив можна щороку більше й більше на ньому заробляти. І про це вочевидь знає «бізнес-тусовка», яка поклала на нього око.

Із січня до жовтня 2021 року міська рада отримала від здачі майна в оренду 15 мільйонів гривень, відповіли нам на запит в Управлінні комунальної власності. Як ми писали вище, тільки один «Будинок побуту» приніс до бюджету майже третину – 4,4 мільйони.

Але на думку нового орендаря, таке наповнення бюджету – це неважлива функція, тому приміщення слід виключити із тих, що не можна приватизовувати.

Ще один аргумент орендаря: будинок потребує невід'ємних поліпшень, бо підвал затоплює, дах протікає, фасад не утеплений, вікна старі.

Але покращити торгову мекку Рівного «Рентбудсервіс» не може, бо:

«нормативний акт, який регулює порядок надання такого дозволу передбачає відмову, якщо об'єкт оренди перебуває у переліку тих, що не підлягають приватизації» – вказано у посланні до міської ради.

Цікаво, що у листі не сказано, що за нормативний акт мається на увазі. «Шукайте самі» – напевно вирішив орендар. Ну, що ж. Ми знайшли. 

Схема безконкурентного привласнення майна

Невід'ємні поліпшення, згідно із законодавством – це заходи, здійснені орендарем за час оренди, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Це, наприклад, ремонт того ж даху чи заміна вікон, утеплення – коли договір оренди закінчиться, ці поліпшення орендар не забере із собою.

Щоб провести «невід'ємні поліпшення» комунального майна, орендар повинен отримати дозвіл від міської влади. Це передбачено статтею 21 ЗУ «Про оренду державного і комунального майна».

Окрім цього, місцеві ради самі уповноважені готувати та затверджувати правила погодження таких дозволів, каже експерт з питань оренди державного та комунального майна, проєктний менеджер Prozorro.Продажі Владислав Уривський.

У Рівному такий документ існує –  «Положення про надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого комунального майна». Назва довга, тому надалі будемо називати його просто – Положення.

Той нормативний акт, на який посилається Едуард Назарук у листі – це швидше за все і є це Положення.

Затвердили його у Рівному ще у 2000-му, а згодом оновили у 2006-му та 2015-му роках. У 2018-му Рівнерада хотіла змінити документ, після набуття чинності Закону «Про приватизацію державного і комунального майна». Але поки що цього не зробила, попри те, що з лютого 2020-го року діє новий Закон «Про оренду державного та комунального майна».

Тож згідно з діючим Положенням у Рівному, орендодавець може відмовити у невід'ємних поліпшеннях орендареві, якщо об'єкт, який останній хоче ремонтувати, є у списку тих, які не можна приватизовувати.

–  Якщо об'єкт не включений у перелік на приватизацію, орендар не зможе його приватизувати, а робити невід'ємні поліпшення він може, – пояснює експерт, посилаючись на статтю 21 закону «Про оренду державного і комунального майна».

Стаття 21, яку має на увазу експерт, звучить як «Здійснення поліпшень та ремонту майна, переданого в оренду». У ній вказано кілька причин, чому орендареві можуть не дозволити робити невід'ємні поліпшення:

• якщо об'єкт їх не потребує, 
• якщо це можна зробити в рахунок поточного ремонту, 
• якщо майно потрапило в оренду без аукціону.

Якщо такий дозвіл отриманий і поліпшення зроблені, то:

–  Кошти, які вклав орендар у невід'ємні поліпшення йому можуть повернути за рахунок орендної плати, або він може отримати компенсацію після закінчення договору, – тлумачить Владислав Уривський.

Але у Рівному такого немає. У Рівному працює сіра схема безконкурентного привласнення майна громади.

Давайте, ще раз прояснимо: в Україні орендарі повинні отримати дозвіл на невід'ємні поліпшення комунального майна у місцевих рад. 

У Рівному із 2015-го року, цей дозвіл не дають, якщо орендар хоче поліпшити майно, яке не можна приватизувати. Тому, щоб зробити ці невід'ємні поліпшення, об'єкт віддають на приватизацію і орендар має першочергове право викупити його, якщо зробив поліпшень на не менш ніж 25% вартості майна (за Законами  «Про приватизацію...» та «Про оренду...»).

Тож маємо легальну і чинну схему безконкурентного привласнення комунального майна через невід'ємні поліпшення. І, як свідчить практика, часто за заниженою вартістю.

