Зі швидкістю черепахи: як і чому шостий рік не судять обвинувачену в розкраданні коштів бійців АТО

Шість років Печерський районний суд Києва ніяк не може розпочати повноцінний розгляд справи Алли Кучер, директорки санаторію «Джерельце». У травні 2016 року правоохоронці запідозрили її у розкраданні й привласненні майна в особливо великих розмірах.

Йдеться про понад мільйон гривень, за які у закладі мали пройти психологічну реабілітацію учасники бойових дій на сході України. Кримінальний кодекс класифікує це як особливо тяжкий злочин.

В першій частині розповідаємо чому затягується розгляд справи, а в другій – що нині із «санаторним» бізнесом Алли Кучер.

Алла Кучер і фіктивна реабілітація ветеранів

Санаторно-оздоровчий комплекс «Джерельце» розташований у селі Олександрія Рівненського району. Юридично він і досі належить збанкрутілому Рівненському заводу тракторних агрегатів, але майно санаторію ще у 2015 році продали приватній фірмі, створеній багаторічною директоркою «Джерельця».

Директорка – це Алла Кучер, яка нині має статус обвинуваченої в особливо тяжкому злочині. У 2014 році була зареєстрована у селі Забороль Рівненського району, у 2020-му – вже у Здолбунові.

18 грудня 2015 року Державна служба України у справах війни та учасників АТО (нині це Міністерство у справах ветеранів) підписала з «Джерельцем» договір на психологічну реабілітацію учасників бойових дій. Хронологія і деталі цієї історії відомі з двох ухвал Рівненського міського суду: від 7 липня 2016 року та від 17 січня 2017-го.

Загалом на оздоровлення у «Джерельці» планували витратити 3 мільйони 231 тисячу гривень. При чому першу частину послуги мали надати ветеранам з 14 по 31 грудня 2015 року за 1 мільйон 77 тисяч гривень. Тобто договір уклали заднім числом.

28 грудня 2015 року Алла Кучер наперед склала акт виконаних робіт за цим договором. Акт підписала і вона, і посадова особа Держслужби.

30 грудня на казначейський рахунок санаторію надійшов цей мільйон. За нього санаторій мав для учасників АТО зробити психологічну діагностику, підібрати методи психологічної реабілітації, провести психологічну терапію, психологічну корекцію та проєктування майбутнього, профілактику і подібне.

У 2016 році служба знову уклала договір із «Джерельцем». За даними з аналітичної платформи YouControl, його підписали 20 травня на 1 мільйон 5 тисяч 480 гривень. Хоча на той час санаторій уже перевіряли Служба безпеки України та Державна аудиторська служба (колишнє контрольно-ревізійне управління).

Правоохоронці почали перевірку, бо виявилося, що ніякої реабілітації для військових у «Джерельці» не проводили, і психологи із бійцями не працювали. Лише близько ста дев’яноста атовців отримали на банківські картки по півтори тисячі гривень – за підпис документа, в якому йшлося, що вони нібито оздоровилися.

Алла Кучер на засіданні комісії з питань будівництва та розвитку інфраструктури Рівненської облради пояснювала, що ці півтори тисячі – це «компенсація витрат на проїзд». Її слова зафіксовані у протоколі цього засідання від 6 червня 2016 року.

Також частина призначених на реабілітацію грошей пішла на потреби самого санаторію: на оплату комунальних послуг, зарплату персоналу, податки і «витрати майбутніх періодів». Про це Алла Кучер вже розповідала у студії телеканалу «Рівне 1». Суми витрат не конкретизувала.

Відповідно до експертного висновку, отриманого правоохоронцями, «вартість і обсяг наданих послуг із психологічної реабілітації» «Джерельце» завищило на 1 мільйон 60 тисяч 845 гривень.

Покарання – від 7-ми до 12 років ув’язнення

25 травня 2016 року, як свідчать згадані судові ухвали, правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Досудове розслідування вели слідчі Управління Служби безпеки у Рівненській області.

11 січня 2017 року Аллі Кучер вручили підозру у привласненні, розтраті або заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу). А також у підробленні службових документів із тяжкими наслідками (частина 2 статті 366 Кримінального кодексу).

За привласнення грошей директорці санаторію загрожує позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. 

За підроблення документів покарання – позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 4 тисяч 250 гривень до 12 тисяч 750 гривень.

Дуже повільний суд

З 29 березня 2017 року справа Алли Кучер – у Печерському районному суді Києва. Перше підготовче засідання мало бути 11 травня того ж року, але воно не відбулося. Як і решта шість засідань у 2017-му.

У 2018 році призначили й скасували чотири засідання.

У 2019-му та 2020-му – по три засідання.

У 2021 році призначили два засідання: на 20 травня і на 23 червня.

У 2022-му – чотири: на 28 вересня, 31 жовтня, 30 листопада і 13 грудня.

У Печерському райсуді запит «Четвертої влади» з проханням надати інформацію про засідання, які відбулися, проігнорували.

