Чому піарник та кум Шакирзяна заброньовані від мобілізації та які рівненські фірми мають статус критичних

Помічник-консультант в.о. міського голови Тарас Максименко має бронь до кінця літа. Забронювали його, бо він директор ТРЦ «Happy.mall». Також забронювали і Романа Куриса – власника цього ТРЦ, забудовника мікрорайону «На Щасливому» і кума Віктора Шакирзяна. «Happy.mall» має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Про те, як це можливо і які ще торговельні фірми Рівного мають такий статус, а також про те, що потрібно підприємству, щоб отримати такий статус – в матеріалі.

Все почалося з того, що в інфопросторі Рівного, а також наші джерела у владі розповідали, що помічник-консультант в. о. міського голови Тарас Максименко заброньований, а яке підприємство його забронювало – невідомо, але є припущення, що це стало можливим через те, що він директор ТРЦ «Happy.mall».

Цей торговельний центр належить ТОВ «Хеппі.Мол». Власники фірми – забудовник мікрорайону «На Щасливому» Роман Курис та його дружина Олена Курис.

А ще Роман Курис – кум виконуючого обов’язки міського голови Віктора Шакирзяна.

Ми почали перевіряти цю інформацію. Спершу написали запит в Рівнераду, але це не дало результатів, бо такого працівника в міській раді немає, адже Максименко – помічник-консультант на громадських засадах.

Далі звернулися за правничою допомогою до Платформи з прав людини, з проханням допомогти правильно оформити запити до Рівненської обласної державної адміністрації та до Рівненського обласного ТЦК та СП. Нам допомагала юристка Соломія Яременко.

Курис – бреше, що не знає, а Максименко не хоче говорити

Поки чекали відповідей – написали в телеграмі співвласнику ТРЦ «Happy.mall» Роману Курису, аби розпитати в нього про підлеглого Тараса Максименка.

На питання чи заброньований директор торговельного центру Тарас Максименко, Роман Курис відповів, що не володіє такою інформацією і «можливо він має відстрочку, бо за бабцею 77 річною доглядає».

А на питання, чи «Happy.mall» має статус критичної інфраструктури відповів, що «немає такої інформації».

Нам вдалося з власних джерел у війську отримати інформацію із системи «Оберіг», що Тарас Максименко має бронь до 23 серпня 2025 року, але хто його забронював невідомомо, бо бронювався через «Дію».

Ми також додатково попросили глянути інформацію про забудовника мікрорайону «На Щасливому», чи має він бронь. Система показала, що Роман Курис, як і Максименко, має бронь до 23 серпня і бронювався через «Дію».

На сесії Рівнеради 13 лютого журналістці «Четвертої влади» вдалося запитати про це в Максименка, адже на питання в месенджері він не відповідав.

Щоправда, розмова не вийшла інформативною, але позицію Тараса Максименка ми отримали.

– Скажіть, будь ласка, ви крім «Happy.mall», ще десь працюєте? – Журналістка.

– Це не ваша справа. – Тарас Максименко.

– А яке підприємство вас забронювало до 23 серпня?

– Це не ваша справа. Дивіться, я жовтій пресі нічого не коментую. Ви перекручуєте, ви займаєтесь булінгом. Ну тобто є всі ознаки жовтизни.

Рівненський обласний ТЦК та СП у своїй відповіді підтвердив інформацію про бронювання до 23 серпня Тараса Максименка і Романа Куриса, також додали, що вони заброньовані як співвласник та директор ТРЦ «Happy.mall».

Критично важливе підприємство

ТОВ «Хеппі.Молл», яке є власником торговельного центру з такою ж назвою, має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Про це у відповідь на наш запит повідомила Рівненська обласна державна адміністрація.

«Підприємство було визначено критично важливим на основі критеріїв, зазначених у підпунктах 4, 5, 6 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76» – зазначили у відповіді.

Аналітик Антикорупційного центру «МЕЖА» Микола Салімов розповів, що до цих критеріїв входить те, що компанія: не має заборгованості по ЄСВ; має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади; відповідний рівень заробітної плати працівників:

– До 31 березня підприємства мають підтвердити свою критичність за трохи зміненими критеріями (тобто за Постановою зі змінами): критерії, визначені ОВА погоджуються з Мінекономіки та Міноборони; до заборгованості по ЄСВ, додаються всі податкові платежі; середня місячна заробітна плата працівників – 20 тисяч гривень за останній календарний квартал.

– Критерії визначаються галузевим органом з юрисдикцією по всій Україні або відповідною ОВА, коли мова про значення для певної громади. В залежності від того по яким критеріям підходить ТОВ, воно звертається у відповідний орган, – додав аналітик.

Ми запитали в Миколи Салімова про те, чому ж тоді директор і співвласник ТРЦ «Happy.mall» мають бронь аж до 23 серпня.

– Раніше, наче до червня 2024, була бронь на підприємствах до 6 місяців, потім стала до 12 місяців. Думаю, вони просто забронювались 23 серпня 2024 року і в них триває бронь рік. Але якщо статус критичності у ТОВ пропаде, то відповідно і броні не буде, – пояснив аналітик.