Як у інших містах

Щоб перевірити як це працює не в Рівному, ми надіслали запити до місцевих рад обласних центрів України (крім тимчасового окупованих та Вінниці, її знайшли у вільному доступі). На момент публікації ми отримали відповіді по суті від 18-ти місцевих рад.

9 із них вказали, що не приймали своїх документів. Даючи дозвіл на невід'ємні поліпшення комунального майна вони керуються Законом «Про оренду ...» із врахуванням Порядку здійснення ремонту та невід’ємних поліпшень затвердженим Кабміном у Постанові № 483 у 2020-му році. Тобто найновішими законами та актами.

9 міських рад надіслали нам власні, затверджені депутатами, порядки та положення: Ужгородська, Івано-Франківська, Луцька, Кропивницька, Харківська, Львівська, Тернопільська, Полтавська та Дніпровська. Порядок у Вінниці ми знайшли у відкритому доступі. Тож загалом їх 10.

У жодній із цих міських рад ми не знайшли такої причини відмови орендарям, яка є у Рівному: покращувати тільки те комунальне майно, яке є у переліку на приватизацію.

Щодо такої вимоги дивується експерт Владислав Уривський:

– Я не можу собі уявити, чому ваші депутати це зробили [прийняли таку причину відмови]. Виходить, вони припустили, що «оскільки ми не хочемо, щоб цей об'єкт був приватизований, то який сенс дозволяти робити невід'ємні поліпшення».

Управління комунальним дерибаном

На сайті Рівненської міської ради ми знайшли Положення, яке змінювали у 2006-му році. Там такої причини відмови, яка існує зараз, ми не знайшли. З'явилася вона при міському голові Володимиру Хомку та керівниці УКВ Наталі Поліщук – у 2015-му році.

Ми поспілкувалися із колишньою керівницею Управління комунальною власністю Наталею Поліщук щодо діючого Положення. 

Вона конкретно не знає, для чого існує вимога відмовляти орендарям у поліпшеннях, через те, що об'єкт не підлягає приватизації. Не знає також ні для чого його придумали, ні хто його придумав:

– Я не вносила такий пункт, але ж була чиясь пропозиція і виконком її затвердив.

– Невід'ємні поліпшення – це ті роботи, які далі дають можливість орендареві клопотати про викуп приміщень, – навіть не спростовує чиновниця. 

– Скоріше за все, це [робити поліпшення тільки того майна, яке можна приватизувати] було пов'язано з тим, щоб не створювати прецеденти і судові справи. – Каже Наталія Поліщук і додає, –  але це я зараз фантазую, бо причини не можу сказати, але думаю, що саме з цієї підстави.

– Наявність пункту в Положенні відмовляти у поліпшеннях майна, яке не можна приватизувати – це не означає намір віддати комунальне майно за безцінь?

– Абсолютно ні, навіть навпаки: провівши невід'ємні поліпшення, вони будуть платити за них ще раз, коли будуть викупляти.

У частині 3 статті 18 Закону «Про приватизацію державного та комунального майна» написано, що якщо об'єкт приватизують на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід’ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об’єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід’ємних поліпшень.

Тобто, якщо подаватись на аукціон і його виграє не орендар, який їх робив, то вартість невід'ємних поліпшень він отримає від нового власника майна.

Окрім цього, у останньому абзаці цієї ж частини статті написано: «якщо покупцем об’єкта приватизації стає орендар, вартість невід’ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об’єкт приватизації». Тобто якщо перемагає орендар, який робив поліпшення, то йому не доведеться знову за них платити.

Але аукціонів про приватизацію міська рада не проводить, каже Наталія Поліщук.

На думку експосадовиці при аукціоні кошти за поліпшення будуть компенсувати орендареві і міський бюджет їх не отримає. Тому, з її слів, викуп за рахунок поліпшень нібито вигідніший.

А те, що конкурентний продаж на аукціоні високоліквідного майна може значно підвищити його вартість, навіть у кілька разів, Наталія Поліщук очевидно не знає.

Про те, як за безцінь у Рівному розпродували комунальну нерухомість, зокрема в центрі міста, ми розслідували ще в 2011-му році: Комунальний розпродаж Рівного: за Торгуна і Хомка знижки до 90%

Як Рівне може втратити високодохідний актив

Коли «Будинок побуту» подавали на аукціон із оренди, його оцінили у 33,8 мільйони гривень.