Загалом з 2017-го по 2022 рік призначені 23 засідання у справі Алли Кучер. А у судовому реєстрі є лише одна ухвала  – про призначення підготовчого засідання.

Із сервісу OpenDataUA ми дізналися, що за шість років змінився склад суддівської колегії та адвокат. Зокрема, суддівську колегію у 2022 році очолив Олег Білоцерківець. Рух ЧЕСНО вказує на нього як такого, що не вжив заходів щодо протидії корупції.

До вересня 2022 року Аллу Кучер захищав рівненський адвокат Іван Грозік. Нині – співзасновниця і керівниця рівненського адвокатського об’єднання «Асмунд» Катерина Воронюк.

Прокуратура каже: затягує сторона захисту

Сторону обвинувачення у справі Алли Кучер представляє прокурор Подільської окружної прокуратури Києва, а коментувати стан розгляду має повноваження Київська міська прокуратура.

У тамтешній пресслужбі повідомили, що справа досі перебуває на етапі підготовчого судового засідання. Додали, що у 2021 році прокурора в суд викликали один раз, а у 2022-му – двічі.

– Затягуванню судового розгляду сприяє позиція сторони захисту та зміна захисника, який подає клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, але не з’являється на ознайомлення, – кажуть у пресслужбі.

Також повідомили, що строк притягнення до відповідальності у справі Алли Кучер спливе у грудні 2030 року. Це по статті за привласнення грошей. За підробку документів строк минув.

Із судового реєстру відомо: найближче судове засідання було призначене на 11 годину 29 березня 2023 року. З прокуратури повідомили, що засідання не відбулося через клопотання сторони захисту про відкладення, хоча прокурор та обвинувачена з’явилися. Адвокатка сказала журналістці, що вона на лікарняному і не знає, чи засідання відбулося.

Адвокатка каже: затягує прокурор

Адвокатка Алли Кучер Катерина Воронюк відмовилася коментувати справу, бо, каже, не має таких повноважень від клієнтки. Однак сказала, що відповідь прокуратури про затягування з боку захисту – «абсурд».

– Затягує ознайомлення якраз прокурор, який не надає мені інформацію. Я неодноразово з’являлася у прокуратуру. Навіть клопотала в суді, щоб мене ознайомили… Було вже три клопотання, і мені тільки на одне дали відповідь: «Можете ознайомитися у кабінеті номер 105». Приходжу в прокуратуру, а в кабінеті №105 немає прокурора і ніхто не знає, який там (у справі – авт.) прокурор. Мені дивом вдалося його знайти, – розповідає адвокатка.

Катерина Воронюк додає, що вона як захисниця Алли Кучер досі не бачила матеріалів справи. І запевняє, що не подавала клопотання про перенесення засідань. Вважає, що прокуратура «просто перекидає свою відповідальність на сторону захисту».

– Як на мене, на них більше відповідальності лежить. Навіть ненадсилання судом у зв’язку з воєнним станом певних повісток, якщо вони на це посилаються, не є підставою, щоб прокурор не цікавився станом речей, – вважає Катерина Воронюк.

За один злочин вже точно не покарають

Аллу Кучер суд уже не зможе покарати за службове підроблення.

Адвокат Павло Нікітюк, до якого ми звернулися за фаховим коментарем, пояснює: строки притягнення до відповідальності регулює стаття 49 Кримінального кодексу. Там визначено, що при особливо тяжких злочинах строк притягнення – п’ятнадцять років з моменту вчинення злочину, при нетяжких – п’ять.

– Що стосується частини 1 статті 366 (не тяжкий злочин за підроблення документів, –  ред), то там строк притягнення закінчився ще у грудні 2020-го. За цією статтею її точно вже не покарають, навіть якщо у вироку визнають винною, – пояснює Павло Нікітюк.

Можливі причини затягування

На думку адвоката Павла Нікітюка, сторона захисту і справді може зумисне затягувати розгляд справи. Наприклад, змінюючи захисника, який потім просить час на ознайомлення з матеріалами, чи коли адвокати не з’являються на засідання з різних причин.

– Якщо неявка – без поважних причин, суд може звернутися з клопотанням до органу адвокатського самоврядування, де зареєстрований адвокат, про притягнення його до відповідальності. У цій справі я не знаю підстав, через які адвокати не з’являлися. Причин може бути багато. Тому коментувати, чи є підстави для притягнення адвоката до відповідальності, я не можу, – каже Павло Нікітюк.

Якщо адвокат зареєстрований у Рівненській області, то суд може поскаржитися у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Рівненської області, уточнює Павло Нікітюк.

Водночас адвокат вважає, що може бути й інша причина затягування – перевантаженість судової системи, пов’язана з труднощами запуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка відповідає за формування суддівського корпусу. Комісія не працює з 2019 року.

Загалом в українських судах не вистачає більш як двох тисяч суддів.

Читайте другу частину матеріалу: Бізнеси Алли Кучер – обвинуваченої в шахрайстві з грошима на реабілітацію учасників бойових дій

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»