Чому я вимагаю Уляну в міністри

Їхня правда розведена до гомеопатичних доз у потоках брехні, вони маніпулюють знаннями, намазуючи нам мізки траумелями і пхають в нас тонни рідин і порошків з недоведеною ефективністю, або й доведеною неефективністю.

Вони створити систему, де кожному дали шанс заробляти, покриваючи товариша і дякуючи за можливість наділеному владою. Вони імітували безкоштовну медицину, пускаючи в рейс швидкі, з яких виходили люди, що не вміють запустити серце, але вміють колоти в сраку аналгін з димедролом немовлятам.

Вони насадили максимально озлоблених людей в реєстратури. Вони тягнули гроші за шунти і протези, куплені за державні гроші. Вони лікували вегето-судинні дистонії мільйонам людей, запускаючи справжні хвороби до стану невиліковності.

Вони створювали штучні черги на безкоштовному обладнанні, і витягували з обтягнутих шкірою скелетів гроші за узд на комунальному апараті.

За плівку, за довідку, за обстеження, за укол, за вигнати лямблії, бо ж по очах видно, що є ті лямблії.

Хвора нація, загодована фуфломіцинами, раптом отямилась і зрозуміла, що платити в касу, а не в кишеню, не хоче. Бо хоче могти домовитись з своїми, поза правилами, хоче особливих статусів.

Не хоче переставати лікувати неіснуючі хвороби і не обійдеться без арбідолу. Бо з арбідолом температура при вірусі впаде на третій день, а без нього – не знаю, не хочу пробувати, нам завжди допомагав.

Вегето-судинно-дистонічні мізки розганяли істерію про доктора Смерть.

Ліниві студенти, яких батьки доктори влаштували в універи, протестували проти того, щоб вчитися.

Вона не була достатньо красивою для нації красенів і красунь.

Вона бісила своїм здоровим глуздом, бо ж так не хтілося визнавати помилки, так хотілося і далі жити в міфах.

Але вона – найздоровіше, що ми маємо. В мене нема #селфізУляною, але я вимагаю #Улянувміністри.

Бо лишимося хворими і вмремо нафіг.