У записці до проєкту рішення Рівнеради про виключення об'єкту зі списку неприватизованих вказано, що прогнозовані витрати «Рентбудсервісу» на невід'ємні поліпшення складуть 11,8 мільйонів. Таку суму обрали не випадково.

Згідно із законодавством, орендар повинен зробити поліпшень на суму не менше 25% від вартості об'єкту за оцінкою, щоб претендувати на безконкурентний викуп майна.

– Якщо орендар у майбутньому захоче викупити об'єкт, то він не буде платити цих 11 мільйонів, – каже Владислав Уривський, тим самим заперечуючи твердження екскерівниці УКВ Наталії Поліщук.

– Головна частина приватизації, яка ймовірно буде відбуватися – це оцінка, яку орендар буде робити. А оцінщик може «намалювати», що хоче (чи що його стимулюють намалювати, – ред.).

– Орендар може найняти свого оцінщика, який наприклад йому порахує вартість майна 20 мільйонів. І от 11 мільйонів він вже вклав. Тому він може заплатити тільки залишок і таким чином нанесе збиток місцевій громаді.

Фактично, прогнозовані 11,8 мільйонів – це вже 25% вартості «Будинок побуту», адже якщо додати суму поліпшення і оцінку, яка вже зроблена, то разом буде більше 44-х мільйонів.

Але якщо «Рентбудсервіс» і справді заплатить хоча б 33 мільйони, то це вже буде непогано. Бо може бути і таке, що його людина оцінить майно і в 11 мільйонів, тоді орендарю і взагалі не доведеться доплачувати:

–  Це буде дуже зухвалий приклад, – вважає експерт і додає, – зараз ви не зрозумієте, яка буде ситуація далі.

Ексначальниця УКВ Наталія Поліщук наполягає, що Управління саме шукає оцінщиків (на конкурсній основі) і що рівненські орендарі при викупі завжди платять повну ринкову вартість. Тобто два рази платять за поліпшення.

– Оцінщики, які мають сертифікати, внесені до реєстру. Відбір завжди проводиться Управлінням і оцінщик несе кримінальну відповідальність за свої дані в оцінці (лише в теорії, – ред). Це моніториться Фондом держмайна. І повірте, ніхто не буде зменшувати вартість комунального і державного майна, бо можна залишитись без ліцензії, – вважає експосадовиця.

– Якщо шляхом викупу будуть приватизовувати, то заплатять повну ринкову вартість у бюджет. Принаймні так було, а як буде, я не знаю.

Посадовці уникають пояснень, чому майно фактично віддали бізнес-групі

Як буде, точно ми не змогли дізнатися у телефонній розмові із нинішньою начальницею УКВ Олесею Смоловик, бо вона не знайшла часу, щоб пояснити рівнянам. Розмова тривала менше 6 хвилин.

Жінку призначили на посаду у червні цього року. Вона колишня адвокатка, тому на юридичних нюансах вочевидь повинна розумітися.

Стосовно Положення про дозволи орендарям на поліпшення, вона сказала, що документ «розроблявся не за її часів», тому вона не хоче його коментувати. Лише додала, що «якщо його читати буквально, це може бути підставою» віддати комунальне майно орендарям, а може й не бути. 

Наприкінці розмови Олеся Смоловик сказала:

– Я з поваги до журналістів, все прекрасно. Але якщо ви хочете мені питання якісь задавати, то якщо в мене буде час, я вас прийму, а ні то звертайтесь письмово. Ми вам надали всю інформацію на запити, чи ні?

– Ніби так, але це ж не запит. Це я з вами спілкуюся як з начальницею управління, – журналістка.

– В мене дуже багато процесів і нововведень в управлінні. Все поступово буде змінюватися і буде проводитись у відповідність до норм чинних. В мене зараз розробляється методика по сплаті орендної плати.

Коли ми сказали, що запитуємо не про орендну плату, вона сказала, що приймає людей і їй не зручно розмовляти. 

Ми надіслали додатково запитання, які не обговорили із посадовицею на пошту УКВ. У листі немає відповідей на всі запитання.

Зокрема, ми просили описати процес отримання дозволу на невід'ємні поліпшення. Це нам не пояснили, а відправили читати Положення.

Відповідь на таке запитання було б важливо почути не тільки через описане вище рішення депутатів, а ще й через те, що до сесії і після листа «Рентбудсервісу» свою згоду поліпшити «Будинку побуту» дав і міський голова Рівного Олександр Третяк. Ми намагались отримати від нього відповідь через речницю міської ради Оксану Власюк.

