Чому третій рік тягнеться справа рівненської директорки табору щодо розкрадання на реабілітації АТОвців

Прокуратура приховує інформацію про цю справу

Із 2017-го року справу щодо обвинувачення Алли Кучер так і не почали розглядати по суті
Джерело
Фото з сайту «Ча.Рівне»

За три роки Печерський районний суд Києва так і не почав по суті розглядати справу про обвинувачення директорки рівненського оздоровчого табору «Джерельце» Алли Кучер у розкраданні коштів, передбачених на реабілітацію ветеранів АТО.

29-го березня 2017-го року обвинувальний акт прокуратура передала у Печерський районний суд Києва.

Оскільки обвинуваченій загрожує понад 10 років ув'язнення, справу мала розглядати колегія суддів – Володимир Карабань, Віталій Писанець, Христина Гладун.

11-го травня 2017 року мало відбутись перше підготовче судове засідання, втім його відмінили.

У суді пояснювали, що справа зняли через те, що у однієї із суддів, яка є в колегії (Христина Гладун) закінчились повноваження. Тому мали вирішити питання щодо заміни судді і призначити справу.

Потім справу переносили ще кілька разів.

У відповіді на запит Печерський районний суд Києва нам повідомив, що справа досі на стадії підготовчого судового розгляду.

За словами адвоката обвинуваченої Івана Грозіка, по суті справу розглядати так і не розпочали.

– Засідання як такого не було, більше я пояснень не буду надавати, я не хочу щоб в мене були неприємності в зв’язку із адвокатською таємницею, – каже захисник.

«Четверта влада» також передала через Івана Грозіка пропозицію поспілкуватися із Аллою Кучер, для того, щоб вона могла розповісти свою версію того, що сталося. Поки що відповіді ми не отримали.

Наразі справа призначена до розгляду 4-го червня 2019-го року на 17.30 в складі суддів: Володимир Карабань, Віталій Писанець, Тетяна Остапчук.

Обвинувачення у цій справі підтримує Київська міська прокуратура №6.

«Четверта влада» надіслала запит у прокуратуру, щоб дізнатися, хто прокурор у справі, щоб почути його версію чому справа так довго тягнеться і на якій стадії перебуває зараз.

Але в Київській прокуратурі №6 цю інформацію протиправно відмовляються надавати.

Медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова каже, що відповідно до ст.7 Кримінального процесуального кодексу України, одна із засад кримінального провадження – публічність.

–  Відповідно, загальна інформація про кримінальне провадження та виконання стадій провадження, не може бути віднесена до інформації, яка має обмежений доступ.

Людмила Панкратова порадила звернутись до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини стосовно порушення Київською прокуратурою №6 права на інформацію.

«Четверта влада» готує скаргу. В нашій практиці вже є визнання у суді протиправними дій посадової особи Генеральної прокуратури за неправомірну відмову у наданні інформації.

У чому обвинувачують Аллу Кучер

Ще у травні 2016-го року Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції уклала угоду із Державне підприємство санітарно-оздоровчий комплекс «Джерельце» на чолі з Аллою Кучер.

Табір отримав 3 мільйони 231 тисячу гривень на психологічну реабілітацію бійців АТО. З цієї суми на кожного бійця припадало понад п’ять тисяч гривень без харчування і проживання.

Втім, за словами АТОвців, вони отримували лише тисячу-півтори. Саме стільки, кажуть, їм платили, аби вони підписали, заяву, що проходили реабілітацію у таборі. Решта – 3,5-4 тисячі, на їхню реабілітацію не витрачалися.

Натомість правоохоронці з’ясували, що насправді жодної допомоги бійцям не надавали, а директорка Алла Кучер нібито мала намір продати майно табору, куплене за гроші Держслужби АТО.

Аллу Кучер обвинувачують:

– за ч.1 ст.366 Кримінльного кодексу України (Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

Покарання – штраф до 4 250 гривень або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

–  ч.5 ст.191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем особливо великих розмірах ).

Покарання – позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Щоб підтримати роботу рівненського громадського медіа «Четверта влада» – тисни ПІДТРИМАТИ

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)