«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user Reva
голова правління БФ «Скарбниця Надії»

Чому я за Уляну Супрун

Бо в дитячому онковідділенні в Рівному зараз ліків, закуплених за державний бюджет на 10 мільйонів гривень на залишку. Є майже все необхідне - хіміотерапія, протигрибкові, антибіотики. 

Бо мій лікар, з яким я підписала декларацію отримує достойну зарплату і ставиться до мене і моїх дітей як до людей. 

Бо раніше волонтери возили через кордон ліки Меркаптопурин, вони просто не були зареєстровні в моїй країні. А від слова Космеген нас всіх трясло – бо дістати цей препарат хіміотерапії в Європі було майже нереально, він не продавався в аптеках.

На цей препарат наш друг фармацефт в одній з країн ЄС виписував якісь підпільні рецепти, там ці ліки списувались на якихось невідомих пацієнтів і передавались в Україну.

Зараз клята доктор Смерть зробила так, що ці ліки зареєстровані, закуплені за державні кошти і є у відділеннях. Поламала всю налагоджену схему...

Бо раніше коли в одній обласній лікарні були на залишку ліки, куплені за державний бюджет, а в іншій їх не вистачало треба було проходити пекельне коло листування та підписання наказів «наша лікарня- Рівненське УОЗ-МОЗ- Рівненське УОЗ+ УОЗ іншої області- наша лікарня+лікарня в іншій області».

На кожному з цих етапів лист міг загубитись в якомусь кабінеті або наказ міг чекати місяць на підписання. Ми вели ці документи як маленьких дітей за руку по владних кабінетах.

Я просила в лікарні дати мені в руки оригінали листів і несла лист від лікарні в УОЗ, стояла над душею в виконавця щоб вона сьогодні при мені набрала лист, несла його на підпис начальнику УОЗ (начальники Бойко та Осіпчук завжди підписували без жодних проблем, а от з заступниками кожного разу були питання, одного разу вічний заступник всіх начальників кричав на мене вагітну «Хто ви взагалі такка? Чому тут ходите з тими листами?»).

Далі я просила віддати мені в руки оригінал і відправляла підписаний лист Новою поштою на Київ (бо звичайною поштою в МОЗ лист могли загубити і не зареєструвати) нашому волонтеру Марині, а вже в Києві Марина реєструвала лист в МОЗ і вела його там по кабінетам - наполегливо, вперто, не відступаючи.

Бо знала що в Рівному якась дівчинка з блактитними очима чекає на дороговартісні ліки, від яких залежить її маленька життя. Коли наказ з МОЗ повертався в Рівне шлях вже був не такий важкий, але все одно треба було приглядати щоб документи швидко завізували. 

Уляна поламала і цю схему. Зараз лікарні передають державні ліки, домовившись між собою і повідомляють МОЗ.

В мене поки все. Стомилась писати. 

Я за Уляну. Всім серцем, всіма думками.

#Улянувміністри

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)