Запитання, яке ми хотіли поставити меру, звучало так: для чого ви дали завдання УКВ дати дозвіл на невід'ємні поліпшення, при тому що згідно з діючим положенням цей дозвіл дасть право приватизувати «Будинок побуту», а згодом і землю без конкурсу? 

Відповіді ми не отримали ні від міського голови, ні від його заступника Ігоря Кречкевича, до якого нас направила речниця.

Також у Олесі Смоловик ми запитували і про те чи погоджується вона, що пункт у Положенні відмовляти орендарям у поліпшенні майна, яке не підлягає приватизації фактично дозволяє орендареві отримати майно без конкурсу.

Нам відповіли: «вiдмова орендарю в наданнi дозволу на проведення невiд'ємних полiпшень автоматично не дає можливостi отримати майно без конкурсу».

Тобто, нинішня місцева влада Рівного не бачить проблеми, які і попередники.

Що каже орендар та «друзі»

Згідно з даними аналітичної платформи Youcontrol, «Рентбудсервіс» має 26,7 мільйонів статутного капіталу. Ми припустили, що ніяких 33 мільйони при викупі «Будинку побуту» вони доплачувати не будуть. І власне це непрямо підтвердив Андрій Давидюк.

Скільки готові заплатити і чи будуть привласнювати майно, ми запитали у адвоката Андрія Давидюка – одного із засновників «Рентбудсервісу». Можна сказати головного, адже як він вже розповідав нашій журналістці він «безпосередньо його створював». 

Із годинної розмови із адвокатом ми обрали фрагменти, які стосуються «Будинку побуту» та «Рентбудсервісу».

Андрій Давидюк розповів, що побачити стан об'єкту цілком змогли вже після перемоги на аукціоні. Не увесь ремонт, який робить орендар, підпадає під невід'ємні поліпшення. Останні включають гідроізоляцію даху, заміну вікон та утеплення фасаду. Це підтверджує також кошторис, який ми отримали на запит до міської ради.

Згідно із попереднім кошторисом, який ми отримали, на поліпшення витратять 11,6 мільйонів (менше, ніж у пояснювальній записці до проєкту рішення). Це 34,4% від оціненої вартості об'єкту.

За словами Давидюка, в основному поліпшують будинок, щоб зменшити комунальні платежі.

Ми запитали у Андрія Давидюка для чого його фірмі взагалі «Будинку побуту», адже наскільки нам відомо, інших таких об'єктів, окрім Кавказької, вони не мають.

–  Взяли [в оренду] для того, щоб використовувати його в своїй господарській діяльності, але це наші особисті плани. Я не збираюсь вам про них розповідати. 

На запитання хто був більше зацікавлений у «Будинку побуту»: кум Давидюка Роман Курис чи його опосередкований партнер Олег Назарук, адвокат відповів: 

– Цих людей не було на аукціоні і вони точно не брали участі в оренді.

Втім уточнив, до чого тут Роман Курис. Ми пояснили, що Мащенко та Козяр люди із бізнесів забудовника – вони були серед перших засновників фірми у 2018-му. На це Давидюк сказав: 

– В мене було багато партнерів у бізнесі, з якими я тепер не розмовляю. То вони мої, чи ваші? Ви ставите провокативні питання, щоб знову написати якусь негарну ситуацію. Ну, пишіть.

Так як «Рентбудсервіс» фактично фірма родини Олега Назарука, то ми запитали у Андрія Давидюка, чи радиться він із ним, як вести бізнес. Він після кількох уточнень та уникнення відповіді, все таки сказав:

– Родинний бізнес в мене тільки з мамою і я можу радитись із нею, але точно не з Олегом.

Щодо того, чи приватизує «Будинок побуту» родинна фірма Андрія Давидюка та Назаруків, адвокат поки «не готовий сказати».

Спочатку він казав, що вартість – 33,8 мільйони, в яку оцінене майно, – «надули». Сам він вважає, що стільки об'єкт не коштує. Ми уточнили, скільки тоді він готовий заплатити за «Будинок побуту» в разі викупу – він не відповів точно, лише сказав, що це залежатиме від оцінки.