Відповідно до Постанови №76 Кабінету міністрів України, фірми, які мають такий статус, можуть бронювати до 50% військовозобов'язаних працівників.

Дев’ять підприємств зі сфери торгівлі

Ми поспілкувались із заступником голови Рівненської ОДА Олександром Коханом щодо компаній Рівного і області, які мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Він – голова комісіЇ, яка визначає статус критичності підприємств.

– Якщо ми говоримо про сферу торгівлі: магазини, розважальні центри, то це дев'ять таких підприємств ми визнали критичними у Рівному, – розповів Олександр Кохан.

Пізніше радник голови Рівненської ОДА Сергій Татаренко скинув нам перелік цих підприємств:

• ТОВ «Хеппі.Молл» (ТРЦ «Happy.mall»),

• ТОВ «Фірма одяг» (ТРЦ «Злата плаза»),

• ТОВ «Вік Експо» (сервіс-партнер Volkswagen і Seat),

• ТОВ «Ситий Кабанчик» (мережа магазинів з такою ж назвою),

• ПрАТ «Рівне-Авто» (сервіс автомобілів),

• ТОВ  «Автолюкс - РВ» (сервіс автомобілів),

• ТОВ «Агат авто» (офіційний дилер Toyota),

• МПП-фірма «Мірад» (магазин сантехніки та керамічної плитки),

• ПП «Мережа РВ» (Мережа «Spirit & Food»).

– А так само були визнані на рівні Міністерств ще ряд торгових мереж, всеукраїнських, вони працюють у нас в Рівненській області. Ну, вони теж є критичними, але про них я не готовий конкретно говорити, – додав Олександр Кохан.

Ми запитали в заступника голови Рівненської ОДА, як він вважає, наскільки доцільно надавати такий статус торговельним і розважальним центрам.

–  Постанова Кабміну №76 вирівнює всі підприємства в області, які підпадають під неї, під один знаменник, грубо кажучи, під один рівень. Виконуєш критерії – можеш бронювати людей. Не виконуєш – не бронюєш. Все просто, – відповів Олександр Кохан.

Заступник голови Рівненської ОДА розповів, що по області більше 300 підприємств мають статус критично важливих, але 31 грудня голова Рівненської ОДА Олександр Коваль визначив нові критерії для надання статусу критичного підприємствам, тому компанії мають до 31 березня (було до 28 лютого, але термін продовжили) по цим критеріям підтвердити свій статус.

На питання про те, чи грає роль кількість працівників, Олександр Кохан сказав, що такого критерія при відборі немає. Пояснив це тим, що наприклад може бути підприємство науковців, яке робить важливу роботу, а їх небагато і якби була така умова, то воно не отримало б статус критично важливого підприємства.

Але наголосив, що всі фірми мають підпадати під два обов’язкові критерії з Постанови №76 Кабінету міністрів України і ще один критерій із Постанови, або галузевий, або два регіональних критерія. Додав, що коли підприємство обирає отримати статус критично важливого за галузевими критеріями, то потрібно звертатись у профільні міністерства, а не в ОДА.

Наведемо приклад. Фірма має підпасти під два обов’язкові критерії: середня місячна зарплата 20 тисяч гривень (протягом останнього кварталу) і відсутність заборговностей по сплаті усіх податків.

Далі, якщо бронюєшся через ОДА, то треба ще два регіональні критерії. Наприклад: сплата до бюджету не менше 75 тисяч податків на доходи фізичних осіб і здійснення діяльності із зберігання та складування товарів.

Ми попросили в Олександра Кохана весь список підприємств, які мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, він пообіцяв надати інформацію, якщо надішлемо запит.

Ми надіслали запит і отримали… відмову. Обгрунтували її тим, що це службова інформація і її розголошення несе потенційну шкоду для національної безпеки. Нашим колегам-журналістам «Nikcenter» із прифронтового міста Миколаєва їхня обласна державна адміністрація надала таку інформацію.

Юристка з «Платформи з прав людини» Соломія Яременко вважає, що відмова у наданні інформації не містить повного обґрунтування, а ще:

– Розпорядник не врахував фактор значного суспільного інтересу, який прикутий до теми надання статусу критичності підприємствам в умовах війни. Ця тема справді є болючою. Суспільна увага спрямована на те, аби зʼясувати, наскільки прозорим та обʼєктивним є процес ухвалення рішення про надання статусу критичності.

Ми, залучившись допомогою юристки, надіслали повторний запит в Рівненську ОДА і знову отримали ту саму відмову. Тому «Четверта влада» надсилатиме скаргу Уповноваженому з прав людини через порушення права на суспільно важливу інформацію.

Дивіться також: Бізнес під прикриттям: як родина в.о. мера Рівного заробляє на бюджеті громади

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете підтримати рівненських журналістів-розслідувачів будь-якою сумою:

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці, вотсапі. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.