Якщо фірмі таки доведеться заплатити 33 мільйони, то їх «позичать» може навіть у «Четвертої влади» із сарказмом каже адвокат. За його логікою, у організації нібито багато грошей, адже донором у деяких проектах був фонд «Відродження». Примітно, що спекулювати на цьому почав і Роман Курис коли ми звернулись до нього із запитаннями про його зв'язки із Олегом Назаруком, Віктором Шакирзяном та «Рентбудсервісом».

(Задля уникнення поширення пліток від бізнесменів, перегляньте публічні звіти «Четвертої влади», – ред.)

– Пан Віктор Шакирзян дійсно був одним з кандидатів на посаду міського голови, але він ніколи не був моїм кандидатом, так як займаюсь бізнесом і в політичних партіях не перебуваю.

Дам вам інсайд що говорять в місті, що пана Віктора фінансував фонд Відродження, і особисто кажуть пан Сорос погоджував. А так як ваша агенція фінансується з цього фонду або фондів які пов’язані з паном Соросом  то вам варто задати це питання саме пану Соросу чи Шакирзян його кандидат, – відповів Роман Курис.

Попри глузування Романа Куриса ми пам'ятаємо, як він інвестував кошти у збитковий з бізнесової точки зору проєкт, купивши перед виборами кабельний телеканал, який став майданчиком піару і прихованої реклами Шакирзяна. Медіа часто випускало і випускає досі приховану рекламу – «джинсу» про Віктора Шакирзяна і його громадську організацію «Рівне разом».

А міський голова Рівного в ефірі Суспільного, з нагоди річниці при владі, відповідаючи на питання журналіста про вплив Романа Куриса на місто сказав, що він має вплив «в межах своєї фракції».

Щодо того чи кум він із Шакирзяном та Назаруком він відповів так:

– По кумах, в мене їх багато, і для мене таїнство хрещення дуже важливе. І розповідати про сім'ю або хрещеників, чи кумів не буду, бо це дуже сакральне поняття для мене!

Під час спілкування із Андрієм Давидюком, ми запитали і про фото з весілля Стельмащука, де Курис, Давидюк та Шакирзян разом за столом. Адвокат сказав, що із Віктором Шакирзяном вони просто знайомі: «як адвокат і клієнт, нічого більшого». А те, що із Романом Курисом вони куми, нагадаємо, останній зізнався нам сам.

– А між собою Роман Курис і Віктор Шакирзян в тісних стосунках? – журналістка. 

– Не думаю, на сьогоднішній день Віктор Володимирович зайнята людина. Можливо колись більше товаришували, – відповів Давидюк.

Віктор Шакирзян відмовився відповідати на запитання стосовно зв'язків із фактичними та номінальними власниками «Рентбудсервісу». Нібито фірма виграла аукціон чесно, тому це «не має сенсу» – вказано у його письмовій відповіді.

Наприкінці нагадаємо, що ще у 2011-му році «Четверта влада» дізналася про схему викупу, за якою працюють оцінщики.

Наближені до міської влади джерела розповідали, що експерт і клієнт, який викупляє майно, між собою можуть домовитись про ту чи іншу ціну. Мотивувавши грошима експерта, бізнес може зекономити 20-30 відсотків від вартості майна.

Якщо якийсь чиновник чи правоохоронний орган помітить що ціна занизька, бізнесмени з ними можуть все «порішати» – тоді при перевірках ніхто не знаходить порушень – все в межах закону. Оцінку експерта ще рецензує інший експерт, тоді експерт експерта покриває і ще й на цьому заробляє.

Головний редактор «Четвертої влади» пригадує свою нічну інтернет-розмову з Романом Курисом у листопаді 2020-го року. Тоді бізнесмен написав прогноз, який, як видно, справджується:

«Бо цей кандидат [в мери Рівного Олександр Третяк] розвалить це місто!!! І [Володимира] Хомка ми будемо згадувати як найкращого мера)) Слабий лідер, – це завжди поділ сфер впливу та купа князівств!!!!».

Наслідки політичних домовленостей з розподілу сфер впливу у коаліції «Європейської солідарності», «Рівне разом», «Свободи» і «За майбутнє» вже видно. І ймовірно далі буде видно ще більше.

Дивіться продовження: Чому нинішня приватизація «Будинку побуту» – це схема привласнення майна громади

Хто з депутатів Рівнеради віддав «Будинок побуту» за сірою корупційною схемою

Дивіться також: Суд відновив дозвіл на кіоски біля «Сільпо» у Рівному: чому так сталося і що далі

---

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.